Ухвала

від 09.12.2021 по справі 380/6920/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

09 грудня 2021 року

м. Київ

справа №380/6920/21

провадження №К/9901/44016/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 у справі №380/6920/21 за позовом ОСОБА_1 до Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області, у якому просив зобов`язати Розвадівську сільську раду змінити рішення №68 від 22.12.2020 шляхом вказівки в ньому на надання ОСОБА_1 згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вказаної у заяві ОСОБА_1 , поданій до Розвадівської сільської ради 16.11.2020 під номером 39 згідно доданого до заяви викопіювання.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 позов задоволено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 апеляційну скаргу Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області задоволено.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №380/6920/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 із вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, натомість, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.

Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) та частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд має передусім з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч. 2 і 3 ст. 353 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження необхідно наводити обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження відповідно до частини 4 статті 328 і частини 5 статті 328 КАС України.

Частиною третьою статті 125 Конституції України визначено конституційно-правовий статус Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України.

Тобто переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави.

Отже, завдання Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, насамперед, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у їхній процесуальній діяльності конкретної норми матеріального права, або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і в такий спосіб скерувати судову практику задля єдиного та правильного правозастосування (вказати напрям, у якому слід здійснювати реалізацію матеріальної чи, відповідно, виконання процесуальної правової норми).

Навіть більше, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу юридичної визначеності, що є одним з інтегративних складників верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється способом однакового застосування та/або виконання судом тієї самої норми закону в аналогічних справах щодо різних осіб.

Одним з механізмів забезпечення Верховним Судом єдності судової практики є можливість виняткового (екстраординарного) касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), у тому разі, якщо суд касаційної інстанції з`ясує, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах а , б , в та г пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Аналіз аргументів касаційної скарги у їхньому логічному взаємозв`язку з обставинами справи, встановленими в судових рішеннях, дає підстави для висновку про наявність фактів, наведених у підпунктах а , в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які б могли слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, і Верховний Суд, як виняток, здійснить касаційний перегляд постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої у цій справі.

Окрім того, скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції під час вирішення спору не врахував висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а, від 11.09.2019 у справі №819/570/18, від 02.07.2020 у справі №825/2228/18. У своїй касаційній скарзі заявник також наводить низку фактів неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, які, на думку колегії суддів, потребують ретельної перевірки.

Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, з-поміж іншого, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є аргументи скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а також наявність обставин, наведених у підпунктах а , в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись положеннями пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та підпунктів а , в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 у справі №380/6920/21.

2. Витребувати із Львівського окружного адміністративного суду справу №380/6920/21.

3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

4 . Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб