КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №757/56388/21 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6777/2021 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року, -
за участю:
представників власника майна ОСОБА_7 ,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року задоволено клопотання прокурора відділу організації процесуального керівництва та підтримання обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо кіберзлочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42019000000001779 та накладено арешт на предмети, речі та документи, які вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон «IPHONE 5», imei: НОМЕР_1 , та сім картку «лайфселл» № НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_6 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вилучене 23.10.2021 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 42019000000001779.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що вказана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням вимог процесуального та матеріального права.
Апелянт зазначає, що станом на день звернення слідчого з клопотанням про арешт майна, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке розслідується в даному кримінальному провадженні - нікому не повідомлено.
Також апелянт вказує на те, що клопотання слідчого не містить об`єктивних даних, які б вказували на те, що вилучене майно згідно протоколу обшуку, з огляду на обставини, які розслідуються в рамках даного кримінального провадження, відповідають критеріям визначеним у ст. 98 КПК України, у клопотанні лише перераховуються загальні підстави для накладення арешту на будь-яке майно.
Ні клопотання слідчого, ні додані до нього матеріали не містять відомостей про те, що вилучений за місцем мешкання речі та документи, стосуються обставин кримінального правопорушення кібер атак, поєднані з вимаганням.
Прокурор у кримінальному провадженні № 42019000000001779 від 19.08.2019 в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Враховуючи дану обставину, а також думку представника власника майна з цього приводу, який не заперечував щодо продовження судового розгляду без участі прокурора, який повідомлявся про час, дату та місце судового розгляду, з урахуванням вимог ч.ч. 1, 2 ст. 172, ч. 4 ст. 405, ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе продовжити судовий розгляд у відсутність прокурора.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000001779 від 19.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 189 КК України.
Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є повідомлення до Генеральної прокуратури України компетентних органів Французької Республіки за фактами кібератак упродовж листопада 2018 червня 2019 на понад 1200 об`єктів у різних країнах із використанням «програм-вимагачів» «LOCKER GOGA». Зокрема, компанія ALTRAN зазнала нападу (кібератаки) у вигляді шкідливого програмного засобу «ransomwere», тобто дані компанії було заблоковано та в неї вимагали сплатити викуп у вигляді 500 біткойнів (1,5 млн. євро) в обмін на відповідний шифрувальний ключ для отримання доступу до заблокованих даних.
У вказаному кримінальному провадженні створено спільну слідчу групу до складу якої входять: України, Франція, Норвегія та Сполучене Королівство.
В ході досудового розслідування установлено, що шкідливе програмне забезпечення «Ransom.Ryuk» використовується в цілеспрямованих атаках на мережеві об`єкти з подальшим шифруванням інформації, яка на них зберігається та вимаганням викупу за розшифрування.
Встановлено, що в ході здійснення протиправної діяльності, 08.06.2019 о 18:37 UTC зловмисники отримали на власний електронний гаманець криптовалюти «Bitcoin» «1EMd8mA3GcLYg2PFSG5ivHZhxupUKVHwxA» зарахування, яке надійшло із електронного гаманця Великобританської компанії «35eNgHRMxZXBfgmtXXnopjJZJ9m4XrsoEF».
У подальшому встановлено, що по блокчейн адресі «1EMd8mA3GcLYg2PFSG5ivHZhxupUKVHwxA» було здійснено 8 транзакцій, серед яких 5 вихідних платежів та 3 вхідні платежі, серед яких вихідний платіж: «1QTHF9QpqsmQXyJKw6eVnkt5S2yQxVARv» 2019-02-27 20:39 0.26942972 BTC.
Поряд із цим, проведено аналіз наявних гаманців та встановлено, що лише гаманець «1QTHF9QpqsmQXyJKw6eVnkt5S2yQxVARv» є біржовим і може бути ідентифікованим.
У подальшому встановлено, що електронний гаманець « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зареєстрований та використовується на онлайн сервісі для обміну крипто валют « ОСОБА_9 » за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». При проведенні аналізу транзакцій вищевказаного криптовалютного гаманця встановлено, що серед транзакцій наявні такі, які пов`язані з магазином « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розміщений в мережі «Tor».
За інформацією криптовалютної біржі «BTCBank.com.ua» зазначений рахунок використовується користувачем, який вказав електронну пошту « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та абонентський номер телефону НОМЕР_3 . Поряд із цим встановлено, що із даного гаманця було виконано ряд транзакцій по виводу грошових коштів на банківські карткові рахунки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Також під час здійснення аналізу транзакцій виявлено, що 18.10.2018 року на гаманець «1QTHF9QpqsmQXyJKw6eVnkt5S2yQxVARv» було відправлено транзакцію в розмірі 0.125 BTC з гаманця «12b9k2DfoWr56xpe9cd1G4nY7eXNsvW1xX», який є біржовим.
За інформацією крипто валютної біржі «BTCBank.com.ua», гаманець « НОМЕР_4 » створений особою яка під час реєстрації вказала електронну поштову скриньку « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та абонентський номер мобільного зв`язку НОМЕР_5 .
Також встановлено, що причетний до вчинення злочину гр. ОСОБА_12 спільно виїжджав за кордон з громадянином гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 являється користувачем електронної адреси « ІНФОРМАЦІЯ_7 », є засновником та директором компанії ТОВ «НОВІ-СИСТЕМИ», ЄДРПОУ 42485450, адреса реєстрації м. Київ, вул. Березнева, 10 (збігається з адресою реєстрації компанії ТОВ «Прогрес УА»). Контактним номером вказано НОМЕР_7 . У мобільному додатку «Truecaller» даний абонентський номер ідентифікується як « ОСОБА_13 ». Громадянин ОСОБА_6 11.03.2021 о 11:03:17 год. використовував ІР адресу: НОМЕР_8 , яка належить до діапазону Інтернет-провайдера ТОВ «Глобальні комунікації» та використовується за адресою м. Київ, вул. Березнева, 10, офіс 1114, що збігається з офісним приміщенням де зареєстрована компанія ТОВ «Прогрес УА». Також, 31.03.2021 о 11:03:03 год., використовував ІР адресу: НОМЕР_9 , яка належить до діапазону Інтернет-провайдера ТОВ «Воля-кабель» та використовується за адресою АДРЕСА_1 ..
23.10.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, за результатом якого виявлено та вилучено: мобільний телефон «IPHONE 5», imei: НОМЕР_1 та сім картка «лайфселл» № НОМЕР_2 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.09.2021 № 757/52693/21-к надано дозвіл на вилучення предметів та відомостей шляхом зняття копій, однак в ході обшуку встановлено, що виявлені речі та предмети являються беззаперечними доказами вчинення протиправних дій, та потребують дослідження шляхом проведення експертизи, в подальшому слугуватимуть доказами для притягнення винних осіб до відповідальності.
Відповідно до п. 13.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 для дослідження інформації, що міститься на комп`ютерних носіях, експерту надається сам комп`ютерний носій, а за потреби комп`ютерний блок (комплекс комп`ютерних засобів, до складу якого входить досліджуваний носій).
Оскільки зняти копії інформації із комп`ютерної техніки, мобільних телефонів у зв`язку із засобами логічного захисту не виявилось за можливе та з урахуванням положень п. 13.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень прийнято рішення щодо їх вилучення та подальшого їх детального дослідження.
Крім того, 23.10.2021 винесено постанову про визнання речовим доказом речей та предметів, а саме: мобільний телефон «IPHONE 5», imei: НОМЕР_1 та сім картка «лайфселл» № НОМЕР_2 .
25 жовтня 2021 року прокурор відділу організації процесуального керівництва та підтримання обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо кіберзлочинності Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон «IPHONE 5», imei: НОМЕР_1 , та сім картку «лайфселл» № НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_6 з забороною користування та розпоряджання вказаним майном з метою збереження речових доказів.
03.11.2021 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора було задоволено та накладено арешт на предмети, речі та документи, які вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон «IPHONE 5», imei: НОМЕР_1 , та сім картку «лайфселл» № НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_6 .
Приймаючи таке рішення слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, вилучене в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон «IPHONE 5», imei: НОМЕР_1 , та сім картку «лайфселл» № НОМЕР_2 , які належать ОСОБА_6 , оскільки вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Разом з цим, слідчий суддя встановив, що клопотання прокурора в частині встановлення заборони користування та розпоряджання майном не підлягає задоволенню, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна, включає в себе вказані обмеження щодо вилученого майна, про накладення арешту на яке клопоче прокурор.
Згідно ухвали суду вбачається, що слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та необхідність накладення арешту на вказане майно, з підстав, передбачених ст.ст. 98, 170 КПК України.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому вислухано доводи слідчого та пояснення представника володільців майна, а також було досліджено матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про задоволення клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, є законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, підлягає залишенню без змін.
При винесенні ухвали слідчим суддею, всупереч твердженням апелянта та у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, зокрема, що мобільний телефон «IPHONE 5», imei: НОМЕР_1 , та сім картку «лайфселл» № НОМЕР_2 , постановою слідчого ГСУ Національної поліції України від 23.10.2021 року визнано речовим доказом, оскільки має ознаки доказів у кримінальному провадженні № 42019000000001779 від 19.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 189 КК України, оскільки вони можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідає вимогам ст. 98 КПК України, а також доведеність мети застосування арешту майна, а саме збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора в цій частині про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження та враховано обставини кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно, оскільки всупереч тверджень апелянта, вказане майно постановою слідчого від 23.10.2021 визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, як таке, що відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.
В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.
Тому апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що майно, на яке накладено арешт, відповідає критеріям речових доказів, визначених законом, а тому з метою збереження речових доказів клопотання прокурора в цій частині підлягало задоволенню, з урахуванням обставин кримінального провадження, що розслідується.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимогст. 174 КПК Україниарешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
п о с т а н о в и л а:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2021 року, - залишити без зміни , а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2021 |
Оприлюднено | 03.02.2023 |
Номер документу | 101774676 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Фрич Тетяна Вікторівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні