Ухвала

від 06.12.2021 по справі 761/42822/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/42822/21

Провадження № 1-кс/761/23522/2021

У Х В А Л А

Іменем України

06 грудня 2021 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю представника заявника ОСОБА_3

розглянувши клопотання директора ТОВ «АРЧЕС» ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.10.2019 року, по справі № 761/38220/19, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42019101100000217 від 30.08.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

Заявник обґрунтовуєклопотання тим,що eхвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року у справі № 761/38220/19 на земельні ділянки, що належать ТОВ «АРЧЕС» накладено арешт у кримінальному провадженні №42019101100000217 від 30 серпня 2019 року.

Ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_5 . Арешт накладено в рамках кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019101100000217, за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 4 ст.190 КК України, а саме: в діях службових осіб ТОВ «МІКРОКРЕДИТНИЙ ЦЕНТР БМ» вбачається умисел на заволодіння кредитними коштами Банку шляхом обману в особливо великих розмірах - 11 524 861, 39 грн.

Заявник вважає, що на даний час в існуванні арешту відпала необхідність, а відтак просить слідчого суддю його скасувати.

Представник заявника в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Прокурор будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання в судове засідання не з`явився, що не перешкоджає розгляду.

Заслухавши пояснення представника заявника, проаналізувавши доводи клопотання, вивчивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Як встановленов судовомузасіданні,ухвалою слідчогосудді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.10.2021 року, по справі № 761/38220/19, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42019101100000217 від 30.08.2019 року, було накладено арешт на земельні ділянки площею 1,1074 га (кадастровий номер 3220888000:03:006:0152), площею 1,1913 га (кадастровий номер 3220888000:03:006:0155), площею 1,5198 га (кадастровий номер 3220888000:03:006:0154), площею 1,5183 га (кадастровий номер 3220888000:03:006:0153), які розташовані: Київська обл., Бориспільський район, с/рада Щасливська, та належать ТОВ «АРЧЕС»

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів клопотання вбачається, що AT «СКАЙ БАНК» 03.10.2018 та ТОВ «МІКРОКРЕДИТНИЙ ЦЕНТР БМ» (код за ЄДРПОУ: 39167588) укладено Угоду-заяву № 06-1-07-21 про надання кредитної лінію з загальним лімітом кредитування 2 600 000,00 грн.

У забезпеченнявиконання зобов`язаньза Угодою-заявою№ 06-1-07-21про наданнякредитної лініїТОВ «МІКРОКРЕДИТНИЙЦЕНТР БМ»,AT«СКАЙ БАНК»та ТОВ«ЕКПРЕС ФІНАНСКРЕДИТ» (кодза ЄДРПОУ:41756204)укладено Договіріпотеки №06-1-07-21/1 від 31.10.2018, предметом якого була земельна ділянка, розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с/рада Щасливська, загальною площею 5,3368 га, кадастровий номер: 3220888000:03:006:041, ринковою вартістю: 24 710 597,00 гривень.

Станом на 21.08.2019 заборгованість ТОВ «МІКРОКРЕДИТНИЙ ЦЕНТР БМ» за Угодою-Заявою №06-1-07-21 від 03.10 2018 про надання кредитної лінії та Угодою-заявою №06-1-07-18 від 12.07. 2018 про надання кредитної лінії в режимі овердрафту складає 11 524 861,39 грн.

Рішення судових інстанцій щодо зняття іпотеки за іпотечним договором №06-1-07- 21JI від 31.10.2018 відсутні. AT «Скай Банк» угоди про задоволення вимог іпотекодержателя з ТОВ «Мікрокредитний ЦЕНТР БМ» не укладав.

Згідно листа Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області № 07.02.-11/18918 від 26.07.2019 повідомляє, що згідно інформації начальника Міжрайонного відділу державної Банку стало відомо, що за допомогою несанкціонованого використання електронного цифрового підпису головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 невстановленими особами були припинені обтяження нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім того, встановлено, що 18.07.2019 службові особи ТОВ «КОНТАКТ ЦЕНТР «ОНЛАЙН» код: 39922625, незаконно відчужили заставлене майно: земельну ділянки, площею 5.3368 га, що розташована: Київська обл., Бориспільський район, с/рада Щасливська, кадастровий номер 3220888000:03:006:0141, цільове призначення земельної ділянки: 01.04 для ведення підсобного сільського господарства на користь ТОВ «ГПНСЕЛЛ» (Код 39750266), останні продовжуючи свої злочинні дії спрямованні на заволодіння зазначеним предметом застави, 31.07.2019 здійснили розділ земельної ділянки за кадастровим номером 3220888000:03:006:0141 на чотири ділянки за наступними кадастровими номерами: 3220888000:03:006:0155 площею 1,1913 га, 3220888000:03:006:0153 площею 1,5183 га, 3220888000:03:006:0154 площею 1,5198 га, 3220888000:03:006:0152 площею 1,1074 га, як наслідок, в порушення встановлених вимог Закону іпотекодержателю, AT «Скай Банк» заподіяно шкоди в особливо великих розмірах. В діях службових осіб ТОВ «МІКРОКРЕДИТНИИ ЦЕНТР БМ» (код; 39167588) вбачається умисел на заволодіння кредитними коштами Банку шляхом обману в особливо великих розмірах, а саме 11 524 861,39 грн., та наявність у їх діях ознак злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

30 вересня 2019 року між AT «Скай Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Континенталь фінанс» був укладений договір відступлення права вимоги. За даним договором AT «Скай банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Континенталь фінанс» право вимоги по всім зобов`язанням за ТОВ «Мікрокредитний центр» перед AT «Скай Банк». Відповідно до платіжного доручення №3 від 30.09.2019 року ТОВ «Фінансова компанія «Континенталь фінанс» перерахувало на AT «Скай Банк» 11 912 862,38 грн., тобто повну суму заборгованості.

В той же час з наявних у слідчого судді матеріалів клопотання не вбачається, що ТОВ «АРЧЕС» якимось чином пов`язаний з вказаними органом досудового розслідування суб`єктами господарювання - ТОВ «МІКРОКРЕДИТНИЙ ЦЕНТР БМ», ТОВ «ЕКСПРЕС ФІНАНС КРЕДИТ», ТОВ «КОНТАКТ ЦЕНТР «ОНЛАЙН».

Також в судовому засіданні встановлено, що ТОВ «АРЧЕС», є добросовісним набувачем майна, земельних ділянок на які накладено арешт.

З мотивувальної частини ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2021 року вбачається, що арешт на вищевказане майно, було накладено з метою збереження речових доказів.

Слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно, оскільки майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

При цьому, до даного часу, тобто в продовж більше ніж двох років з моменту початку досудового розслідування, підозра у вчиненні кримінального правопорушення посадовим особам підприємства не оголошена.

Наведене свідчить, що майно на яке накладено арешт не є предметом чи знаряддям вчинення злочину в розумінні ч.1 ст. 98 КПК України не є речовим доказом у кримінальному провадженні яке розслідується.

Відповідно доПостанови ЄвропейськогоСуду зправ людинивід 09червня 2005року посправі «Баклановпроти РосійськоїФедерації»,Постанови ЄвропейськогоСуду від24березня 2005року посправі «Фрізенпроти РосійськоїФедерації»,Європейським Судомнаголошується натому,що першата найбільшважлива вимогастатті 1Протоколу №1до Конвенціїпро захистправ людиниі основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Крім того,згідно вимогст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Положеннями ч. 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики європейського суду з прав людини.

Разом з цим, ЄСПЛ у рішеннях у справах «Амюр проти Франції» «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Украша-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» вказав, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.

Так, у відповідності до усталеної практики ЄСПЛ в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі «Антіш проти Франції» від 22.09.1994, «Кушоглу проти Болгарії» від 10.05.2007).

Крім того,будь-якевтручання державногооргану управо намирне володіннямайном повиннозабезпечити «справедливийбаланс» міжзагальним інтересомсуспільства тавимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982) Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).

Водночас, у п. 38 рішення по справі «Ісмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Аналогічна правова позиція відображена ЄСПЛ, як у справі «Бакланов проти Роси», так і в справі «Фрізен проти Росії», в яких суд зазначив що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, накладений у даному кримінальному провадженні такий захід забезпечення як арешт майна не є необхідним, оскільки жодним чином не сприяє швидкому, повному та неупередженому розслідуванню у кримінальному провадженні.

Також, слідчий суддя вважає що подальше накладення арешту на зазначене майно порушує принцип розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.

Пунктом 2 ч. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 07.02.2014 р. зазначено:

«Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому таке майно може перебувати, як у згаданих осіб так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна».

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України (підстави застосування спеціальної конфіскації майна).

Таким чином, орган досудового розслідування повинен бути довести факт належності майна до предмету злочину, використання його як засобу чи знаряддя вчинення злочину.

Натомість, жодних відомостей щодо дослідження цих фактів та доказів, які підтверджують наявності у арештованого майна таких ознак, на даний час не встановлено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання директора ТОВ «АРЧЕС» ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.10.2019 року, по справі № 761/38220/19, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42019101100000217 від 30.08.2019 року є обґрунтованим, а отже таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання директора ТОВ «АРЧЕС» ОСОБА_4 , про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.10.2019 року, по справі № 761/38220/19, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42019101100000217 від 30.08.2019 року задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.10.2019 року по справі №761/38220/19, у рамках кримінального провадження 42019101100000217, на земельні ділянки площею 1,1074 га (кадастровий номер 3220888000:03:006:0152), площею 1,1913 га (кадастровий номер 3220888000:03:006:0155), площею 1,5198 га (кадастровий номер 3220888000:03:006:0154), площею 1,5183 га (кадастровий номер 3220888000:03:006:0153), які розташовані: Київська обл., Бориспільський район, с/рада Щасливська, та належать ТОВ «АРЧЕС».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1