Рішення

від 09.12.2021 по справі 742/3330/21

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/1436/21

Єдиний унікальний № 742/3330/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2021 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Бездідька В.М., за участю секретаря Голушко А.С., розглянувши у підготовчому засіданні в м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,2996 гектарів, кадастровий номер 7424183200:07:000:0063, яка розташована на території Замостянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, 1/2 частка якої успадкована після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та якій належала земельна ділянка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧН №063847, виданого Прилуцькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 18 листопада 2004 року, та 1/2 частка якої успадкована після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і який успадкував її після смерті ОСОБА_3 , але за життя не оформив своїх спадкових прав.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла рідна баба позивача - ОСОБА_3 , місце проживання якої було зареєстроване на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй майно в тому числі на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,2996га, кадастровий номер 7424183200:07:000:0063, що розташована на території Замостянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області і належала їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН №063847, виданого 18.11.2004 року Прилуцькою районною державною адміністрацією. Оскільки ОСОБА_3 не залишила заповіт на випадок своєї смерті, то спадкування здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 являвся ОСОБА_4 , як чоловік спадкодавця. Також спадкоємцем першої черги за законом явлється позивач ОСОБА_1 онук ОСОБА_3 , як спадкоємець за правом представлення відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України, оскільки його рідний батько син ОСОБА_3 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 його матері, а відповідно позивач має право на успадкування тієї частки спадщини після смерті баби, яка належала б за законом його батьку, якби він був живим на час відкриття спадщини. Факт смерті його батька та його родинний зв`язок з ОСОБА_3 підтверджуються свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 20.07.1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану Прилуцького міськвиконкому Чернігівської області, та Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статтей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України від 16.06.2018 року. Факт, що ОСОБА_5 являвся батьком позивача підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого 05.09.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції. В зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.12.2018 року позивачеві визначено додатковий строк 2 місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 з дня набрання рішення суду законної сили. У встановлений судом додатковий строк позивач подав заяву про прийняття спадщини, що підтверджується витягом про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі від 27.02.2019 року. Також факт прийняття спадщини підтверджується і свідоцтвом про право на спадщину, виданого Прилуцькою районною державною нотаріальною конторою 11.06.2021 року. Спадкоємець ОСОБА_4 в силу положень ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, що підтверджується записами в домовій книзі. ІНФОРМАЦІЯ_5 помер мій рідний дід ОСОБА_4 , місце проживання якого було зареєстроване на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Дані обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 17.07.2018 року Прилуцьким міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області та записами домовій книзі по місцю реєстрації. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно в тому числі на 1/2 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,2996га, кадастровий номер 7424183200:07:000:0063, що розташована на території Замостянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, яку він успадкував за законом після смерті дружини ОСОБА_3 , проте за життя не оформив своїх спадкових прав на неї. Оскільки ОСОБА_4 не залишив заповіт на випадок своєї смерті, то спадкування відповідно до положень ст.1217, ч.2 ст.1223 ЦК України здійснюється за законом. Відповідно до положень ч.1 ст.1258, ст.1261 ЦК України спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 являвся його рідний син дядько позивача ОСОБА_6 . Родинний зв`язок підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_4 від 07.05.1969 року. Посилаючись на наведені вище обставини, що батько позивача рідний син ОСОБА_4 . ОСОБА_5 помер до відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 , позивач відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України являється спадкоємцем першої черги за законом за правом представлення. Відповідно до положень ч.1 ст.1268, ч.1 ст.1269 та ч.1 ст.1270 ЦК України позивач та ОСОБА_6 вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 . Прийняття позивачем спадщину після смерті ОСОБА_4 підтверджується і свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого на його ім`я 19.02.2019 року приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Ігнатовим Д.Є. ІНФОРМАЦІЯ_6 помер рідний дядько позивача ОСОБА_6 , місце проживання якого було зареєстровано на день смерті за адресою: АДРЕСА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, в тому числі на 1/4 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,2996га, кадастровий номер 7424183200:07:000:0063, що розташована на території Замостянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, яку він успадкував за законом після смерті рідного батька ОСОБА_4 , проте за життя не оформив своїх спадкових прав на неї. Оскільки ОСОБА_6 не залишила заповіт на випадок своєї смерті, то спадкування відповідно до положень ст.1217, ч.2 ст.1223 ЦК України здійснюється за законом. Відповідно до положень ч.1 ст.1258, ст.1261 ЦК України єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 , який прийняв спадщину являється його рідний син двоюрідний брат позивача - відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується Інформаційною довідкою до спадкової справи №143/2019, виданої Другою кам`янською державною нотаріальною конторою від 28.08.2021 року №279/01-16. Родинний зв`язок підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 15.01.1991 року. На підставі наведених обставин спадкове майно після смерті ОСОБА_3 - земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,2996га, кадастровий номер 7424183200:07:000:0063, що розташована на території Замостянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, успадкована спадкоємцями: 1/2 частка позивачем та 1/2 частка ОСОБА_4 . 1/2 частка земельної ділянки, яку успадкував ОСОБА_4 після смерті дружини ОСОБА_3 , але не оформив за життя своїх спадкових прав, успадкована спадкоємцями: 1/4 частка позивачем та 1/4 частка сином ОСОБА_6 . 1/4 частка земельної ділянки, яку успадкував ОСОБА_6 після смерті батька ОСОБА_4 , але за життя не оформив своїх спадкових прав, успадкована відповідачем ОСОБА_2 . Позивач звернувся до Прилуцької районною державної нотаріальної контори з приводу оформлення належної йому частки земельної ділянки після смерті ОСОБА_3 , проте нотаріусом мені було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину законом. Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку земельної ділянки являються ті обставини, що відсутній правовстановлюючий документ Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЧН №063847, виданий 18.11.2004 року Прилуцькою районною державною адміністрацією на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 , а згідно отриманої на запит нотаріуса копії Державного акта, такий містить виправлення прізвища спадкодавця з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 . У зв`язку з відмовою позивачеві нотаріальною конторою у видачі свідоцтва про право на спадщину, він вимушений звернутись до суду з даним позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилася, проте представником подана заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити, судові витрати залишити за позивачем.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте подав письмову заяву, згідно якої позов визнає, проти задоволення не заперечує, вказує, що між ним та позивачем як спадкоємцями досягнута згода щодо спадкування майна та його поділу, справу просить розглянути без його участі.

Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Оскільки відповідач визнав, пред`явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ч.ч.3,4 ст.200, ст.206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обставини викладені позивачем в позовній заяві знайшли своє підтвердження в наявних в матеріалах справи доказах, а саме: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , копія витягу з ДРАЦС громадян про державну реєстрацію народження від 16.06.2018 року, копія власного свідоцтва про народження, копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 , інформаційна довідка Другої кам`янської державної нотаріальної контори від 28.08.2021 року, копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , копія домової книги, копія рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.12.2018 року, копія витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 27.02.2019 року, копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.06.2021 року, копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.02.2019 року, копія витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі, копія державного акту на право власності на земельну ділянку, інформаційна довідка від 12.08.2021 року - оренда, повідомлення нотаріальної контори від 19.04.2019 року та 16.06.2020 року, довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомого майна з офіційного сайту Фонду Державного майна України, довідка Прилуцької районної державної нотаріальної контори (а.с.11-36,44).

Положеннями ст.3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України встановлено право спадкоємця прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності надувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно п.г ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 392 ЦК України передбачено право власника майна пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки втикають з моменту державно ї реєстрації цих прав.

Згідно ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ч.3 ст.3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Тобто право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою, а це значить, що це дає право особі довести це право у судовому порядку.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в тому числі на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінюючи в сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного висновку, оскільки, відсутність оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно - Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН №063847, виданого 18.11.2004 року Прилуцькою районною державною адміністрацією на ім`я спадкодавця ОСОБА_3 , так і виправлення в Державному акті прізвища спадкодавця з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 , позбавляють позивача як спадкоємця спірного майна після смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , права і можливості оформити спадкове майно та отримати свідоцтво про право на спадщину, враховуючи, що між позивачем та відповідачем як спадкоємцями досягнута згода щодо поділу такого майна, тому в даному випадку є підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355, п.п.15.5 п.15 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,2996 гектарів, кадастровий номер 7424183200:07:000:0063, яка розташована на території Замостянської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, 1/2 частка якої успадкована після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та якій належала земельна ділянка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧН №063847, виданого Прилуцькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 18 листопада 2004 року, та 1/2 частка якої успадкована після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і який успадкував її після смерті ОСОБА_3 , але за життя не оформив своїх спадкових прав.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Суддя Володимир БЕЗДІДЬКО