Ухвала

від 10.12.2021 по справі 492/1330/21

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 492/1330/21

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 грудня 2021 року м. Арциз

Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,

ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Дитячо-юнацької спортивної школи Арцизької міської ради Одеської області про визнання наказу про відсторонення від роботи неправомірним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час висушеного прогулу, -

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання наказу про відсторонення від роботи неправомірним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час висушеного прогулу, посилаючись на те, що з листопада 2004 року працює на посаді тренера-викладача з волейболу Арцизької дитячо-юнацької спортивної школи (далі - ДЮСШ). 05 листопада 2021 року ОСОБА_1 вручено повідомлення № 02-12/70 від 02 листопада 2021 року Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 , відповідно до якого позивачці запропоновано до 05 листопада 2021 року надати документ на підтвердження профілактичного щеплення, в разі ненадання такого документу позивачку попереджено про відсторонення від роботи з 08 листопада 2021 року без збереження заробітної плати. 15 листопада 2021 року позивачку було ознайомлено та вручено наказ № 24-К від 15 листопада 2021 року Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 , згідно з яким позивачку відсторонено від роботи тренера-викладача ДЮСШ з 15 листопада 2021 року без збереження заробітної плати. Позивачка вважає вказаний наказ протиправним, оскільки вакцинація є добровільною, а відсторонення від роботи має ознаки дискримінації у сфері праці. Також, позивачка просила стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, тобто з 15 листопада 2021 року до дня поновлення його на роботі.

Ознайомившись з позовною заявою, поданою позивачкою, та документами, доданими до неї, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Всупереч вказаним вище вимогам законодавства у позовній заяві не зазначено ціни позову, не зазначено суму, яку просить стягнути позивачка.

Відповідно до вимог п. п. 5, 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, однак позивачка в позовній заяві не зазначає обґрунтування частину заявлених позовних вимог, а саме, вимог щодо поновлення на роботі (поновлення на попередній роботі можливе лише в разі визнання незаконним звільнення працівника або переведення його на іншу роботу (що передбачає остаточне припинення попередніх трудових обов`язків працівником та отримання ним винагороди (заробітної плати) за виконану роботу) на відміну від відсторонення, яке передбачає лише тимчасове припинення виконання працівником трудових обов`язків без позбавлення займаної посади, та поновлення виконання працівником попередніх трудових обов`язків на займаній посаді після припинення обставин, що слугували причинами відсторонення); не зазначено суми, яку позивач просить стягнути з відповідача на користь позивачки; обґрунтований розрахунок сум до стягнення; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

Викладаючи обставини, позивачка вважає неправомірним наказ відповідача про її відсторонення від роботи, а в прохальній частині позовної заяви просить також поновити її на роботі.

Звертаю увагу, що позивачка лише відсторонена від роботи, трудові відносини з відповідачем продовжують існувати, а поновити на роботі можна лише працівника, який був звільнений з роботи.

Таким чином, позивачці слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом уточнення позовних вимог.

Суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Однак, позивачкою, всупереч вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додані документи, що підтверджують сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка посилається на положення п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , згідно з яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Проте, слід зазначити, що за відсутності наказу про звільнення, відсторонення від виконання посадових обов`язків не є звільненням з посади, а стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є стягненням заробітної плати.

За змістом ст. ст. 94, 116, 117 КЗпП України та ст. ст. 1, 2 Закону України Про оплату праці заробітна плати за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ у всіх судових інстанціях.

У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30 січня 2019 року в справі № 910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного Суду України, що вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники позивачі звільняються від сплати судового збору.

Вказаний правовий висновок є обов`язковим для врахування судом до спірних правовідносин у відповідності до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Тобто, заробітна плата, яку просить стягнути позивачка, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір .

Разом з цим, позовна заява містить позовну вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за період відсторонення, проте дана позовна вимога є неконкретизованою, не містить суми, яку саме позивач просить стягнути з відповідача та не наведений її розрахунок.

Позивачкою в позовній заяві заявлено дві вимоги: про визнання неправомірним наказу про відсторонення - вимога немайнового характеру; про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - вимога майнового характеру.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, при відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах та надати документи, що підтверджують сплату судового збору у відповідних розмірах.

Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Вважаю за необхідне звернути увагу на роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, які викладені у п. 7 постанови від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , відповідно до яких позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 175 ЦПК, у зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги , а й бути викладені обставини , якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази , що підтверджують кожну обставину.

Згідно з вимогами ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до Дитячо-юнацької спортивної школи Арцизької міської ради Одеської області про визнання наказу про відсторонення від роботи неправомірним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час висушеного прогулу підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом десяти днів з дня отримання позивачем копії наявної ухвали.

Крім того, вважаю за необхідне попередити позивачку, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого судом строку, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачці.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї.

Керуючись ст. ст. 32, 185 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дитячо-юнацької спортивної школи Арцизької міської ради Одеської області про визнання наказу про відсторонення від роботи неправомірним, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час висушеного прогулу - залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність виправити недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії наявної ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http:/court.gov.ua/fair/sud1502/ .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.