Ухвала

від 06.12.2021 по справі 497/1511/2021

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.12.2021

Справа № 497/1511/2021

Провадження № 1-кс/497/954/2021

УХВАЛА

06.12.2021 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

представників розпорядників майна - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судового засідання, в м. Болград, клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021167270000034 від 17.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2021 року прокурор Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021167270000034 від 17.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.

З клопотаннявбачається,що 17.04.2021року наадресу ВП №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява про злочин від директора ПП «Альфа-Юг» ОСОБА_6 про самовільне захоплення ФГ «Лучіна» земельних ділянок на території Задунаївської сільської ради Арцизької ОТГ.

Також,в тойже деньна адресу ВП №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від Арцизького міського голови ОСОБА_7 про самовільне зайняття ФГ «Лучіна» земельних ділянок на території Задунаївського старостинського округу Арцизької міської територіальної громади загальною площею 45,8819 га, кадастрові номери - 5120482400:01:02:1396, 5120482400:01:002:1406, 5120482400:01:002:1407.

На підставі викладеного внесено відомості до ЄРДР та сектором дізнання ВП №1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні 12021167270000034 від 17.04.2021 року за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки.

Прокурором 18.08.2021 року винесено постанову про зміну кваліфікації складу кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №12021167270000034 з ч. 1 ст. 197-1 КК України на ч. 2 ст. 197-1 КК України, та визначено підслідність за відділенням №1 СВ Болградського РВП ГУНП в Одеській області.

Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що ФГ «Лучіна», ідентифікаційний код 22493492, самовільно зайнято земельні ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 50 га, розташовані на території Задунаївського старостинського округу Арцизької міської територіальної громади, а саме земельні ділянки з кадастровими номерами: 5120482400:01:002:1565, 5120482400:01:002:1562, 5120482400:01:002:1563, 5120482400:01:002:1564, 5120482400:01:002:1557, 5120482400:01:002:1560, 5120482400:01:002:1559, 5120482400:01:002:1561 площею 2 га кожна, 5120482400:01:002:1558 площею 16,9429 га, 5120482400:01:002:1406 площею 6,3985 га, 5120482400:01:002:1407 площею 6,5405 га, 5120482400:01:002:1382 площею 5,6091 га.

Так, під час огляду місця події 17.04.2021 року на вказаних земельних ділянках було виявлено працюючу техніку:

- ГАЗ-53, д/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 ;

- трактор колісний CASE FARMALI JX110, д/н НОМЕР_2 , який належить Фермерському господарству «Лучіна»;

- трактор колісний Беларус-1025, д/н НОМЕР_3 , який належить Фермерському господарству «Лучіна»;

- трактор колісний Буларус-892, д/н НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_9 .

Згідно відповіді Відділу в Арцизькому районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 22.04.2021 року власником земельних ділянок з кадастровими номерами 5120482400:01:02:1396, 5120482400:01:002:1406, 5120482400:01:002:1407 є Задунаївська сільська рада, власником земельної ділянки з кадастровим номером 5120482400:01:002:1382 є держава в особі ГУ Держгеокадастру в Одеській області.

Згідно відповіді Відділу в Арцизькому районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 30.07.2021 року земельна ділянка під кадастровим номером 5120482400:01:02:1396 площею 32,9429 га перенесена до архівного шару у зв`язку з її поділом на 9 земельних ділянок під кадастровими номерами 5120482400:01:002:1565, 5120482400:01:002:1562, 5120482400:01:002:1563, 5120482400:01:002:1564, 5120482400:01:002:1557, 5120482400:01:002:1560, 5120482400:01:002:1559, 5120482400:01:002:1561 площею 2 га кожна, та 5120482400:01:002:1558 площею 16,9429 га.

Згідно відповідей Арцизької міської ради від 30.04.2021 року та від 03.08.2021 року земельні ділянки з кадастровими номерами 5120482400:01:02:1396, 5120482400:01:002:1406, 5120482400:01:002:1407 обліковуються як землі комунальної власності за Задунаївською сільською радою, правонаступником якої є Арцизька міська рада. Арцизькою міською радою рішення щодо надання дозволів на розроблення проектно-технічної документації з метою передачі у власність або користування не приймалось.

Арцизькою міською радою також зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5120482400:01:002:1382 згідно п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України перейшла до комунальної власності і зараз знаходиться на етапі перереєстрації речового права.

Крім того, згідно відповіді ГУ ДПС в Одеській області від 02.07.2021 року ФГ «Лучіна» подана податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 - 2021 роки на загальну площу 9,6 га. Загальна задекларована площа землі склала 278,82 га. В додатках до вказаної відповіді надано Відомості про наявність земельних ділянок, згідно котрих земельні ділянки 5120482400:01:02:1396, 5120482400:01:002:1406, 5120482400:01:002:1407, 5120482400:01:002:1382 у користуванні ФГ «Лучіна» не перебувають.

Також, згідно «Звіту про посівні площі сільськогосподарських культур» під урожай 2021 року, який надано ГУ статистики в Одеській області в додаток до відповіді від 06.07.2021 року, площа складає 278,82 га.

Необхідно зазначити, що згідно даних Публічної кадастрової карти України станом на 05.08.2021 року земельна ділянка з кадастровим номером 5120482400:01:002:1382 відноситься до державної форми власності, всі інші захоплені земельні ділянки відносяться до комунальної форми власності.

Під час огляду 11.08.2021 року земельних ділянок з кадастровими номерами: 5120482400:01:002:1565, 5120482400:01:002:1562, 5120482400:01:002:1563, 5120482400:01:002:1564, 5120482400:01:002:1557, 5120482400:01:002:1560, 5120482400:01:002:1559, 5120482400:01:002:1561 площею 2 га кожна, 5120482400:01:002:1558 площею 16,9429 га, 5120482400:01:002:1406 площею 6,3985 га, 5120482400:01:002:1407 площею 6,5405 га, 5120482400:01:002:1382 площею 5,6091 га, встановлено, що на вказаних земельних ділянках посіяно та росте соняшник.

Постановою дізнавача від 11.08.2021 року вказані земельні ділянки та посіви соняшника визнано речовими доказами.

Частина з вищеназваних земельних ділянок, а саме земельні ділянки з кадастровими номерами: 5120482400:01:002:1565, 5120482400:01:002:1562, 5120482400:01:002:1563, 5120482400:01:002:1564, 5120482400:01:002:1557, 5120482400:01:002:1560, 5120482400:01:002:1559, 5120482400:01:002:1561 площею 2 га кожна, рішенням Арцизької міської ради від 16.07.2021 року передано у приватну власність громадянам України, відповідні відомості внесено до Державного земельного кадастру 02.09.2021 року, таким чином вказані земельні ділянки вибули з комунальної власності.

Станом на теперішній час земельні ділянки з кадастровими номерами: 5120482400:01:002:1558площею 16,9429га, 5120482400:01:002:1406 площею 6,3985 га, 5120482400:01:002:1407 площею 6,5405 га, 5120482400:01:002:1382 площею 5,6091 га, перебувають у комунальні власності Арцизької міської ради та є землями запасу, однак протиправно, без будь-яких правових підстав використовуються ФГ «Лучіна». Єдиним способом захистити права територіальної громади в особі Арцизької міської ради на вільне володіння та використання землями комунальної форми власності є накладення арешту на вказані землі у виглядізабороникористування.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно абзацу 5 листа Державного комітету України із земельних ресурсів № 14-17-4/12991 від 11.11.2008 року «Щодо застосування терміна "самовільне зайняття земельної ділянки", який адресований ГПУ, МВС, МЮУ, не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад, про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об`єкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки.

Отже, є достатньо підстав вважати, що вказані земельні ділянки незаконно використовуються ФГ «Лучіна», власником земель є Арцизька міська рада, договори оренди земельних ділянок не укладені, а посіви сільськогосподарських культурсоняшника вирощені на самовільно зайнятих земельних ділянках.

В своєму клопотанні прокурор посилається на те, що існує ризик неправомірного використання не за призначенням земельних ділянок, що призведе до псування цих земель, у разі невжиття заходів до забезпечення кримінального провадження, тому просить накласти арешт на зазначені земельні ділянки.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник розпорядника майна ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання прокурора підтримала, зазначила, що накладення арешту вищезазначених земельних ділянок відповідає інтересам Арцизької міської територіальної громади, ці земельні ділянки є комунальною власністю громади, а вжиття заходів забезпечення кримінального провадження забезпечить недопущення незаконного використання земельних ділянок.

Представник розпорядників майна, ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на письмові заперечення надані суду 23.11.2021 року на електронну пошту суду, просив відмовити в задоволенні клопотання в повному обсязі.

Слідчий суддя вислухавши учасників провадження,перевірившинаданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов висновку що клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Звертаючись із зазначеним клопотанням до суду, прокурор просить накласти арешт на 4 земельні ділянки, які на праві комунальної власності належать Арцизький територіальній громаді.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 17.04.2021 року дізнавачем ОСОБА_10 було оглянуто територію, розташовану на відстані приблизно 1,5 км від західної околиці с.Задунаївка, Болградського району Одеської області та 50 метрів праворуч від автодороги та встановлено, що на вказаній ділянці знаходиться поле, на якому працює техніка, а саме трактор CASE FARMALI JX110, д/н НОМЕР_2 , до якого причеплено культиватор КСП5, який їздить по полю та обробляє землю. З північної сторони поля, в лісосмузі, знаходиться трактор МТЗ 1025 "Белорус-1025", державний номер НОМЕР_3 до якого причеплений причеп самосвальний, також біля північно-західного кута поля знаходиться автомобіль ГАЗ 53, державний номер НОМЕР_1 , на полі також працює трактор МТЗ "Білорусь" державний номер НОМЕР_4 до якого причеплено сіялку "Червона зірка". Дане поле частково оброблене, закультівоване, приблизно 250 м на всю довжину, а поверх закультивованого засіяно шириною 80 м. на всю довжину. При цьому дізнавачем зі слів учасника огляду ОСОБА_11 встановлено, що вказана земельна ділянка має приблизну площу 70 га, з них 45 га обліковуються, як землі комунальної власності Задунаївської сільської ради, правонаступником є Арцизька міська рада, 6 га - землі державної власності, розпорядником якої є Держгеокдастр в Одеській області, 19 га приблизно розподілено сільською радою громадянам для ведення особистого селянського господарства. Землі площею 45 га та 6 га - є землями запасу. Земельні ділянки площею 45 га мають кадастрові номери 5120482400:01:002:1407, 5120482400:01:002:1396, 5120482400:01:002:1406. Тобто з цього протоколу вбачається, що земельна ділянка є єдиним масивом, без виділення кожної земельної ділянки з зазначенням їх меж.

У справі Бакланов проти Росії (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі Фрізен проти Росії (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий і надмірний тягар для особи (справа Ізмайлов проти Росії, п.38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Відповідно до ч.4 ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 5120482400:01:002:1406 площею 6,3985 га, 5120482400:01:002:1407 площею 6,5405 га, 5120482400:01:002:1382 площею 5,6091 га перебувають у комунальній власності Арцизької територіальної громади, а земельна ділянка з кадастровим номером 5120482400:01:002:1558 площею 16,9429 га, з пояснень адвоката ОСОБА_5 , знаходиться в процесі передачі у приватну власність громадянам ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_14 .

Відповідно до положень Закону України від 19.06.2003 року № 963-ІV "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність, або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У листі Державного комітету України із земельних ресурсів від 11.11.2008 року № 14-17-4/1291 "Щодо застосування терміна "самовільне зайняття земельної ділянки" не вважається самовільним зайняття земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи ОМС прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). У вищезазначеному листі також вказано, що не є самовільним зайняттям земельної ділянки вчинення дій, які відповідно до закону є правоміринми, а саме укладання цивільно-правових угод, які передбачені чинним законодавстом.

Як вбачається з постанови Верховного Суду від 19.06.2019 року у справі № 910/4055/18 у вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття, у вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Отже, самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що прокурором, як ініціатором клопотання не доведено відповідними та належними доказами необхідність накладення арешту на зазначені земельні ділянки, не доведено можливість будь-ким їх відчуження, розпорядження та/або користування, чи підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, тобто не доведено мету та завдання цього арешту, та неможливість без такого заходу проведення чи утруднення проведення розслідування кримінального провадження.

Та, за умови надання розпорядником майна наявних земельних ділянок в оренду, при не зазначенні прокурором чітких меж земельних ділянок, на які просить накласти арешт, суд позбавлений можливості об`єктивно оцінити обставини викладені у клопотання, забезпечуючи при цьому права інших осіб.

Крім того, ЄСПЛ, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь.

ЄСПЛ вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення ЄСПЛ від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу доКонвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Оцінивши обставини зазначені в клопотанні, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора не обгрутноване, оскільки ним не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 КПК України, тому задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170-173,395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021167270000034 від 17.04.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 10.12.2021 року о 13.00 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1