Рішення

від 10.12.2021 по справі 163/2251/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 163/2251/21

Провадження № 2/163/372/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2021 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Костюк Р.М.,

представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в підготовчому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві ОСОБА_3 просить ухвалити рішення про визнання за ним та відповідачем ОСОБА_4 права спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0723310100:01:000:0653 площею 0,10 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

Заявлені вимоги обґрунтував тим, що рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 10 липня 2019 року у справі № 163/2044/18, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року, об`єкт незавершеного будівництва (житловий будинок) по АДРЕСА_1 визнано об`єктом спільної сумісної власності його та відповідача ОСОБА_4 ; його визнано співзабудовником цього незавершеного будівництвом і не введеного в експлуатацію житлового будинку. На підставі цього рішення суду зареєстрував за собою право власності на цей об`єкт незавершеного будівництва.

Незавершений будівництвом будинок розташований на спірній земельній ділянці, яка на праві приватної власності належить відповідачу ОСОБА_4 . Проте з огляду на набуттям ним у спільну сумісну власність цього об`єкта незавершеного будівництва відповідач втратила право приватної власності на земельну ділянку, оскільки на підставі положень ст.377 ЦК України, ст.ст.120, 125 ЗК України ця земельна ділянка уже має належати їм обом на праві спільної сумісної власності як співвласникам об`єкта незавершеного будівництва.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Климович Т.Д. подала відзив на позовну заяву, у якому висловила позицію про повне визнання позову відповідачем ОСОБА_4 .

В підготовчому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_4 на розгляд справи не з`явилась, представництво своїх прав та інтересів доручила здійснювати адвокату Климович Т.Д.

Представник відповідача ОСОБА_2 в підготовчому засіданні підтримала викладену у відзиві позицію про визнання позову в повному обсязі.

Згідно з ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Дослідження змісту позовних вимог приводить суд до висновку, що вони відповідають положенням ст.377 ЦК України, ст.ст.120, 125 ЗК України, а також узгоджуються із правовою позицією, висловленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 599/567/17.

Враховуючи вказані положення матеріального та процесуального закону, зміст позовних вимог та їх обґрунтування, суд дійшов висновку, що визнання представником відповідача позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, встановлено підстави для ухвалення рішення в підготовчому засіданні та задоволення позовних вимог.

Згідно із ст.142 ЦПК України у зв`язку з визнанням відповідачем позову 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, позивачу належить повернути з державного бюджету.

Вимог про стягнення витрат на правничу допомогу сторони в підготовчому засіданні на заявили.

Керуючись ст.ст.200, 206, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0723310100:01:000:0653 площею 0,10 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

Повернути ОСОБА_3 з державного бюджету 651 (шістсот п`ятдесят одну) гривню 90 копійок судового збору, сплаченого ним згідно із квитанцією АТ "Ощадбанк" № 18 від 29 вересня 2021 року.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 651 (шістсот п`ятдесят одну) гривню 90 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Ім`я позивача - ОСОБА_3 ; місце проживання - АДРЕСА_2 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .

Ім`я відповідача - ОСОБА_4 ; місце проживання - АДРЕСА_3 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .

Головуючий : суддя С.С.Чишій