Вирок

від 10.12.2021 по справі 352/980/21

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/980/21

Провадження № 1-кп/352/225/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12021091250000037 від 28.04.2021 р. по обвинуваченню :

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, з неповною середньою освітою, учня 9-го класу Підліського ліцею, військовозобов`язаного, раніше не судимого, якому пам`ятку про права обов`язки вручена,

у вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, та

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, утриманця перестарілої матері 1954 р. народження, з повною середньою освітою, працюючого неофіційно на приватних новобудовах різноробочим, депутатом будь-якої ради не обирався, не військовозобов`язаного, раніше не судимого, якому пам`ятку про права обов`язки вручена,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбаченого ст.ст. 185 ч. 2, 304 ч. 1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Неповнолітній підсудний ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб, вчинив таємне викрадення чужого майна.

Підсудний ОСОБА_6 , за попередньою змовою групою осіб, вчинив таємне викрадення чужого майна. Крім того, підсудний ОСОБА_6 втягнув неповнолітнього ОСОБА_7 у протиправну діяльність.

Кримінальні правопорушення обвинуваченими скоєно за наступних обставин:

09.04.2021 року, приблизно о 20.00 год. ОСОБА_6 , з метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 є неповнолітнім, посягаючи на його нормальний моральний розвиток, умисно, психічно шляхом переконання вплинув на нього та схилив останнього до вчинення крадіжки. ОСОБА_6 вступив із ОСОБА_7 в злочинну змову, а ОСОБА_7 будучи під впливом ОСОБА_6 погодився спільно із ним вчинити крадіжку майна елементів огорожі, встановленої на території приміщення пилорами, яке перебуває на балансі Філії «Авангард» ПАТ «Агрохолдинг Авангард», що в с. Підлісся, по вул. Шевченка, 2 «а», Загвіздянської об`єднаної територіальної громади.

Того ж дня, 09.04.2021 р., приблизно о 21.00 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , реалізуючи свій спільний неправомірний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою групою осіб, прийшли до території майнового комплексу «Пилорами», що в АДРЕСА_2 , де застосовуючи свої фізичні зусилля, демонтували з землі і таким чином таємно викрали 3 (три) металевих стійки (стовпці), розмірами 129х14 см. вартістю 541,40 грн., які перенесли на територію домоволодіння АДРЕСА_1 , які в подальшому перенесли та заховали на території домоволодіння, в якому постійно проживає ОСОБА_7

10.04.2021 року приблизно о 18.00 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 викрадені 3 (три) металевих стійки (стовпці), розмірами 129х14 см. перенесли до прибудинкової території АДРЕСА_3 та продали ОСОБА_11 , за грошові кошти в сумі 220 грн., які в подальшому розділили між собою в рівних частинах та витратили на власні потреби.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , Філії «Авангард» ПАТ «Агрохолдинг Авангард» було заподіяно матеріальну шкоду в сумі 541,40 грн.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 свою вину у вчиненні пред`явлених їм в обвинувальному акті кримінальних правопорушень визнали повністю, в скоєному щиро розкаялися і вибачившись перед представником потерпілого, дали суду показання, в яких повністю підтвердили факт та обставини скоєних ними кримінальних правопорушень вищенаведених у вироку. Щиро розкаюються у вчиненому, дуже шкодують за наслідками скоєного. Заподіяні їхніми неправомірними діями Філії «Авангард» ПАТ «Агрохолдинг Авангард», матеріальні збитки відшкодували в повному обсязі у добровільному порядку. Просять суд суворо їх не карати.

Представник потерпілого директор філії ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», звернувся до суду з письмовою заявою, із змісту якої вбачається, що збитки заподіяні підприємству обвинуваченими відшкодовано в повному обсязі, жодних претензій до останніх немає. Просить підсудних покарати на розсуд суду, судові засідання проводити за його відсутності.

Оскільки обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні вину визнали повністю, а також те, що вони не оспорюють фактичні обставини вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів, розуміють неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним та обмежено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудних та дослідженням доказів, які характеризують їх особи. Обвинувачені та інші учасники процесу не заперечували проти обмеженого порядку дослідження доказів, при цьому суд переконався, що останні правильно розуміють зміст ст. 349 КПК України.

Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази по кримінальному провадженні в їх сукупності з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що винуватість обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень доведено повністю, а їх дії кваліфіковано вірно, відповідно обвинуваченого ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України та обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК України, так як обвинувачений ОСОБА_12 , за попередньою змовою групою осіб, вчинив таємне викрадення чужого майна. Крім того, підсудний ОСОБА_6 втягнув неповнолітнього ОСОБА_7 у протиправну діяльність; та відповідно неповнолітній обвинувачений ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб, вчинив таємне викрадення чужого майна.

У ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі Суд)передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

При цьому суд обгрунтовано посилається на практику Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд при призначенні покарання обвинуваченим, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєних кримінальних правопорушень, особи винних і обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів, як і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Обтяжуючі відповідальність обвинувачених обставини судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає повне визнання вини обвинуваченими, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування заподіяної злочином шкоди та вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_7 , будучи неповнолітнім..

Вирішуючи питання про призначення підсудному ОСОБА_6 покарання, суд приймає до уваги думку представника потерпілого щодо несуворості міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, а також враховує і те, що останній до кримінальної відповідальності раніше не притягувався; його поведінку до і після вчинення злочинів, відношення до вчинених злочинів, а саме вкрай негативне ставлення до вчиненого; має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризуються; працюючи хоч і неофіційно проте займається суспільно-корисною працею; являється утриманцем перестарілої матері 1954 р. народження; на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, тобто являється особою із належним рівнем соціальної зрілості, яка має нерегулярний легальний дохід та міцні соціальні зв`язки, що применшує передумови для подальшої його протиправної поведінки.

З врахуванням всіх вищеперелічених обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначаючи основне покарання у виді позбавлення волі, суд застосовує щодо підсудного норми ст. 75 КК України з встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Крім того, на переконання суду, призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відповідає також принципу співрозмірності конкретних злочинних діянь, вчинених ним, з покаранням призначеним останньому.

Що стосується вирішуючи питання про призначення покарання неповнолітньому підсудному ОСОБА_7 то, суд приймає до уваги думку представника потерпілого щодо несуворості міри покарання, яке слід призначити обвинуваченому, а також враховує і те, що останній до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягувався; його поведінку до і після вчинення злочину, відношення до вчиненого злочину, а саме вкрай негативне ставлення до вчиненого; має постійне місце проживання; навчаючись займається суспільно-корисною працею; по місцю проживання та навчання характеризується позитивно; на обліку в секторі ювенальної превенції, як і в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.

Окрім того, при призначенні покарання неповнолітньому підсудному ОСОБА_7 , суд враховує вплив на нього дорослих, умови його життя та виховання, те, що він виріс не у повній сім`ї, у задовільних матеріально-побутових умовах, рівень його розвитку відповідає віку, а також соціально-психологічні риси та особливості його особи, які згідно психолого-педагогічної характеристики наступні, неповнолітній ОСОБА_7 хороший, товариський та доброзичливий хлопець, але через надмірну довірливість, піддається негативному впливу.

З врахуванням всіх вищеперелічених обставин, даних про особу неповнолітнього підсудного, суд вважає, що виправлення, перевиховання ОСОБА_7 та попередження скоєння ним нових злочинів, можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначаючи йому основне покарання у виді позбавлення волі, суд застосовує до неповнолітнього обвинуваченого норми ст. 105 КК України, відповідно до якої, останній, який вчинив нетяжкий злочин, може бути звільнений від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, оскільки судом встановлено, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки неповнолітній обвинувачений на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

При обранні неповнолітньому примусових заходів виховного характеру, суд враховує обставини провадження, дані про його особистість, а саме те, що більша частина навчальних та виховних позитивних впливів здійснюється на дитину в межах сім`ї. Суд також вважає, що мати здатна забезпечити позитивний виховний вплив на неповнолітнього та постійно контролювати за його поведінкою. За таких обставин, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України до неповнолітнього обвинуваченого слід застосувати примусові заходи виховного характеру у виді передачі неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 до досягнення ним повноліття під нагляд його матері ОСОБА_8 .

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не обирався, як і підстави для його обрання останнім на даній стадії процесу суд не вбачає.

Питання про речові докази та судові витрати по даному кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України, звільнити неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 від призначеного судом покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі та застосувати до неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 примусові заходи виховного характеру передати неповнолітнього ОСОБА_7 під нагляд його матері ОСОБА_8 на строк до 05.02.2023 року до досягнення обвинуваченим повноліття.

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 304 КК України та призначити йому покарання :

за ст. 185 ч. 2 КК України у виді двох років позбавлення волі;

за ст. 304 ч. 1 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України, остаточно визначити покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування призначеного вироком судом покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю два роки.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 : обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не обирався, як і підстави для його обрання останнім до вступу вироку в законну силу відсутні.

Речові докази по даному кримінальному провадженні, а саме три елементи огорожі повернути за приналежністю Філії «Авангард» ПАТ «Агрохолдинг Авангард».

Стягнути з законного представника неповнолітнього обвинуваченого (матері) ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_6 в користь держави (код ЄДРПОУ 37952250, розрахунковий рахунок -31118115009002, банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, код банку отримувача 899998) по 514,83 грн. понесених по даному кримінальному провадженню судових витрат за проведення Івано-Франківським НДЕКЦ МВС України судових експертиз, з кожного.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.Копію вироку суду вручити прокурору, обвинуваченим та захисникам, негайно, після його проголошення.

Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ