Ухвала

від 10.12.2021 по справі 381/4161/21

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email

inbox@fs.ko.court.gov.ua

1-кс/381/1528/21

381/4161/21

У Х В А Л А

про арешт майна

10 грудня 2021 року м. Фастів Київської області

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , представника власника майна-адвоката ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42021112310000116 від 1 листопада 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України,-

в с т а н о в и в :

Клопотання надійшло до суду 09.12.2021 та відповідає вимогам ст.167,171 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 1 листопада 2021 року на підставі повідомлення Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки від 29 жовтня 2021 року №30/1/3-7423 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 42021112310000116.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження мешканці міста Фастів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 причетні до діяльності протиправного механізму, спрямованого на обготівковування грошових коштів суб`єктів підприємництва, коштів державного бюджету, спрямованих на фінансування державних інфраструктурних проектів цифровізації, а також шахрайського заволодіння чужим майном шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 повідомив, що у вересні 2021 року в нього виникла необхідність в терміновій передачі готівкових коштів у розмірі 16000 доларів США з міста Києва до міста Дніпро.

Свідок ОСОБА_7 показав, що його знайомий порадив скористатись послугою так званої «перестановки», після чого зв`язався з адміністратором організації, яка використовувала Telegram, зареєстрований на іноземний номер та домовився про передачу готівки в Києві та її видачу кур`єром в Дніпрі.

Адміністратор повідомила, що кур`єр який працює по ОСОБА_8 вже вирушив в сторону власного дому та може прийняти готівку у передмісті.

Надалі, товариш ОСОБА_7 зустрівся із особою на ім`я « ОСОБА_9 » поблизу «одеської» траси у селі Глеваха Фастівського району та передав грошові кошти у розмірі 16000 доларів США.

Водночас, отримавши кошти, кур`єр повідомив, що вже направляється додому в місто Фастів, тому передача коштів у місті Дніпро відбудеться наступного дня.

Свідок повідомив, що наступного дня він очікував на передачу коштів у місті Дніпро, однак адміністратор організації на зв`язок не виходила. В подальшому повідомила, що захворіла та їй не відомо де зараз перебувають грошові кошти ОСОБА_7 , на питання останнього представитись, адміністратор організації сказала, що її звати ОСОБА_10 .

В подальшому, через декілька днів ОСОБА_7 повторно зв`язався з ОСОБА_6 та з`ясував місце знаходження його коштів та домовився про їх видачу у місті Дніпро.

Відповідно до листа Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України від 10 листопада 2021 року № 30/1/3-7708 на даний час вдалося встановити, що група громадян України, об`єднана єдиним злочинним умислом зареєструвала на підставних осіб ряд суб`єктів господарювання з метою подальшого використання їх реквізитів для виведення у тіньовий обіг та подальшого обготівкування грошових коштів, проведення незаконних фінансових операцій. Додатково вказаними особами з використанням онлайн площадок надаються послуги з позабанківського переказу грошових коштів у готівці між Україною-Російською Федерацією та країнами Близького Сходу всупереч нормативам, встановленим регуляторами ринку, а також використання вказаних протиправних інструментів з метою прикриття походження коштів, отриманих в результаті здійснення господарської діяльності на території тимчасово окупованої АР Крим та ОРДЛО, що прямо суперечить законодавству України. Зокрема, адміністраторами вказаних ресурсів пропонуються протиправні послуги, здійснювані на комерційній основі поза державним контролем у ряді міст України, РФ, Європи, а також в Ізраїлі, Туреччині, Канаді, США та ОАЕ.

Так, вдалося встановити, що з метою забезпечення функціонування протиправного механізму учасниками створено ряд суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності, які формують так званий «імпортний» податковий кредит шляхом розмитнення імпортованих на митну територію України товарів повсякденного вжитку, зокрема такими структурами є: ТОВ «Райкорс Оушен», ТОВ «Стілс ЛТД», ТОВ «Едолт Прайс», ТОВ «Таннер Трайс».

В подальшому, сформований цими та іншими імпортерами податковий кредит ПДВ продається іншим суб`єктам господарювання з ознаками фіктивності з метою здійснення підміни номенклатури товару (так званий «скрут») з метою його реалізації кінцевим підприємствам-споживачам, тобто суб`єктам реального сектору економіки, які є замовниками протиправних послуг.

Зокрема, до підприємств, реквізити яких використовуються для підміни номенклатури товарів відносяться: ТОВ «Віді Маркет Груп», ТОВ «Найджел Бітрен», ТОВ «Майквен Корс», ТОВ «Маєрс Інтент», ТОВ «Гетекс Інтраст», ТОВ «Ноулс Дайв», ТОВ «Компанія «Грайм Продакт», ТОВ «Селтік Трейд», ТОВ «Гетвонс», ТОВ «Делрей», ТОВ «Сайрен Корп», ТОВ «Татосан», ТОВ «Кристал Фінанс», ТОВ «Біттер», ТОВ «Геліанс», ТОВ «Хортис», ТОВ «Фронт Трейд», ТОВ «Торг Стоун», ТОВ «Деллі Прайд», ТОВ «Рівейтінг Компані» та інші.

На підставі викладеного, з метою відшукання речей та документів, які пов`язані із вищевказаними неправомірними діями, мобільних телефонів, комп`ютерної техніки, а також інших речей та документів, які містять на собі інформацію про вчинений злочин, наявна обґрунтована необхідність здійснити обшуки.

В інший спосіб неможливо отримати відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та осіб, які їх вчинили, так як проведення інших слідчих дій на даному етапі може викрити наміри досудового слідства, що призведе до знищення важливих документів та унеможливить документування злочину.

Відповідно до листа Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України від 10 листопада 2021 року № 30/1/3-7708 при здійсненні неправомірної діяльності учасниками організації використовується автомобіль Kia Sorento ( НОМЕР_1 ), який перебуває у власності ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС». Вказаний автомобіль використовується учасниками злочинної групи з метою перевезення готівки.

8-9 грудня 2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області проведено обшук автомобіля Kia Sorento ( НОМЕР_1 ), який перебуває у власності ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС».

В ході проведення даної слідчої дії виявлено та вилучено сліди, речі та документи, що мають значення для встановлення об`єктивних обставин справи, а саме:

-грошові кошти у розмірі 2 мільйони 100 тисяч доларів США (поміщені до пакету № 1);

-мобільний телефон iPhone рожевого кольору;

-мобільний телефон iPhone зеленого кольору;

-мобільний телефон Ксіомі чорного кольору;

-мобільний телефон ZTE темно-синього кольору;

-(телефони вилучені до сейф пакету №00007655).

Зазначені обставини і стали підставою для звернення з даним клопотанням до слідчого судді.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого ним клопотання підтримав, подав письмову заяву, в якій зазначив про необхідність передання арештованих коштів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами,одержаними від корупційних та інших злочинів, клопотання просив задовольнити.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання та надав відповідні обґрунтування заперечувальної позиції.

Відповідно до ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі предметом вчинення злочину, знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.

Постановою прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 від 09.12.2021, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, виявлені та вилучені речі та предмети в ході обшуку автомобіля Kia Sorento ( НОМЕР_1 ), який перебуває у власності ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС», а саме:

-грошові кошти у розмірі 2 мільйони 100 тисяч доларів США (поміщені до пакету № 1);

-мобільний телефон iPhone рожевого кольору;

-мобільний телефон iPhone зеленого кольору;

-мобільний телефон Ксіомі чорного кольору;

-мобільний телефон ZTE темно-синього кольору;

-(телефони вилучені до сейф пакету №00007655), визнано речовими доказами

та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: зокрема, порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Відповідно до ч.6 ст.100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в Україні на 2021 рік становить -2393 гривні, власник грошових коштів та їх походження, органом досудового розслідування, станом на день розгляду клопотання не встановлено.

Зважаючи на те, що вилучене в автомобілі Kia Sorento ( НОМЕР_1 ), майно грошові кошти в сумі 2 мільйони 100 тисяч доларів США, мобільні телефони, квитанції та платіжні доручення постановою прокурора від 9.12.2021 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, тому, суд, з метою їх збереження як речових доказів вбачає обгрунтовані підстави для накладення арешту на вилучене в ході санкціонованого обшуку майно з переданням арештованих грошових коштів в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів відповідно до порядку та на умовах, визначених ст.ст.19,20 Закону України «Про національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.167,170-173,100 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42021112310000116 від 1 листопада 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні, № 42021112310000116 від 1 листопада 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України на майно, виявлене та вилучене в ході обшуку автомобіля Kia Sorento ( НОМЕР_1 ), який перебуває у власності ТОВ «КОРЕСС ПЛЮС», керівником якого є ОСОБА_11 , а саме: грошові кошти у розмірі 2 мільйони 100 тисяч доларів США (поміщені до пакету № 1); мобільний телефон iPhone рожевого кольору; мобільний телефон iPhone зеленого кольору; мобільний телефон Ксіомі чорного кольору; мобільний телефон ZTE темно-синього кольору; (поміщені до сейф пакету №00007655).

Передати в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у порядку та на умовах, визначених ст.ст.19,20 Закону України «Про національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» грошові кошти у сумі 2 мільйони 100 тисяч доларів США (поміщені до пакету № 1), які визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42021112310000116 від 1 листопада 2021 року.

Ухвала може бути оскаржено до Київського апеляційного суду в порядку статті 310 КПК України.

Слідчий суддя ОСОБА_1