Рішення

від 10.12.2021 по справі 484/441/21

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/484/531/21

Справа № 484/441/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Шикері І.А.

за участю секретаря судового засідання - Туркалової І.В.

розглянувши y відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка представляє інтереси неповнолітнього ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка представляє інтереси неповнолітнього ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 , про визнання права власності на земельну ділянку, площею 6,1953 га, кадастровий номер 4825485700:01:000:0059, що розташована в межах території Романовобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Генівка Первомайського району Миколаївської області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Генівка Первомайського району Миколаївської області помер ОСОБА_7 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме, земельну ділянку, площею 6,1953 га, кадастровий номер 4825485700:01:000:0059, що розташована в межах території Романовобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. 27.06.2014 року ОСОБА_7 склав заповіт, за умовами якого, на випадок своєї смерті зазначену вище земельну ділянку заповів позивачу - ОСОБА_1 . У встановленому законодавством порядку він прийняв спадщину за заповітом, шляхом подачі відповідної заяви до завідувача Другої Первомайської державної нотаріальної контори Грушанської І.В. Проте, нотаріусом йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що ним не було надано документів, що підтверджують право власності спадкодавця на таке майно. Окрім позивача, спадщину за законом прийняли дружина померлого - ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і за правом представлення онук - ОСОБА_5 , оскільки син спадкодавця - ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ще однією спадкоємицею за іншим заповітом після смерті ОСОБА_8 стала ОСОБА_6 , яка не є родичкою померлої, а тому була залучена позивачем до справи у якості третьої особи.

14.04.2021 року законний представник неповнолітнього ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , в особі адвоката Мехтієвої С.Н., направила до суду відзив, у якому заперечуючи проти позову зазначила, що позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені судом, оскільки окрім позивача, спадкоємцем спірного нерухомого майна є ОСОБА_5 , який за правом представлення, має обов`язкову частку у спадковому майні, як після смерті ОСОБА_7 , так і після смерті його дружини - ОСОБА_8 , яка фактично прийняла спадщину, була непрацездатною особою пенсійного віку і також отримала право на обов`язкову частку у спадщині, проте не встигла її оформити, так як ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Розмір частки неповнолітнього ОСОБА_5 складає 1/6 частину спірної земельної ділянки. Проте, завершити процес оформлення спадкового майна ОСОБА_4 , в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 вона позбавлена можливості, через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно. Також, на думку адвоката Мехтієвої С.Н., заповіт від 27.06.2014 року, було вчинено з метою приховати інший правочин, а саме - договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки. Так померлий ОСОБА_7 мав схильність до вживання спиртних напоїв, ведення антигромадського способу життя, а тому погодився на пропозицію родини ОСОБА_10 про продаж земельної ділянки. За нібито продану земельну ділянку він отримав 14000 грн., за умови підписання договору купівлі-продажу коли це стане можливим. У червні 2014 року позивач вмовив ОСОБА_7 скласти заповіт, яким заповісти йому вказану земельну ділянку, а у випадку його смерті або неприйняття спадщини, його синові. На даний час, ОСОБА_4 , як законний представник неповнолітнього ОСОБА_5 готує позов до суду про визнання цього заповіту удаваним та встановлення нікчемності договору купівлі-продажу земельної ділянки. Також зауважила, що позивач не обґрунтував необхідність залучення третьої особи. З врахуванням наведеного, просила відмовити у повному обсязі.

У відповідь на відзив, що надійшла до суду 06.05.2021 року від представника позивача - адвоката Ремського Є.В., останній вказав, що відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування наявності підстав для відмови у задоволенні позову. Крім того, вважає, що заявлені про витребування документів від ФГ МТД не підлягають задоволенню, оскільки не стосуються предмету спору, так як ФГ МТД не є стороною у справі. Також, з відзиву незрозуміло, заперечує відповідач проти задоволення позову в повному обсязі, чи лише частково, а саме в частині відмови в позові, в розмірі 1/6 частини земельної ділянки, оскільки неповнолітній ОСОБА_5 має право на цю частку. В той же час зауважив, що нормами ЦК України прямо не передбачено право спадкування онуками обов`язкової частки за правом представлення. До того ж, відповідачем не додано доказів недійсності заповіту, а тому оскільки заповіт складений 27.06.2014 року, на даний час є дійсним, і єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_7 за заповітом є позивач, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач та його представник - адвокат Ремський Є.В. в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте від них надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Відзиву на позов не подав.

ОСОБА_4 , яка є законним представником неповнолітнього ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи є поштове повідомлення про вручення їй судової повістки, причини неявки суду не відомі.

Представник ОСОБА_4 - адвокат Мехтієва С.Н. в судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку із зайнятість в іншій справі, повторно.

Від третьої особи - ОСОБА_6 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечує, просить задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заяви сторін у справі, суд дійшов таких висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Генівка Первомайського району Миколаївської області помер ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 16.04.2020 року (а.с.7).

За життя померлому ОСОБА_7 належала земельна ділянка, площею 6,1953 га, кадастровий номер 4825485700:01:000:0059, що розташована в межах території Романовобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, що підтверджується ксерокопією Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-МК № 029442 та Витягом з Державного земельного кадасту про земельну ділянку (а.с.11-13).

27.06.2014 року ОСОБА_7 склав заповіт, який було посвідчено приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області Ткаченко Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1032, за умовами якого, на випадок своєї смерті, земельну ділянку, площею 6,1953 га, кадастровий номер 4825485700:01:000:0059, що розташована в межах території Романовобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області він заповів ОСОБА_1 , а у разі смерті названого ним спадкоємця до відкриття спадщини, або неприйняття спадщини, або відмови його від спадщини чи усунення його від права на спадкування, спадкоємцем зазначеного вище нерухомого майна призначив ОСОБА_11 (а.с.8).

У свою чергу, заперечуючи проти позовних вимог, відповідачка у відзиві зазначала про те, що вказаний заповіт є удаваним. Разом з тим, доказів цьому не надано. Рішення суду з цього приводу суду не надано.

Згідно фотокопії спадкової справи № 110/2020, заведеної після смерті ОСОБА_7 , яка міститься в матеріалах цивільної справи, позивач в установлений Законом строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом. Окрім нього, із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_7 , звернулися: його дружина ОСОБА_8 , яка на виділ обов`язкової частки у спадщині не претендувала, ОСОБА_4 , як представник неповнолітнього ОСОБА_5 та син спадкодавця - ОСОБА_3 . Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану вище земельну ділянку позивачу було відмовлено, у зв`язку з тим, що ним не було надано документів, що підтверджують право власності спадкодавця на таке майно (а.с. 34-51).

ІНФОРМАЦІЯ_2 дружина спадкодавця ОСОБА_8 померла і на виділ обов`язкової частки у спадщині не претендувала. Разом з тим, неповнолітній ОСОБА_5 , за правом представлення, у зв`язку зі смертю свого батька ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до ст. 1241 ЦК України, отримав право на обов`язкову частку у спадщині померлого ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 1241 ЦК України право на обов`язкову частку в спадщині мають право: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, які спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка). Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Непрацездатними вважаються особи, які досягли встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"пенсійного віку, або особи з інвалідністю І, ІІ, ІІІ груп, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону, незалежно від того, чи призначена їм пенсія.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані особами з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.

Статтею 1276 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Судом встановлено, що син спадкодавця ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.94).

Отже, після смерті ОСОБА_9 , за правом представлення, усі права та обов`язки перейшли до його спадкоємця неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визначення розміру обов`язкової частки у спадщині здійснюється шляхом визначення половини від поділу усієї спадщини (яка береться за одиницю) на попередньо визначену кількість спадкоємців. При визначені осіб, які мають право на обов`язкову частку, вираховується розмір їх обов`язкової частки у спадщині. У тому разі, коли спадкодавець у заповіті розпорядився всім своїм майном, не згадуючи при цьому про необхідного спадкоємця, за останнім визнається право на обов`язкову частку у всьому спадковому майні. Якщо спадкодавець склав заповіт на все майно без зазначення часток або конкретного майна, що передавалося б кожному спадкоємцю і визначивши одним із спадкоємців за заповітом необхідного спадкоємця, частка останнього у спадщині дорівнюватиме частці у спадщині за заповітом та різниці між часткою, вирахуваною відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК та часткою, визначеною в заповіті. Якщо заповітом визначено декілька спадкоємців, серед яких є й необхідний спадкоємець, і між ними розподілено всю спадщину з визначенням часток кожного, але частка необхідного спадкоємця менше тієї, яку б він набув відповідно до ст. 1241 ЦК, формування обов`язкової частки здійснюється таким чином. Необхідний спадкоємець має одержати не тільки свою частку, визначену заповітом, а й збільшену до розміру, визначеного в ст. 1241 ЦК.

Тобто, враховуючи наведене, суд вважає встановленим та доведеним факт, що, внаслідок смерті ОСОБА_7 , його онук ОСОБА_5 отримав право на обов`язкову частку у спадщині, яка становить 1/6 (одну шосту) спірної земельної ділянки.

Таким чином, після смерті ОСОБА_7 , згідно заповіту від 27.06.2014 року, ОСОБА_1 має успадкувати 5/6 частин спірної земельної ділянки. Решта 1/6 частина вказаного майна, відповідно до ст. 1241 ЦК України, може бути успадкована онуком померлого - ОСОБА_5 .

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені в ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до норм ч.5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно з ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст. 392 ЦК України,власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається з 5/6 частин земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,1953 га, кадастровий номер 4825485700:01:000:0059, що розташована в межах території Романовобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, що належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-МК № 029442, виданого Первомайською райдержадміністрацією Миколаївської області 02.04.2002 року, в зв`язку з чим, позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,12,81,263-265,268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 та представляє інтереси неповнолітнього ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частин земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,1953 га, кадастровий номер 4825485700:01:000:0059, що розташована в межах території омановобалківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Генівка Первомайського району Миколаївської області.

В решті позовних вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст судового рішення виготовлено 10 грудня 2021 року.

Суддя: І.А.Шикеря