КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
10 грудня 2021 року м. Київ № 320/11762/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Переяславської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Арсенал-центр про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,
в с т а н о в и в:
Головне управління ДПС у Київській області (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Переяславської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Арсенал-центр (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Переяславської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Арсенал-центр накладеного рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 29.07.2021;
- застосувати адміністративний арешт коштів у вигляді зупинення видаткових операцій на всіх рахунках відповідача у всіх банківських установах.
Суд ухвалою від 08.11.2021 відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від представника Головного управління ДПС у Київській області, як позивача по справі, до суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за участю представника відповідача.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходив з такого.
Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частин другої та третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини п`ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження .
У цьому випадку предмет позову стосується категорії справ незначної складності.
Таким чином, ця адміністративна справа у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є справою незначної складності, що має бути розглянута без проведення судового засідання.
Про необхідність розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін представник позивача, який позиціонує себе як відповідач у цій справі, зазначив, що така необхідність обумовлена його правом брати участь у судових засіданнях, у дослідженні доказів тощо .
Зазначив також, що відповідач розуміє перевантаженість судової системи в цілому та судів адміністративної юрисдикції зокрема, проте просить врахувати, що у зв`язку з критичною ситуацією в країні, постійним ухиленням від сплати податків суб`єктами господарювання та враховуючи, що ця справа є бюджетоутворюючою, відповідач наголошує на важливості цієї справи для відповідача, а також забезпечення інтересів держави та суспільства.
Разом з тим, у поданому клопотання представником не зазначено, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Крім того, заявником не надано жодних доказів вжиття компетентним органом заходів щодо захисту інтересів держави та суспільства в контексті ухилення суб`єктом господарювання від сплати податків. Не надано доказів та не зазначено про конкретні обставини, які свідчать про критичну ситуацію в країні і як ці обставини, на думку заявника, пов`язані з розглядом цієї справи.
Враховуючи, що ця адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є малозначною і будь-яких вагомих підстав для її розгляду у судовому засіданні представник позивача не навів, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Керуючись статтями 12, 160, 179, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області Андрія Сливки про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.
Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2021 |
Оприлюднено | 13.12.2021 |
Номер документу | 101797914 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Шевченко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні