Постанова

від 10.12.2021 по справі 132/1744/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 132/1744/20

Провадження № 22-ц/801/2467/2021

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Павленко І. В.

Доповідач:Якименко М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 рокуСправа № 132/1744/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача: Якименко М.М.,

суддів: Берегового О.Ю., Сала Т.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2021 року, ухвалене суддею Калинівського районного суду Вінницької області Павленком І.В.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ТОВ Лан-Агро звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ АгроТрак , Державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко О.В., в якому просило скасувати рішення державного реєстратора, визнати договір оренди землі недійсним, визнати укладеною додаткову угоду, припинити права оренди, скасувати рішення державного реєстратора від 11.07.2019 та припинити право оренди .

Позовна заява мотивована тим, що 02.02.2009 між ТОВ Лан-Агро та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,9382 га, із кадастровим номером 0521686300:06:000:0236, строком на 10 років, який був зареєстрований державним реєстратором 10.06.2009. Строк дії договору становить 10 років, тому договір діє в період часу з 10.06.2009 по 10.06.2019, в межах якого товариство має право самостійно господарювати на земельній ділянці ОСОБА_2 в обсязі встановленому договором. На підставі свідоцтва про право на спадщину, право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 .

Позивач вказує, що під час дії договору оренди земельної ділянки, 05.02.2019 держреєстратор провів державну реєстрацію припинення права оренди за ТОВ Лан-Агро , підставою став лист-повідомлення ОСОБА_1 щодо відмови в пролонгації договору оренди. Оскільки, на момент вчинення держреєстратором вказаної дії, строк дії договору оренди не закінчився, його сторони не укладали жодних угод про його розірвання, підстав для державної реєстрації припинення права оренди за ТОВ Лан-Агро не існувало, а відтак державний реєстратор діяв всупереч закону, чим незаконно та безпідставно обмежила позивача в праві оренди спірної земельної ділянки.

В подальшому, позивачу стало відомо, що 02.07.02019 ОСОБА_1 уклала договір оренди земельної ділянки із ТОВ Агро Трак , чим порушила право ТОВ Лан-Агро перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), тому підлягає визнанню недійсним. Позивач направив ОСОБА_1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі від 02.02.2009 та проект додаткової угоди до нього від 05.04.2019. У відповідь на вказаний лист ОСОБА_1 направила лист-повідомлення ТОВ Лан Агро , щодо відмови в пролонгації договору оренди землі. Однак, на момент направлення листа про бажання скористатись переважним правом на поновлення договору оренди землі, ця земельна ділянка вже перебувала в оренді у ТОВ СВК Мрія відповідно до договору оренди від 01.03.2019, який в подальшому 07.06.2019 був розірваний.

Позивач вказує, що дії відповідача ОСОБА_1 свідчать про невизнання переважного права позивача на поновлення договору оренди землі, оскільки орендодавець всупереч ст.33 ЗУ Про оренду землі , ст.777 ЦК України та умов укладеного договору, позбавив першочергового права ТОВ Лан-Агро оренди спірної земельної ділянки, надавши перевагу в передачі земельної ділянки в оренду ТОВ СВК Мрія , який не має будь-якого переважного права на оренду земельної ділянки як позивач.

Переважне право ТОВ Лан-Агро припиненим не було, а направлений лист ОСОБА_1 позивачу, не є в розумінні ч. 4 ст. 33 Закону України Про оренду землі запереченням в поновленні договору оренди землі позивачу, оскільки має інший зміст та обґрунтування. Відтак, договір оренди землі, укладений 02.07.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ Агро Трак підлягає визнанню недійсним, що гарантуватиме можливість позивачу безперешкодно користуватись спірною земельною ділянкою. Договір оренди від 02.02.2009 укладений між ТОВ Лан-Агро та відповідачем ОСОБА_1 вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин.

Вказані обставини стали підставою звернення до суду з даним позовом.

В свою чергу відповідачі ТОВ АгроТрак та ОСОБА_1 на позовну заяву подали відзиви, в яких вказують, що позовні вимоги не визнають та просять відмовити у позові.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2021 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення державного реєстратора Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко О.В. від 11.03.2019, індексний номер 45893150, в частині державної реєстрації прав припинення права оренди земельної ділянки площею 1,9382 га із кадастровим номером 0521686300:06:000:0236, яка знаходиться на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, за ТОВ Лан-Агро .

В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Додатковим рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 23 вересня 2021 року вирішено питання про судові витрати на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ Лан-Агро подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмовлених позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 02.07.2019 укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ АгроТрак та визнання додаткової угоди від 05.04.2019 до договору оренди землі від 02.02.2009 між ОСОБА_1 та ТОВ Лан-Агро укладеною та ухвалити у цій частині нове про задоволення вимог.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що лист відповідача ОСОБА_1 від 06.02.2019 не припиняє переважне право позивача, оскільки він направлений з порушенням вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі . Суд не надав належної оцінки листу відповідача від 06.05.2019, в якому вона зазначали про намір використовувати спірну земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд або самостійно її обробляти, при тому, що на момент направлення вказаного листа земельна ділянка вже перебувавала в оренді ТОВ СВК Мрія . Волевиявлення ОСОБА_1 щодо відмови позивачу в поновленні договору оренди землі з підстав використання земельної ділянки самостійно не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідач спірну земельну ділянку передала в оренду тричі, хоча мала користуватися нею самостійно. Отже, переважне право ТОВ Лан-Агро є порушеним. Висновок суду, що проект додаткової угоди містить умови про зміну істотних умов договору оренди землі, на яку потрібна згода сторін та якої зі сторони відповідача не було, суперечить закону.

Відповідачі ТОВ АгроТрак та ОСОБА_1 подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Рішення суду в частині задоволеної позовної вимоги , апеляційним судом не перевіряється, оскільки в цій частині рішення суду не оскаржується.

Представники ТОВ АгроТрак та ОСОБА_1 подали заяви, в яких просять розглянути справу у їх відсутність.

Від представника позивача адвоката Мельника Ю.М. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, у зв`язку із хворобою. При цьому належних доказів на підтвердження цій обставині не надав.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що юридична особа не була позбавлена можливості забезпечити явку в судове засідання іншого представника, тому підстав для відкладення розгляду справи, колегія суддів не вбачає.

Суд визнав причини його неявки неповажними та розглянув справу у його відсутність.

Відповідач державний реєстратор Вовчоцької сільської ради Немирівського району Вінницької області Білієнко О.В. в судове засідання також не з`явилась. Про причини неявки суд не повідомила. ЇЇ неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги та в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, дослідивши матеріали та обставини справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду відповідає.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН №022553, була власником земельної ділянки площею 1,9382 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Пиківської сільської ради Калинівського району Вінницької області, кадастровий номер 0521686300:06:000:0236 (Т.1 а.с. 25).

02.02.2009 між позивачем ТОВ Лан-Агро та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого ОСОБА_2 надала, а ТОВ Лан-Агро прийняло в строкове платне користування зазначену земельну ділянку площею 1,9382 га, строком на 10 років (Т.1 а.с. 20-21).

Договір оренди землі зареєстрований у Калинівському районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центру державного земельного кадастру при ДКУ по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.06.2009 за №040986300016.

Відповідно до п.14.1 р.14 вказаного Договору оренди землі від 02.02.2009, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Строк дії договору становить 10 років, тому договір діє в період часу з 10.06.2009 по 10.06.2019 (п.3.1 р.3 Договору).

З Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно слідує, що власником земельної ділянки площею 1,9382 га, є ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер:1138, видане 03.04.2018 Державним нотаріусом Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області (Т.1 а.с. 26-29).

06.02.2019 ОСОБА_1 направила лист-повідомлення на адресу ТОВ Лан Агро , про небажання продовжувати дію договору оренди земельної ділянки, так як має намір використовувати її для власних потреб на свій розсуд або самостійно її обробляти (Т.1 а.с. 38).

Вказаний лист-повідомлення отримано ТОВ Лан-Агро , про що свідчить засвідчена копія, яка додана позивачем до позовної заяви.

ТОВ Лан-Агро направило 26.04.2019 лист-повідомлення (датований 05.04.2019) на адресу ОСОБА_1 з пропозицією поновлення договору оренди земельної ділянки № 16 від 02.02.2009 шляхом підписання додаткової угоди, до якого долучило її проект (Т.1 а.с. 32-35).

На вказаний лист-повідомлення, ОСОБА_1 направила повторно лист-повідомлення (датований 06.05.2019) ТОВ Лан-Агро щодо відмови в пролонгації договору оренди, у зв`язку із наміром використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд або самостійно її обробляти (Т.1 а.с. 40-41).

Дану відмову ОСОБА_1 в пролонгації договору оренди землі, отримано ТОВ Лан-Агро , про що свідчить копія, яка додана позивачем до позовної заяви та не заперечується позивачем.

ОСОБА_1 двічі до закінчення строку дії договору оренди від 02.02.2009 направила на адресу ТОВ Лан-Агро лист, у якому повідомила, що не бажає продовжувати термін дії договору оренди.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі від 02.07.2019 укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ АгроТрак та визнання додаткової угоди від 05.04.2019 до договору оренди землі від 02.02.2009 укладеною, суд першої інстанції виходив з того, що позивач втратив право на поновлення договору оренди земельної ділянки від 02.02.2009 на новий строк, а тому його право спірним договором не порушені, оскільки земельна ділянка передавалась у користування ТОВ Агро Трак вже після закінчення дії договору оренди землі 02.02.2009.

Також, судом зазначено, що проект додаткової угоди містить умови про зміну істотних умов договору оренди землі на яку потрібна згода сторін, якої зі сторони ТОВ АгроТрак не було.

З таким висновком погоджується апеляційна інстанція, оскільки він ґрунтується на Законі, відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить наявним доказам та матеріалам справи.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Статтею 13 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Ч.2 ст. 33 зазначеного Закону передбачено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч.3 ст. 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України, яка передбачає, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Тобто, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування ч.1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою, третьою, четвертою та п`ятою цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Договір оренди землі може вважатися поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором оренди землі також за наявності умов, передбачених ч.6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , зокрема: належного виконання своїх обов`язків орендарем, повідомлення ним орендодавця до закінчення строку дії договору в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк з доданням до нього додаткової угоди, продовження користування виділеною земельною ділянкою, та відсутності протягом місяця після закінчення строку договору письмового повідомлення орендодавцем орендаря про відмову у поновленні договору оренди.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, буде порушене, зокрема, у разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднім орендарем про намір реалізувати своє переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та Верховного Суду у постанові від 07.04.2021 у справі №132/2635/19.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач направив повідомлення про намір продовжити дію договору оренди з проектом додаткової угоди, а відповідач-орендодавець своїми листами ще до закінчення дії договору оренди - у лютому, травні 2019 року повідомила позивача про небажання продовжувати строк договору оренди землі на новий строк та просила утримуватися від вчинення дій, які перешкодили їй б відразу після закінчення строку дії договору оренди використовувати належну їй земельну ділянку.

Запропоновані позивачем зміни істотних умов договору, а саме, розмір орендної плати та строк дії цього договору потребують згоди сторін, проте між сторонами такої згоди досягнуто не було.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 16.09.2019 у справі №908/2314/18, частинами 1 - 5 статті 33 Закону України Про оренду землі визначено, що умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №379/1439/18 та постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №378/338/18.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ТОВ Лан Агро втратило право на поновлення договору оренди землі, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору. Крім того, ОСОБА_1 двічі повідомляла ТОВ Лан Агро про небажання поновлювати договір оренди землі.

Отже відсутні підстави для застосування статті 33 ЗУ Про оренду землі , оскільки до закінчення строку дії договору оренди орендодавець повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати вказаний договір оренди.

При цьому направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не може виступати підставою для їх поновлення між сторонами за умови наявності вираженого волевиявлення орендодавця про відмову від продовження строку оренди.

В свою чергу, суд обґрунтовано зробив висновок, що підстав для визнання недійсним договір оренди від 02.07.2019, укладений ОСОБА_1 з ТОВ Агро Трак не має, оскільки спірна земельна ділянка передавалася у користування вказаному товариству вже після закінчення дії договору оренди землі від 02.02.2009, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Лан-Агро .

Переважне право ТОВ Лан-Агро на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки відсутня одна зі складових юридичних фактів, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , а саме: відсутня воля орендодавця на укладення такого договору, який двічі повідомляв ТОВ Лан-Агро про небажання поновлювати договір оренди.

З чим погоджується Вінницький апеляційний суд.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми процесуального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам процесуального та матеріального права.

Будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано.

Доводи апеляційної скарги дублюють позовну заяву, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд, та є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції, а лише відображають позицію відповідача у цій справі, яку він вважає такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

За таких обставин, наведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до рішення Проніна проти України № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції (995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Апеляційна скарга не містить обставин, які б спростовували висновки суду і свідчили б про порушення судом норм процесуального та матеріального права, тому з огляду на положення ч. 2 ст. 376 ЦПК України, не може бути підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Випадки для звільнення від доказування, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

ТОВ АгроТрак у відзиві на апеляційну скаргу просило відшкодувати судові витрати за професійну правничу допомогу за складання відзиву на апеляційну скаргу.

Вирішуючи питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу необхідно виходити із положень ст. 137 ЦПК України.

Як свідчать матеріали справи 12.05.2020 між ТОВ АгроТрак та адвокатом укладено договір про надання правової допомоги №7. Також до відзиву на апеляційну скаргу ТОВ АгроТрак додало розрахунок часу, витраченого на надання правової допомоги (детальний опис робіт), виконаних адвокатом від 10.11.2021 та акт приймання-передачі наданих послуг від 10.11.2021. Разом із зазначеними доказами ТОВ АгроТрак надало суду докази надіслання іншим сторонам відзиву на апеляційну скаргу із клопотанням про відшкодування витрат за складання даного відзиву.

Відповідно до ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.5 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи слідує, що позивач не надав заперечень щодо розміру понесених ТОВ АгроТрак судових витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з апеляційним переглядом справи чи клопотання про зменшення розміру таких витрат, хоча не був позбавлений такої можливості.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що з позивача на користь ТОВ АгроТрак слід стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу за складання відзиву на апеляційну скаргу в розмірі 4540,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро залишити без задоволення.

Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2021 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лан-Агро на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АгроТрак судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4540,00 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови .

Повний текст постанови складено 10 грудня 2021 року.

Головуючий М.М. Якименко

Судді: О.Ю. Береговий

Т.Б. Сало