Рішення

від 09.12.2021 по справі 640/920/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року м. Київ № 640/920/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Кий Бестсервіс до ГУ ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України; код ЄДР ВП 44116011) провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Кий Бестсервіс (03062, м. Київ, вул. Галаганівська, 18, кв. 15, код ЄДР: 38917187) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ДПС у м. Києві (правонаступник; відокремлений підрозділ ДПС України; код ЄДР ВП 44116011), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2018 № 0649881207.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки в оскаржуваному рішенні та акті перевірки не міститься розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, що призвело до порушення прав позивача на перевірку правильності нарахування штрафних санкцій, чим порушено вимоги абз. 3 п. 58.1 ст. 58 ПК України та пункту 9 Наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків , яка передбачає, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань.

Також зауважує, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято з порушенням п. 86.8. ст. 86 ПК України, який визначає терміни прийняття рішення по застосуванню стягнення податкового зобов`язання, оскільки акт перевірки був вручений позивачу 17.07.2018, а отже, кінцевий термін прийняття рішення про застосування штрафу є 31.07.2018. (10 робочих днів).

Відтак позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки податкову накладну від 11.11.2016 № 17 товариством зареєстровано 29.11.2016, тобто поза межами строків, передбачених п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А. від 21.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 09.12.2021 здійснено заміну відповідача на його правонаступника.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04.07.2018 ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Кий Бестсервіс , за результатами якої складено акт № 8954/26-15-12-07-20/38917187, яким встановлено порушення позивачем терміну реєстрації податкової накладної, а саме: податкову накладну від 11.11.2016 № 17 на суму 62050,00 грн. зареєстровано 29.11.2016, тобто із пропуском граничного строку реєстрації 3 дні.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.09.2018 № 0649881207, яким до позивача застосовано штрафу (фінансову) санкцію у розмірі 6205,00 грн.

Позивач не погоджуючись з вказаним рішення звернувся в порядку адміністративного оскарження зі скаргою до ДФС України, однак рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 04.12.2018 № 39191/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне рішення без змін.

Натомість позивач не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції чинній на момент реєстрації податкової накладної).

Згідно з п/п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Разом з тим, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів , наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну та протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань зареєструвати такі податкові накладі та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, відповідно до п. 120-1.1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст. 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст. 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів ; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Так, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначається Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України 23.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Відповідно до пункту 8 Порядку для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Пунктом 9 Порядку № 1246 визначено причини відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1246 датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Згідно пункту 11 Порядку № 1246 квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку.

Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

З аналізу вказаних норм слідує, що строки, визначені для реєстрації податкових накладних, встановлені у календарних днях. При цьому, чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не містить будь-яких обмежень щодо реєстрації податкових накладних у вихідний чи святковий день, так як і не містить обмежень щодо можливості прийняття податкової звітності платника податку в позаробочий час. Право платника податку для реєстрації податкових накладних пов`язане виключно з операційним днем, який у відповідності до Порядку триває з 0 до 23-ї години. Оскільки законодавцем встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації податкових накладних, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації податкових накладних у випадку коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями вказаного Порядку та пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 26.11.2018 у справі № 826/19172/16.

Як видно з матеріалів справи 11.11.2016 ТОВ Кий Бестсервіс було складено податкову накладну № 17 на суму ПДВ 62050,00 грн. (том 1 а.с. 31), з огляду на що, відповідно до строків реєстрації ПН в ЄРПН, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПК України, граничним терміном реєстрації ПН від 11.11.2016 № 17 є: 26.11.2016.

Разом з тим, як видно з квитанції № 1 від 29.11.2016 податкова накладна від 11.11.2016 № 17 була надіслана товариством на реєстрацію 29.11.2016 та була доставлена до центрального рівня ДПС України та прийнята 29.11.2016 о 12:59:17, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про пропуск позивачем граничного терміну реєстрації податкової накладної на 3 дні, оскільки граничним терміном реєстрації такої податкової накладної було 26.11.2018.

Вказані обставини позивачем не заперечуються та не спростовуються.

Щодо посилання позивача на те, що до податкового повідомлення рішення не було надано розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, передбаченого абз. 3 п. 58.1 ст. 58 ПК України та пункту 9 Наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, що призвело до порушення прав позивача на перевірку правильності нарахування штрафних санкцій, то суд наголошує на безпідставності вказаних доводів, оскільки, по-перше, вказані обставини не можуть свідчити про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, по-друге, у самому податковому повідомленні-рішенні від 25.09.2018 № 0649881207 податковим органом здійснено розрахунок суми штрафних санкцій, а саме: 10% від суми ПДВ 62 050,00 грн., що становить 6205,00 грн., тобто має місце елементарний підрахунок , по-третє, відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності ) та штрафних (фінансових) санкцій. Вказане також передбачене і п. 9 наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків . Тобто, розрахунок податкового зобов`язання (штрафних санкцій) додається до податкового повідомлення-рішення у разі його наявності.

Щодо посилання позивача на те, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято з порушенням п. 86.8. ст. 86 ПК України, оскільки акт перевірки отримано позивачем 17.07.2018, то суд зазначає про наступне.

Так, відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Тобто, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки.

На підтвердження доводів позивача останнім надано суду конверт за № 041152311748 та витяг із сайту АТ Укрпошта щодо відстеження поштових відправлень за № 041152311748 (том 1 а.с. 11), відповідно до якого вбачається, що відправлення прийняте 09.07.2018 та 11.07.2018 надійшло на сортувальний центр та у точку видачі.

Разом з тим, ні конверт за № 041152311748 (том 1 а.с. 10) ні витяг із сайту АТ Укрпошта щодо відстеження поштових відправлень за № 041152311748 (том 1 а.с. 11) не містить жодних підтверджень отримання позивачем акту перевірки саме 17.07.2018.

Відсутні також і будь-які інші докази, які б підтвердили твердження позивача щодо отримання ним акту перевірки саме 17.07.2018, у зв`язку з чим вказані доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В той же час, враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтується позовні вимог та, враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України, судом не встановлено порушень прав та/або інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача.

Доводи позивача, що викладені у позовній заяві, як підстава для задоволення позовних вимог, спростовуються висновками суду, викладеними у даному рішенні.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Кий Бестсервіс (03062, м. Київ, вул. Галаганівська, 18, кв. 15, код ЄДР: 38917187), - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, в електронній формі апеляційні скарги подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя О.А. Кармазін