Рішення

від 09.12.2021 по справі 826/6926/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2021 року м. Київ № 826/6926/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовомПриватного підприємства МБК до ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДР ВП 44116011) провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов позов Приватного підприємства МБК (адрес на час звернення до суду 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 136/34; адрес на час прийняття рішення - 21009, місто Вінниця, вул. Івана Бевза, 34; код ЄДР: 31451178) до ГУ ДПС у м. Києві (правонаступник відповідача; код ЄДР ВП 44116011), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 № 0018191404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 156803,00 грн.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголосив на протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки господарські взаємовідносини між ПП МБК та ТОВ Кейнфор відбувались у грудні 2016 року, згідно укладених договорів про надання послуг від 24.11.2016 № 24-11 тоді як вироком Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2017 у справі № 757/22807/17 затверджено угоду від 20.04.2017 між прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 Большаковим Д.В, та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості.

При цьому, позивач додає, що наказ на проведення перевірки від 07.03.2018 № 3682, за результатами якої і прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 № 0018191404, визнано протиправним та скасовано рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2018 у справі № 826/5055/18, у зв`язку з чим, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення рішення також є протиправним та підлягає скасуванню.

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки документальні підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ Кейнфор позивачем не надано, зокрема, до перевірки не надано договорів, актів виконаних робіт, документального підтвердження перерахування коштів в адресу ТОВ Кейнфор , пояснень та документальних підтверджень щодо призначення чи використання у власній господарській діяльності послуг, придбання яких документально оформлено з ТОВ Кейнфор та інших документів, які не ввійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов`язані зі здійсненням фінансово-господарських операцій із ТОВ Кейнфор та підтверджують їх фактичне здійснення.

Представник податкового органу зазначає, що до матеріалів позовної заяви надано договір № 24-11 від 27.11.2016 на виконання робіт, надання послуг. Проте, за твердженням представника відповідача, у зазначеному договорі не вказано конкретно роботи та послуги, які мають надаватися замовнику виконавцем.

Додає, що у реквізитах ТОВ Кейнфор значиться номер рахунку підприємства, відкритого в ПАТ ПУМБ за № 2600329364, який був відкритий згідно відомостей банківської установи лише 27.12.2017, в той час як договір ніби-то підписано 24.11.2016, що, на думку відповідача, вказує на підробку документів та підписання їх лише для формального укладання договору без настання реальних наслідків.

Представник відповідача зазначає, що проаналізувавши додатки № 1-12, можна дійти висновку на відсутності конкретизації щодо того, яким способом здійснювався технічний та адміністративний супровід. яке обладнання орендувалося (модель, розмір і т.д,), якими засобами та способами здійснювалася організація проїзду учасників (кількість транспортних засобів і т.д,), та як саме здійснювалася організація фуршету (забезпечення підготовки фуршету, закупівля продуктів на напоїв і т.д.).

Щодо контрагента, то відповідач зазначає, що остання декларація з податку на додану вартість, подана ТОВ Кейнфор до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві за січень 2017 року. Відповідно до єдиного реєстру податкових накладних у ТОВ Кейнфор протягом періоду діяльності відсутня затратна частина на оренду офісних та складських приміщень, оплату комунальних послуг, оплату послуг телефонного зв`язку, оплату послуг за користування в мережі Інтернет, оплату логістичних послуг, прибирання та інші витрати необхідні для ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, характерні для реального сектору економіки.

Також ТОВ Кейнфор за весь період діяльності (зареєстровано 18.11.2016), згідно єдиного реєстру податкових накладних, документально оформлено лише придбання сигарет в асортименті протягом січня 2017 року (податкові накладні від 03.01.2017, зареєстровані в ЄРПН 13.01.2017), тоді як в адресу ПП МБК документально оформлено послуги оренди обладнання, технічного та адміністративного супроводу, організації харчування, фуршету, трансферів, проїзду учасників та проживання.

Відповідач також зауважує, що відповідно до відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам від 20.01.2017 № 1700481167 в грудні 2016 року в ТОВ Кейнфор працювало 3 особи, в тому числі директор ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, відсутність працівників унеможливлює виконання операцій з надання вказаних послуг, з врахуванням специфіки операцій, які потребують значного обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу, необхідністю наявності спеціальних знань (фаху) працівників тощо.

Додає, що під час здійснення перевірки, встановлені обставини, які в сукупності свідчать про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про фінансово-господарські взаємовідносини контрагентів та відсутність в них обов`язкових реквізитів.

Зазначає, що лише доброякісний первинний документ, який оформлений з урахуванням всіх законодавчо встановлених вимог, набуває юридичної сили та доказовості. З урахуванням того, що підпис на податкових накладних за грудень 2016 року не являється підписом директора ТОВ Кейнфор , податкові накладні не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідач посилаючись на постанову Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 804/5444/16 зазначив, що відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити наявність таких обставин неможливість здійснення платником зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт та послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Відтак, відповідач приходить до висновку, що ПП МБК оформлено документальне придбання послуг в ТОВ Кейнфор з метою мінімізації податкових зобов`язань та отримання податкової вигоди.

Також додає, що вироком Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2017 у справі № 757/22807/17-к обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України та встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ Кейнфор здійснювалася невстановленими особами.

Підсумовуючи викладене відповідач наголосив на безпідставності позовних вимог.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що твердження відповідача про ненадання позивачем документального підтвердження щодо взаємовідносин із ТОВ Кейнфор є безпідставними, оскільки підставою для проведення перевірки, як зазначено у наказі № 3682 від \ 07.03.2018, є доповідна записка Департаменту аудиту від 06.03.2018 р. № 1325/26-15-14-04-04. Проведення перевірки призначено відповідно до п.п. 78.1.4. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України у зв`язку із ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу.

Додає, що позивач отримав на відділенні ДППЗ Укрпошта запит від Головного управління ДФС у м. Києві від 28.11.2017 № 38521/10/26-15-14-04-04-12 щодо надання інформації по взаємовідносинах з ТОВ Кейнфор . Оскільки вищезазначений запит складений з порушенням п. 9, п. 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом , що затверджений постановою Кабінету Міністрів Україні від 27.12.2010 року № 1245, а відповідно до п. 16 Порядку у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб`єкт інформаційних відносин звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит, отже, на підставі п. 16 Порядку позивач надіслав засобами поштового зв`язку рекомендованим листом до Головного управління ДФС у м. Києві лист, в якому обґрунтував невідповідність запиту вимогам закону через що повідомив про неможливість надання інформації та її документального підтвердження на незаконний запит.

За висновком позивача, із зазначеного випливає, що запит Головного управління ДФС у м, Києві не відповідав вимогам закону і позивач мав законне право на підставі п, 16 Порядку відмовити у наданні відповіді на такий запит. Додає, що позивач скористався своїм правом не надавати інформацію на запит податкового органу, який складений з порушенням вимог законодавства. Про те, що отриманий запит не відповідає вимогам законодавства позивач вказав у листі, який було направлено ініціатору запиту в межах 10-денного строку на відповідь.

Щодо контрагента, то позивач зазначив, що господарські взаємовідносини між ПП МБК та ТОВ Кейнфор відбувались у грудні 2016 року, згідно укладеного Договору про надання послуг № 24-11 від 24.11.2016. ТОВ Кейнфор за замовленням ПП МБК надавало послуги вказані у зазначених договорах та додатках до них, а саме оренди обладнання, технічного та адміністративного супроводу, організації харчування, фуршету, трансферів, проїзду та проживання учасників відповідного заходу.

Позивач наголошує, що чинним законодавством не передбачено в обов`язках ПП МБК перевіряти своїх контрагентів на предмет законності їх державної реєстрації, законності виданих їм державними органами документів. Вказані документи видані контрагенту державним реєстратором та органами державної податкової служби, а тому такі відомості можуть бути використані ПП МБК у даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Підсумовуючи викладене позивач наголошує на необґрунтованості тверджень відповідача.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2018 позовну заяву залишено без руху як таку, що подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), та встановлено строк для їх усунення.

Ухвалою судді Кармазіна О.А. від 26.06.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 09.12.2021 здійснено заміну відповідача на правонаступника.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі направлення від 15.03.2018 №417/26-15-14-04-04, виданого Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, Гайдамакою Юлією Олександрівною - головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за ризиковими платниками управління спеціального аудиту Департаменту аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, інспектором податкової та митної справи І рангу, відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 07.03.2018 № 3682 , проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства МБК з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом - постачальником ТОВ Кейнфор (код 40947978) за грудень 2016 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.03.2018 № 295/26-15-14-04-04/31451178, яким встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства.

У даному випадку є очевидним , що встановлення правомірності проведення перевірки є передумовою набуття юридичної значимості складеного за її результатами Акту перевірки та, відповідно, оскаржуваних рішень.

Разом з тим, па підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 № 0018191404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 156803,00 грн.

Позивач вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до п/п. 21.1.1. ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з п/п. 14.1.157. ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

За правилами п. 86.1. ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати .

В силу п. 58.1. ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факти, визначені у цьому пункті.

У свою чергу, відповідно до п. 86.8. ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З наведено випливає , що податкове повідомлення-рішення складається на підставі акту (висновків акту) перевірки, який є носієм доказової інформації.

У зв`язку з цим слід додати, що згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють , чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

У взаємозв`язку з наведеним, слід додати, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 74 КАС України ( Допустимість доказів ) суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом .

У зв`язку з цим, судом встановлено , що відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2018 у справі № 826/5055/18 за позовом ТОВ МБК до ГУ ДФС у м. Києві, правонаступником якого є ГУ ДПС у м. Києві, визнано скасовано вищезгаданий наказ Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства МБК (код 31451178) від 07.03.2018 № 3682.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 грудня 2018 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства МБК до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу - повернуто апелянту.

Відтак рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2018 у справі № 826/5055/18 набрало законної сили 27.02.2019.

Тобто, наказ Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства МБК (код 31451178) від 07.03.2018 № 3682, яким призначено перевірки позивача, за результатами якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 № 0018191404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 156803,00 грн., визнано протиправним та скасовано.

Слід зазначити, що визнання протиправним та скасування певного акту означає, що він не створює будь-яких правових наслідків з моменту його прийняття .

Відтак, оскільки наказ про проведення перевірки не створює будь-яких правових наслідків від моменту його прийняття, відтак, слід дійти висновку, що у зв`язку із скасуванням наказу відпала правова основа (підстава ), яка визначала правомірність проведення перевірки та надавала юридичної значимості її результатам, тобто доказам, покладеним в основу оскаржуваного рішення.

У зв`язку з цим, слід дійти висновку, що Акт перевірки не може вважатися допустимим доказом, оскільки отриманий з порушенням порядку, встановленого законом, а відтак, в силу імперативних правил ч. 1 ст. 74 КАС України, не може бути легітимною підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, внаслідок незаконності призначення, а відтак і проведення перевірки, незаконності отримання, відповідно, доказів (у т.ч. акту перевірки), які покладені в основу висновків акту перевірки, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення за правилами доктрини плодів отруйного дерева (fruit of the poisonous tree) , яка була сформульована Європейським судом з прав людини у справах Гефген проти Німеччини , Тейксейра де Кастро проти Португалії , Шабельник проти України Балицький проти України , Нечипорук і Йонкало проти України , Яременко проти України .

Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж ( Гефген проти Німеччини ). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.

У рішеннях у справах Балицький проти України , Тейксейра де Кастро проти Португалії , Шабельник проти України ЄСПЛ застосував різновид доктрини плодів отруйного дерева , яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, які не були б отримано, якби не було отримано перших . Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено законності оскаржуваного рішення, а відтак податкове повідомлення-рішення від 16.04.18 №0018191404, є протиправним та підлягає скасуванню.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Що стосується судового збору, сплаченого позивачем у загальному розмірі 6255,77 грн. за платіжним доручення від 27.04.2018 № 2621, то слід зазначити, що за чинними на час звернення до суду правилами абзацу третього підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір підлягав сплаті у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Як видно з матеріалів позовної заяви, при зверненні позивачем до суду з даним позовом позивачем було заявлено вимогу майнового характеру на суму 156803,00 грн., а відтак останньому необхідно було сплатити судовий збір за вказану вимогу у розмірі 2352,05 грн. (1,5% від 156803,00 грн.).

Відтак, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як то передбачено ч. 1 ст. 139 КАС України.

Натомість різниця між сумою необхідною для сплати за звернення до суду з даним позовом та сплаченою сумою складає 3903,72 грн. (6255,77 грн. - 2352,05 грн.).

Що стосується сплати різниці, тобто решти суми судового збору, яка є по суті сплаченою у більшому розмірі , ніж було необхідно, слід зазначити, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У даному випадку, прохання про відшкодування судового збору міститься у позовній заяві, тому суд вважає за можливе прийняти рішення про повернення вказаної суми судового збору з бюджету (не є стягненням за рахунок бюджетних асигнувань відповідача).

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства МБК (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 136/34, код ЄДР: 31451178) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.04.2018 № 0018191404, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 156803,00 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві (правонаступник відповідача; код ЄДР ВП 44116011; 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Приватного підприємства МБК (адрес на час прийняття рішення - 21009, місто Вінниця, вул. Івана Бевза, 34; код ЄДР: 31451178) сплачену суму судового збору у розмірі 2 352,05 грн.

4. Повернути з Державного бюджету України Приватному підприємству МБК (код ЄДР: 31451178) 3903,72 грн., що складає суму судового збору, сплаченого за пл. дор. від 27.04.2018 № 2621 у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя О.А. Кармазін