Ухвала

від 10.12.2021 по справі 520/18917/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 грудня 2021 р.Справа № 520/18917/2020

Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Русанова В.Б. , розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області (код в ЄДРПОУ ВП: 43983495) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2021 по справі № 520/18917/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БКЗ-Інвест"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішень,зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2021 задоволено позов ТОВ "БКЗ-Інвест" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень,зобов`язання вчинити певні дії.

24.09.2021 на рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області (код в ЄДРПОУ ВП: 43983495) подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що вперше ним апеляційну скаргу подано своєчасно, проте, з підстав не надання доказів сплати судового збору, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Повторно з апеляційною скаргою відповідач звернувся у найкоротший строк з моменту коли дізнався про повернення апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши доводи заявника, матеріали справи, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 04.03.2021, в порядку спрощеного провадження, без участі ГУ ДПС у Харківській області, копію якого отримано скаржником 11.03.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 141), апеляційна скарга подана вперше 02.04.2021.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2021 по справі № 520/18917/2020 залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

24.05.2021 Головним управлінням ДПС у Харківській області подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2021 клопотання скаржника задоволено. Продовжено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 29.06.2021 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

24.09.2021 ГУ ДПС у Харківській області повторно подано апеляційну скаргу з платіжним дорученням.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

При цьому вчасна подача первинної апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Як на поважність обставин пропуску строку апелянт зазначає, що у митниці була відсутня можливість сплатити судовий збір та невідкладно звернутися з апеляційною скаргою.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, у тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі» , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Судом встановлено, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 апеляційну скаргу повернуто скаржнику, 16.09.2021 апелянтом сплачено судовий збір та повторно подано апеляційну скаргу 24.09.2021.

Суд зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності оскарження судового рішення у даній справі, а також не надано доказів на підтвердження вчинення відповідних дій щодо сплати судового збору у період з 29.06.2021 (з дня постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги) по 16.09.2021 (по день сплати судового збору).

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини « ... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…» .

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У ситуації з пропуском строків державними органами, поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право у будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним о основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Суд вказує, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Суд зазначає, що вказані скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип judicata, що також виключає підстави для визнання причин пропуску строку апеляційного оскарження поважними.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 10.04.2020 по справі № 826/4431/16.

Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку апеляційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Наведені скаржником обставини не мають ознак об`єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про визнання неповажними підстав, наведених скаржником для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.21 по справі № 520/18917/2020.

Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи, що підстави пропуску заявником строку на апеляційне оскарження визнано неповажними, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали для зазначення інших підстав пропуску строку в період з 29.06.2021 до 16.09.2021 з додаванням відповідних доказів в обґрунтування такої заяви для поновлення строку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, п. 5 ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 298, ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Визнати наведені у клопотанні Головного управління ДПС у Харківській області (код в ЄДРПОУ ВП: 43983495) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2021 по справі № 520/18917/2020 підстави пропуску строку - неповажними.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області (код в ЄДРПОУ ВП: 43983495) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2021 по справі № 520/18917/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БКЗ-Інвест" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень,зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати Головному управління ДПС у Харківській області (код в ЄДРПОУ ВП: 43983495) строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Б. Русанова