Постанова

від 01.12.2021 по справі 910/10385/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2021 р. Справа№ 910/10385/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Куксова В.В.

Грека Б.М.

за участю секретаря судового засідання: Поливач В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021, повний текст складено 26.07.2021

у справі №910/10385/19 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Міа"

2. Приватне підприємство "Житлово-будівельна компанія "Ріел"

3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський квартал"

4. Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання недійсними рішення установчих та загальних зборів та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

В серпні 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" (надалі - відповідач) про визнання недійсними рішення установчих та загальних зборів ОСББ та скасування державної реєстрації ОСББ, а саме:

- визнати недійсним рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" прийнятій 24.06.2019р., оформлені протоколом №1 від 07.07.2019 року,

- визнати недійсним рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" прийнятих 24.06.2019р., що оформлені протоколом №1 від 08.07.2019 року,

- скасувати реєстрацію (дата запису 24.07.2019р. номер запису: 10741020000086516) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" (ідентифікаційний код юридичної особи 43129365).

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує про те, що установчі збори та загальні збори відбулися не у відповідності до чинного законодавства, протокол установчих зборів оформлений з порушенням вимог законодавства, а тому є недійсним та таким, що підлягає скасуванню, як і запис про державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій", створений на підставі рішення таких зборів.

Позивач зазначив, що в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання. Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Відтак, зважаючи на наведене, за твердженням позивача, створення ОСББ відбулося передчасно. Будинок АДРЕСА_1 , є житловим будинком літ. А (секції 1-7), який входить до комплексу багатоквартирних будинків з 1-ої по 7-му секцію та складається з 598 об`єктів нерухомого майна (квартир та нежитлових приміщень) загальною площею 42031,20 кв.м. Станом на момент створення ОСББ будівництво комплексу багатоквартирних будинків ще не завершене, тому відсутні правові підтсави для створення ОСББ. Зазначеним порушуються права позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №910/10385/19 позов задоволено повністю:

- визнано недійсними рішення установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" прийняті 24.06.2019 оформлені протоколом №1 від 07.07.2019;

- визнано недійсними рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" прийняті 24.06.2019 оформлені протоколом №1 від 08.07.2019;

- скасовано реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" дата запису 24.07.2019, номер запису: 10741020000086516;

Задовольняючи позов, суд прийшов до висновку, що оспорювані позивачем рішення установчих зборів та загальних зборів відповідача були прийняті відповідачем всупереч вимогам ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №910/10385/19 скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник наполягає на тому, що при проведені установчих зборів та загальних зборів з боку відповідача порушень ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" не відбулось.

Крім того, зауважує, що позивач не довів порушення його прав, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2021 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Куксов В.В., Грек Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2021 дану апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України, у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у розмірі 8644,50 грн. Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

15.09.2021, через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків у відповідності до вищезазначеної ухвали суду, до якої додано квитанцію №68202 від 13.09.2021 на суму 8 644,50 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №910/10385/19. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 03.11.2021 о 15:00 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 27.10.2021. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв,клопотань, пояснень, заперечень в письмовій формі до 27.10.2021. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 відкладено розгляд справи на 01.12.2021 о 14 год. 40 хв. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міа" у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу відхилити та оскаржене судове рішення залишити без змін, як правильне та обґрунтоване.

ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення суду - без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський квартал" у відзиві на апеляційну скаргу просив апеляційну скаргу відхилити та оскаржене судове рішення залишити без змін.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 01.12.2021 з`явилися представники позивача, відповідача, третьої особи-1.

Третя особа -2, -3, -4 до судового засідання не з`явилися. Про час та місце судового засідання належним чином повідомлений у відповідності до ст. 120, 242 ГПК України, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, зокрема залучені поштові повідомлення.

Крім того, 11.10.2021 Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (третя особа-4) звернувся із клопотанням по розгляд справи без участі представника.

Приватне підприємство "Житлово-будівельна компанія "Ріел" (третя особа -2 ) звернулося із поясненнями, у яких просив розглянути справу без участі його представника.

Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання - 01.12.2021 - від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом апеляційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у цьому судовому засіданні.

Беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не визнавав участь учасників справи обов`язковою, учасники належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з огляду на наявність достатніх у матеріалах справи доказів для вирішення даної справи, колегія суддів дійшла до висновку про можливість здійснення апеляційного перегляду оскарженого рішення за наявними матеріалами справи.

Межі та строк розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з такого.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

ОСОБА_1 (позивач) є власником квартир НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, які містяться в матеріалах справи.

Позивач стверджує, що з Проекту будівництва вбачається, що загальна площа квартир розрахована в цілому для семи будинків з 1-ої по 7-му секцію та становить 598 об`єктів нерухомого майна (квартир та нежитлових приміщень). Нумерація квартир продовжується від секції №1 до секції №7 та не переривається для кожної секції, відокремлюючи їх одну від одної. Тобто, комплекс будинків/секцій становить єдиний цілий будинок, який містить у собі 598 об`єктів нерухомого майна (квартир та нежитлових приміщень).

Відповідно до протоколу установчих зборів №1 від 07.07.2019 року, 24.06.2019 року були проведені установчі збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" на яких були присутні власники 39 осіб, яким належать житлові та/або нежитлові приміщення загальною площею 2603 м2, та у письмовому опитуванні взяли участь власники - 96 осіб, яким належать житлові та/або нежитлові приміщення загальною площею 6 654 м2. Вказаними установчими зборами прийнято рішення: - створити Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій"; - затвердити статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій"; - обрати членів правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій"; - обрати членів ревізійної комісії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій".

Відповідно до протоколу загальних зборів №1 від 08.07.2019 року, 24.06.2019 були проведені загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" на яких були присутні власники - 39 осіб, яким належать житлові та/або нежитлові приміщення загальною площею 2603 м2, та у письмовому опитуванні взяли участь власники 94 особи, яким належать житлові та/або нежитлові приміщення загальною площею 6 516 м2. Вказаними загальними зборами прийнято рішення: - визначити з 01.08.2019 управителем багатоквартирного будину АДРЕСА_1 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій"; - затвердити внески на оплату послуг Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" на 2019 рік.

24.07.2019 відповідачем зареєстровано в єдиному державному реєстрі номер запису: 10741020000086516 створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" (ідентифікаційний код юридичної особи 43129365).

Відповідно до технічних паспортів на будинок АДРЕСА_1, які містяться в матеріалах справи житловий будинок літ. А (секції 1-7), розташований за адресою: АДРЕСА_1, є багатоквартирним будинком з 1-ої по 7-му секцію складається з 598 об`єктів нерухомого майна (квартир та нежитлових приміщень) загальною площею 42031,20 кв.м. Нумерація квартир продовжується від секції №1 до секції №7 та не переривається для кожної секції.

До матеріалів справи позивач долучив Висновок судового експерта Лісниченко Сергія Васильовича Українського центру судових експертиз №3-12/08 складеного 12.08.2019 року, згідно якого житловий будинок літ. А (секції 1-7), розташований за адресою: АДРЕСА_1, є багатоквартирним будинком, що зводиться в складі "Будівництва бізнес-центру з об`єктами соціально-культурного та соціально-побутового призначення в складі офісних та торгівельних приміщень, житлових апартаментів, квартир та інших приміщень". Житловий будинок літ. А (секції 1-7), розташований за адресою: АДРЕСА_1, після закінчення будівництва буде складатись з семи секцій. Проектною документацією передбачено зблокування (компонування) секцій 3 та 7, 1, 2 та 5, 6 та 4, з яких буде складатись багатоквартирний будинок секційного типу після завершення будівництва. У відповідності до технічної документації станом на 12.08.2019 збудованими частинами є секція №1 (квартири з №1 по 95), секція №2 (квартири з №96 по 177), секція №3 (квартири з №178 по 279), секція №4 (квартири з №280 по 399).

Звернувшись із даним позовом до суду, позивач стверджує, що установчі збори ОСББ "Львівський квартал на Глибочицькій", що відбулись 24.06.2019, оформлені Протоколом №1 від 07.07.2019 та загальні збори ОСББ "Львівський квартал на Глибочицькій", що відбулись 24.06.2019, оформлені Протоколом №1 від 08.07.2019, проведені з із порушенням вимог діючого законодавства, а саме Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , прийняті на них рішення порушують права співвласників комплексу будинків за адресою: АДРЕСА_1, а саме права позивача.

Зокрема, позивач вказує на порушення положень 4, 6, 14 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

За твердженням позивача, скликання та проведення установчих зборів та створення ОСББ є неможливим, оскільки будівництво за адресою АДРЕСА_1 становить єдиний комплекс будівель з першої по сьому секції, об`єднані однією земельною ділянкою та якому присвоєно одну поштову адресу, ще не завершений будівництвом, право власності на 50% квартир та нежитлових приміщень у даному будинку не зареєстровано. В той час, коли відповідно до норм діючого законодавства в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання; установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності не більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку; рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Крім того, позивач вважає, що 07.07.2019 порушено порядок скликання та проведення установчих зборів ОСББ, оскільки не всі власники були повідомлені про проведення установчих зборів у передбачений законом спосіб; порушено вимоги законодавства щодо оформлення результатів установчих зборів, оскільки у протоколі №1 міститься інформація про пристуність на зборах 39 осіб, в той час коли проголосувало 37 осіб; 08.07.2019 порушено порядок скликання та проведення установчих зборів ОСББ, оскільки загальні збори проведені 24.06.2019, тобто до проведення державної реєстрації ОСББ "Львівський квартал на Глибочицькій", а відповідно не могло бути проведено зборів його вищого органу управління.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що остання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001 року № 2866-III.

Правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління регулює Закон України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

Норми зазначених законів є такими, що регулюють спірні правовідносини між сторонами у цій справі, та підлягають застосуванню для вирішення спору у цій справі, про що правильно зазначили суди попередніх інстанцій.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ, об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частиною другою статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Основна діяльність об`єднання полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

За приписами ч. ч. 1-9 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Для створення об`єднання скликаються установчі збори.

Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Відповідно до приписів ч. ч. 1-8 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:

1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;

2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;

3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;

4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;

5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;

6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;

7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком;

8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).

Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем, обраним відповідно до цього Закону.

Збори співвласників у прийнятих в експлуатацію новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.

Повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.

Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників.

Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.

У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).

Якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.

Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.

Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.

Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі.

За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.

Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

Як було встановлено судом, будинок АДРЕСА_1, житловий будинок літ. А (секції 1-7), розташований за адресою: АДРЕСА_1, є багатоквартирним будинком з 1-ої по 7-му секцію складається з 598 об`єктів нерухомого майна (квартир та нежитлових приміщень) загальною площею 42 031,20 кв.м. Нумерація квартир продовжується від секції №1 до секції №7 та не переривається для кожної секції.

Враховуючи, що будинок АДРЕСА_1 складається з 598 об`єктів нерухомого майна (квартир та нежитлових приміщень) загальною площею 42 031,20 кв.м., а всього в оспорюваних позивачем установчих зборах взяли участь особисто та /або через представників співвласники в кількості 96 осіб, яким належать житлові та/або нежитлові приміщення загальною площею 6 654 м2, що складає 15,83% від загальної кількості всіх квартир та приміщень в будинку, а в оспорюваних позивачем загальних зборах взяли участь особисто та /або через представників співвласники в кількості 94 особи, яким належать житлові та/або нежитлові приміщення загальною площею 6 516 м2, що складає 15,50% від загальної кількості всіх квартир та приміщень в будинку, суд прийшов до висновку, що оспорювані позивачем рішення установчих зборів та загальних зборів відповідача були прийняті відповідачем всупереч вимогам ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

У доводах апеляційної скарги відповідач зауважує, що позивач не довів того, що житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 є одним житловим багатосекційним будинком, зазначає про те, що кожна секція 1-7 є окремим житловим будинком, тому створення ОСББ є правомірним.

Ці аргументи колегія суддів відхиляє, як такі, що не підтверджені належними та допустими доказами.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що суд першої інстнції задвольнив клопотання відповідача та ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 у даній справі призначив судову експертизу, проведення якої доручив експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; зупинив провадження у справі.

На вирішення судової експертизи поставлено наступні питання:

1) чи є житловий літ. А (секція 1-7), розташований за адресою: АДРЕСА_1, багатоквартирним будинком, що зводиться в складі проекту "Будівництва бізнес-центру з об`єктами соціально-культурного та соціально-побутового призначення в складі офісних та торгівельних приміщень, житлових апартаментів, квартир та інших приміщень"?

2) з яких частин складається зазначений багатоквартирний будинок і до якого типу він відноситься?

3) чи є окремим житловим багатоквартирним будинком секція №1, секція №2 та секція №5 за адресою: АДРЕСА_1?

4) можливо чи ні визначити межі прибудинкової території секцій №№1, 2 будинку АДРЕСА_1?

5) яким спільним майном володіють власники квартир та нежитлових приміщень секцій №№1, 2 будинку АДРЕСА_1 за межами секції?

6) чи є власники квартир та нежитлових приміщень секцій №№3-7 будинку АДРЕСА_1 частково співвласниками спільного майна зі власниками квартир та нежитлових приміщень секцій №№1, 2 будинку АДРЕСА_1 ?

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 серед іншого було зобов`язано відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 13, код 43129365) надати проектну документацію на об`єкт будівництва Будівництво бізнес-центру з об`єктами соціально-культурного та соціально-побутового призначення в складі офісних та торгівельних приміщень, житлових апартаментів, квартир та інших приміщень в частині загальної пояснювальної записки, генерального плану та архітектурно-будівельних рішень.

Відповідач на вимогу суду ці докази не подав, посилаючись на їх відсутність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 суд зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Міа" (04050, м.Київ, вул.Глибочицька, 13) надати проектну документацію на об`єкт будівництва Будівництво бізнес-центру з об`єктами соціально-культурного та соціально-побутового призначення в складі офісних та торгівельних приміщень, житлових апартаментів, квартир та інших приміщень в частині загальної пояснювальної записки, генерального плану та архітектурно-будівельних рішень; Зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "ПБФ Груп" (м.Київ, вул. Басейна, 12, група приміщень №40) надати проектну документацію на об`єкт будівництва Будівництво бізнес-центру з об`єктами соціально-культурного та соціально-побутового призначення в складі офісних та торгівельних приміщень, житлових апартаментів, квартир та інших приміщень в частині загальної пояснювальної записки, генерального плану та архітектурно-будівельних рішень; Зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "Майстерня архітектора І. Бикова" (Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавлівська Борщагівка, вул. Озерна, 10, офіс 401) надати проектну документацію на об`єкт будівництва Будівництво бізнес-центру з об`єктами соціально-культурного та соціально-побутового призначення в складі офісних та торгівельних приміщень, житлових апартаментів, квартир та інших приміщень в частині загальної пояснювальної записки, генерального плану та архітектурно-будівельних рішень.

Однак, ці докази не були подані на вимогу суду.

08.04.2021 до суду повернулась справа з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи, мотивоване тим, що необхідні для проведення досліджень документи, не подані.

Колегія суддів звертає увагу, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до аналогічних положень частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Вичерпний перелік підстав звільнення від доказування закріплює стаття 75 вказаного Кодексу.

Таким чином, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Відповідач, посилаючись на те, що житловий будинок АДРЕСА_1, не є одним житловим багатосекційним будинком, не був позбавлений права подати відповідні докази зазначеного, спростувати докази, які подав позивач, а також відповідно до ст. 101 ГПК України подати висновок експерта, складений на його замовлення.

Крім того, у доводах апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд пешої інстнції безпідставно прийняв до уваги Висновок судового експерта Лісниченко Сергія Васильовича Українського центру судових експертиз №3-12/08 складеного 12.08.2019. При цьому зазначає, що вказаний висновок відповідно до ч. 5 ст. 101 ГПК України, не містить попередження експерта про кримінальну відповідальність та не містить вказівки, що він підготовлений для суду, а тому висновок не може бути належним доказом у справі.

За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За змістом ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України ).

Суд апеляційної інстнції зазначає, що наданий позивачем Висновок судового експерта Лісниченко Сергія Васильовича Українського центру судових експертиз №3-12/08 складеного 12.08.2019 не містить відомостей про те, що відповідно до вимог частини 5 статті 101 ГПК України експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтею 384 Кримінального кодексу України, а також про те, що висновок експерта підготовлений для подання до Господарського суду міста Києва, тобто не відповідає приписам ст.ст. 98, 101 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим не приймається судом до розгляду.

В той же час, колегія суддів не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині оцінки доказів, оскільки за мотивувальною частиною судового рішення не вбачається, що судом було прийнято вказаний висновок як доказ у справі та на підставі останнього здійснено оцінку правових відносин. Тому ці аргументи каржника не знайшли свого підтвердження.

Суд першої інстнції, здійснив розгляд справи з урахуванням сукупності доказів, які були залучені до справи в порядку та строки відповідності до норм процесуального закону.

Суд прийняв до уваги подані позивачем наступні докази:

1. Копії витягів про реєстрацію права власності позивача на кв. НОМЕР_3 у секції 2 буд. АДРЕСА_1, кв. НОМЕР_1 секції 1 буд. АДРЕСА_1, та копію договору про участь у фонді фінансування будівництва по АДРЕСА_1, Будинок № 3 перншої черги будівництва;

2. Копія проектної документації (стадія П ) будівництва будинку АДРЕСА_1 з доповненнями та коригуваннями - оригінал знаходиться у третіх осіб ПП Житлово-будівельна компанія Ріел та ТОВ МІА ;

3. Копії експертних звітів щодо розгляду проектної документації за проектом Будівництво бізнес центру з об`єктами соціально-культурного та соціально- побутового призначення в складі офісних та торгівельних приміщень, житлових апартаментів, квартир та інших приміщень № 144/15 від 16.02.2016р., № 4/17 від 31.05.2017р., № 4/17-1 від 19.12.2017р. та № 54/е/18 від 22.01.2018р. - оригінали знаходиться у третіх осіб ПП Житлово-будівельна компанія Ріел та ТОВ МІА ;

4. Копія Акту готовності об 'єкта до експлуатації від ЗО. 05.2019р. - оригінал знаходиться у третіх осіб ПП Житлово-будівельна компанія Ріел та ТОВ МІА ;

5. Копії Сертифікатів відповідності № № ІУ-163180610607, ІУ-163180610600 від 02.03.2018р. та № ІУ- 163191930378 від 12.07.2019р. - оригінали знаходиться у третіх осіб ПП Житлово-будівельна компанія Ріел та ТОВ МІА ;

6. Копію договору оренди земельних ділянок від 23.08.2006р. (реєстр № 91-6-00579) - оригінал знаходиться у третіх осіб ПП Житлово-будівельна компанія Ріел та ТОВ МІА ;

7. Копії Актів визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 22.06.2006р. (2 екземпляри)- оригінали знаходяться у третіх осіб ПП Житлово-будівельна компанія Ріел та ТОВ МІА ;

8. Копію Акту приймання - передачі земельних ділянок від 23.08.2006р. - оригінал знаходиться у третіх осіб ПП Житлово-будівельна компанія Ріел та ТОВ МІА ;

9. Копія угоди від 19.03.2008р. про внесення змін до Договору оренди земельних ділянок від 23.08.2006 року №91-6-00579) - оригінал знаходиться у третіх осіб ПП Житлово- будівельна компанія Ріел та ТОВ МІА ;

10. Копія рішення Господарського суду м. Києва від 26.02.2008 року у справі № 2/58 - оригінал знаходиться у третіх осіб ПП Житлово-будівельна компанія Ріел та ТОВ МІА ;

11. Копія договору про внесення змін і доповнень до договору оренди земельних ділянок від 10.02.2014р. - оригінал знаходиться у третіх осіб ПП Житлово-будівельна компанія Ріел та ТОВ МІА ;

12. Копія містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 - оригінал знаходиться у третіх осіб ПП Житлово-будівельна компанія Ріел та ТОВ МІА ;

13. Копія дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 115160822189 від 22.03.2016р. - оригінал знаходиться у третіх осіб ПП Житлово-будівельна компанія Ріел та ТОВ МІА ;

14. Копія розпорядження Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про присвоєння поштової адреси № 265 від 10.05.2018р. - оригінал знаходиться у третіх осіб ПП Житлово-будівельна компанія Ріел та ТОВ МІА ;

15. Копії технічних паспортів на збудовані секції будинку АДРЕСА_1 - оригінал знаходиться у третіх осіб ПП Житлово-будівельна компанія Ріел та ТОВ МІА ;

16. Копія протоколу № 1 створення ініціативної групи зі скликання і проведення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, будинки 1-ї та 2-ї черги від 20.05.2019р. - оригінал знаходиться у відповідача;

17. Копія акту приймання передачі з балансу на баланс секції № 1 будинку АДРЕСА_1 від 15.03.2019р. з додатком № 1 - оригінали знаходиться у третіх осіб ПП Житлово-будівельна компанія Ріел , ТОВ МІА та у ТОВ Львівський квартал .

Як було зазначено вище та не спростовано відповідачем, ОСОБА_1 (позивач) є власником квартир НОМЕР_1 , НОМЕР_2, НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, які містяться в матеріалах справи.

Будівництво за адресою АДРЕСА_1 становить єдиний комплекс будівель з першої по сьому секції, об`єднані однією земельною ділянкою та якому присвоєно одну поштову адресу, ще не завершене. Станом на момент проведення установчих та загальних зборів (24.06.2019) право власності на 50% квартир та нежитлових приміщень у даному будинку не зареєстровано.

Відповідач висновків суду не спростував, доказів протилежного не подав. Отже, висновок суду про порушення відповідачем положень 4, 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" є законним та правомірним.

Відтак, права позивача за захистом яких він звернувся до суду порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсними рішення установчих зборів відповідача прийняті 24.06.2019, оформлені протоколом №1 від 07.07.2019 та визнання недійсним рішення загальних зборів відповідача прийнятих 24.06.2019, що оформлені протоколом №1 від 08.07.2019 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про скасування реєстрації (дата запису 24.07.2019 номер запису: 10741020000086516) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" (ідентифікаційний код юридичної особи 43129365).

За приписами ч. ч. 14, 15 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Установчі документи об`єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа".

Поряд із тим, Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в статті 15 встановлює вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації, а саме: "Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати таким вимогам:

1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);

2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст;

4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством;

5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена;

6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи, що позовні вимоги в частині визнання недійсними рішень установчих зборів відповідача прийнятих 24.06.2019, що оформлені протоколом №1 від 07.07.2019 року судом задоволено, то похідні позовні вимоги в частині скасування реєстрації (дата запису 24.07.2019 номер запису: 10741020000086516) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Львівський квартал на Глибочицькій" (ідентифікаційний код юридичної особи 43129365) також підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, вважає його законним та обґрунтованим.

При розгляді цього спору судом першої інстанції було враховано правову позицію викладену постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 916/782/17 та № 904/2796/17, у яких викладено висновок про наявність підстав для задоволення позову, у тому числі щодо вимог про скасування державної реєстрації ОСББ. При цьому, обґрунтовуючи підстави задоволення позовних вимог, суд, зокрема, вказав, що під час доведення позивачем порушення вимог законодавства у зв`язку зі створенням та діяльністю ОСББ, враховуючи вимоги статті 25 Закону № 755-IV, позовна вимога про скасування державної реєстрації ОСББ шляхом скасування запису в реєстрі підлягає задоволенню.

Щодо посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/964/19, якою відступлено від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року в справі № 916/782/17, та від 18 квітня 2018 року в справі № 904/2796/17 щодо вимог про скасування державної реєстрації, колегія суддів зазначає наступне. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 зареєстрована у Єдиному державному реєстрі судових рішень - 25.07.2021, оприлюднена 26.07.2021, тобто після прийняття рішення суду, яке оскаржується (14.07.2021).

Водночас, колегія суддів вважає необхідним зазначити про наступне.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 40 постанови від 25.04.2018 №910/24257/16). Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі №923/682/16.

При цьому, під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови від 19.06.2018 у справі №922/2383/16).

Враховуючи зазначене, посилання скаржника на неврахування судом першої інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/964/19, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки зміст спірних правових відносин та фактично встановлених обставин у цих справах є відмінним.

Судом апеляційної інстнції у розгляді цього спору враховано, що постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 зроблено такі висновки:

- ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи, і першочерговою умовою ліквідації законодавство визначило саме рішення її учасників про ліквідацію. Як юридична особа ОСББ може припинити діяльність у порядку, передбаченому законом, зокрема шляхом ліквідації;

- скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (реєстраційного запису) за рішенням суду не є тотожною самій ліквідації юридичної особи, яка відбувається в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України, і не призводить до припинення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку з огляду на вимоги статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій;

- позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), яка створена у відповідному порядку та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом;

- звернення особи з позовною вимогою про скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (реєстраційного запису) є підставою для закриття провадження у справі за такими вимогами за відсутності юридичного спору.

В той же час, у справі № 916/964/19 судами встановлено обставини того, що на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 03.04.2015 за №ОД 142150930344 спірну квартиру було реконструйовано під окремий житловий будинок, будівництво було завершене. В межах цього судового провадження розглядалося питання про скасування та визнання недійсним рішення зборів членів ОСББ з підстав порушення порядку скликання та проведення цих зборів.

У даній справі, яка переглядається судом, встановлено, що будівництво за адресою АДРЕСА_1 становить єдиний комплекс будівель з першої по сьому секції, об`єднані однією земельною ділянкою та якому присвоєно одну поштову адресу, ще не завершений будівництвом, право власності на 50% квартир та нежитлових приміщень у даному будинку не зареєстровано. Підставою позову щодо скасування реєстрації юридичної особи позивачем визначено відсутність юридичних підстав створення юридичної особи ОСББ.

Таким чином, підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що відмінність між справами, яка розглядалась Великою Палато Верховного Суду (постанова від 29.06.2021 у справі № 916/964/19) та справою, яка переглядається апеляційним судом (№910/10385/19) полягає у тому, що в першому випадку підставою для скасування реєстрації ОСББ зазначалось порушення порядку проведенян та скликання зборів по будинку, який введено в експлуатацію, і у якоум зареєстровано більше 50 % власників. У другому випадку, розглядаються вимоги про скасування реєстрації ОСББ через відсутність юридичних підстав створення юридичної особи ОСББ, визначених статтями 4, 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", оскільки об`єкт повністю не введено в есплуатцію і право власності 50 % власників не зареєстроване.

Отже, обставини справи № 916/964/19 та даної справи №910/10385/19 є відмінними, тому посилання скаржника є помилковим.

Щодо способу захисту права.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України, що кореспондуються за змістом зі статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії зазначено, що поняття ефективний засіб передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).

З урахуванням суті позовних вимог і обставин даної справи відсутні підстави вважати, що позов про скасування реєстрації ОСББ не вважається втручанням у діяльність ОСББ та не порушує інтереси інших співвласників, оскільки об`єкт не добудований, 50 % права власності не оформлено. Слід враховувати, що після завершення будівництва інші власники будуть позбавлені права створити своє ОСББ, оскільки за цією адресою та щодо цього об`єкту ОСББ вже створене. Тобто не виникли підстави для створення і реєстрації ОСББ. Обраний позивачем спосіб захисту права є належним і таким, що відновить його права.

Доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржником не наведено.

Враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03 від 28.10.2010 Суд повторює, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відтак, усі інші доводи та міркування скаржника, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду першої інстанції та суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2 Рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі №910/10385/19.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 10.12.2021.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді В.В. Куксов

Б.М. Грек