Рішення

від 30.11.2021 по справі 904/6001/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2021м. ДніпроСправа № 904/6001/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Товстоп`ятки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест", м. Баранівка Баранівського району Житомирської області

до Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 1 823 564 грн. 84 коп. за договором поставки від 16.11.2020 №20/1645СП

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 04.06.2021 № б/н, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" заборгованість в сумі 1 823 564 грн. 84 коп., з яких: 1 706 160 грн. 00 коп. - основний борг, 62 824 грн. 08 коп. - пеня, 13 462 грн. 30 коп. - 3% річних, 41 118 грн. 46 коп. - інфляційні втрати, відповідно до умов договору поставки від 16.11.2020 №20/1645СП.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов спірного договору в частині своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 15.07.2021.

09.07.2021 позивачем до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, з проведенням наступного підготовчого засідання у режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду від 15.07.2021, в редакції ухвали від 05.08.2021, у задоволенні клопотання позивача відмовлено, підготовче засідання відкладено на 05.08.2021для надання сторонами витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду від 05.08.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду, підготовче засідання відкладено на 23.09.2021.

Ухвалою господарського суду від 23.09.2021 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 21.10.2021.

21.10.2021 судове засідання не відбулося через перебування судді Рудь І.А. на лікарняному.

Після усунення вказаних обставин, ухвалою господарського суду від 28.10.2021 розгляд справи по суті призначений в межах розумного строку у судовому засіданні на 30.11.2021.

26.11.2021 на адресу суду надішли оригінали документів, надані позивачем для огляду у судовому засіданні.

Того ж дня на адресу суду надійшла заява позивача від 25.11.2021, відповідно до якої просить суд покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп. та надає докази понесення таких витрат.

У призначене судове засідання сторони явку повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

При цьому, суд зазначає, що відповідач у жодне призначене засідання не забезпечив явку повноважного представника та не надав витребувані судом документи.

Господарський суд наголошує на тому, що ухвали суду завчасно надсилалися відповідачу за його місцезнаходженням, згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Поштові повідомлення про вручення ухвал суду відповідачу або конверти з вказаними ухвалами на адресу суду не поверталися.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику , за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з тим, господарський суд констатує, що ухвали суду від 01.07.2021, 05.08.2021, 28.10.2021 отримані відповідачем за місцем реєстрації, про що свідчать долучені до матеріалів справи належним чином засвідчені копії реєстрів згрупованих поштових відправлень рекомендованої пошти по Дніпропетровській області з повідомленням та трекінги з веб-сайту Укрпошта (а.с. 107-108,125-126).

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.

Господарський суд зазначає, що відповідач був обізнаний про час та місце розгляду справи, але не скористався правом на участь у засіданнях суду та надання письмових заперечень по суті позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представник відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України.

У судовому засіданні 30.11.2021 судом оглянуті надіслані позивачем оригінали письмових доказів.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку із неявкою сторін, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" (постачальник) та Акціонерним товариством "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" (покупець) укладений договір поставки № 20/1645СП (надалі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити брухт і відходи чорних металів - метали чорні вторинні за видами та якістю, що передбачені ДСТУ 4121-2002, та вимогами, зазначеними цим договором, специфікаціями чи додатками до цього договору, надалі іменовані товар.

Згідно з п. 2.1 договору ціна товару вказується в специфікаціях або додаткових угодах, оформлених у вигляді додатків до даного договору, без урахування податку на додану вартість, який нараховується в порядку, передбаченому розділами V і ХХ Податкового кодексу України. Ціна товару визначається з урахуванням умов поставки, зазначених у специфікаціях до даного договору. Специфікації та додаткові угоди є невід`ємною частиною даного договору.

Загальна сума договору визначається загальною вартістю товару, що поставляється за даним договором, яка зазначається в актах приймання металів чорних (вторинних) (п. 2.3. договору).

Пунктом 3.9 договору визначено, що датою поставки, у разі поставки товару автомобільним транспортом, приймається дата оформлення акту приймання.

Датою поставки, у разі постачання товару залізничним транспортом, приймається дата передачі товару перевізнику, яка відображається в залізничних накладних.

Покупець (представник покупця) може бути присутнім у місці фактичної передачі товару, у такому разі акт приймання може бути підписаний покупцем (представником покупця) у більш пізнішій строк.

За умовами п. 3.10 договору датою переходу права власності від постачальника до покупця є дата поставки товару, відповідно до умов п. 3.9. договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору покупець здійснює оплату вартості поставленої партії товару, відповідно до специфікації з урахуванням умов поставки, на поточний рахунок постачальника протягом 7 банківських днів з моменту надходження товару до покупця, на підставі акту приймання.

Кожна партія товару передається на підставі акту приймання металів чорних (вторинних) (п. 5.9. договору).

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у разі порушення покупцем терміну розрахунків за товар, передбаченого пунктом 4.1 договору, покупець за кожен день прострочення платежу сплачує постачальнику пеню від несплаченої суми в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період нарахування.

Винна сторона, що прострочила виконання грошових зобов`язань, на вимогу іншої сторони, зобов`язана відшкодувати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми (п. 6.4. договору).

Згідно з п. 10.1 договору договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021, але у будь - якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

На виконання умов договору позивач у період з 01.02.021 по 09.02.021 поставив відповідачу товар на загальну суму 7 850 158 грн. 00 коп., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання металів чорних (вторинних) та товарно-транспортними накладними, які наявні в матеріалах справи (а.с. 26-95).

Господарський суд зазначає, що вказані акти підписані сторонами без зауважень та заперечень до них. Поставки за вказаними актами також відображені в акті звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами (а.с. 21-22).

Відповідач розрахувався за поставлений товар частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 1 706 160 грн. 00 коп.

На підставі п. 6.4 договору та норм ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував додатково до суми основного боргу та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 13 462 грн. 30 коп. за період з 01.03.2021 по 04.06.2021, інфляційні втрати в сумі 41 118 грн. 46 коп. за період з березня по квітень 2021.

На підставі п. 6.3 договору позивач нарахував додатково до суми основного боргу та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 62 824 грн. 08 коп. за період з 01.03.2021 по 04.06.2021.

Доказів оплати спірної вказаної заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору поставки, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, строк дії договору, наявність прострочення оплати вартості поставленого товару.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 1 706 160 грн. 00 коп.

З урахуванням умов п. 4.1 договору строк оплати поставленого товару за спірними актами є таким, що настав.

Враховуючи, що відповідачем своєчасно не сплачено вартість поставленого товару за спірними актами, суд вважає позовну вимогу про стягнення боргу у розмірі 1 706 160 грн. -0 коп. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарському кодексі України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку пені судом встановлено, що за визначений останнім у розрахунку період нарахування з 01.03.2021 по 04.06.2021, пеня становить 58 149 грн. 67 коп. Таким чином, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 58 149 грн. 67 коп. У решті позовних вимог в цій частині слід відмовити, оскільки позивачем розрахунок виконано арифметично невірно.

Згідно із положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат судом порушень умов договору та чинного законодавства не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 706 160 грн. 00 коп. основного боргу, 58 149 грн. 67 коп. пені, 13 462 грн. 30 коп. 3% річних, 41 118 грн. 46 коп. інфляційних втрат є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також у позовній заяві позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правничу допомогу, розмір яких за попереднім (орієнтовним) розрахунком складає 20 000 грн. 00 коп.

Господарський суд зазначає, що під час судового розгляду справи заперечення відповідача щодо визначеного позивачем розміру вартості правничої допомоги або заяви про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не надходили.

25.11.2021на адресу суду надійшла заява позивача, в якій просив суд вирішити питання про стягнення з відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп. та надав докази їх понесення.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у зазначеному розмірі позивачем до матеріалів справи долучено копії договору про надання юридичних послуг від 05.05.2021 № б/н, укладеного між адвокатом Сачок А.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест", акту виконаних робіт по наданню юридичних послуг від 16.11.2021 № 3, платіжного доручення від 19.11.2021 № 2112 на суму 20 000 грн. 00 коп., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 20.07.2015, а також ордер від 04.06.2021 серія ЖТ № 097670.

Як встановлено судом та вбачається з умов укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання юридичних послуг від 05.05.2021 № б/н, вартість послуг адвоката визначена сторонами у розмірі 20 000 грн. 00 коп. та зазначається у акті виконаних робіт.

Зі змістом наданого акту виконаних робіт по наданню юридичних послуг від 16.11.2021 № 3 адвокат у відповідності з побажаннями клієнта надав наступні юридичні послуги згідно договору від 05.05.2021 року, по справі №904/6001/21 зокрема:

- за вивчення та правовий аналіз письмових документів по справі №904/6001/21 -

2000 грн. (дві тисячі гривень) без ПДВ;

- підготовка позовної заяви, розрахунку штрафних санкцій по справі №904/6001/21 становить 8000 (вісім тисяч гривень) без ПДВ;

- участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції по справі № 904/6001/21 становить 10000 (десять тисяч гривень) без ПДВ.

Сторони визначили, що послуги виконані в строк, належної якості та без зауважень з боку клієнта до адвоката.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За таких обставин, щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на правову допомогу, суд оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення договору та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, зважаючи на відсутність заперечень відповідача стосовно розміру витрат на правничу допомогу , дійшов висновку про те, що заявлена до стягнення сума компенсації витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп. є справедливою та співрозмірною.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог відповідно до норм ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" (49124, м. Дніпро, вул. Липова, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмет-Інвест" (12700, Житомирська область, Баранівський район, м. Баранівка, вул. Старченка, буд. 12, код ЄДРПОУ 42256159) 1 706 160 грн. 00 коп. (один мільйон сімсот шість тисяч сто шістдесят грн. 00 коп.) основного боргу, 58 149 грн. 67 коп. (п`ятдесят вісім тисяч сто сорок дев`ять грн.. 67 коп.) пені, 13 462 грн. 30 коп. (тринадцять тисяч чотириста шістдесят дві грн.. 30 коп.) 3% річних, 41 118 грн. 46 коп. (сорок одну тисячу сто вісімнадцять грн.. 46 коп.) інфляційних втрат, 27 283 грн. 36 коп. (двадцять сім тисяч двісті вісімдесят три грн. 36 коп.) витрат по сплаті судового збору, 19 948 грн. 73 коп. (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок вісім грн.. 73 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10.12.2021

Суддя І.А. Рудь