Рішення
від 09.12.2021 по справі 910/11344/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2021Справа № 910/11344/21

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 131 452,26 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 131 452,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у січні 2021 при здійсненні перевезень вантажів залізничним транспортом на станції Сартана, позивачем було виявлено пошкодження (розукомплектування) вагонів № 59472522, 56585029, 56290521, 64053820, 53450631, 56674229, 59411462, 55329734, 52796513, 53197307, 53510483, 62200084, 56167331, 56230360, 61606737 що належать останньому на праві власності (оренди). У зв`язку з необхідністю відновлення технічного стану пошкоджених вагонів позивач поніс витрати на загальну суму 131 452,26 грн., які просить відшкодувати за рахунок відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2021 матеріали позовної заяви № 910/11344/21 передано на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/11344/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/11344/21 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутими на адресу суду повідомленнями про вручення поштових відправлень.

На момент розгляду справи відзиву на позов від відповідача не надійшло, інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру від сторін на час розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2021 відповідачем здійснювалося перевезення вантажних вагонів, що перебувають у власності (оренді) позивача, а саме № 59472522, 56585029, 56290521, 64053820, 53450631, 56674229, 59411462, 55329734, 52796513, 53197307, 53510483, 62200084, 56167331, 56230360, 61606737.

На станціях Сартана та Волноваха було виявлено пошкодження вагонів № 59472522, 56585029, 56290521, 64053820, 53450631, 56674229, 59411462, 55329734, 52796513, 53197307, 53510483, 62200084, 56167331, 56230360, 61606737, а саме: розукомплектування ручних стоянкових гальм.

Внаслідок встановлення відсутності деталей, позивачем направлено вагони № 59472522, 56585029, 56290521, 64053820, 53450631, 56674229, 59411462, 55329734, 52796513, 53197307, 53510483, 62200084, 56167331, 56230360, 61606737 на технічне обслуговування та оформлено повідомлення форми ВУ-23М, а саме: № 2677 від 18.01.2021, № 2678 від 18.01.2021, № 2724 від 21.01.2021, № 2725 від 21.01.2021, № 2910 від 27.01.2021, № 2909 від 27.01.2021, № 2912 від 27.01.2021, № 2996 від 29.01.2021, № 4345 від 27.01.2021, № 4027 від 20.01.2021, № 4346 від 27.01.2021, № 4028 від 20.01.2021, № 4534 від 31.01.2021, № 4533 від 31.01.2021, № 4880 від 08.02.2021.

Позивач звертався до відповідача із заявами № 1671/ДВ від 12.03.2021, № 1677/ДВ від 12.03.2021, № 1672 від 12.03.2021, № 1678/ДВ від 12.03.2021, у яких просив оформити акти про пошкодження вагонів форми ВУ-25М та комерційні акти форми ГУ-22 і надати по одному примірнику позивачу.

Крім того, позивач звертався до відповідача зі скаргами № 2160/ДВ від 12.04.2021, № 2148/ДВ від 12.04.2021, № 2161/ДВ від 12.04.2021, № 2149/ДВ від 12.04.2021, в яких просив відповідача дати відповідним особам розпорядження щодо складання комерційних актів та актів про пошкодження вагонів.

Відповідні звернення позивача залишились без реагування з боку відповідача.

З метою ремонту пошкоджених вагонів позивачем, відповідно до Договору поставки № 710/16 від 01.11.2016, відповідних специфікацій та платіжних доручень було придбано деталі загальною вартістю 110 160,00 грн.

Необхідні деталі були передані та встановлені структурним підрозділом "Волноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на вагони № 59472522, 56585029, 56290521, 64053820, 53450631, 56674229, 59411462, 55329734, 52796513, 53197307, 53510483, 62200084, 56167331, 56230360, 61606737, що підтверджується Актом № 2 від 31.01.2021, Актом № 4 від 28.02.2021 та платіжними дорученнями № 738 від 27.01.2021, № 1403 від 11.02.2021. Загальна вартість витрат позивача по встановленню (технічному обслуговуванні вагонів) деталей на вагони становить 15 807,54 грн.

Крім того, позивачем було сплачено 5 484,72 грн. витрат на транспортування розукомплектованих вагонів до структурного підрозділу "Волноваське вагонне депо" регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" для виконання робіт по встановленню деталей на розукомплектовані вагони.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просить стягнути з відповідача 110 160,00 грн. за придбані деталі, 15 807,54 грн. за технічне обслуговування та 5 484,72 грн. витрат на транспортування розукомплектованих вагонів.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на положення статей 110, 114, 126 Статуту залізниць України, згідно яких залізниця несе відповідальність за збереження вантажу під час перевезення; відшкодовує збитки за не збережений вантаж, а також несе матеріальну відповідальність за пошкодження вагонів, та норми ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Між сторонами виникли правовідносини з перевезення вантажу залізницею, які регулюються положеннями глави 64 Цивільного кодексу України та глави 32 Господарського кодексу України та нормами спеціального законодавства, що регулюють залізничне перевезення в Україні.

Відповідно до статей 909 Цивільного кодексу України та статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 за № 457 та інших актів законодавства України, зокрема, Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.99 № 113.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до пункту 20 Правил складання актів акт про пошкодження вагона (контейнера) складається у разі пошкодження вагона (контейнера) під час перевезення, навантаження, вивантаження вантажу, виконання маневрових робіт, а також в інших випадках для засвідчення обставин і розмірів пошкодження і є підставою для матеріальної відповідальності винних у пошкодженні.

Пунктом 20 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що пошкодження вантажного вагона - це порушення справного стану вагона або його складових частин унаслідок зовнішніх впливів, що перевищують рівні, установлені ГОСТ 22235-76, а також унесення змін у конструкції вагонів, заварювання дверей, люків, знімання бортів платформ, дверей напіввагонів, знімного устаткування вагонів тощо, свердління (пробивання, пропалювання) отворів для кріплення вантажів у деталях вагонів, а також кріплення до них вантажів за допомогою зварювання без дозволу залізниці.

Ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

Оскільки порожні приватні вагони мають статус "вантажу", відповідно до пункту 2 Правил складання актів повинен бути сформований комерційний акт у зв`язку з пошкодженням вантажу (вагону).

Відповідно до пункту 8 Правил складання актів, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняв вагони до перевезення без заперечень, проте, після виявлення пошкодження відмовив позивачу як у оформленні актів про пошкодження вагонів, так і у оформленні комерційних актів.

Статтею 110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Всупереч чинного законодавства, відповідач не забезпечив схоронності (збереження) вагонів під час їх курсування залізничними коліями, внаслідок чого завдано збитків майну позивача.

Відповідно до пункту 21 Правил користування вагонами і контейнерами, ремонт пошкодженого вагона здійснюється на підприємстві, що має право на виконання таких робіт, або на найближчому до місця пошкодження вагоноремонтному підприємстві. Перелік таких підприємств оприлюднюється у товарних конторах станцій обслуговування.

Порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", залізниця не має права розпоряджатись ними на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов`язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній.

Статтею 114 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі; за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Відповідно до статті 126 Статуту залізниць України за пошкодження залізницею вагонів або контейнерів, що належать підприємствам, залізниця несе матеріальну відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов`язує учасника господарських відносин, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Протиправність поведінки відповідача виражена у бездіяльності та незабезпеченні збереження належних позивачу вагонів, чим порушено наведені положення Статуту залізниць України та Закону України "Про залізничний транспорт", внаслідок чого вагони були розукомплектовані і позивачу завдані збитки в розмірі вартості їх ремонту.

Між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками існує прямий причинно-наслідковий зв`язок, також матеріали справи не містять доказів того, що розукомплектування вантажних вагонів сталося не з вини відповідача, який взяв на себе відповідальність за збереження прийнятих до перевезення вагонів позивача, але не зберіг майно позивача.

Оскільки позивачем доведено наявність в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, а відповідачем не доведено відсутності його вини, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 131 452,26 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 131 452,26 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройца, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" (03150, м. Київ, вулиця Антоновича, будинок 46-46А, ідентифікаційний код 30600592) 131 452 (сто тридцять одну тисячу чотириста п`ятдесят дві) грн. 26 коп. збитків та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.12.2021.

Суддя С. В. Стасюк

Дата ухвалення рішення09.12.2021
Оприлюднено13.12.2021

Судовий реєстр по справі —910/11344/21

Рішення від 09.12.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Стасюк С.В.

Ухвала від 15.07.2021

Господарське

Господарський суд міста Києва

Стасюк С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні