ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 грудня 2021 року м.Херсон Справа № 923/1361/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. , розглянув за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін, справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" м.Обухів, Київської обл., ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 36348550
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАС" м.Херсон, ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 40572216
про відшкодування заподіяних збитків 118392,82 грн.
учасники справи не викликались
До суду 18.10.2021р. надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АДВАС" про відшкодування заподіяних збитків 118392,82 грн., а також просили стягнути судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2021, справу розподілено судді Пінтеліній Т.Г.
До заяви позивачем надані докази, на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги, докази сплати судового збору у розмірі 2270 грн., направлення її копії відповідачу.
Відповідно до ухвали від 19.10.2021р. керуючись статтями 176, 247, 250, 251, 252 ГПК України, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Установлено відповідачу ТОВ "Адвас" строк для подачі відзиву на позов - не більше 15 днів з дня отримання даної ухвали, а заперечення проти розгляду справи у спрощеному провадженні - п`ять днів з дня отримання даної ухвали. Установлено позивачу ТОВ "Спектр-Агро" строк для подачі відповіді на відзив - не більше 7 днів від дня отримання відзиву.
Направлено копію даної ухвали сторонам у справі до відома.
21.10.2021 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Білецької Н.С. за вх.№7957/21, згідно якої остання заявляє суду про те, що оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, ТОВ СПЕКТР-АГРО протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду надасть суду всі докази, які підтверджують розмір судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), які позивач має сплатити у зв`язку з розглядом справи. У заяві представник також просила надіслати рішення суду на її електронну пошту.
21.10.2021 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Білецької Н.С., згідно якої остання просить суд надати доступ до електронної справи № 923/1361/21 в підсистемі "Електронний суд". Направленим на адресу суду довіреністю та ордером підтверджено повноваження Білецької Н.С. представляти інтереси позивача у даній справі. Заяву мотивовано необхідністю реалізації через свого повноважного представника процесуальних прав позивача, яке не зареєстроване у підсистемі "Електронний суд".
Суд розглянувши подану заяву ухвалив надати доступ Білецькій Наталії Степанівні, як представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО", до електронної справи № 923/1361/21 в підсистемі "Електронний суд".
Позивач отримав копію ухвали про відкриття провадження 02.11.2021 відповідно до поштового повідомлення про вручення.
Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі, яка надіслана на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та інформацією наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м.Херсон, вул.Миколи Суботи, буд.30, повернулась до суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відзиву на позов не надходило.
Згідно з п. 99-2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка» , адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис.
У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» , яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Згідно з п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на викладене, враховуючи п. 5) ч. 6 ст. 242 ГПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору (ст. 248 ГПК України), справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в:
01 березня 2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю СПЕКТР-АГРО (Замовник, надалі за текстом - Позивач), в особі Генерального директора Лобача В.П., який діє на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю АДВАС (Виконавець, надалі за тестом - Відповідач), в особі Директора Усатого А.О., який діє на підставі Статуту, було укладено договір №01032017 на перевезення вантажу та транспортно-експедиторське обслуговування (надалі - Договір перевезення) (а.с.12-15).
Відповідно до умов п.1.1. Договору перевезення Замовник доручає перевезення вантажів, а Виконавець зобов`язується доставити надані Замовником вантажі до пункту призначення в обумовлений Сторонами строк та видати їх уповноваженій на одержання вантажу особі - вантажоодержувачу, а Замовник зобов`язується вчасно оплатити послуги перевезення.
Відповідно до п.п.3.1.11. Договору перевезення Виконавець зобов`язується надати Замовнику податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
01 березня 2019р. між Позивачем (за договором - Замовник) та Відповідачем (за договором - Експедитор) було укладено договір № 01032019 на транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) по території України (надалі - Договір ТЕО) (а.с.16-18).
Згідно п.1.1. Договору ТЕО в порядку та на умовах визначених даним Договором, Замовник доручає, а Експедитор бере на себе зобов`язання за рахунок Замовника виконати послуги, пов`язані з перевезенням вантажу Замовника по території України, а саме: а) виконання робіт, пов`язаних з прийомом, складуванням, збереженням, перевезенням вантажів; б) оформлення товарно-транспортної документації; в) організація охорони вантажів за Заявками Замовника під час їх перевезення, зберігання; г) здійснення страхування вантажів при погодженні із Замовником та страхування своєї відповідальності; д) надання додаткових і супутніх транспортно-експедиторським послугам, передбачених дані договором.
Згідно умов Договору ТЕО (п.п.2.1.8.) за фактом виконання доручення надати Замовнику оригінал рахунку, оригінал акту виконаних робіт, оригінал ТТН з позначкою вантажоодержувача про одержання вантажу.
Відповідно до п.п.2.1.9 Договору ТЕО Виконавець повинен підтвердити наявність технічних можливостей та гарантувати здійснення реєстру податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог п.201.10 та п.11 ст.2 розділу XX Прикінцеві положення чинного Податкового кодексу України.
За період дії Договору перевезення та Договору ТЕО починаючи з 20.02.2019 р. по 29.01.2020 р. Відповідач надав Позивачу Послуги на загальну суму 1 582 024,36 грн., при цьому послуги надані на суму 1 311 456,90 грн. в т.ч. 20% ПДВ - 218 576,15 грн., та послуги на 270 567,46 грн. без ПДВ. Факт надання Послуг підтверджується актами надання послуг.
На виконання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України Відповідачем мали бути складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні (надалі - ПН) на загальну суму ПДВ 218 576,15 грн., але в порушення вимог закону Відповідач зареєстрував в ЄРПН податкові накладні лише на суму ПДВ 100 183,33 грн., при цьому граничний строк реєстрації ПН до 15.02.2020 р. включно.
Отже, Відповідачем не було зареєстровано за результатами господарських операцій за договорами №01032017 від 01.03.2017 р. та №01032019 від 01.03.2019 р. податкові накладні на загальну суму ПДВ 118 392,82 грн., при цьому із них на ПДВ в сумі 4 833,33 грн. (акти наданих послуг №128 від 04.04.2019 р., №181 від 03.05.2019 р., №189 від 08.05.2019р.) взагалі не була проведена реєстрація податкової накладної (копії актів наявні в матеріалах справи а.с.20, 21, 22), а на суму 113 559,49 грн. реєстрація ПН в ЄРПН була зупинена та/або відмовлено в реєстрації податковими органами додаються до позовної заяви).
Отже, до кожного Акту наданих послуг, по яким було зупинена реєстрація ПН додається квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані накладні були подані на реєстрацію.
Згідно вказаних квитанцій - Документ доставлено до ДПС України, документ прийнято, реєстрація зупинена, виявлені помилки: Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6. п.1. Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Відповідно до п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Згідно до п.74.2. ст.74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Вказані критерії були затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 (зареєстровані в МЮУ 16.06.2017р. №753/30621) - діяли на дату виникнення спірних правовідносин і до 10 листопада 2019 р.
11 листопада 2019р. зазначені критерії ризикованості були затверджені постановою КМУ №1165 Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок).
За п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (яка втратила чинність 11 листопада 2019 р. у зв`язку з прийняттям постанови КМУ №1165 Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ) встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 01 грудня 2017р. зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 07.12.2017р. №2245-УІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 01 грудня 2017р. не подали пояснень і копій документів до податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.
Таким чином, відповідач повинен був протягом 365 надати до контролюючого органу відповідні письмові пояснення та/або копії документів. Це стосується ПН, які мали бути зареєстровані до 11 листопада 2019 р.
Після 11 листопада 2019 р. Відповідач у відповідності до п.п.12-17 Порядку мав зробити наступні дії: 12. Платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5). 13. У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. 14.Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. 15. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. 16. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6). 17. У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування .
Станом на момент розгляду справи Відповідач не зробив будь-яких дій, передбачених законодавством з метою відновлення реєстрації податкових накладних.
Згідно вимог ст.198.6 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними. Відповідно, лише зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту. Оскільки Відповідач не виконав обов`язку щодо складання та реєстрації податкової накладної на суму ПДВ в розмірі 4 833,33 грн., та не відновив реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ 113 559,49 грн., реєстрація яких була зупинена, Позивача було позбавлено права на віднесення суми ПДВ в розмірі 118 392,82 грн., до податкового кредиту.
Внаслідок бездіяльності Відповідача та невжиття необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин підприємству були заподіяні збитки в розмірі 118 392,82 грн.
Таким чином, вищезазначеними нормами ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту.
Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність таких елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.
Протиправна поведінка Відповідача, який порушив зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН та не відновив реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, полягає в тому, що він знав про те, що він порушив зобов`язання, не повідомив про це та не прийняв жодної дії щоб уникнути цих збитків чи відшкодувати їх в добровільному порядку.
Відповідно до п.14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Положення п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України визначають, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України).
Таким чином, сума податку на додану вартість в розмірі 118 392,82 грн., що не включена до податкового кредиту Позивача внаслідок невиконання Відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН та відновлення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, реєстрація яких була зупинена, є збитками Позивача.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою Відповідача та збитками полягає в тому, у зв`язку з бездіяльністю Відповідача Позивач не отримав податковий кредит на суму 118 392,82 грн. і в інший спосіб, ніж як реєстрації Відповідачем відповідних ПН на суму 4 833,33 грн. в ЄРПН та відновлення реєстрації ПН в ЄРПН на суму 113 559,49 грн. отримати цей податковий кредит не представляється за можливе, але строк для реєстрації ПН та відновлення ПН в ЄРПН закінчився.
Вина Відповідача полягає у не вжитті всіх залежних від нього заходів, щодо належного виконання зобов`язання. Отже, Позивачу заподіяні збитки, які невідшкодовані в добровільному порядку, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав та відшкодування заподіяних збитків в сумі 118 392,82 грн.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Таким чином, саме Відповідач, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний доводити відсутність своєї вини у його вчиненні.
Відповідачем по даній справі не надано жодного доказу, який б свідчив про те, що реєстрація ним податкових накладних у встановлені строки виявилася неможливою внаслідок дії обставин непереборної сили.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03 серпня 2018 року по справі № 917/877/17 зробив правовий висновок про те, що є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В даному випадку наявні всі чотири елементи складу господарського правопорушення, яке передбачає застосування до відповідача такого виду господарських санкцій, як відшкодування збитків.
При таких обставинах, суд прийшов до висновку, що Позивачем доведені позовні вимоги в повному обсязі та підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Згідно з ч.ч.1,3,4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
З усього наведеного суд дійшов висновку, що права позивача були порушені відповідачем.
Як передбачено п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. Судові витрати в межах, встановлених законодавством, відповідно до ст.129 Господарського кодексу України, покладаються на відповідача.
Також, Позивач заявив вимогу про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яку викладено в прохальній частині позовної заяви, а також у заяві поданій до суду 21.10.2021р. вх.№7957/21, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання про розподіл таких витрат.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
у х в а л и в :
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АДВАС" (код ЄДРПОУ: 40572216, 73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Миколи Суботи, буд.30) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПЕКТР-АГРО" (код ЄДРПОУ 36348550, 08702, Київська область, м.Обухів, вул..Промислова, 20) збитки в сумі 118 392,82 грн. (Сто вісімнадцять тисяч триста дев`яносто дві гривні 82 коп.), судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн. ( Дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.12.2021
Суддя Т.Г. Пінтеліна
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2021 |
Оприлюднено | 13.12.2021 |
Номер документу | 101812058 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Пінтеліна Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні