Рішення

від 07.12.2021 по справі 207/4838/21

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 207/4838/21

№ 2-о/207/69/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Юрченко І.М.

при секретарі Сівачук А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду, заявник в обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 та відповідно мати заінтересованої особи ОСОБА_2 , яка постійно проживала за адресом: АДРЕСА_1 .

За свого життя ОСОБА_3 склала заповіт на користь своїх двох синів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яким заповідала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 6,640 га, кадастровий номер земельної ділянки 1225684400:01:005:0342, та ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,510 га, кадастровий номер земельної ділянки 1225684400:01:003:0180, які розташована на території Царичанської селищної ради, Дніпровського району Дніпропетровської області.

ОСОБА_2 не має бажання отримувати в спадщину земельну ділянку, яку йому заповідала мати, а його брат ОСОБА_1 навпаки, має бажання отримати в спадщину заповідану йому земельну ділянку.

Коли заявник ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою до нотаріуса, він отримав усне роз`яснення, що він повинен надати документи підтверджуючі факт його спільного проживання на момент смерті з заповідачем, так як відповідно до довідки про місце реєстрації заявника, його адреса відміна від адреси спадкодавця.

Дійсно, відповідно до реєстрації, на день смерті спадкодавця, адресою заявника була АДРЕСА_2 , але фактичним місцем його проживання є адреса: АДРЕСА_1 , за якою розташований житловий будинок належний заявнику, і саме за цією адресою ОСОБА_1 проживав разом з матір`ю ОСОБА_3 , яка потребувала його допомоги і догляду.

Ще за свого життя, спадкодавець ОСОБА_3 подарувала свій житловий будинок своєму меншому синові ОСОБА_1 (копія договору дарування та інформації про реєстрацію речових прав на нерухоме майно, додається до заяви).

ОСОБА_1 проживав в своєму будинку разом з матір`ю, переймався її здоров`ям та доглядав за нею до самої її смерті.

В своєму будинкові заявник офіційно зареєструвався 07.08 2019 року, а мати померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , хоча з матір`ю до дня її смерті заявник проживав останні п`ять років, про що можуть підтвердити свідки, сусіди заявника та поштарка, яка приносила пенсію померлій ОСОБА_3 .

На підставі зазначеного позивач просив встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 разом зі ОСОБА_3 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Суду пояснив, що в 2007 році мати подарувала йому будинок АДРЕСА_1 ) із тих пір заявник проживав там із своєю матір`ю, так як мати була інвалідом та потребувала догляду. Вона хворіла, мати інвалід 3 групи інвалідності, у неї була ампутація стоп та вона погано пересувалась. По паспорту заявник зареєстрований за іншою адресою. Заявник зазначив, що у його матері було лише два сина, він та ОСОБА_2 . Чоловік матері ОСОБА_6 помер в 2009 році, задовго до смерті матері. В останнє судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, свої вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_2 зазначив, що визнає заяву ОСОБА_1 , вважає, що вона підлягає задоволенню. Також, стверджує, що ОСОБА_1 проживав з матір`ю з 2007 року і до самої смерті, допомагав їй, робив всю чоловічу роботу, так як мати вже на той час була інвалідом, в неї ампутовані були обидві стопи і вона переміщалася на ціпках. На сімейних зборах вони вирішили, що мати подарує дім брату ОСОБА_1 , а він в свою чергу буде доглядати за нею. Спорів між братами щодо розподілу майна в сім`ї ніколи не було. Заінтересована особа ОСОБА_2 в останнє судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, вимоги заявника підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він мешкає АДРЕСА_4 , що знаходиться по сусідству з будинком, де мешкала ОСОБА_3 та її син ОСОБА_1 , тому він підтверджує, що ОСОБА_1 проживав разом із своєю матір`ю за адресою АДРЕСА_1 приблизно з 2007 року і до самої смерті.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона мешкає АДРЕСА_5 надала суду показання, що вона знає сім`ю ОСОБА_1 , так як живе на перпендикулярній вулиці до будинку заявника, також свідок ствердила, що є поштаркою та кожного місяця приносила пенсію ОСОБА_3 . Свідок пояснила, що покійна ОСОБА_3 їй розповідала, що хоче подарувати будинок сину ОСОБА_1 , а згодом розповіла, що вже подарувала будинок сину. Після того як мати подарувала сину будинок, він переїхав до матері і вони дійсно мешкали разом. Син ОСОБА_1 допомагав матері по господарству, будував там собі гараж, бачила як він неодноразово ремонтував біля дому свій автомобіль. Коли приносила пенсію ОСОБА_3 , то бачила, що вони проживають разом. Тому свідок підтверджує, що з 2007 року і до смерті своєї матері ОСОБА_1 проживав разом з нею за адресою АДРЕСА_1 .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (ар.с.11).

За свого життя ОСОБА_3 склала заповіт на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яким заповідала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 6,640 га, кадастровий номер земельної ділянки 1225684400:01:005:0342, та ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,510 га, кадастровий номер земельної ділянки 1225684400:01:003:0180, які розташована на території Царичанської селищної ради, Дніпровського району Дніпропетровської області (а.с.10).

Постановою приватного нотаріуса Кам`янського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, Красношлик В.В. від 13.07.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 4,510 га, кадастровий номер 1225684400:01:003:0180, що розташована на території Прядівської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області після померлої ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що пропущений строк для прийняття спадщини (ар.с.26).

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За частиною 3 статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Метою звернення заявниці до суду є встановлення факту її постійного проживання, як спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для подальшого оформлення прав на спадкове майно в нотаріальному порядку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Слід зазначити, що в своїй ухвалі № 505/2085/14-ц від 14.09.2016 року Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку, про те, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З наведеного слід дійти висновку про те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця сама по собі не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Аналогічні правові висновки містяться в ухвалі Верховного Суду України № 6-7165св09 від 03.11.2010 року, рішенні Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6048327св14 від 11.11.2015 року, ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6-20158св15 від 21.10.2015 року.

З матеріалів справи випливає, що заявником доведено, що він на день смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали разом за однією адресою: АДРЕСА_1 .

Вказані обставини об`єктивно підтверджуються актом №227/01-15 від 18.11.2021р., виданим відділом з питань інфраструктурного розвитку Карнаухівського старостинського округу Кам`янської міської ради (ар.с.25), дослідженим судом, показами свідків та заінтересованою особи.

Факт реєстрації спадкодавця ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 також підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, в якій зазначено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з 27.10.1997 року була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та з 07.08.2019 року знята з реєстрації у зв`язку зі смертю; (а.с.39)

Окрім цього у судовому засіданні було встановлено, що будинок за адресою АДРЕСА_1 , в якому була зареєстрована спадкодавець ОСОБА_3 вона подарувала ОСОБА_1 , що підтверджується договором дарування житлового будинку від 14.05.2007 року, відповідно до якого ОСОБА_3 дарує будинок ОСОБА_1 , який розташований у АДРЕСА_1 (а.с.12).

Судом достовірно встановлено, що від встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна його майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємцем за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно роз`яснень викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах спадкування № 7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

З огляду на те, що в складі спадщини наявне нерухоме майно, в силу вимог ч. 1 ст. 1299 ЦК України, спадкоємці зобов`язані зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна, для цього заявнику необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину. Так як такі документи, які б підтверджували прийняття спадщини після смерті спадкодавця шляхом постійного проживання на момент відкриття спадщини у заявника відсутні, то він звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, маючи за мету оформлення та видачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.

Наведені докази підтверджують той факт, що заявник постійно проживав зі своєю матір`ю на момент її смерті за місцем проживання спадкодавця за адресою: АДРЕСА_1 , однак, факт такого проживання може бути встановлений виключно в судовому порядку. Оскільки заявник, як спадкоємець за законом постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в одному помешканні та протягом шести місяців із часу відкриття спадщини не заявив про свою відмову від спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування заяви знайшли своє об`єктивне підтвердження, суд вважає, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючисьст.ст.9, 10, 12, 13, 247, 258-59, 264, 265, 268, 315, 352, 354, 355ЦПКУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 заінтересована особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_6 , про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , разом зі спадкодавцем, ОСОБА_3 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.

Суддя І.М. Юрченко