Ухвала

від 07.12.2021 по справі 485/355/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в №12018150310000479

за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7

на вирок Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2020 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженц с. Кобзарці, Снігурівського району, Миколаївської області, одруженого, офіційно не працюючого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Веселий Кут, Снігурівського району, Миколаївської області, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

-обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурори ОСОБА_8 , ОСОБА_9

обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисник ОСОБА_5 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2020 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

ОСОБА_7 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Стягнуто зі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь Кобзарцівської сільської ради в солідарному порядку завдану майнову шкоду в сумі 21720 грн.

Стягнуто зі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням товарознавчої експертиз, в розмірі 572 грн. з кожного.

Вирішено питання речових доказів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Захисник ОСОБА_5 , просить вирок відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю достатніх доказів для доведення їх винуватості в суді.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Захисник ОСОБА_5 вважає, що належних та допустимих доказів вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 немає.

Зазначає, що обвинувачений ОСОБА_7 в суді пояснив, що влітку 2018 року він разом зі ОСОБА_6 працював на збиранні цибулі, заїжджав до ОСОБА_10 , який є його знайомим, щоб придбати дрова, але там були працівники поліції, які його безпідставно звинуватили у крадіжці металевої труби, до якої він не причетний. На пункт прийому металу він також ніколи не приїздив та металобрухт ніколи не здавав.

Захисник вказує, що в судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що влітку 2018 року разом з ОСОБА_7 працював на збиранні цибулі. Ввечері до нього приїхали працівники поліції та звинуватили його у крадіжці металевих труб. Ніяких підстав для такого звинувачення у працівників поліції не було, оскільки він особисто свідка ОСОБА_10 не знає, крадіжки не вчиняв та на пункті приймання металобрухту ніколи не був.

Вказує,що допитана у судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_11 пояснила, що коли саме, і хто вчинив крадіжку труби, їй невідомо. Дана труба знаходилася на балансі Кобзарцівської сільської ради.

Захисник вважає, що показання свідка ОСОБА_12 , на які суд першої інстанції послався, як на доказ вини обвинувачених, суттєво не відрізняються від показань свідка ОСОБА_11 . Свідок ОСОБА_12 лише підтверджує факт крадіжки труби, і їй також невідомо, хто саме вчинив крадіжку.

Вказує,що іншісвідки,зокрема ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ,показання якихзазначені увироку,як доказивини обвинувачених, лише зазначають сам факт викрадення металевої труби, а не участь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у її викраденні.

На думку апелянта, протокол огляду місця події зі схемою та фототаблицею від 11.08.2018 є недопустимим доказом по справі, оскільки понятою під час проведення огляду була представник потерпілої особи - голова Кобзарцівської сільської ради ОСОБА_11 , що суперечить вимогам ч. 4 ст. 223 КПК України.

Також захисник вважає неналежним доказом по справі CD-R диск, наданий ТОВ «АТБ-Маркет», згідно якого 06.08.2018 о 19 год 44 хв. камерою №8 зафіксовано чоловіка, зовні схожого на свідка ОСОБА_10 , який купує дві пляшки пива та рукавиці.

На думку апелянта, зазначена інформація до доказової бази у справі немає ніякого відношення. Також додала, що в судовому засіданні зазначений свідок пояснив, що крадіжок з обвинуваченими не вчиняв, а слідчий експеримент проводив під тиском працівників поліції.

Вказує, що поняті ОСОБА_13 та ОСОБА_14 під час допиту в суді пояснили, що в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_10 конкретно нічого не пояснював щодо обставин вчинення крадіжки.

Вважає, що до показань свідка ОСОБА_15 необхідно ставитися критично, оскільки цей свідок більше року ухилявся від надання показань у суді, а показання, які він надавав, не відповідають дійсності.

Захисник зазначає, що під час допиту ОСОБА_15 пояснив, що він приймав метал у багатьох осіб, близько 20 осіб на день. Тому, на думку апелянта, малоймовірно, щоб він запам`ятав обвинувачених, якщо вони дійсно здавали метал. Також захисник додала, що у матеріалах кримінального провадження відсутні протоколи з детальним описом зовнішності обвинувачених, що на думку апелянта, є грубим порушенням вимог закону.

Позиції інших учасників судового провадження.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор Снігурівського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_16 вважає, що вирок суду є законним, а апеляційна скарга такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо недопустимості доказу протоколу огляду місця події від 11.08.2018, участь уякому,як понятабрала Кобзарцівськийсільський голова ОСОБА_11 ,яка вподальшому булазалучена доучасті усправі якпредставник потерпілої,прокурор пояснює,що зцього протоколу огляду місця події вбачається, що понятими при проведенні цієї слідчої дії були інші особи - ОСОБА_17 та ОСОБА_18 . Зазначає, що ОСОБА_11 залучалась понятою 14.08.2018 при огляді того самого місця події, що фактично є додатковим оглядом. Зазначає, що в результаті даного огляду слідчий провів додаткові заміри та зазначив загальну довжину вирізаної металевої труби. Вважає, що участь ОСОБА_11 у додатковому огляді місця події жодним чином не вплинула на результати даної слідчої дії та на об`єктивність її показань в судовому засіданні.

Щодо посилання захисника на те, що судом до уваги мають братися показання свідка ОСОБА_10 , надані в судовому засіданні, прокурор вказує, що свідок ОСОБА_10 в суді змінив свої показання, порівняно з тими, які він надавав під час досудового розслідування, посилаючись на тиск з боку працівників поліції.

Пояснює, що допитані судом поняті при проведенні слідчого експерименту ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , підтвердили відсутність тиску на ОСОБА_10 за його участі у слідчому експерименті. Тому вважає, що показання ОСОБА_10 , надані в судовому засіданні, у вироку суду правильно оцінені критично з наведенням відповідних мотивів.

Щодо неналежності доказу показання свідка ОСОБА_15 , прокурор пояснює, що після скерування обвинувального акта до суду, ОСОБА_15 змінив місце проживання та з ним на тривалий час було втрачено будь-який зв`язок. Пояснює, що допитаний у режимі відеоконференції ОСОБА_15 підтвердив суду результати проведення у вересні 2018 року за його участі таких слідчих дій, як пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, за результатом яких він впізнав ОСОБА_6 та ОСОБА_19 як осіб, які влітку 2018 року брали у нього кисневий балон, а пізніше привезли на автомобілі і здали на металобрухт порізані металеві труби.

Вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції повно, об`єктивно та всебічно досліджені докази, представлені сторонами кримінального провадження, та їм надано належну юридичну оцінку, а ухвалений вирок є законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Приблизно 03 серпня 2018 року у денний час у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перебували неподалік насосної станції № 7 Снігурівського управління водного господарства, що в 4-х км у північно-західному напрямку від с. Кобзарці Снігурівського району Миколаївської області, у ґрунті біля лісосмуги, що на відстані 500 м від вказаної насосної станції, виявили металеву трубу зрошення, виник злочинний корисливий умисел, направлений на таємне її викрадення.

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , діючи умисно, в період з 03 серпня до 06 серпня 2018 року, за допомогою лопат розкопали з ґрунту вказану металеву трубу, діаметром 900 мм, протяжністю 25 м, загальною вагою 4000 кг, після чого, за допомогою різака розрізали її на частини і таким чином таємно викрали, спричинивши Кобзарцівській сільській раді майнову шкоду на загальну суму 21 720 грн. З місця вчинення злочину ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, здавши трубу на металобрухт.

Судом першої інстанції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кожний визнані винними у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб та їх дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.

Позиції учасників судового провадження.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а такожзахисник ОСОБА_5 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.

Прокурори ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вважали вирок суду законним та обґрунтованим. Просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, відповідають фактичним обставинам справи та дослідженим в суді доказам.

Доводи захисника ОСОБА_5 про те, що належних та допустимих доказів вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не є слушними, з огляду на таке.

В суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, не визнав та пояснив, що він разом з ОСОБА_7 влітку 2018 року працювали по найму в с. Василівка Снігурівського району на збиранні цибулі. Одного вечора, повернувшись з роботи, до нього приїхали працівники поліції та звинуватили у крадіжці металевих труб зрошення, якої він не вчиняв. Також пояснив, що на місці крадіжки він ніколи не був, свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_15 не знає, на пункт приймання металобрухту в м. Снігурівка він ніколи не приїздив та труби на метал не здавав.

Обвинувачений ОСОБА_7 в суді першої інстанції свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, також не визнав та пояснив, що дійсно разом з ОСОБА_6 влітку 2018 року працювали на збиранні цибулі в с. Василівка Снігурівського району. Одного дня, коли вони їхали на роботу, заїхали до ОСОБА_10 дізнатися про можливість придбання у нього дров, але їх там зустріли працівники поліції, сфотографували, спитали номери мобільних телефонів, а ввечері йому зателефонували та запросили до райвідділу на допит, звинувативши у крадіжці труб зрошення.

Обвинувачений зазначив, що на той час він користувався мобільним телефоном з абонентським номером НОМЕР_1 та автомобілем ВАЗ 2107, червоного кольору. Також пояснив, що на місці вчинення злочину він ніколи не був, трубу зрошення не викрадав, на пункт приймання металобрухту в м.Снігурівка ніколи не приїздив, металолом туди не здавав.

Хоча обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечували вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, їх вина підтверджується сукупністю доказів, досліджених та перевірених судом першої інстанції.

Так, згідно заяв від 08.08.2018 та 10.08.2018 до Снігурівського відділу поліції, Кобзарцівський сільський голова ОСОБА_11 повідомила про факт викрадення металевої труби зрошувальної мережі від НСП-7, протяжністю 25 м, що спричинило територіальній громаді майнової шкоди (а.с. 52-53 т. 1).

Факт належності зрошувальної труби територіальній громаді підтверджується рішенням Снігурівської районної ради № 10 від 12.09.2001, акту приймання-передачі спільної власності територіальних громад в комунальну власність Кобзарцівської сільської ради від 11.04.2005 та інвентаризаційної картки №8 обліку основних засобів, об`єкти меліорації колишнього радгоспу «Веселий Кут», перебувають на балансі Кобзарцівської сільської ради та є її власністю (а.п. 71-75 т. 1).

В суді першої інстанції представник потерпілого Кобзарцівської сільської ради ОСОБА_11 підтвердила обставини, які викладені у поданій нею заяві до поліції. Пояснила, що у серпні 2018 року вчинена крадіжка труби зрошувальної системи - 25 м труби, діаметром 900 мм, в зв`язку з чим вона звернулася із заявою до Снігурівського відділу поліції. Вказана зрошувальна система є власністю територіальної громади села.

Ці пояснення представника потерпілого ОСОБА_11 узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а також показаннями свідків, які були допитані в суді першої інстанції.

Як слідує з показань свідка ОСОБА_12 , вона працює головним бухгалтером Кобзарцівської сільської ради та надала пояснення, які по суті є аналогічними показанням представника потерпілого ОСОБА_11 . Крім того свідок зазначила, що вага викраденої труби була обрахована арифметичним способом, із розрахунку за 1 м труби 160 кг, оскільки в 2005 році, за рішенням сесії сільської ради, частину вказаної зрошувальної системи вже було демонтовано, проведено зважування та визначено вагу одного метру труби.

Ці пояснення підтверджуються актом комісії Кобзарцівської сільської ради від 08.08.2018, згідно якого протяжність викраденої труби зрошувальної системи біля НСП-7, складає 25 м, а її діаметр 90 см (а.с. 54 т. 1).

Відповідно до довідки Кобзарцівської сільської ради № 87 від 18.10.2018 та рішенням сільської ради № 3 від 15.09.2005, вага 1 м викраденої меліоративної труби зрошення складає 160 кг, а загальна вага 25 м викрадених труб, складає 4000 кг (а.п. 105-106 т. 1).

Згідно висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 413 від 26.12.2018, ринкова вартість металевої труби, що була у використанні, загальною вагою 4000 кг, довжиною 25 м із зовнішнім діаметром 900 мм та товщиною металу 10 мм, станом на 06.08.2018 становить 21 720 грн. (а.п. 126-133 т. 1).

Факт виявлення відсутності труби зрошення протяжністю близько 25 м неподалік НСП-7 в серпні 2018 року, підтвердили також в суді свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21 також ця обставина підтверджена даними протоколу огляду місця події зі схемою та фототаблицею, згідно якого 11.08.2018 слідчим СВ Снігурівського відділу поліції оглянуто ділянку місцевості біля лісосмуги, розташовану на відстані 4-х км від с. Кобзарці Снігурівського району та на відстані 500 м від насосної станції № 7 Снігурівського управління водного господарства, де виявлено викопану лопатами траншею, протяжністю 25 м, шириною близько 1 м та глибиною близько 2 м, з обох боків якої виявлена металева труба, обрізана за допомогою різака, біля неї маються рештки металу у вигляді крапель та сліди від лопати. Біля траншеї на землі виявлено, зокрема, бирку з паперу від набору з 3-х пар робочих рукавиць з написами «Розумний вибір» та «ТОВ «АТБ-Маркет» (а.п. 55-62 т. 1).

Доводи апелянта, що зазначений вище протокол огляду місця події зі схемою та фототаблицею від 11.08.2018 є недопустимим доказом, оскільки понятою під час проведення огляду була представник потерпілого голова Кобзарцівської сільської ради ОСОБА_11 , то ці доводи спростовуються даними, що містяться у цьому протоколі, згідно яких понятими при проведенні слідчої дії були ОСОБА_17 та ОСОБА_22 (а. п. 55-62 т. 1).

Факт викрадення вищевказаної металевої труби зрошення саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджується показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , а також письмовими доказами.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що 06.08.2018 їздив у м. Снігурівка в магазин «АТБ», щоб придбати рукавички та пиво.

Згідно з даними протоколу огляду CD-R диску, 10.09.2018 слідчим СВ Снігурівського відділу поліції було оглянуто CD-R диск, наданий ТОВ «АТБ-Маркет», в ході чого було встановлено, що 06.08.2018 о 19:44 год. камерою № 8 зафіксовано чоловіка, зовні схожого на свідка ОСОБА_10 , який придбав дві пляшки пива та рукавиці. Також з журналу продаж касового серверу ТОВ «АТБ-Маркет» встановлено, що того дня було продано лише один комплект рукавиць (а.п. 81-88 т. 1).

З пояснень в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 вбачається, що в ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні слідчий Снігурівського відділу поліції показував йому відео з камери спостереження магазину «АТБ», на якому він впізнав себе як особу, яка купувала рукавички та пиво.

Окрім того, 23.02.2019 за участю свідка ОСОБА_10 було проведено слідчий експеримент, в ході якого він, в присутності понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на місці, на ділянці місцевості, що на відстані 4 км від с. Кобзарці Снігурівського району, показав, де саме була вирита траншея, з якої він 06.08.2018 допомагав ОСОБА_7 та ще двом невідомим особам вантажити порізану водопровідну трубу. Також свідок вказав на місце біля траншеї, де стояв вантажний автомобіль, на який вони здійснювали завантаження. В ході слідчого експерименту ОСОБА_10 також повідомив, що допомогти завантажити трубу його попросив обвинувачений ОСОБА_7 , з яким вони того вечора близько 20 години їздили в м. Снігурівку в магазин «АТБ», щоб придбати рукавички та пиво (а.п. 135-139 т. 1).

Як слідує з даних узагальнення інформації ПрАТ «ВФ Україна», отриманої за протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.11.2018 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 06.08.2018 перебував у м. Снігурівка з 19:26 год. до 19:57 год., - в час коли ОСОБА_10 купував рукавички та пиво в магазині «АТБ», та в подальшому перебував у зоні дії ретрансляційної антени с. Явкіно Баштанського району, яка охоплює місце вчинення злочину (а.п. 112-118 т. 1).

В суді свідок ОСОБА_10 змінив свої показання та вказав, що провести слідчий експеримент його змусили працівники поліції, а в дійсності на місці вчинення злочину 06.08.2018 його не було і ОСОБА_7 не просив його про допомогу вантажити труби.

Однак, ці показання свідка ОСОБА_10 спростовуються показаннями допитаних в ході судового розгляду свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які були понятими під час проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 .

Ці свідки в суді підтвердили, що при проведенні слідчого експерименту ОСОБА_10 вказав на місце, де раніше була траншея, з якої він допомагав ОСОБА_7 вантажити порізану трубу зрошення та вказав на місце, де стояв вантажний автомобіль. При цьому зазначили, що ОСОБА_10 все розповідав і показував добровільно, слідчий йому навідних питань не задавав та тиск на нього не здійснював.

Окрім того, ці пояснення свідка ОСОБА_10 про те, що він та ОСОБА_7 не був присутній на місці вчинення злочину, спростовуються також узагальненням інформації ПрАТ «ВФ Україна» за протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.11.2018, з якого вбачається перебування ОСОБА_7 06.08.2018 в м. Снігурівка з 19:26 год. до 19:57 год. - в час купування ОСОБА_10 рукавичок в магазині «АТБ», та подальше його перебування в зоні дії ретрансляційної антени с. Явкіно Баштанського району, оскільки місце вчинення злочину охоплюється зоною дії вказаної антени.

За такого, суд вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив критично показання свідка ОСОБА_10 , надані ним в судовому засіданні, та навів для цього достатні мотиви.

Також на підтвердження, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили крадіжку металевої труби зрошувальної системи було допитано свідка ОСОБА_15 , який в суді першої інстанції пояснив, що близько чотирьох років працював приймальником металобрухту приватного підприємства «Юголомресурс», що в м. Снігурівка Миколаївської області. Майже кожного місяця йому здавали на метал труби зрошувальної системи. В серпні 2018 року у вечірню пору до нього приїхали обвинувачені на автомобілі ВАЗ 2107, червоного кольору, та взяли кисневий балон, щоб порізати метал. Згодом, близько 01:00 год, вони та ще декілька чоловік на вантажному автомобілі привезли кисневий балон та вздовж порізані металеві труби системи зрошення, діаметром більше 50 см. Він їх зважив, вивантажив на купу металобрухту та розрахувався з ними, заплативши близько 14 000 грн. Через деякий час до нього приїздили працівники поліції і показували фотографії, на яких він впізнав обвинувачених, які того дня привозили йому труби зрошення на металобрухт.

Ці пояснення свідка ОСОБА_15 узгоджуються з поясненнями обвинуваченого ОСОБА_6 , який підтвердив, що на той час він користувався автомобілем ВАЗ 2107, червоного кольору.

Як слідує з протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.09.2018, свідок ОСОБА_15 впізнав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як осіб, які привезли на вантажному автомобілі на металобрухт порізані металеві труби (а.п. 98-103 т. 1).

Твердження захисника про те, що до показань свідка ОСОБА_15 необхідно ставитися критично, оскільки цей свідок більше року ухилявся від надання показань у суді, а показання, які він надавав не відповідають дійсності, не є слушними, оскільки допитаний в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_15 підтвердив результати проведення у вересні 2018 року за його участю слідчих дій, зокрема, пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, за результатами яких він впізнав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 як осіб, які влітку 2018 року брали у нього кисневий балон, а пізніше привезли на автомобілі і здали на металобрухт порізані металеві труби.

Отже, за результатами дослідження судом першої інстанції доказів, зокрема, показань представника потерпілого Кобзарцівської сільської ради ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , а також письмових доказів, суд приходить до висновку, що вони узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у їх достовірності, якими на думку апеляційного суду, спростовується доводи обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо їх непричетності до крадіжки металевої труби зрошувальної системи.

З огляду на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кожного винними у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб та їх дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України.

Суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив докази, надав їм належну оцінку.

Обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 призначено покарання відповідно до вимог ст. 65-67 КК України, яке є необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Суд вважає, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, та не вбачає підстав для його скасування, про що просить апелянт. Тому, апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 424, 532 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2020 року щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3