Постанова

від 06.12.2021 по справі 302/1237/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 302/1237/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 грудня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунич М.В.

суддів: Кондора Р.Ю., Готра Т.Ю.

з участю секретаря судового засідання: Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Олексик Лариса Василівна, та Річківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Пилипецької сільської ради, Закарпатської області на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28 вересня 2020 року, ухвалене головуючим суддею Кривка В.П., за позовом ОСОБА_1 до Річківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Пилипецької сільської ради Закарпатської області, та Пилипецької територіальної громади в особі Пилипецької сільської ради, Закарпатської області про скасування дисциплінарного стягнення, поновлення на посаді заступника керівника Річківського НВК, стягнення втраченого заробітку та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до Річківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад Міжгірської районної ради Закарпатської області, Відділ освіти Міжгірської районної державної адміністрації, про поновлення на посаді заступника керівника Річківського НВК, стягнення втраченого заробітку та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги мотивувала тим, що 10.08.2004 була призначена на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи Річківської ЗОШ І-ІІ ст. (на час подання позову Річківський навчально-виховний комплекс ) на 0,5 посадового окладу з правом викладання уроків зарубіжної літератури. Раніше вона на зазначеній посаді пропрацювала всього 17 років.

16.09.2019 директором Річківського НВК видано наказ № 27-к про оголошення їй догани у зв`язку з несвоєчасним виконанням п.2.11. посадової інструкції заступника директора НВК з навчально-виховної роботи.

Та 02.10.2019 директор Річківського НВК ЗОНЗ І-ІІ ступенів ДНЗ видав наказ №28к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з навчально-виховної роботи за систематичне невиконання без поважних причин своїх обов`язків (невиконання обліку військовозобов`язаних, невиконання доручення щодо підготовки відповіді на запит журналіста, порушення у підготовці проекту наказу щодо єдиного орфографічного режиму, порушення трудової дисципліни (прогул без поважних причин 13.09.2019 відповідно до пунктів 3, 4 ч.1 ст.40 КзпП України.

Зазначені накази і звільнення з посади вважає неправомірним з огляду на таку позицію:

- раніше між позивачкою і відповідачем виник конфлікт з приводу педагогічного навантаження (тарифікації);

- відповідач створив у колективі атмосферу упередженого ставлення до позивачки з наміром усунути її з посади після досягнення пенсійного віку;

- відповідач не ознайомив позивачку з наказом про розподіл обов`язків між керівниками НВК (зміненими);

- відповідач доручив позивачці виконати запит журналіста про надання публічної інформації, однак не надав їй необхідних документів (статуту навчального закладу та інших), обмеживши до них доступ;

- позивачка 13.09.2019 перебувала на роботі, про що можуть ствердити вчителі початкових класів;

- відповідач не встановив системність порушень трудового законодавства і не довів провину позивачки;

- відповідач порушив процедуру звільнення позивачки не одержавши належно попередню письмову згоду на її звільнення від співвідповідача відділу освіти Міжгірської РДА, як це передбачено статутом.

Позивачка також вважає, що відповідач спричинив їй моральну шкоду, бо його діями принижено її честь і професійну гідність та ділову репутацію в колективі педагогів.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірним і скасовано наказ директора Річківського навчально-виховного комплексу № 28-к від 02.10.2019 Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з навчально-виховної роботи . Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора Річківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів дошкільний навчальний заклад Міжгірської районної ради Закарпатської області. Стягнуто з відділу освіти Міжгірської РДА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3792 грн. 37 коп., починаючи з 02.10.2019 по 28.09.2020 з відрахуванням обов`язкових платежів (податків і внесків) за рахунок бюджетних асигнувань Річківського НВК. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати у сумі 3792,37 грн. (зі сплатою обов`язкових платежів) за один місяць.

В решті позовних вимог, відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат.

05.11.2020 року Річківський навчально-виховний комплекс Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад Міжгірської районної ради Закарпатської області подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції яке вважає необґрунтованим в частині задоволених позовних вимог з наступних міркувань. Актами від 17.09.2019 р. і 25.09.2019 р. було зафіксовано неналежне виконання позивачкою трудових обов`язків по не складанню проектів наказів, та ненадання відповіді на запит журналіста в обсязі який було зазначено в дорученні, невиконання обліку стосовно військовозобов`язаних. Суд дійшов хибного висновку, що ці обставини відбулись до накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у виді догани, а тому їх не можна кваліфікувати як повторні чи систематичні з метою врахування при застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Комісійним актом від 04.09.2019 р. зафіксовано факт порушення позивачкою п.2.11. Посадової інструкції заступника директора НВК з навчально-виховної роботи (несвоєчасне надання проектів наказів за переліком). Актом від 17.09.2019 р. було зафіксовано зобов`язання позивачкою вчителів ознайомитись під розпис з Наказом , проект якого на момент ознайомлення вчителів не був підписаний директором. Суд не врахував важкість вчинених проступків позивачки, які свідчать про те, що робота заступника директора є проміжною ланкою в управлінській діяльності між директором і педагогічними працівниками. Та неналежне виконання обов`язків призвело б до зриву навчально-виховного процесу в освітньому закладі. При розгляді питання щодо звільнення позивачки за прогул згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України судом допущено різний підхід до оцінки доказів в подібних правовідносинах в рамках даної справи та не дослідив докази на які посилався Річківський НВК як на підставу своїх заперечень. Протягом розгляду справи змінились істотні умови праці педагогічних працівників пенсійного віку, якою є позивачка. А саме, п. 3 ч. 2 ст. 22 ЗУ Про повну загальну середню освіту передбачено, що педагогічні працівники комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, можуть працювати тільки на основі строкових трудових договорів. У відповідності до п. 2 ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону до 01 липня 2020 року керівники комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані були припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. А строкові трудові договори з керівниками навчального закладу пенсійного віку укладаються як правило за погодженням профспілкової організації. За наведених обставин є всі підстави вважати про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції.

11.11.2020 року ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Олексик Лариса Василівна подала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, а саме: відмови у визнанні незаконним та скасуванні наказу від 16.09.2019р. за №27-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності та встановлення факту заподіяння моральної шкоди.

Суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи; невідповідність висновків викладених у рішенні суду обставинам справи призвели до часткового неправильного ухвалення такого рішення.

ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Олексик Лариса Василівна ставить в апеляційній скарзі також вимоги про скасування ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17 жовтня 2019 року в частині відмови у залученні в справу у якості третьої сторони без самостійних вимог журналіста ОСОБА_2 (Т.1, а.с. 30). А також, про скасування ухвали Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06 грудня 2019 року щодо залучення в справу у якості співвідповідача відділу освіти Міжгірської РДА Закарпатської області (Т.1 а.с. 189-190). Позивачка просить визнати неправомірними дії суду 1-ої інстанції по не розгляду клопотання від 14 листопада 2019 року (Т.1 а.с. 92) стосовно витребування додаткових письмових доказів.

Річківський навчально-виховний комплекс Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад Міжгірської районної ради Закарпатської області подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 у якому зазначає, що рішення суду 1-ої інстанції в частині відхилених позовних вимог є обґрунтованим і прийнятим з дотриманням норм процесуального і матеріального права. Значний обсяг викладеного матеріалу немає жодного відношення до справи, оскільки виходить за рамки позовних вимог, обставини справи перекручено до неможливого і це більше схоже на наклеп.

ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Олексик Лариса Василівна подала відзив на апеляційну скаргу Річківського НВК в якому вимоги апеляційної скарги відповідача заперечує і не визнає в повному обсязі. В наказі НВК від 16.09.2019р. за №27-к відсутнє посилання на чітку підставу за яку здійснюється притягнення до дисциплінарної відповідальності. Статутом НВК в п.4.2. передбачено, що заступника навчально-виховного комплексу звільняє з посади відділ освіти Міжгірської РДА. Надані докази стосовно прогулу 13.09.2019 року були сфабриковані, яким дано належну оцінку в суді 1-ої інстанції. Стосовно конфлікту інтересів, то в силу вимог ст. 25 1 КЗпП України та п.3.16 Статуту Річківського НВК заборонено спільно працювати особам, якщо вони є близькими родичами у випадку виконання трудових обов`язків, та при цьому вони безпосередньо підлеглі чи підконтрольні один одному.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року залучено до участі в справі Річківський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Пилипецької сільської ради Закарпатської області та Пилипецьку територіальну громаду в особі Пилипецької сільської ради як правонаступників - Річківського НВК Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Міжгірської районної ради та Відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації, Т.3, а.с. 48-49.

Приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення сторін та обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального й процесуального права при винесенні оспорюваного судового рішення, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу ОСОБА_1 такою, що підлягає частковому задоволенню, а апеляційну скаргу Річківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів безпідставною, виходячи з наступних мотивів.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про скасування наказу №27к від 16.09.2019 р. про оголошення догани ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що факт невиконання нею трудових обов`язків був зафіксований Актами від 04.09.2019 і 17.09.2019. Стягнення у виді догани накладено відповідачем у межах місячного строку з дня виявлення порушення трудової дисциплінарні внаслідок невиконання трудових обов`язків. Доводи позивачки про те що вона не була ознайомлена з посадовою інструкцією і наказом про розподіл функціональних обов`язків у редакції 2018 року суд відхилив через те що на таких документах є підпис про ознайомлення з такими від її імені. Отже, позивачка не виконала обов`язку, передбаченого статтею 139 КЗпП України щодо сумлінного і своєчасного виконання своїх трудових функцій.

Водночас, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції стосовно вимоги про скасування наказу про оголошення догани, так-як відповідач припустився порушення вимог трудового законодавства, оскільки дисциплінарне стягнення накладено неправомірно з огляду на такі доводи.

Так, наказом відділу освіти Міжгірської райдержадміністрації від 11.12.2017р. №1258-к призначено ОСОБА_1 на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи на 0,5 ставки Річківського НВК Загальноосвітнього навчального закладу І-ІІ ступенів - дошкільного навчального закладу Міжгірської районної ради в порядку переведення з посади заступника директора з навчально-виховної роботи Річківської ЗОШ І-ІІ ступенів Міжгірської районної ради днем 12 грудня 2017 року, Т.1, а.с. 15.

У відзиві на позов директор Річківського НВК - ОСОБА_4 зазначає, що 31.08.2018р. ним було видано Наказ №6 Про розподіл функціональних обов`язків між адміністрацією НВК та допоміжним персоналом , Т.1, а.с. 80-89. Та відповідно до п.9 даного наказу розроблено Посадову інструкцію заступника директора з навчально-виховної роботи, Т.1, а.с. 73-79. Цього ж дня ОСОБА_1 була ознайомлена з даними нормативно-правовими документами та власноруч засвідчила цей факт особистим підписом на сторінці 7 Посадової інструкції.

ОСОБА_1 як в суді першої інстанції так і в апеляційній скарзі заперечувала ту обставину, що директор Річківського НВК - ОСОБА_4 31.08.2018 р. затвердив нову посадову інструкцію, яка до того ж є значно більшою за об`ємом за попередню (від 01.09.2015р., Т.1, а.с. 13) про яку їй було відомо.

Як на підставність такого твердження на думку колегії суддів свідчать наступні обставини.

Дослідивши Наказ №6 Про розподіл функціональних обов`язків між адміністрацією НВК та допоміжним персоналом від 31.08.2018р., колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 з таким письмово під розпис не ознайомлена. Твердження дирекції школи, що цього ж дня ОСОБА_1 була ознайомлена з даними нормативно-правовими документами та власноруч засвідчила цей факт особистим підписом не відповідає дійсності, так-як підпис значиться лише на останньому аркуші інструкції ознайомлена . А крім цього, така не погоджена головою профкому - ОСОБА_3 у супереч вимог п.5.3.24. Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2016 -2020 роки (у редакції від 19.04.2018) та ст. 38 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності . Тобто, затвердити зазначену Посадову інструкцію директор Річківського НВК - ОСОБА_4 мав право лише після погодження такої профспілковим комітетом, чого не було зроблено, та це доводиться тим, що у лівому куті першої сторінки посадової інструкції не міститься слово погоджено та підпис, посада, ініціали та прізвище голови профкому, Т.1, а.с. 74.

Водночас, Посадова інструкція є кадровим документом, в якому визначено конкретні завдання та обов`язки працівника, його права та відповідальність. Ознайомлення працівника з посадовою інструкцією під підпис надає можливість уникнути спору про зміст трудових функцій працівника, а також у зв`язку з порушенням працівником трудових обов`язків.

Отже, за наявності посадової (робочої) iнструкцiї працівник буде чітко знати права та обов`язки, покладені на нього під час виконання ним роботи, що унеможливить конфлікт мiж ним та власником або уповноваженим ним органом з приводу їхнього виконання. Отже, посадова iнструкцiя дає можливість чітко визначити функцiональнi обов`язки працівника, який обіймає конкретну посаду.

Разом з цим, порядок засвідчення копій документів, визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55).

Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів згідно з оригіналом , назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ. Зазначеним вище способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа.

Подібно питання створення, оформлення та документування управлінської інформації врегульовано в пунктах 4, 5 розділу ІІ. Інструкції з діловодства у закладах середньої освіти /Затвердженої наказом МОН України 25.06.2018р. № 676 та Зареєстрованої в МЮ України 11.09.2018р. за №1028/32480/.

Оскільки, посадова інструкція встановлює для працівника повний перелік завдань та обов`язків, його повноваження, та відповідальність то прошиття і пронумерування такої із закріпленням на останньому аркуші бирки на якій вказується кількість сторінок з проставленням підпису керівника установи та печатки не буде суперечити вимогам ДСТУ 4163-2003 та Інструкції з діловодства у закладах середньої освіти з урахуванням тієї обставини, що копія такої посадової інструкції надається працівнику для врахування при здійсненні посадових обов`язків. Такі дії роботодавця допомагають дисциплінувати працівників та усувають будь-які претензії до такого під час притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності.

До посадових інструкцій може бути внесено зміни, доповнення лише на підставі наказу керівника закладу за згодою працівника. Вносячи 31.08.2018 р. нові зміни (доповнення) до Посадової інструкції від 01.09.2015р. (Т.1, а.с. 13), яка по факту є посадовою інструкцією в новій редакції, директор Річківського НВК - ОСОБА_4 не отримав у ОСОБА_1 згоди на внесення таких змін і це при тому, що збільшився обсяг її істотних умов праці.

При притягненні ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності директор Річківського НВК - ОСОБА_4 послався на пункт 2.11. Посадової інструкції, який має такий зміст: складає проекти наказів, розпоряджень та інших документів з питань навчально-виховної роботи, Т.1, а.с. 75.

За змістом наказу № 27к від 16.09.2019 року директора Річківського НВК - ОСОБА_4 , оголошено догану ОСОБА_1 , заступнику директора з навчально-виховної роботи Річківського НВК І-ІІ ступенів у зв`язку з несвоєчасним виконанням п. 2.11. Посадової інструкції заступника директора НВК з навчально-виховної роботи, Т.1, а.с. 12.

Проте з описової частини вказаного наказу не вбачаються посилання на ті кваліфікуючі ознаки, які б свідчили про невиконання ОСОБА_1 вимог п.2.11. Посадової інструкції заступника директора з навчально-виховної роботи та в чому це проявилось. Також відсутні дані про те, що невиконання своїх обов`язків мало місце без поважних причин.

Право застосування дисциплінарного стягнення надається тому органу, який здійснює прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно з статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення до працівника, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Хоч ч. 2 цієї статті і надає право власникові вибирати вид стягнення, але зобов`язує його враховувати при цьому цілу низку факторів: врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов`язки працівника визначаються у посадовій (робочій) інструкції. КЗпП України не містить переліку випадків, в яких може застосовуватися догана чи звільнення. Притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладення стягнення - це право роботодавця, а не його обов`язок. При визначенні виду стягнення враховуються попередня робота працівника, його ставлення до праці. До застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від працівника письмові пояснення. Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни. Власник підприємства зобов`язаний, застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, видати наказ (розпорядження), в якому в обов`язковому порядку зазначити мотиви застосування стягнення.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Саме на роботодавця покладено обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Під час обрання виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі N 760/7225/16-ц (провадження N 61-35225св18), від 18 березня 2020 року у справі N 484/2962/17 (провадження N 61-3225св18), від 20 лютого 2019 року у справі N 757/28453/14-ц (провадження N 61-10309св18), від 27 червня 2018 року у справі N 664/2820/15-ц (провадження N 61-19602св18).

ОСОБА_1 доводила, що відповідні роботи по підготовці відповідних наказів були нею пороблені до того моменту як пішла у відпуску 08.06.2019 р. за наслідками навчального року 2018/19. У випадку невиконання таких обов`язків по не підготовці проектів наказів з навчальної діяльності, директор школи не відпустив би її у відпустку, а згодом і сам пішов у таку відпустку 26.06.2019 р. Без наявності таких наказів, які були датовані конкретними датами, що зазначено в акті від 04.09.2019 р. у період місяців травня і червня то навчальний рік не був би закінчений. Доказом цього слугували б відповідні накази, але книгу реєстрації наказів директором школи так і не було надано для ознайомлення та огляду.

Матеріали справи не містять доказів того, що директор Річківського НВК - ОСОБА_4 надав суду для огляду і дослідження книгу реєстрації наказів за 2018/19 навчальний рік. За таких обставин, колегія суддів позбавлена можливості підтвердити чи спростувати твердження директора Річківського НВК - ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 допустила дисциплінарний проступок. А в силу припису ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування обставин справи не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо акту комісії від 04.09.2019 р. в якому йдеться про те що проекти наказів від 10.05.19р., від 28.05.19р., від 03.06.19р., від 03.06.19р., і від 07.06.19р. були подані ОСОБА_1 , директору Річківського НВК - 03.09.2019 року, та що вона відмовилась надати письмові пояснення стосовно невчасного надання нею проектів наказів про підсумки 2018/19 навчального року, Т.1, а.с. 71-72. То такий акт не можна визнати самостійним та достатнім доказом допущення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Крім цього, такий складено комісією до складу якої в статусі голова комісії ввійшов безпосередньо директор Річківського НВК - ОСОБА_4 , який виступив у даному випадку як особа, яка засвідчує певні обставини і це при тому, що ОСОБА_1 звинувачувала його в упередженому ставленні до неї (Наказ від 14.03.16р. №2-к Відділу освіти Міжгірської РДА, яким стверджено наявність конфліктів між вчителями Річківської ЗОШ І-ІІ ст., Т.1, а.с. 122). Також, матеріали справи не містять доказів того, що комісія в такому складі була утворена відповідним наказом директора освітнього закладу, а тому була вповноважена на вчинення таких дій по фіксації певного трудового порушення з боку заступника директора.

Маючи обов`язок зазначити мотиви застосування стягнення у виді догани за вчинений дисциплінарний проступок, директор Річківського НВК - ОСОБА_4 у наказі № 27к від 16.09.2019 року про оголошення догани ОСОБА_1 , заступнику директора з навчально-виховної роботи Річківського НВК І-ІІ ступенів, так і не виконав такий. Оскільки зі змісту такого наказу неможливо встановити за який такий проступок, що потягнув за собою винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків без поважних причин, що спричинило б шкоду.

Виходячи з вимог частин 2, 3 ст. 26 Закону України Про Освіту від 05.09.2017 року № 2145-VIII, керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами. Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень:

організовує діяльність закладу освіти; вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти; призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов`язки; забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм, тощо.

Також абзацом 5 частини 2 статті 26 Закону України "Про загальну середню освіту" від 13 травня 1999 року № 651-XIV передбачено, що заступник керівника, педагогічні та інші працівники закладу загальної середньої освіти призначаються на посади та звільняються з посад керівником цього закладу.

Проте, підпунктом 17 пункту 3 Розділу XII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України Про Освіту від 05.09.2017 року № 2145-VIII установлено, що після набрання чинності цим Законом частина друга статті 26 Закону України "Про загальну середню освіту" застосовується до посад, що стали вакантними в установленому трудовим законодавством порядку.

Оскільки Закон України Про Освіту набрав чинності 28.09.2017 року (надруковано в газеті Голос України від 27.09.2017 № 178-179) то тільки з цього моменту заступник керівника закладу загальної середньої освіти призначався на посаду та звільнявся з посади керівником цього закладу, якщо на цей момент така посада була вільною. Позаяк посада заступника директора з навчально-виховної роботи Річківського НВК І-ІІ ступенів, яку обіймала ОСОБА_1 не була вакантною станом на 28.09.2017 року то директор Річківського НВК - ОСОБА_4 не набув правових підстав на прийняття наказу № 27к від 16.09.2019 року про оголошення догани заступнику директора з навчально-виховної роботи Річківського НВК І-ІІ ступенів - ОСОБА_1 .

Зазначена обставина доводиться також Статутом Річківського НВК Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Міжгірської районної ради , що затверджений рішенням Міжгірської районної ради від 14.09.2017р. №206, та зареєстрований Державним реєстратором Міжгірської райдержадміністрації 11.12.2017 року, Т.1, а.с. 163-185.

Відповідно до вимог абзацу 2 частини 2 статті 25 Закону України Про Освіту від 05.09.2017 року № 2145-VIII, засновник закладу освіти або уповноважена ним особа:

затверджує установчі документи закладу освіти, їх нову редакцію та зміни до них.

Підпунктом 13 пункту 3 Розділу XII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України Про Освіту від 05.09.2017 року № 2145-VIII установлено, що переоформлення установчих документів закладів освіти з метою приведення їх у відповідність із цим Законом здійснюється протягом п`яти років з дня набрання чинності цим Законом. Оскільки Закон України Про Освіту набрав чинності 28.09.2017 року то Річківський НВК Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Міжгірської районної ради мав право до 28.09.2022 року здійснити переоформлення установчого документу закладу освіти, яким є вище зазначений Статут, що затверджений рішенням Міжгірської районної ради від 14.09.2017р. №206, та зареєстрований Державним реєстратором Міжгірської райдержадміністрації 11.12.2017 року для приведення такого у відповідність із Законом України Про Освіту від 05.09.2017 року № 2145-VIII. До приведення цього Статуту у відповідність із цим Законом України, директор Річківського НВК - ОСОБА_4 не був наділений правом на притягнення педагогічних працівників до дисциплінарної відповідальності.

Так-як, п.4.2. зазначеного Статуту передбачено, що призначення на посаду та звільнення з посади заступників директора навчально-виховного комплексу та інших педагогічних працівників здійснюється відділом освіти Міжгірської райдержадміністрації, Т.1, а.с. 177.

Той факт, що в п.3.6. даного Статуту зазначено те, що призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних та інших працівників … регулюється в тому числі й Законами України "Про загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту" не може свідчити про наявність розбіжностей в згаданому Статуті (Т.1, а.с. 173) з огляду на те, що вимоги пунктів 3.6. і 4.2. Статуту, щодо призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників слід застосовувати з врахуванням вимог підпункту 17 пункту 3 Розділу XII Прикінцеві та Перехідні положення Закону України Про Освіту від 05.09.2017 року № 2145-VIII за вище наведених мотивів.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов до хибного висновку про те, що директор Річківського НВК - ОСОБА_4 був наділений правом на притягнення педагогічних працівників до дисциплінарної відповідальності. А тому, наказ директора Річківського НВК - ОСОБА_4 від 16.09.2019 року № 27к про оголошення догани заступнику директора з навчально-виховної роботи Річківського НВК І-ІІ ступенів - ОСОБА_1 слід визнати незаконним та скасувати такий.

Щодо позовної вимоги про встановлення факту отримання моральної шкоди.

Спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема у випадках передбачених ст. 237-1 КЗпП України, яка встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Згідно положень ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За правилами ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до вимог пункту 9 частини 2 статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Як зазначено в ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

При цьому, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, ч. 1 ст. 4 ЦПК України.

На виконання вимог частин 1, 2 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Виходячи з аналізу наведених законодавчих норм, колегія суддів дійшла до думки, що позовна вимога ОСОБА_1 про встановлення факту отримання моральної шкоди заявлена у спосіб, який не передбачено даними нормами права. Зазначене є свідченням обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, який не призведе до ефективного захисту порушеного, невизнаного або оспореного права. Оскільки позивачка не зверталась у суд з позовною вимогою про відшкодування моральної (немайнової) шкоди і така не вирішувалась судом першої інстанції то відповідно заявлена у не передбачений законом спосіб позовна вимога про встановлення факту отримання моральної шкоди не може бути підставою для розгляду в такій формі, а тим більше для задоволення такої.

Зважуючи на викладене, заявлена позовна вимога не може бути задоволена.

Щодо заперечення висновку ухвали Міжгірського районного суду від 17.10.2019 року про незалучення в справу у статусі третьої особи без самостійних вимог - журналіста ОСОБА_2 .

Як зазначено в частинах 2, 3 статті 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, частини 1, 3 статті 13 ЦПК України.

Виходячи зі змісту вимог частин 1, 3, 4 і 5 статті 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

У поданій до суду позовній заяві ОСОБА_1 як учасника справи зазначила третю особу без самостійних вимог - журналіст ОСОБА_2 . Залучення третьої особи мотивувала тим, що в наказі про звільнення за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, зазначена однією з підстава це невиконання доручення щодо підготовки відповіді на запит журналіста ОСОБА_2 . Проте вимоги позовної заяви до суду про задоволення позову не містять прохання яке б могло вплинути на права або обов`язки журналіста ОСОБА_2 .

Встановивши такі обставини, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі так-як позивачка не обґрунтувала правомірність підстав залучення третьої особи до участі у справі, що викладено судом в ухвалі Міжгірського районного суду від 17.10.2019 року, Т.1, а.с. 30-31.

Щодо заперечення висновку ухвали Міжгірського районного суду від 06.12.2019 року про залучення до участі в справі у статусі співвідповідача відділу освіти Міжгірської районної державної адміністрації.

За приписами статей 1, 2 і 3 статті 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 то однією з вимог такої є вимога до суду про поновлення її на займаній посаді.

За правилами ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу

На виконання вимог пункту 2 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

З резолютивної частини оскаржуваного рішення суду від 28.09.2020 р. вбачається, що суд поновив позивачку на попередній посаді та стягнув їй суму 3 792,37 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць. Судом допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати.

До матеріалів справи довідку про середньомісячну зарплату ОСОБА_1 було долучено саме співвідповідачем, а саме, відділом освіти Міжгірського районної державної адміністрації, Т.1, а.с. 123. Крім цього, п.5.3. Положення про відділ освіти Міжгірської райдержадміністрації (Затвердженого Розпорядженням голови райдержадміністрації 23.07.2014 № 166) надано право Начальнику відділу призначати та звільняти з роботи керівників загальноосвітніх закладів району, педагогічних працівників загальноосвітніх закладів та приймає рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності; розпоряджається коштами, які виділяються на утримання шкіл І-ІІ, ступенів, Т.1, а.с. 203-207 (на звороті) - 210.

Оскільки фінансування Річківського НВК та вирішення питання про призначення, звільнення з роботи керівників загальноосвітніх закладів району, педагогічних працівників загальноосвітніх закладів та притягнення до дисциплінарної відповідальності здійснює відділ освіти Міжгірської райдержадміністрації то судом першої інстанції підставно залучено до участі в справі у статусі співвідповідача відділ освіти Міжгірської районної державної адміністрації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка заперечувала з цього питання тільки вирішення такого не за її клопотанням, а за клопотанням представника відповідача. Зазначена процесуальна невідповідність не вплинула на правильність та необхідність залучення до участі в справі у статусі співвідповідача відділу освіти Міжгірської райдержадміністрації, оскільки при цьому переслідувалась судом мета ефективного захисту порушених прав позивача, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями сторін в судовому процесі.

Стосовно апеляційної скарги Річківського навчально-виховного комплексу Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад Міжгірської районної ради.

На адресу апеляційного суду надійшов 03.12.2021р. лист Річківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Пилипецької сільської ради Закарпатської області від 22.11.2021 р. № 04 який підписано в.о. директора Річківського ЗЗСО І-ІІ ст. - Ганною Больбан. Зі змісту такого слідує, що подану колишнім директором ОСОБА_4 апеляційну скаргу на рішення суду, дирекція Річківського ЗЗСО І-ІІ ст. Пилипецької сільської ради не підтримує. До листа долучено Розпорядження сільського голови Пилипецької сільради від 08.11.2021 р. № 139-р про звільнення ОСОБА_4 з посади директора Річківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Пилипецької сільської ради з 09.11.2021 року у зв`язку з систематичним невиконанням з неповажних причин обов`язків за п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України. Та розпорядження сільського голови Пилипецької сільради від 08.11.2021 р. № 140-р призначено ОСОБА_5 виконуючою обов`язки директора Річківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Пилипецької сільської ради з 10.11.2021 року до прийняття основного працівника.

Зазначені обставини на думку колегії суддів являються підставою для відхилення вимог апеляційної скарги. Окрім цього, апеляційна скарга також не підлягала б задоволенню з підстав викладених вище.

Слід також зазначити посилання на висновок Європейського суду з прав людини в якому вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Зазначене вказує на те, що доводи наведені в апеляційній скарзі, які не мають правового значення при вирішенні заявлених вимог не являються обов`язковою підставою для суду в контексті необхідності давати обґрунтування кожного такого аргументу сторони.

Зважуючи на встановлені обставини справи та вимоги вище наведених законодавчих норм права, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду в частині відмови у скасуванні наказу № 27к від 16.09.2019 року Річківського НВК Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Міжгірської районної ради про оголошення догани ОСОБА_1 ухвалено в порушення зазначених норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення такої позовної вимоги. У решті вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , відмовити.

Відповідно до вимог частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання апеляційної скарги, ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору. Оскільки позовна вимога про скасування наказу щодо оголошення догани є немайнового характеру, то до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1 152,60 (768,40х150%) гривні. Позаяк дана вимога задоволена апеляційним судом, а позивачка звільнена від сплати судового збору при вирішенні трудового спору то зазначений розмір судових витрат підлягає стягненню на користь держави з Пилипецької сільської ради, Хустського району, Закарпатської області.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами статей 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Олексик Лариса Василівна, задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Річківського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Пилипецької сільської ради, Закарпатської області, залишити без задоволення.

Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28 вересня 2020 року, в частині відмови у скасуванні наказу № 27к від 16.09.2019 року Річківського НВК Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Міжгірської районної ради про оголошення догани ОСОБА_1 скасувати та ухвалити з цієї позовної вимоги нове судове рішення.

Наказ директора Річківського НВК Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Міжгірської районної ради № 27к від 16.09.2019 року про оголошення догани ОСОБА_1 визнати незаконним та скасувати.

У решті вимог рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з Пилипецької сільської ради, Хустського району, Закарпатської області на користь держави судові витрати у розмірі 1 152,60 гривень, судового збору.

Постанова ухвалена в порядку ч. 6 ст. 259 ЦПК України набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 13 грудня 2021 року.

Суддя-доповідач :

Судді :