Рішення

від 09.11.2021 по справі 5/67б (905/1174/21)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.11.2021р. Справа №5/67б (905/1174/21)

за позовом: Публічного акціонерного товариства Курахівський механічний завод (85612, Донецька область, м.Курахове, Промислова зона, 69, код ЄДРПОУ 00109274) в особі ліквідатора (арбітражного керуючого) Карпенка А.А. (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Дубініна, 6)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Футбольний спортивний клуб Промінь (85612, Донецька область, м.Курахове, вул.Чапаєва, 17, код ЄДРПОУ 31120267)

про визнання недійсним правочину та повернення нерухомого майна

у межах провадження у справі №5/67б

за заявою кредитора: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010)

до боржника: Публічного акціонерного товариства Курахівський механічний завод (85612, Донецька область, м.Курахове, Промислова зона, 69, код ЄДРПОУ 00109274)

про банкрутство

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Клименко Ю.О.

У засіданні брали участь:

від позивача (ліквідатор): не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.03.2004р. (суддя Чорненька І.К.) за заявою Управління Пенсійного Фонду України в м.Мар`їнка Донецької області була порушена справа про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Курахівський механічний завод .

Ухвалою суду від 16.11.2004р. за результатами попереднього засідання затверджений реєстр вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Донецької області від 28.02.2005р. Відкрите акціонерне товариство Курахівський механічний завод визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначений - арбітражний керуючий Набока М.С.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.06.2005р. постанову господарського суду Донецької області від 28.02.2005р. скасовано, справу №5/67б направлено на новий розгляд.

Ухвалою суду від 07.09.2005р. строк розпорядження майном продовжено до 26.12.2005р.

Ухвалою суду від 15.09.2005р. частково скасовані заходи щодо забезпечення вимог кредиторів.

Ухвалами суду строк процедури розпорядження майном неодноразово продовжувався до 13.06.2006р. 15.08.2006р., 15.09.2007р., 09.05.2007р., 31.07.2007р., 31.01.2008р., 17.04.2008р., 28.05.2008р. та 24.10.2008р.

Постановою господарського суду Донецької області від 10.04.2009р. Відкрите акціонерне товариство Курахівський механічний завод визнано банкрутом; відкрита ліквідаційна процедура строком на 6 місяців до 10.10.2009р.; ліквідатором призначений - арбітражний керуючий Жмайло О.І.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2009р. постанова господарського суду залишена без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2009р. постанова господарського суду від 10.04.2009р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2009р. скасовані та справа направлена на новий розгляд на стадії розпорядження майном.

Ухвалами суду строк процедури розпорядження майном неодноразово продовжувався до 24.05.2010р., 26.10.2010р., 21.04.2011р., 21.10.2011р., 21.04.2012р., 21.10.2012р. та 21.10.2013р.

Постановою господарського суду Донецької області від 05.02.2014р. Публічне акціонерне товариство Курахівський механічний завод визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначена арбітражний керуючий Маншиліна Г.О.

У зв`язку з проведенням на території міста Донецька антитерористичної операції матеріали справи №5/67б були втрачені.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2015р. справа призначена судді Тарапаті С.С.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.06.2016р. відновлено втрачену справу №5/67б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Курахівський механічний завод на стадії ліквідаційної процедури частково за наявними документами.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.04.2018р. ліквідатором Публічного акціонерного товариства Курахівський механічний завод призначено арбітражного керуючого Карпенка Андрія Анатолійовича.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку із перебуванням судді Тарапати С.С. на лікарняному, 24.07.2020р. здійснено повторний автоматичний розподіл судової справи, внаслідок чого справу №5/67б передано на розгляд судді Паляниці Ю.О.

Ліквідатор Публічного акціонерного товариства Курахівський механічний завод арбітражний керуючий Карпенко А.А. звернувся до господарського суду Донецької області із позовом в межах справи про банкрутство до Товариства з обмеженою відповідальністю Футбольний спортивний клуб Промінь про:

- визнання недійним договору купівлі-продажу від 24.10.2007р. цеху нестандартного обладнання, який знаходиться за адресою: м.Курахове, Мар`їнського району Донецької області, Промислова зона, 69/16, укладеного між Відкритим акціонерним товариством Курахівський механічний завод та Товариством з обмеженою відповідальністю Футбольний спортивний клуб Промінь ;

- застосування наслідків недійсності правочину - договору купівлі-продажу від 24.10.2007р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством Курахівський механічний завод та Товариством з обмеженою відповідальністю Футбольний спортивний клуб Промінь , шляхом зобов`язання останнього повернути майно продавцю.

В обґрунтування позовних вимог ліквідатор посилався на те, що договір купівлі-продажу від 24.10.2007р. укладений сторонами із порушенням приписів норм законодавства, внаслідок чого наявні підстави для визнання вказаного договору недійсним та застосування наслідків недійсності такого правочину шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Футбольний спортивний клуб Промінь повернути майно продавцю.

Ухвалою суду від 19.07.2021р. позовну заяву прийнято до розгляду в межах справи №5/67б про банкрутство Публічного акціонерного товариства Курахівський механічний завод , справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

22.09.2021р. на електронну адресу суду від позивача (ліквідатора) надійшли додаткові документи (скріплені ЕЦП), а саме (у копіях):

- лист №17-05513 від 28.09.2018р. Фонду державного майна України;

- статут Публічного акціонерного товариства Курахівський механічний завод ;

- свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи;

- довідка №00109274 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У друкованому вигляді вказані документи надійшли до суду 28.09.2021р.

Враховуючи завдання господарського судочинства, які превалюють над будь-якими іншими міркуванням в судовому процесі, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд враховує наведені документи при вирішенні цього спору та розглядає справу з урахуванням їх змісту.

Відповідач у жодне судове засідання не з`явився, відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю Футбольний спортивний клуб Промінь було належним чином повідомлено про розгляд справи, враховуючи наступні обставини.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвали суду були направлені рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 85612, Донецька область, м.Курахове, вул.Чапаєва, 17.

Ухвали суду від 19.07.2021р., 12.08.2021р., 08.09.2021р. були повернуті відділенням поштового зв`язку на адресу суду із позначками адресат відсутній за вказаною адресою , за закінчення терміну зберігання .

В той же час, відповідно до інформації, яка наявна у розділі Трекінг офіційного веб-порталу Акціонерного товариства Укрпошта , поштові відправлення за номерами №6102255973290, №6102256226633 були не вручені під час доставки.

Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення.

Відтак, за висновками суду, днем вручення (отримання) відповідачем процесуальних документів по справі №5/67б (905/1174/21) є дата невдалої спроби вручення вищевказаних поштових відправлень.

Водночас, у зв`язку із зупиненням поштових відправлень у господарському суді Донецької області, на офіційному веб-порталі Судова влада України у розділі Повідомлення для учасників судового процесу було опубліковано оголошення про постановлення ухвали від 19.10.2021р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи №5/67б (905/1174/21) до судового розгляду по суті на 09.11.2021р.

Про неможливість здійснення відправки вихідної кореспонденції з 01.10.2021р. у зв`язку із закінченням знаків поштової оплати, господарським судом Донецької області видано розпорядження №33-р від 30.09.2021р., яке долучено до матеріалів справи.

Одночасно, судом вчинялись дії, які були спрямовані на встановлення телефонного зв`язку з відповідачем, про що свідчать наявні у матеріалах справи телефонограми.

У цьому випадку судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Ухвалою суду від 19.10.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2021р.

Представники сторін у судове засідання 09.11.2021р. з розгляду справи по суті не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені, судом не викликались.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Разом з тим, норми ст.43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, 24.10.2007р. між Відкритим акціонерним товариством Курахівський механічний завод (нині - Публічне акціонерне товариство Курахівський механічний завод ) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Футбольний спортивний клуб Промінь (покупець) був підписаний договір купівлі-продажу, за змістом п.п.1.1, 1.2 якого продавець передає у власність, а покупець набуває у власність цех нестандартного обладнання на умовах цього договору. Цех нестандартного обладнання, що відчужується за цим договором, знаходиться за адресою: м.Курахове, Мар`їнського району Донецької області, Промислова зона, буд.69/16, і розташований на земельній ділянці Курахівської міської ради Мар`їнського району Донецької області; опис об`єкта: А1 - будівля цеху нестандартного обладнання з цегли, загальною площею 2066,9 кв. м, А' 1 - прибудова з металу.

Цех нестандартного обладнання, що відчужується за цим договором, належить продавцю на підставі наказу №678 від 26.04.2002р. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ Курахівський механічний завод №584 від 30.04.2002р. (№20 переліку), зареєстрованого 23.10.2007р. в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №20751774 в БТІ м.Мар`їнка Донецької області в реєстровій книзі №7-143 за №271 (п.1.3 договору від 24.10.2007р.).

Продаж цеху нестандартного обладнання вчинено за 95502,72 грн, в тому числі, ПДВ. Відповідно до відомостей викладених у витягу №16387758 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 23.10.2007р. РКП МБТІ м.Мар`їнка, вартість майна, що відчужується за цим договором, становить 25607 грн (п.п.2.1, 2.2 договору купівлі-продажу).

Вказаний договір з боку продавця був підписаний в.о. голови правління Чорним М.Д., з боку покупця - президентом Пащенко Ю.С. та скріплений печатками товариств.

24.10.2007р. договір посвідчений приватним нотаріусом Мар`їнського районного нотаріального округу Леоновим С.І. та зареєстрований у реєстрі за номером №2273.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права є визнання правочину недійсним.

За приписом ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 цього кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ст.ст.13, 74, 86, 162 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним заявником позову повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує можливість визнання угод недійсними.

За твердженням ліквідатора, договір купівлі-продажу від 24.10.2007р. має бути визнаний недійсним, виходячи з наступних підстав:

- укладання договору під час дії мораторію, встановленого Законом України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна , на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (до яких відносилось Відкрите акціонерне товариство Курахівський механічний завод );

- порушення заборони, встановленої п.140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, яка була затверджена Законом України №1723-III від18.05.2000р., на відчуження майна (необоротних активів), що належить товариству, якщо на дату укладення відповідної угоди балансова вартість таких активів або зобов`язань перевищує суму, еквівалентну 14000 EUR за курсом, встановленим Національним банком України, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу ВАТ;

- неотримання дозволу державних органів приватизації на продаж майна, як це передбачено ч.4 ст.12 Закону України Про приватизацію державного майна .

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд зазначає про наступне:

Постановою №343 від 15.05.1995р. Перелік об`єктів, що підлягають обов`язковій приватизації у 1995р. був затверджений, зокрема, додаток №3 Перелік підприємств, які перебувають на різних етапах корпоратизації та підлягають обов`язковій приватизації у 1995 році , до якого увійшло, зокрема, Державне підприємство Кураховецький експериментальний завод спеціальних будівельних конструкцій (правонаступник - Відкрите акціонерне товариство Курахівський механічний завод ). Доказів того, що процедура приватизації майна вказаного товариства була завершена матеріали справи не містять.

Разом з тим, ухвалою господарського суду Донецької області від 29.03.2004р. була порушена справа №5/67б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Курахівський механічний завод . Провадження у цій справі триває і досі.

Таким чином, на час укладання договору від 24.10.2007р., до правовідносин сторін підлягали застосуванню спеціальні норми законодавства України, пов`язані зі статусом Відкритого акціонерного товариства Курахівський механічний завод , як суб`єкта, майно якого підлягає приватизації, та боржника у справі про банкрутство.

Щодо посилань ліквідатора на приписи Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна :

Прийняття зазначеного закону було спрямовано на забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, захист інтересів держави під час реалізації майна господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

Статтею 1 вказаного нормативно-правового акту (у редакції чинній на момент укладення спірного договору) було встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

При цьому, відповідно до ст.2 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом:

- звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами;

- продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство, визначеного ст.ст.22, 23, 24, 25, 26, 30, ч.11 ст.42, абз.2 ч.6 ст.43 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.

Таким чином, дія мораторію, встановленого ст.1 Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна , розповсюджується не на будь-які, а на конкретні випадки, які визначені ст.2 цього закону та пов`язані з примусовою реалізацією майна.

Як встановлено, продаж цеху нестандартного обладнання Відкритого акціонерного товариства Курахівський механічний завод відбувся не у зв`язку зі зверненням стягнення на майно товариства за рішенням, що підлягало виконанню Державною виконавчою службою. Доказів протилежного суду не надано.

Одночасно, приписи ст.ст.22, 23, 24, 25, 26, 30, ч.11 ст.42, абз.2 ч.6 ст.43 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції станом на 24.10.2007р.) визначали наслідки визнання боржника банкрутом та правила продажу його майна у процедурі ліквідації.

Як зазначалось, провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Курахівський механічний завод було порушено 29.03.2004р. Разом з тим, станом на 24.10.2007р. розгляд справи перебував на стадії розпорядження майном боржника.

З огляду на наведене, продаж майна на підставі договору від 24.10.2007р. не можна розцінювати як примусову реалізацію майна, на яку розповсюджує дію Закон України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна .

Отже, за відсутності підстав, з якими Закон України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна пов`язує дію мораторію, твердження ліквідатора про укладання договору від 24.10.2007р. з порушенням приписів цього закону є безпідставними.

Щодо посилань ліквідатора на п.140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, яка була затверджена Законом України №1723-III від18.05.2000р.:

Пунктом 140 вказаної програми (у відповідній редакції) було визначено, що до виконання плану приватизації (розміщення акцій) ВАТ, щодо яких передбачається закріплення у державній власності пакетів акцій відповідно до розділу VI цієї Програми, або до розміщення акцій у кількості, що становить 75 відсотків загальної кількості акцій ВАТ, цьому товариству та державним органам приватизації забороняється, зокрема, відчужувати майно (необоротні активи), що належить товариству, та здійснювати операції з борговими вимогами та зобов`язаннями (факторинг), якщо на дату укладення відповідної угоди балансова вартість таких активів або зобов`язань перевищує суму, еквівалентну 14000 EUR за курсом, встановленим Національним банком України, або перевищує 10 відсотків підсумку балансу ВАТ.

Виходячи зі змісту п.п.2.1, 2.2 договору від 24.10.2007р. продаж цеху нестандартного обладнання вчинено за 95502,72 грн, в тому числі, ПДВ. Відповідно до відомостей викладених у витягу №16387758 з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 23.10.2007р. РКП МБТІ м.Мар`їнка, вартість майна, що відчужується за цим договором, становить 25607 грн.

При цьому, вказані суми не перевищують суму, еквівалентну 14000 EUR (зокрема, 95502,72 / 7,198270 (курс євро станом на 24.10.2007р.) = 13267,45 євро).

Наявності обставин перевищення балансової вартості активів або зобов`язань десятьом відсоткам підсумку балансу Відкритого акціонерного товариства Курахівський механічний завод на дату укладання відповідної угоди ліквідатором не доведено.

За таких обставин, господарським судом не встановлено невідповідності умов договору від 24.10.2007р. приписам п.140 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, яка була затверджена Законом України №1723-III від18.05.2000р.

Поряд з вищенаведеним суд погоджується з твердженнями ліквідатора про невідповідність спірного договору вимогам ч.4 ст.12 Закону України Про приватизацію державного майна , з огляду на таке:

Як вказувалось, постановою №343 від 15.05.1995р. Перелік об`єктів, що підлягають обов`язковій приватизації у 1995р. був затверджений, зокрема, додаток №3 Перелік підприємств, які перебувають на різних етапах корпоратизації та підлягають обов`язковій приватизації у 1995 році , до якого увійшло, зокрема, Державне підприємство Кураховецький експериментальний завод спеціальних будівельних конструкцій (правонаступник - Відкрите акціонерне товариство Курахівський механічний завод ).

На підставі ухвали суду від 14.10.2004р. зупинено процес приватизації Відкритого акціонерного товариства Курахівський механічний завод до припинення провадження по справі №5/67б.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.07.2006р. у справі №5/67б (залишеною без змін постановою суду касаційної інстанції від 05.12.2006р.) скасовані заходи щодо забезпечення вимог кредиторів боржника у вигляді заборони посадовим особам боржника або власнику майна боржника чи уповноваженого ним органу або іншим особам укладати угоди про відчуження майна боржника в частині, зокрема, майна - будівлі НСО залишковою вартістю 25607,27 грн. Також, в резолютивній частині цього процесуального документа вказано боржнику та розпоряднику майна здійснювати реалізацію майна в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з ухвалою суду від 30.01.2008р. задоволено клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, поновлено процес приватизації Відкритого акціонерного товариства Курахівський механічний завод .

Листом №17-11-04513 від 28.09.2018р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області повідомило арбітражного керуючого Публічного акціонерного товариства Курахівський механічний завод Карпенка А.А. про те, що вказане товариство належить до сфери управління регіонального відділення, у статутному капіталі якого державний пакет акцій становить 34,91%. Товариство було створено в процесі корпоратизації, засновником виступало Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (на теперішній час Міністерство вугільної промисловості України). Наказом регіонального відділення №485 від 17.03.1998р. було прийнято рішення про продаж акцій товариства. Статутний капітал становив 3174,82 тис. грн, який було поділено на 12699280 шт акцій, номінальна ціна акцій 0,25 грн кожна. В процесі проведення продажу акцій залишились нереалізованими акції на загальну суму 1108,411 тис. грн (кількість 4433643 шт), що становить 34,913% статутного капіталу товариства та є державною власністю.

Таким чином, з огляду на прийняття судом у справі №5/67б ухвал від 14.10.2004р. та від 30.01.2008р., з урахуванням змісту листа №17-11-04513 від 28.09.2018р. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, на час укладання договору від 24.10.2007р. процес приватизації Відкритого акціонерного товариства Курахівський механічний завод був зупинений, але не був завершений, що зумовлювало необхідність врахування при продажі майна обмежень, визначених Законом України Про приватизацію державного майна .

В силу норм ст.1 Закону України Про приватизацію державного майна (який був чинним станом на 24.10.2007р.) приватизація державного майна це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить АР Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Між тим, передання державного майна до статутного фонду акціонерного товариства, створеного шляхом корпоратизації державного підприємства, не є підставою для зміни державної форми власності такого майна, оскільки передання державного майна до статутного фонду не віднесено законодавцем до способів приватизації, перелік яких є виключним.

Правовий режим майна суб`єкта господарювання, заснованого на державній власності, може бути змінений тільки шляхом приватизації майна державного підприємства. Зазначене узгоджується з положеннями ч.3 ст.145 Господарського кодексу України.

Отже, акціонерне товариство, яке створюється на базі майна державного підприємства шляхом його корпоратизації, набуває право власності на майно, передане державою до його статутного фонду, тільки у разі якщо в подальшому буде проведена його приватизація шляхом продажу у приватну власність належних державі акцій такого акціонерного товариства.

Початком виконання плану приватизації згідно зі ст.11 Закону України Про приватизацію державного майна слід вважати дату затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації уповноваженими органами приватизації.

Відповідно до п.39 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України №1723-III від18.05.2000р., план приватизації (розміщення акцій) вважається виконаним з моменту завершення продажу всіх акцій, передбачених планом приватизації (розміщення акцій) до продажу, та оформляється наказом відповідного державного органу приватизації. У разі закріплення у державній власності пакета акцій план приватизації (розміщення акцій) вважається виконаним за умови продажу всіх акцій, за винятком закріплених.

Отже, як слідує із наведеної норми, план приватизації (розміщення акцій) вважається виконаним у разі продажу віх акцій, передбачених планом приватизації, і завершується виданням відповідного наказу органом приватизації ; у разі ж закріплення за державою певного пакета акцій товариства, що приватизується, план приватизації (розміщення акцій) вважається виконаним за умови продажу всіх акцій, за винятком закріплених за державою.

За змістом ч.2 ст.146 Господарського кодексу України приватизація державних (комунальних) підприємств здійснюється не інакше, як на виконання державної програми приватизації, і в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.4 ст.12 Закону України Про приватизацію державного майна з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства: орган, що здійснює управління майном цього підприємства, передає у встановленому порядку функції з управління цим майном державним органам приватизації. Стосовно цього підприємства припиняється дія норм Господарського кодексу України в частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду, надання безоплатно, списання майна, випуску та придбання цінних паперів, надання та одержання кредитів у розмірах, що перевищують середньорічний рівень таких операцій за останні три роки з урахуванням рівня інфляції, а також забороняється передача майна в іпотеку. Якщо ці дії необхідні для ефективного функціонування державного підприємства, майно якого приватизується, вони здійснюються підприємством з дозволу державних органів приватизації .

Тобто, укладенню, зокрема, договору купівлі-продажу майна підприємства, яке перебуває у процесі приватизації та щодо якого така процедура не є завершеною, передує отримання дозволу органу приватизації.

За таких обставин, оскільки на час укладення спірного договору процес приватизації Відкритого акціонерного товариства Курахівський механічний завод не був завершений, на останнє покладався обов`язок звернутись до органу приватизації з відповідною письмовою заявою і необхідним пакетом документів для отримання рішення щодо погодження умов договору купівлі-продажу майна - цеху нестандартного обладнання, який знаходиться за адресою: м.Курахове, Мар`їнського району Донецької області, Промислова зона, буд.69/16.

При цьому, скасування ухвалою суду від 19.07.2006р. у справі №5/67б заходів щодо забезпечення вимог кредиторів боржника у вигляді заборони посадовим особам боржника або власнику майна боржника чи уповноваженого ним органу або іншим особам укладати угоди про відчуження майна боржника в частині, зокрема, майна - будівлі НСО залишковою вартістю 25607,27 грн не надає можливості укладення угод в процедурі розпорядження майном боржника без дотримання вимог ст.13 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у відповідній редакції) та не означає дозволу суду на продаж вказаного майна без погодження, у встановлених законом випадках, з державними органами до компетенції яких відноситься управління та розпорядження майном цього підприємства.

Таким чином, враховуючи, що приватизація Відкритого акціонерного товариства Курахівський механічний завод станом на момент укладення спірного договору не була закінчена, з огляду на ненадання сторонами доказів отримання дозволу державного органу приватизації на укладання договору купівлі-продажу від 27.10.2007р., суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним, внаслідок чого позов у цій частині підлягає задоволенню.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача повернути майно продавцю, суд зазначає про наступне:

Згідно з ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом. До них належать, серед інших: визнання правочину недійсним; відновлення становища, яке існувало до порушення.

За змістом ч.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема: визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до абзацу 2 п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим, перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів, передбачений ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України не є вичерпним. Цивільним кодексом України та іншими законами може встановлюватися для захисту певних чи окремих категорій прав спеціальні способи захисту прав. У тих випадках, коли спеціальна норма закону встановила інший, ніж визначений, спосіб захисту, застосовується спосіб захисту, встановлений спеціальною нормою. Одночасно можуть застосовуватися положення ст.16 Цивільного кодексу України і положення спеціальної норми щодо способу захисту у випадках, коли ці способи тотожні й на них поширюється дія Цивільного кодексу України.

Таким чином, відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення є способами захисту цивільних прав та інтересів.

У ст.216 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки недійсності правочину. У частині першій цієї статті зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з ч.2 ст.216 вказаного кодексу, якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Аналогічні положення містяться у ст.208 Господарського кодексу України, якою передбачено наслідки визнання господарського зобов`язання недійсним. Зокрема, згідно з ч.2 вказаної норми, у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Правові наслідки, передбачені ч.ч.1, 2 ст.216 Цивільного кодексу України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Разом з тим, згідно з п.3.2 договору від 24.10.2007р. сторони домовились, що передача майна проводиться на підставі акту приймання-передачі, що підписується протягом тридцяти днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору, уповноваженими представниками продавця і покупця.

Як зазначалось, договір посвідчений приватним нотаріусом Мар`їнського районного нотаріального округу Леоновим С.І. 24.10.2007р. та зареєстрований у реєстрі за номером №2273.

Проте, всупереч вимог ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України ліквідатором не доведено, що акт приймання-передачі нерухомості був підписаний сторонами та відбулась дійсна передача майна від продавця покупцю.

Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи відсутність доказів фактичного вибуття майна з володіння Публічного акціонерного товариства Курахівський механічний завод , суд дійшов висновку, що позовні вимоги ліквідатора в частині зобов`язання відповідача повернути майно позивачу є безпідставними, внаслідок чого позов у цій частині підлягає залишенню без задоволення.

Таким чином, позов ліквідатора Публічного акціонерного товариства Курахівський механічний завод арбітражного керуючого Карпенка А.А. до Товариства з обмеженою відповідальністю Футбольний спортивний клуб Промінь підлягає частковому задоволенню з вищенаведених підстав.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 4540 грн підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

У зв`язку з перебуванням судді на навчанні у визначену згідно з процесуальним законом кінцеву дату складання повного тексту рішення, його повний текст складений у перший робочий день після закінчення навчання судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 24.10.2007р. цеху нестандартного обладнання, що знаходиться за адресою: Донецька обл., Мар`їнський район, м.Курахове, Промислова зона, 69/16, укладений між Відкритим акціонерним товариством Курахівський механічний завод та Товариством з обмеженою відповідальністю Футбольний спортивний клуб Промінь .

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Футбольний спортивний клуб Промінь (85612, Донецька область, м.Курахове, вул.Чапаєва, 17, код ЄДРПОУ 31120267) на користь Публічного акціонерного товариства Курахівський механічний завод (85612, Донецька область, м.Курахове, Промислова зона, 69, код ЄДРПОУ 00109274) судовий збір в сумі 2270 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 09.11.2021р.

Повний текст рішення складено 22.11.2021р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця