Рішення

від 09.12.2021 по справі 915/639/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.2021 Справа № 915/639/21

За позовом: Миколаївського міського центру зайнятості (54001, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Нікольська, 68; ідент.код 42559710)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю КОНДОР ЛОГІСТИК (79044, м.Львів, вул.Єфремова, 84, квартира 1Б; ідент.код 39046990), -

Третя особа (на стороні Позивача), що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ВОГ КАРД (43010, м.Луцьк, вул.Кременецька, 38; ідент.код 42264086), -

про: стягнення грошових коштів у загальній сумі 72227,20 грн.

Суддя: Стороженко О.Ф.

Секретар: Беднар А.М.

Представники:

Позивача: не прибув;

Відповідача: не прибув;

Третьої особи: не прибув.

Процесуальні дії вчинено Судом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.

Суд встановив:

Миколаївським міським центром зайнятості подано Позовну заяву з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю КОНДОР ЛОГІСТИК грошових коштів у загальній сумі 70582,93грн, а саме:

-суми попередньої оплати 67628,40грн, на яку Відповідачем не здійснено поставку бензину за Договором №54 від 14.08.2020;

-трьох процентів річних у сумі 628,11грн та інфляційних втрат у сумі 2326,42грн, нарахованих згідно з нормою ч.2 ст.625 ЦК України.

Судом, Ухвалою від 15.09.21, прийнято збільшення Позивачем розміру позовних вимог до 72 227,20 грн, - у зв`язку з донарахуванням сум трьох процентів річних (1295,12 грн) та інфляційних втрат (3303,68 грн).

Судом, Ухвалою від 05.07.2021, залучено до участі у справі Третю особу, якою надано Пояснення стосовно обставин спору.

Відповідачем вимог Суду - не виконано, про причини - не повідомлено.

Справу, згідно з нормами статей 12, 247 ГПК України, розглянуто за правилами загального позовного провадження.

У ході дослідження обставин справи та поданих доказів, - Суд встановив:

14.08.2020 Сторонами укладено Договір №54, згідно з умовами якого (п.п.1,3) Відповідач зобов`язався здійснити поставку Позивачу бензину марки А-95 у кількості 4480 л загальною вартістю 89241,60 грн.

Згідно з умовами п.п. 4.1, 10.1 Договору, строк поставки тривав до 31.12.2020.

Умовами п.4.2 Договору встановлено, що відпуск (передача) бензину Позивачу здійснюється операторами на Автозаправних станціях (перелік АЗС зазначено у Довідці Відповідача від 06.08.2020), - шляхом заправки автомобілів (Позивача) на підставі довірчих документів (скретч-карток), які видаються Відповідачем (п.п. 4.3, 5.1).

Згідно з умовами п.п. 6.3.3, 6.3.6 Договору, бензин, після сплати Позивачем повної його вартості, перебуває на безоплатному зберіганні у Відповідача.

25.08.2020 Позивачем, відповідно до умов п.5 Договору, здійснено повну оплату вартості обумовленого товару, що підтверджується Платіжним дорученням №3432 на суму 89241,60 грн.

20.08.2020 Відповідачем передано Позивачу довірчі документи (паливні картки) на отримання обумовленого товару, що підтверджується Видатковою накладною №200820/1 та Актом приймання-передавання карток.

Проте, з вини Відповідача, на частину паливних карток не здійснено (на АЗС) відпуск бензину у кількості 3395 л загальною вартістю 67628,40 грн, що підтверджується двостороннім Актом звіряння від 31.03.2021.

Неможливість здійснення відпуску бензину визнано Відповідачем у Листах №713 від 26.01.21 та №1556 від 30.03.21.

03.03.2021 Позивачем пред`явлено Відповідачу Претензію з вимогою про повернення частини сплачених коштів у сумі 67628,40 грн, на яку не здійснено відпуск бензину.

Згідно з даними, зазначеними у Рекомендованому повідомленні Товариства Укрпошта про вручення поштового відправлення, Відповідачем отримано Претензію 16.03.2021.

Оскільки Позивачем надано Відповідачу місячний строк на розгляд Претензії, тому, - упродовж 17.03.-17.04.2021 тривав строк на виконання (Відповідачем) вимоги про повернення коштів.

Відповідачем грошове зобов`язання з повернення отриманих (від Позивача) коштів - не виконано, тому, - з 18.04.2021 виникло прострочення виконання такого зобов`язання.

Позивачем, у зв`язку з невиконанням Відповідачем грошового зобов`язання (з повернення коштів), нараховано, згідно з нормою ч.2 ст.625 ЦК України, три проценти річних (від простроченого платежу) у сумі 1295,12 грн та інфляційні втрати у сумі 3303, 68 грн.

При цьому, проценти річних нараховано за період з 21.01.2021 до 10.09.2021, а інфляційні втрати - з 21.01.2021 до 31.08.2021.

Проте, початок періоду нарахування визначено Позивачем неправильно, так як:

-грошове зобов`язання у Відповідача виникло лише після заявлення Позивачем вимоги;

-прострочення виконання Відповідачем грошового зобов`язання виникло лише 18.04.2021 (після спливу місячного строку, встановленого на розгляд Претензії з вимогою про повернення коштів).

Сума трьох процентів річних (від простроченого платежу) за період з 18.04.21 до 10.09.21 складає 811,54 грн, а сума інфляційних втрат за період з 18.04.21 до 31.08.21 складає 947,40 грн.

Оскільки укладений Сторонами Договір від 14.08.2020 (про поставку) містить також умови про зберігання Відповідачем бензину до часу його відпуску (Позивачу) на АЗС, тому, згідно з нормами статей 936 (ч.1), 949 (ч.1), 953 Цивільного кодексу України, наявний факт невиконання Відповідачем договірних зобов`язань стосовно повернення товару зі зберігання на вимогу Позивача.

Згідно з нормою ч.1 ст.951 ЦК України, неможливість повернення (здійснення відпуску) Відповідачем бензину зумовлює виникнення у нього обов`язку з відшкодування Позивачу вартості неповернутого (невідпущеного) бензину у сумі 67628,40 грн.

Відповідно до норми ч.2 ст.625 ЦК України, невиконання Відповідачем грошового зобов`язання з відшкодування вартості невідпущеного (неповернутого) бензину зумовлює правомірність нарахування трьох процентів річних (від простроченого платежу) та інфляційних втрат, але в межах дійсного періоду прострочення оплати.

Оскільки Відповідачем, виходячи з норм статей 509, 526, 530, 610, 612, 629, 936, 949, 953 ЦК України, допущено порушення зобов`язань за Договором, тому, вимоги Позивача про стягнення вартості невідпущеного бензину у сумі 67628, 40 грн, а також - належних сум трьох процентів річних (811,54грн) та інфляційних втрат (947,40грн) - повністю обгрунтовані, що зумовлює наявність підстав для їх задоволення.

Позовні вимоги про стягнення надмірно нарахованих сум процентів річних (483,58 грн) та інфляційних втрат (2356,28 грн) - безпідставні.

Згідно з нормою ч.9 ст.129 ГПК України, наявні підстави для покладення на Відповідача у повному обсязі витрат Позивача на судовий збір (у сумі 2270,00 грн), та як спір виник внаслідок неправильних дій ТзОВ КОНДОР ЛОГІСТИК

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 2, 12-14, 73-80, 86, 91, 129, 165 (ч.9), 178 (ч.2), 232, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, -

Суд вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОНДОР ЛОГІСТИК (79044, м.Львів, вул.Єфремова, 84, квартира 1Б; ідент.код 39046990) на користь Миколаївського міського центру зайнятості (54001, Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Нікольська, 68; ідент.код 42559710): грошові кошти у сумі 67628,40 грн (на яку не здійснено відпуск бензину), три проценти річних (від прострочених платежів) у сумі 811,54 грн та інфляційні втрати у сумі 947,40 грн, а також - витрати на судовий збір у сумі 2270,00 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:

- у випадку відсутності апеляційного оскарження у 20-денний строк - після закінчення вказаного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (до Західного апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;

- у випадку апеляційного оскарження (у 20-денний строк) і відсутності факту скасування - після ухвалення Західним апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.

Повне Рішення складено 13.12.2021.

Суддя Стороженко О.Ф.