Рішення

від 07.12.2021 по справі 918/856/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/856/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Рівненської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ-ПЛЮС"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області

про стягнення шкоди у розмірі 17 859, 00 грн.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

У судове засідання учасники справи не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Рівненська міська рада (далі - Рада, позивач) звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ-ПЛЮС" (далі - Товариство, відповідач), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - Управління) про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок проведення робіт по зняттю та перенесенню ґрунтового покриву без спеціального дозволу у розмірі 17 859, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом зняття та перенесення відповідачем ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу на земельній ділянці загальною площею 0,2451 га, кадастровий номер - 5610100000:01:001:0101, яка розташована за адресою: вул. Корольова, 15 - Б у м. Рівному, в результаті чого земельній ділянці було заподіяно шкоду, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 22.02.2021; актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки від 22.02.2021; протоколом про адміністративне правопорушення від 22.02.2021. Розмір розрахунку шкоди складає 17 859, 00 грн.

Ухвалою суду від 11.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 16.11.2021.

21.10.2021 до суду від Управління надійшли пояснення по справі, у яких останній підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить розглядати справу без участі їх представника (67 - 68).

Ухвалою суду від 16.11.2021 розгляд справи відкладено на 07.12.2021.

У судове засідання 07.12.2021 представник позивача не з`явився, однак 07.12.2021 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі та додатково зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 07.12.2021 не з`явився, при цьому, як встановлено судом із рекомендованих повідомлень поштового відправлення, ухвали суду від 11.10.2021 та 16.11.2021 повернулася з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Разом з тим, суд зазначає, що кореспонденція відповідачу направлялась на адресу, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 31100, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Франка, 35.

Також, судом здійснено оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, з метою належного повідомлення відповідача про відкладення розгляду справи 918/856/21 на 07.12.2021 (а.с. 77).

У відповідності до ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Зважаючи на викладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання 07.12.2021 з розгляду справи №918/856/21 по суті, при цьому суд здійснив усі можливі заходи для його повідомлення.

Явка представників сторін у судове засідання з розгляду справи по суті 07.12.2021 обов`язковою не визнавалася.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників сторін за наявними у справі доказами.

Також судом встановлено, що відповідач у справі не скористався своїм процесуальним правом на подання письмового відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, зважаючи на обмеженість процесуального строку розгляду справи по суті, господарський суд дійшов висновку, що дана справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами та містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що обґрунтовуючи підстави звернення саме до Господарського суду Рівненської області позивач посилався на статтю 29 ГПК України.

Так, відповідно до частини 8 ст. 29 ГПК України визначено, що позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`явитися також за місцем заподіяння шкоди.

Враховуючи, що предметом розгляду справи є пред`явлення вимоги про стягнення шкоди в розмірі 17 859, 00 грн, заподіяної територіальній громаді міста Рівного внаслідок зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу на земельній ділянці, тому суд вважає звернення позивача до Господарського суду Рівненської області є обґрунтованим та правомірним .

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі рішення Рівненської міської ради від 25.07.2019 №6314 "Про проведення земельних торгів щодо права оренди земельної ділянки на вул. Корольова (біля будинку №15)" між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛПГ-ПЛЮС" (Орендарем) та Рівненською міською радою (Орендодавецем) укладено договір оренди землі від 25.09.2019 (далі - Договір, а.с. 27-30).

За умовами вказаного Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з кадастровим номером - 5610100000:01:001:0101, яка розташована за адресою: вул. Корольова, 15 - Б у м. Рівному (біля будинку №15). Згідно п. 2 Договору в оренду надається земельна ділянка площею 0, 2451 га. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Строк дії договору - 25 років.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, власником земельної ділянки з кадастровим номером - 5610100000:01:001:0101 є територіальна громада м. Рівного в особі Рівненської міської ради (а.с. 35).

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 17.02.2021 №185-ДК (а.с. 52) старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Рівненської області Грошко В.М. здійснено державний нагляд (контроль за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки комунальної власності - землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер - 5610100000:01:001:0101, площею 0, 2451 га, яка розташована за адресою: вул. Корольова, 15 -Б у м. Рівному (а. с. 13- 15).

За результатами проведення державного нагляду (контролю) складено Акт обстеження земельної ділянки від 22.02.2021 №185 -ДК /32АО/10/01/-21 (а.с. 16-17).

Відповідно до вказаного Акту державним інспектором встановлено, що в порушення вимог ч. 2 ст. 168 ЗК України Товариство в особі директора Криворучки Ю.В. знято та перенесено грунтовий покрив на земельній ділянці з кадастровим номером - 5610100000:01:001:0101, площею 0, 2451 га, без спеціального дозволу під час влаштування котловану та проведення підготовчих робіт, відповідальність за що передбачена п. "и" ч. 1 ст. 211 ЗК України та ст. 53-3 КУПАП.

За вчинення вказаного адміністравтивного правопорушення, державним інспектором притягнуто директора Криворуку Ю.В. до адміністравної відповідальності за ст. 53-3 КУПАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., що підтверджується Протоколом про адміністративне правопорушення від 22.02.2021 №185-ДК/003П/07/01/-21 та Постановою про накладення адміністративного стягнення від 22.02.2021 №185-ДК/0003ПО/08/01/-21 (а.с. 19-20).

Крім того, у відповідності до методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963, позивачем вручено представнику відповідача повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 17 859, 00 грн від 26.02.2021 №185-ДК/0060ШК/11/01/-21. Про отримання повідомлення відповідачем свідчить підпис його представника. Також відповідачу пред`явлено вимогу у 15-денний термін сплатити розмір шкоди із зазначенням розрахунку шкоди.

В матеріалах справи відсутні докази щодо сплати відповідачем шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 17 859, 00 грн.

За змістом статей 15 та 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про охорону земель" охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно зі ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з приписами ч. ч. 4, 5 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначені у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:

1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо);

3. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

4. Вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Так, відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі. Також землекористувачі зобов`язані виконувати свої обов`язки відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України.

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про охорону земель" визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Аналогічні положення містяться в ч. 1 ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", якою встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до положень п. а) ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою.

Пунктом г) ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать: видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до затверджених в установленому законом порядку проектів.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, встановлено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

З огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства, Держгеокадастр є органом, до повноважень якого віднесено і видачу спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок, і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків: а) проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов`язаних з їх обслуговуванням об`єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під`їзних доріг, ліній електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення; б) проведення робіт, пов`язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов`язаних з їх експлуатацією об`єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під`їзних дорогах, лініях електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення. У випадках, визначених підпунктами "а" і "б" цієї частини, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюються виключно на підставі робочого проекту землеустрою.

Відповідно до ч. 3 ст. 168 Земельного кодексу України при здійсненні діяльності, пов`язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Частиною 1 ст. 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема, невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту.

Процедура видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок регулюється Порядком видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 01.01.2005 №1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 20.01.2005 №70/10350 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Згідно з п. 3.1 Порядку власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов`язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Відповідно до п. 3.2 Порядку дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту отримання відповідачем дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, що дозволяє дійти висновку про наявність у діях відповідача такого елементу складу цивільного правопорушення як протиправна поведінка.

Станом на момент проведення Управлінням перевірки земельні ділянки перебували у користуванні відповідача.

Так, протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином судом встановлено, що діями відповідача заподіяно шкоду внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Розмір доведеної шкоди становить 17 859, 00 грн. Водночас доказів відшкодування такої шкоди відповідач не надав. Матеріали справи не містять доказів визнання протиправними та скасування результатів перевірок дотримання земельного законодавства, які слугували підставою для звернення позивача з відповідним позовом.

Згідно з ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Рівненської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ-ПЛЮС" про стягнення шкоди у розмірі 17 859, 00 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати за позовом покладаються на відповідача в розмірі 2 270, 00 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 73 - 79, 91, 129, 202, 233, 236 - 238, 240 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ-ПЛЮС" (31100, Хмельницька область, місто Староконстянтинів, вул. Франка, 35, код ЄДРПОУ 40820247) на користь Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12 А, код ЄДРПОУ 34847334) шкоду в розмірі 17 859 (сімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн 00 коп. заподіяну внаслідок зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу на рахунок UA248999980314060611000017527, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПО 38012494, отримувач ГУК у Рівн. обл/Рівнен.міс.тг/24062200).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ-ПЛЮС" (31100, Хмельницька область, місто Староконстянтинів, вул. Франка, 35, код ЄДРПОУ 40820247) на користь Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12 А, код ЄДРПОУ 34847334) судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 13 грудня 2021 року.

Суддя А.М. Горплюк