Ухвала

від 10.12.2021 по справі 331/5605/16-к

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

10.12.2021

Справа № 331/5605/16-к

Провадження № 1-кп/331/12/2021

У Х В А Л А

10 грудня 2021 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться на розгляді кримінальне провадження відносно обвинувачених ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

18.08.2021 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання ОСОБА_9 про скасування арешту з майна.

В обґрунтування клопотання зазначено, що старший слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області майор поліції ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в якому зазначив, що посадові особи Запорізької філії ТОВ «Укрспецторг групп» в період часу з 27.06.2012 по 27.11.2013 вчинили ряд службових злочинів.

В даному клопотанні слідчий зазначив, що ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи ТОВ «Укрспецторг групп», діючи умисно, внесли до протоколу № 08- 0419/13-1 про проведення аукціону від 25.11.2013, протоколу присутності на аукціоні з реалізації арештованого рухомого майна від 25.11.2013 завідомо неправдиві відомості про проведений аукціон з реалізації автомобіля марки «ЗАЗ-DAEWOO» моделі - ТІ3110», 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер- НОМЕР_2 , належаного на праві власності ОСОБА_11 , що відбувся між учасниками аукціону ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у приміщенні кімнати 139, буд. 92 по проспекту Леніна у м. Запоріжжя. Фактично вказаний аукціон не проводився, даний автомобіль незаконно реалізований підприємством ТОВ «Укрспецторг групп» ОСОБА_12 .

На вказаний автомобіль було накладено арешт виконавчою службою у зв`язку із невиплатою кредитних зобов`язань ОСОБА_14 перед банком.

У зв`язку з викладеним ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя у праві № 335/4982/16-к від 06.05.2016 року було накладено арешт на автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO» моделі - ТІ 3110», 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 , право власності на який, відповідно до інформаційної довідки № 31/8-678 від 18.03.2016, зареєстровано за ОСОБА_9 1996 року народження, що підтверджується копією зазначеної ухвали суду.

Тобто, як встановлено судом, відповідно до інформаційної довідки № 31/8-678 від 18.03.2016, право власності на автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO» моделі - ТІ3110», 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 зареєстровано за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, за час з 18.03.2016 року до часу прийняття Ухвали від 06.05 2016 року будь які обвинувачення відносно ОСОБА_9 не пред`являлися, повідомлень про накладення арешту на належний їй автомобіль не надсилалися, що свідчить про відсутність з її боку будь-якого порушення норм чинного законодавства.

Розглядаючи клопотання органу досудового розслідування суд не в повному обсязі вивчив усі матеріали, які мають відношення до даної справи, а орган досудового розслідування не надав матеріали, які мали суттєве значення при розгляді клопотання.

Крім того, станом на теперішній час не було встановлено, що прилюдні торги проведені з порушенням норм чинного законодавства і продаж автомобіля, який на даний час знаходиться під арештом не відповідає нормам чинного законодавства.

На даний час наявність арешту на належний автомобіль ОСОБА_9 суттєво порушує її права, як власника.

Як свідчать обставини справи, у судовому засіданні, яке відбулося 06 травня 2016 року і на якому прийняте рішення про арешт належного ОСОБА_9 майна, остання не була присутня, що надає їй право звернутися з даним клопотанням.»

У зв`язку з викладеним, та керуючись нормами ст. 174 КПК України, враховуючі, що ОСОБА_9 є належним власником автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO» моделі - Т13110», 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 , остання змушена звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту на автомобіль «ЗАЗ- DAEWOO» моделі - Т13110», 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_9 .

При цьому, автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO» моделі - ТІ3110», 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_9 не визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № і 20 і 4080010000047 від 07.02.2014 року. У клопотанні органу досудового розслідування було зазначено, що у органу досудового розслідування є підстави вважати, що автомобіль «ЗАЗ- DAEWOO» моделі - Т13110», 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 є об`єктом кримінального правопорушення по вказаному кримінальному провадженню і набуває значення речового доказу. Слідчий з метою запобігання можливості передачі, відчудження речового доказу просив накласти арешт на вказане майно.

В судовому засіданні обвинувачені та їх захисники не заперечували проти задоволення клопотання.

Прокурор заперечував проти заявленого клопотання та суду пояснив, що вищевказаний автомобіль «ЗАЗ- DAEWOO», реєстраційний номер - НОМЕР_2 не визнаний речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього додатки, а також матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання про скасування арешту з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя у праві № 335/4982/16-к від 06.05.2016 року було накладено арешт на автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO» моделі - ТІ 3110», 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 , право власності на який, відповідно до інформаційної довідки № 31/8-678 від 18.03.2016, зареєстровано за ОСОБА_9 1996 року народження, що підтверджується копією зазначеної ухвали суду.

Як слід з ухвали суду, підставою для задоволення клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_10 є наявність кримінальної справи відносно посадових осіб Запорізької філії ТОВ «Укрспецторг», які в період часу з 27.06.2012 року по 27.11.2013 року вчинили ряд службових злочинів.

Як було вказано у клопотанні органу досудового розслідування, у органу досудового розслідування є підстави вважати, що вказаний автомобіль є об`єктом кримінального правопорушення по вказаному кримінальному провадженню і набуває значення речового доказу. Слідчий з метою запобігання можливості передачі, відчудження речового доказу просив накласти арешт на вказане майно.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується поясненнями прокурора, наданими у судовому засіданні, вбачається, що автомобіль «ЗАЗ-DAEWOO», реєстраційний номер - НОМЕР_2 не визнавався речовим доказом у кримінальному провадженні відносно обвинувачених ОСОБА_5 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Тобто, ОСОБА_9 є добросовісним набувачем вищевказаного транспортного засобу.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-її). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А « 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу).

У відповідності до ст. 170 ч. 2 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Метою арешту майна є збереження речових доказів, спеціальної конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Частиною 4 цієї ж статті, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Порядок скасування арешту майна, накладеного в порядку кримінального судочинства, визначено у статті 174 КПК України, відповідно до положень якої підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 року по справі № 504/1306/15-ц, Провадження № 14-323цс19 у разі якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише в порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України та є ефективним.

Даючи оцінку відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідкам арешту майна для його власника, який не є підозрюваним чи обвинуваченим, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 174 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_9 про скасування арешту з майна, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. від 06.05.2016 року Запоріжжя по справі № 335/4982/16-к з автомобіля «ЗАЗ-DAEWOO» моделі - 313110», 2005 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 , зареєстрованого за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1