Ухвала

від 13.12.2021 по справі 37/2021

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 37/2021Головуючий у 1-й інстанції Провадження № 22-з/4817/72/21 Доповідач - Міщій О.Я. Категорія - 351000000

У Х В А Л А

13 грудня 2021 р.м. Тернопіль

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого - Міщій О.Я.

суддів - Костів О. З., Шевчук Г. М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кузнєцова Марина Ігорівна, про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ПРАВОВА ЛІГА» , за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВС ІНТЕГРАЛ БУД» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

09.12.2021 року до Тернопільського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Кузнєцової М.І. про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ПРАВОВА ЛІГА» .

В обгрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_2 звернувся до Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ПРАВОВА ЛІГА» з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ВС ІНТЕГРАЛ БУД» про стягнення заборгованості у розмірі 187048,63 гривень. Ухвалою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «ПРАВОВА ЛІГА» від 24.11.2021 року відкрито провадження у даній справі.

ОСОБА_1 звернувся із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що відповідач ТОВ «ВС ІНТЕГРАЛ БУД» не погасив заборгованість за договором безвідсоткової поворотної позики, протягом тривалого часу ухиляється від виконання грошових зобов`язань за договором, а також з метою запобігання можливого порушення майнових прав позивача.

Заявник просив апеляційний суд на підставі статті 149 ЦПК України забезпечити позовні вимоги шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, в тому числі, але не виключно, на об`єкт незавершеного будівництва - торговельний павільйон під споруду торгово-офісного призначення, розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 6110100000:02:011:0039, за адресою АДРЕСА_1 , автомобіль марки TOYOTA, модель RAV-4 HYBRID, 2017 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , а також на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті товариству з обмеженою відповідальністю ВС ІНТЕГРАЛ БУД (код ЄДРПОУ 42383194, адреса: 46027, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вулиця Тролейбусна, будинок 17, квартира 36) і знаходяться у нього чи в інших осіб, в межах суми стягнення 187048,63 гривні.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, перевіривши долучені матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходи забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, подається до апеляційного суду за місцезнаходженням арбітражу, третейського суду, місцезнаходженням відповідача або його майна за вибором заявника.

Питання забезпечення позову вирішується без повідомлення учасників справи за правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і находяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Згідно роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такий правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 висловлено правовий висновок про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти на рахунках юридичної особи може призвести до перешкод у здійсненні господарської діяльності та, в свою чергу, погіршення майнового стану сторони (постанова Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 910/3836/20).

Апеляційним судом встановлено, що заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення третейського суду у майбутньому. У заяві не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну загрозу невиконання рішення третейського суду у разі задоволення позову. До заяви не долучено доказів які б свідчили про те, що відповідач з метою утруднення виконання рішення про стягнення з нього заборгованості намагається майно відчужити.

Також, ціна позову визначена позивачем у розмірі 187048,63 гривні, в той час коли з наданих заявником документів неможливо встановити вартість автомобіля та об`єкту незавершеного будівництва - торговельного павільйону, на який ОСОБА_1 просить накласти арешт.

Таке вжиття заходів забезпечення позову, як накладення арешту на майно фактично позбавляє відповідача ТОВ «ВС ІНТЕГРАЛ БУД» можливості користування майном, в той час коли право власності є непорушним.

Крім того, з долученої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, заборон відчуження об`єктів нерухомого майна видно, що об`єкт незавершеного будівництва - торговельний павільйон під споруду торгово-офісного призначення розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 6110100000:02:011:0039, за адресою АДРЕСА_1 , на який ОСОБА_1 просить накласти арешт, є предметом договору іпотеки, згідно іпотечного договору від 18.08.2021 року, серія та номер 5459.

Оскільки заявник не є іпотекодержателем, а іпотекодержатель ОСОБА_3 згідно ч.6 ст.3 Закону України Про іпотеку має пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки, тому у даному випадку відсутні підстави для забезпечення позову за рахунок іпотечного майна.

При цьому колегія суддів враховує, що задоволення вимог заяви для позивача не матиме належного ефективного захисту щодо задоволення вимоги за рахунок арештованого майна у зв`язку із встановленим пріоритетом прав іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що слід відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кузнєцова М.І., про забезпечення позову.

Керуючись статтями 149-153,260,381 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кузнєцова Марина Ігорівна, про забезпечення позову у справі, яка передана на розгляд Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ПРАВОВА ЛІГА» , за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВС ІНТЕГРАЛ БУД» про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді