Рішення

від 13.12.2021 по справі 420/19370/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/19370/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи Муніципальна варта Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Комунальної установи Муніципальна варта Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача у вигляді ненадання позивачу інформації за його запитом від 12.08.2021 року щодо надання публічної інформації;

- зобов`язати відповідача надати позивачу відповідь (запитувану інформацію) по суті запиту від 12.08.2021 року, в порядку, встановленому чинним законодавством України, в повному обсязі.

Ухвалою суду від 01.11.2021 року: відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі змістом позовної заяви, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, з таких підстав:

- у серпні 2021 року позивач відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації , електронною поштою надіслав запит про надання публічної інформації, на який дала відповідь Комунальна установа Муніципальна Варта ЧМР. Зазначену відповідь 19 серпня 2021року (датована 18.08.2021р.) позивачем було отримано на електронну адресу, з якої вбачається, що відповідач відмовив позивачу у наданні публічної інформації, щодо якої мною направлено запит. Зокрема, відповідачем відмовлено позивачу у наданні такої інформації з посиланням на захист персональних даних осіб, щодо яких вона надається, із посиланням на пункт 1 частини 3 ст. 10-1 Закону України Про доступ до публічної інформації ;

- разом з тим, такі дії відповідача суперечать частині п`ятій статті 6 Закону України Про доступ до публічної інформації , відповідно до якої не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України Про державну таємницю ), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону ;

- відповідач безумовно є розпорядником публічної інформації, яка запитана позивачем, відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації , що свідчить про те, що ним надано копії наказів, інформація в яких ним знеособлена, та відповідачем безпідставно було обмежено запитувану мною публічну інформацію, що є порушенням вимог ст. 20 Закону України Про доступ до публічної інформації ;

- позивач намагався реалізовувати своє право вільно збирати та одержувати інформацію, яка знаходиться у володінні розпорядника інформації відповідача, відомості на сайті якого свідчать, що фінансування відповідача здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету;

- зазначене також підтверджується відомостями статуту відповідача, рішення про затвердження якого розміщено на сайті засновника за посиланням http://cmr.gov.ua/prozora/documents/type/RishennyaDepKom/show/5616/. Зокрема, відповідно до статуту відповідача:

1.1. Комунальна установа Муніципальна варта Чорноморської міської ради Одеської області (далі - Установа) створена з метою здійснення охорони майна територіальної громади Чорноморської міської ради Одеської області та профілактики правопорушень на території Чорноморської міської ради Одеської області.

1.2. Власником Установи є Чорноморська територіальна громада Одеської області.

1.3. Засновником Установи є Чорноморська міська рада Одеської області (далі - Засновник).

5.1. Майно Установи є власністю Чорноморської територіальної громади Одеської області міста Чорноморська та закріплюється за нею на праві оперативного управління.

5.2. Майно Установи складають матеріальні та нематеріальні активи, основні фонди та оборотні засоби, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі Установи. ;

- відповідач фактично позбавив позивача права на отримання публічної інформації.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- 13 серпня 2021 року позивач звернувся до відповідача з запитом на отримання публічної інформації щодо надання копій наказів відповідача № 65-ОД від 26.04.2021, № 43/2-ОД від 24.05.2021 та № 51-ОД від 24 06.2021;

- 19 серпня 2021 року відповідачем було направлено відповідь позивачу, у якій по-перше зазначалось, що 26.04.2021 у КУ Муніципальна варта ЧМР наказ № 65-ОД не приймався, у зв`язку з чим надання копії такого наказу неможливе;

- відносно надання копій наказів № 43/2-ОД від 24.05.2021 та № 51-ОД від 24.06.2021 - відповідачем були надані копії цих наказів з дотриманням норм чинного законодавства України;

- так, пунктом 1 частини 3 статті 10-1 Закону України Про доступ до публічної інформації встановлено, що публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі, якщо персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України Про захист персональних даних ;

- відповідно до статті 2 Закону України Про захист персональних даних , персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована;

- відповідач надав позивачу копії наказів № 43/2-ОД від 24.05.2021 та № 51-ОД від 24.06.2021 зі знеособленими персональними даними фізичних осіб - працівників КУ Муніципальна варта ЧМР;

- позивач зазначає, що надання відповідачем копій наказів зі знеособленими персональними даними працівників обмежило запитувану позивачем публічну інформацію, що є порушенням вимог ст. 20 Закону України Про доступ до публічної інформації ;

- стаття 20 Закону України Про доступ до публічної інформації визначає строки розгляду запитів на інформацію. Запит позивача надійшов до відповідача 13.08.2021, відповідь була надана 19.08.2021;

- запитуваний документ містить персональні дані, що мають бути захищені, ці дані необхідно знеособити шляхом, визначеним законом - вилучити відомості, які дають можливість прямо чи опосередковано ідентифікувати особу. Знеособлення персональних даних у відповідності до положень зазначеної статті закону охоплюється терміном обробка персональних даних та є обов`язком відповідних суб`єктів цього Закону;

- відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 101 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі, якщо персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України Про захист персональних даних ;

- відповідач зобов`язаний був знеособити персональні дані осіб, які зазначені в документах та надати такі документи для ознайомлення позивачу, що своєю чергою Відповідачем і було зроблено, у зв`язку з чим твердження позивача, що відповідач фактично позбавив його права на отримання публічної інформації не відповідає дійсності;

- як вбачається з відповіді на запит № 200 від 18.08.2021 року, відповідач надав копії документів, запитувані позивачем, оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства України та у строк, передбачений чинним законодавством, тобто фактично відповідач надав запитувану публічну інформацію запитувачу;

- непряме підтвердження правомірності дій відповідача щодо надання знеособлених документів можливо побачити у рішенні Верховного Суду по справі № 9901/308/20, рішеннях Великої Палати Верховного Суду по справі № 9901/103/20 та по справі № 9901/76/19, та інших;

- необхідно звернути увагу суду на мету діяльності комунальної установи Муніципальна варта Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області. Відповідно до статуту відповідача, метою діяльності Установи є забезпечення охорони громадського порядку та безпеки, законності та правопорядку на об`єктах комунальної власності, контроль за дотриманням вимог благоустрою території, профілактика правопорушень, сприяння виконанню рішень, які діють на території Чорноморської територіальної громади Одеського району Одеської області;

- працівники КУ Муніципальна Варта ЧМР здійснюють охорону громадського порядку, та розкриття їх персональних даних, може спричинити шкоду як працівникам Комунальної установи, так і нести загрозу їх родичам з ціллю здійснювати тиск на працівників КУ Муніципальна Варта ЧМР, в даному випадку розкриття та оприлюднення персональних даних осіб, на яких покладено завдання здійснювати охорону громадського порядку, має високу ймовірність нанесення шкоди працівникам КУ Муніципальна Варта ЧМР та їх родичам, та в даному випадку шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні;

- крім того, позивачу були надані копії запитуваних документів, в яких містилися достовірні дані щодо преміювання працівників та обсяг бюджетних коштів, які були виділені на преміювання працівників;

- отже, розпорядником інформації при наданні відповіді на запит позивача від 12.08.2021 року було дотримано вимоги ст. 6 Закону України Про доступ до публічної інформації , та відповідно не було обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджет них коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна;

- позивачу було надано запитувану інформацію, відповідач жодним чином не позбавляв позивача права на отримання публічної інформації, знеособлення персональних даних вчинялось виключно для захисту персональних даних працівників КУ Муніципальна Варта ЧМР, у зв`язку з тим, що шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні;

- 06.09.2021 на адресу відповідача надійшов запит Регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області № 10466 2/Д- 15592.3/21/21/48 від 06.09.2021 Тараса Кошевого щодо падання копій вхідної та вихідної документації відносно запитів ОСОБА_1 на доступ до публічної інформації КУ Муніципальна варта ЧМР;

- у листі зазначалось, що на контролі у Уповноваженого Верховної Ради України з прав людним знаходиться звернення ОСОБА_1 від 31.08.2021 року щодо порушень доступу до публічної інформації комунальною установою Муніципальна варта Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області;

- для з`ясування обставин та об`єктивного дослідження скарги заявника, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини провів відповідну перевірку документації КУ Муніципальна варта ЧМР, для чого були витребувані копій вхідної та вихідної документації відносно запитів ОСОБА_1 на доступ до публічної інформації КУ Муніципальна варта ЧМР;

- в ході перевірки Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини було встановлено, що до відповідача неодноразово надходили запити позивача щодо надання публічної інформації, відповіді на які були зареєстровані та надіслані відповідачем на адресу позивача;

- згідно наявної у відповідача інформації, за результатами проведеної перевірки підстав для вжиття заходів реагування Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини за зверненням заявника не встановлено, що своєю чергою підтверджує необґрунтованість позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані пояснення, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 звернувся до Комунальної установи Муніципальна варта Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області із запитом на отримання публічної інформації від 12.08.2021 року (а.с.9, 42), згідно з яким:

- загальний опис необхідної інформації: копії наказів про преміювання працівників № 65-ОД від 26.04.2021 р., № 43/2-ОД від 24.05.2021 р., № 51-ОД від 24.06.2021 р.;

- просив надати відповідь у визначений законом термін електронною поштою: geka/dashko@gmail/com.

Листом № 200 від 18.08.2021 р. (а.с.10, 43) на запит від 12.08.2021 щодо надання копій наказів № 65-ОД від 26.04.2021, № 43/2-ОД від 24.05.2021 та № 51-ОД від 24.06.2021, Комунальна установа Муніципальна варта Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області повідомила позивачу наступне:

- відносно наказу № 65-ОД від 26.04.2021 повідомлено, що 26.04.2021 у КУ Муніципальна варта ЧМР наказ № 65-ОД не приймався у зв`язку з чим надання копії такого наказу неможливе;

- відносно надання копій наказів № 43/2-ОД від 24.05.2021 та № 51-ОД від 24.06.2021 повідомила наступне:

- пунктом 1, частини 3, статті 10-1 Закону України Про доступ до публічної інформації встановлено, що публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі якщо персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України Про захист персональних даних ;

- відповідно до статті 2 Закону України Про захист персональних даних персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована;

- враховуючи вищезазначене, КУ Муніципальна варта ЧМР надала копії наказів № 43/2-ОД від 24.05.2021 та № 51-ОД від 24.06.2021 зі знеособленими персональними даними фізичних осіб - працівників КУ Муніципальна варта ЧМР.

До листа № 200 від 18.08.2021 року відповідачем додано на 4 арк. копії наказів Комунальної установи Муніципальна варта Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (а.с.44-47):

- № 43/2-ОД від 24 травня 2021 року Про преміювання персоналу , яким наказано, зокрема: преміювати працівників підприємства згідно переліку та у розмірі, зазначеному у Додатку № 1 до цього наказу; головному бухгалтеру (дані відсутні ) під персональну відповідальність забезпечити в першу чергу виплати заробітної плати за травень 2021 року; преміювання здійснити в межах фонду оплати праці за рахунок його економії;

- Додатку № 1 до наказу № 43/2-ОД від 24 травня 2021 року, з даними щодо посади та суми в грн., П.І.Б. - відсутні;

- № 51-ОД від 24 червня 2021 року Про преміювання персоналу , яким наказано, зокрема: преміювати працівників підприємства згідно переліку та у розмірі, зазначеному у Додатку № 1 до цього наказу; головному бухгалтеру (дані відсутні ) під персональну відповідальність забезпечити в першу чергу виплати заробітної плати за червень 2021 року; преміювання здійснити в межах фонду оплати праці за рахунок його економії;

- Додатку № 1 до наказу № 51-ОД від 24 червня 2021 року, з даними щодо посади та суми в грн., П.І.Б. - відсутні.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача у вигляді ненадання позивачу інформації за його запитом від 12.08.2021 року щодо надання публічної інформації, позивач звернувся до суду із вищенаведеними позовними вимогами.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, відповідачем також надано копі, зокрема (а.с.35-41):

- листа Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 06.09.2021 № 10466.2/Д-15592.3/21/21/48;

- листа відповідача № 241 від 08.09.2021 року на запит від 06.09.2021 № 10466.2/Д-15592.3/21/21/48;

- запиту позивача на отримання публічної інформації від 6 серпня 2021 року до Виконавчого комітету Чорноморської міської ради;

- листа відповідача № 188 від 11.08.2021 року на запит позивача;

- листа відповідача № 235 від 06.09.2021 року на запит позивача від 09.08.2021 року.

Судом також встановлено, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача (а.с.16), Комунальна установа Муніципальна варта Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (місцезнаходження юридичної особи: проспект Миру, буд. 33, м. Чорноморськ, Одеська область, 68003; ідентифікаційний код юридичної особи: 38363806), зокрема, організаційно-правова форма: комунальна організація (установа, заклад).

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Європейський суд з прав людини щодо статті 10 Конвенції зазначає, що ця стаття гарантує право громадськості бути належним чином поінформованою (справа Times v. United Kingdom (№ 1), 26 квітня 1979 року, § 66). У рішеннях із ряду інших справ (Thorgeir Thorgeirson v. Iceland, 25 червня 1992 року, § 63; v. Denmark, 23 вересня 1994 року, § 31; Media Group v. Ukraine, 29 березня 2005 року, § 38 та ін.) Європейський суд з прав людини зазначив, що громадськість має право отримувати інформацію та ідеї, що становлять суспільний інтерес.

За приписами ч. 1 ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI Про доступ до публічної інформації (надалі - Закон № 2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Статтею 5 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII Про інформацію (надалі - Закон № 2657-XII) встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно зі ст. 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом .

Такі випадки встановлені частиною першою статті 6 цього Закону, згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є:

1) конфіденційна інформація;

2) таємна інформація;

3) службова інформація.

Види та порядок обмеження доступу до інформації передбачено статтею 6 Закону № 2939-VI, в частині п`ятій якої встановлено, передбачено, що не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно . Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

Відповідно до статті 12 Закону № 2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

За правилами статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані:

1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;

2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

3) вести облік запитів на інформацію;

4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;

6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно зі статтею 16 Закону № 2939-VI розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

Запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.

Пунктом 2 частини першої статті 13 Закону № 2939-VI передбачено, що до розпорядників інформації належать, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

За змістом частини 3 статті 8 Господарського кодексу України господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.

Частиною 7 статті 78 Господарського кодексу України визначено, що органами управління комунального унітарного підприємства є, зокрема, керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав).

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України від 01 червня 2010 року № 2297-VІ Про захист персональних даних (далі - Закон № 2297-VІ), персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону № 2297-VІ, персональні дані, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оформленій за формою, визначеною відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України "Про запобігання корупції".

Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" .

Законом може бути заборонено віднесення інших відомостей, що є персональними даними, до інформації з обмеженим доступом.

За правилами частини сьомої статті 6 Закону № 2939-VІ обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Відповідно до ч. 3 ст. 10-1 Закону № 2939-VІ публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов:

1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";

2) фізичні особи (суб`єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";

3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом;

4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VІ розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Як встановлено судом вище, позивач звернувся до відповідача із запитом на отримання публічної інформації від 12.08.2021 року, згідно з яким, зокрема загальний опис необхідної інформації: копії наказів про преміювання працівників № 65-ОД від 26.04.2021 р., № 43/2-ОД від 24.05.2021 р., № 51-ОД від 24.06.2021 р.

Листом № 200 від 18.08.2021 р на запит від 12.08.2021 щодо надання копій наказів № 65-ОД від 26.04.2021, № 43/2-ОД від 24.05.2021 та № 51-ОД від 24.06.2021, відповідач повідомив позивачу наступне:

- відносно наказу № 65-ОД від 26.04.2021 повідомлено, що 26.04.2021 у КУ Муніципальна варта ЧМР наказ № 65-ОД не приймався у зв`язку з чим надання копії такого наказу неможливе;

- відносно надання копій наказів № 43/2-ОД від 24.05.2021 та № 51-ОД від 24.06.2021 повідомила наступне:

- пунктом 1, частини 3, статті 10-1 Закону України Про доступ до публічної інформації встановлено, що публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі якщо персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України Про захист персональних даних ;

- відповідно до статті 2 Закону України Про захист персональних даних персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована;

- враховуючи вищезазначене, КУ Муніципальна варта ЧМР надала копії наказів № 43/2-ОД від 24.05.2021 та № 51-ОД від 24.06.2021 зі знеособленими персональними даними фізичних осіб - працівників КУ Муніципальна варта ЧМР .

До листа № 200 від 18.08.2021 року відповідачем додано на 4 арк. копії наказів Комунальної установи Муніципальна варта Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області:

- № 43/2-ОД від 24 травня 2021 року Про преміювання персоналу , яким наказано, зокрема: преміювати працівників підприємства згідно переліку та у розмірі, зазначеному у Додатку № 1 до цього наказу; головному бухгалтеру (дані відсутні ) під персональну відповідальність забезпечити в першу чергу виплати заробітної плати за травень 2021 року; преміювання здійснити в межах фонду оплати праці за рахунок його економії;

- Додатку № 1 до наказу № 43/2-ОД від 24 травня 2021 року, з даними щодо посади та суми в грн., П.І.Б. - відсутні ;

- № 51-ОД від 24 червня 2021 року Про преміювання персоналу , яким наказано, зокрема: преміювати працівників підприємства згідно переліку та у розмірі, зазначеному у Додатку № 1 до цього наказу; головному бухгалтеру (дані відсутні ) під персональну відповідальність забезпечити в першу чергу виплати заробітної плати за червень 2021 року; преміювання здійснити в межах фонду оплати праці за рахунок його економії;

- Додатку № 1 до наказу № 51-ОД від 24 червня 2021 року, з даними щодо посади та суми в грн., П.І.Б. - відсутні .

Судом також встановлено, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача (а.с.16), Комунальна установа Муніципальна варта Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (місцезнаходження юридичної особи: проспект Миру, буд. 33, м. Чорноморськ, Одеська область, 68003; ідентифікаційний код юридичної особи: 38363806), зокрема, організаційно-правова форма: комунальна організація (установа, заклад) .

З встановленого вбачається, що знеособлення персональних даних фізичних осіб - працівників КУ Муніципальна варта ЧМР при наданні інформації на запит позивача на отримання публічної інформації від 12.08.2021 року, із посиланням на положення п. 1 ч. 3 ст. 10-1 Закону України Про доступ до публічної інформації та ст. 2 Закону України Про захист персональних даних , - не відповідає змісту поданого позивачем запиту (по суті, про доступ до інформації про розпорядження комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, які отримали ці кошти ) та, відповідно, вищенаведеним положенням ч. 5 ст. 6 Закону № 2939-VI, згідно з якими не може бути обмежено доступ до інформації, зокрема, про прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, які отримали ці кошти.

На виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема в постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 813/2793/18 за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства Львівелектротранс : визнати неправомірними дії ЛКП Львівелектротранс щодо неналежного розгляду запиту ОСОБА_1 від 15 січня 2018 року; розглянути запит ОСОБА_1 від 15 січня 2018 року та надати запитувану інформацію, відповідно до яких:

- комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном);

- отже, з урахуванням наведених приписів Закону України Про доступ до публічної інформації запитувана позивачем інформація є публічною, тобто такою, що створена під час діяльності органу місцевого самоврядування та стосується розпорядження державним чи комунальним майна, відтак не може бути обмежена. При цьому, в такому випадку, не може бути обмежено доступ і до копій відповідних документів, інформацію про умови отримання майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали майно.

На підставі встановлених судом обставин, вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 813/2793/18, суд дійшов висновку, що позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини.

Разом з тим, згідно зі змістом позовних вимог, позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача у вигляді ненадання позивачу інформації за його запитом від 12.08.2021 року щодо надання публічної інформації ;

- зобов`язати відповідача надати позивачу відповідь (запитувану інформацію) по суті запиту від 12.08.2021 року, в порядку, встановленому чинним законодавством України, в повному обсязі .

Проте, виходячи з наведеного змісту позовних вимог та змісту позову щодо їх обґрунтування, а також встановлених судом обставин щодо фактичного надання відповідачем позивачу інформації за запитом останнього від 12.08.2021 року, з обсягом якої, по суті, не згоден позивач. Отже, в даному випадку немає бездіяльності (пасивної поведінки) відповідача щодо отриманого ним запиту позивача від 12.08.2021 року.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р.), відповідно

суд дійшов висновків, що:

- дії з розгляду запиту позивача на отримання публічної інформації від 12.08.2021 року листом № 200 від 18.08.2021 р. вчинені відповідачем : не на підставі чинного законодавства України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці дії, тому вони є протиправними, відповідно

- згідно з положеннями ч. 2 ст. 9, ч. 5 ст. 242 КАС України, заявлені позовні вимоги позивача, в тому числі похідна вимога позивача зобов`язального характеру, підлягають задоволенню частково, у спосіб, з урахуванням встановлених судом обставин та змісту вищенаведеної врахованої судом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року у справі № 813/2793/18 ,

- в задоволенні решти позовних вимог - слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог . При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 11911 від 27.10.2021 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в сумі 908,00 грн. (а.с.21)

З вищенаведених висновків суду щодо заявлених позовних вимог вбачається, що судом фактично задоволено одну основну вимогу позивача немайнового характеру в іншій, ніж заявлено позивачем, спосіб.

Відповідно, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

В прохальній частині позову позивач, із посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 263, ст. 371 КАС України, також просить звернути до негайного виконання рішення суду в частині вимог зобов`язального характеру.

Дійсно, відповідно до ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про:

1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;

2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;

3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;

4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;

5) уточнення списку виборців;

6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань;

7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1 , 5 частини першої статті 263 , пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію .

Разом з тим, судом встановлено, що в даному випадку у спірних правовідносинах фактично мали місце дії відповідача, щодо яких судом здійснено висновки про їх протиправність та зобов`язано відповідача вчинити певні дії.

Виходячи з наведеного, відсутні підстави для застосування наведених позивачем підстав для звернення прийнятого судом рішення до його негайного виконання, отже у задоволенні відповідного клопотання позивача слід відмовити.

Згідно з п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України (в редакції, чинній до 17.07.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), зокрема, процесуальні строки щодо розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 року № 731-ІХ, який набрав чинності 17.07.2020 року, зокрема, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 981 від 22.09.2021 року) до 31 грудня 2021 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 250, 255, 258, 262, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_1 ) до Комунальної установи Муніципальна варта Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (місцезнаходження: проспект Миру, буд. 33, м. Чорноморськ, Одеська область, 68003; ідентифікаційний код юридичної особи: 38363806) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Комунальної установи Муніципальна варта Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області з розгляду запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 12.08.2021 року листом № 200 від 18.08.2021 р.

Зобов`язати Комунальну установу Муніципальна варта Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області повторно розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 12.08.2021 року та надати запитувану інформацію з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернувся позивач, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Комунальної установи Муніципальна варта Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

У зверненні рішення суду до негайного виконання - відмовити.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова