Рішення

від 01.12.2021 по справі 440/9575/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/9575/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лазебної А.В.

представника позивача - Яковенка О.В.

представника відповідача - Клименка Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області , в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 травня 2021 року № 1-2408-1612, № 2-2408-1612, № 3-2408-1612, № 4-2408-1612.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що законодавством України чітко визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди. Так, між позивачем та ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, як орендодавцем, укладено Договір оренди землі від 09.09.2015 загальною площею 133,9202 га та Договір оренди землі від 10.09.2015 загальною площею 181,0701 га. На виконання вимог пунктів 9 та 11 Договорів оренди землі від 09.09.2015 та 10.09.2015 позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачено орендну плату за користування земельними ділянками, однак податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, визначено дату проведення підготовчого судового засідання.

14 вересня 2021 року до суду надійшов відзив на позов, в якому вказано, що позивач був зобов`язаний самостійно протягом одного місяця з набрання чинності нормативної грошової оцінки земельної ділянки подати орендодавцю витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки разом з проектом додаткової угоди щодо внесення змін до договору оренди в частині зазначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки , проведеної відповідно до Закону України Про оцінку земель , та розміру орендної плати, визначеної на її сонові, із зазначенням дати набрання чинності додатковою угодою, яка відповідає даті набрання чинності нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до п.271.2 ст. 272 ПК України. Так, на підставі отриманої від ГУ Держгеокадастру у Полтавській області інформації, податковим органом проведено перерахунок орендної плати за землю за 2018-2019 роки.

У відповіді на відзив позивач доводи відповідача не визнав та наполягав на наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Правом на подання заперечень відповідач не скористався.

Протокольною ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року закрито підготовче засідання у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року було замінено відповідача ГУ ДПС у Полтавській області на ВП ГУ ДПС у Полтавській області.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що позивачем з ГУ Держгеокадастру у Полтавській області укладено договори оренди землі від 09.09.2015 року та 10.09.2015 року, на умовах яких ОСОБА_1 набув право строкового платного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 5321681200:00:003:0415 площею 133,9202 га та 5321681200:00:002:0420 площею 181,0701 га відповідно, для ведення фермерського господарства, що підтверджено копіями договорів оренди та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 11-18).

Згідно пункту 8 вказаних договорів термін їх укладання становить 25 років.

Згідно пункту 9 Договору від 09.09.2015 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 267.594,52 грн в рік, що становить 7% від нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по області, визначеної за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995 року з урахуванням індексації такої оцінки станом на 01.01.2015 року на коефіцієнт 3,997 та коефіцієнт для ріллі 1,756.

Згідно пункту 9 Договору від 10.09.2015 року орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 361.807,75 грн в рік, що становить 7% від нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по області, визначеної за матеріалами нормативної грошової оцінки земель 1995 року з урахуванням індексації такої оцінки станом на 01.01.2015 року на коефіцієнт 3,997 та коефіцієнт для ріллі 1,756.

Пунктом 11 вказаних договорі визначено, що орендна плата вноситься в такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частина річної орендної плати на розрахункові рахунки в місцевий бюджет Голобородбківської сільської ради Карлівського району Полтавської області, протягом 30 календарних днів наступного за останнім днем звітного (податкового) місяця.

В порушення п. 287.5 ст. 287 ПК України ГУ ДФС у Полтавській області було складено податкові повідомлення-рішення:

- від 27.06.2018 року № 503458-1306-1612, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 434.169,30 грн;

- від 27.06.2018 року № 503457-1306-1612, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 321.113,42 грн;

- від 17.06.2019 року № 8468323-5313-1612, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 434.169,30 грн;

- від 17.06.2019 року № 8468324-5313-1612, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 321.113,42 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду по справі № 440/3336/20 від 19.11.2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.02. 2021 року, вищезазначені податкові повідомлення-рішення були скасовані.

Для врегулювання та вирішення спірного питання при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки, ГУ ДПС у Полтавській області надіслано запит про отримання відомостей з ГУ Держгеокадастру у Полтавській області № 17398/6/16-31-24-08 від 11.05. 2021 року про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок за 2018-2019 роки.

На підставі отриманої від ГУ Держгеокадастру у Полтавській області інформації, податковим органом проведено перерахунок орендної плати за землю за 2018-2019 роки та сформовано і направлено ОСОБА_1 нові податкові повідомлення-рішення:

- від 18.05.2021 року № 1-2408-1612, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 471 853,26 грн (а.с. 7);

- від 18.05.2021 року № 2-2408-1612, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2018 рік у сумі 348 984,63 грн (а.с. 8);

- від 18.05.2021 року № 3-2408-1612, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 523 212,22 грн (а.с. 9);

- від 18.05.2021 року № 4-2408-1612, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік у сумі 383 794,67 грн (а.с. 10).

Незгода позивача з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями -рішеннями стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальності за порушення податкового законодавства урегульовані ПК України.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За визначенням пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

За приписами п. 285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п. 285.2 ст. 285 ПК України, базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

За приписами п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 288.1 ст. 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Таким чином, з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5.2 ст. 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 цього Кодексу, враховуючи при цьому положення ч.1 ст.58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, по факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Вказана правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладених в постановах від 07.08.2018 року по справі № 826/20301/13-а, від 25.02.2019 року по справі №805/4039/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 288.7 ст. 288 ПК України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

За нормами п. 289.1 ст. 289 ПК України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Стосовно розміру орендної плати за землю, суд зазначає, що ПК України встановлено тільки обмеження щодо максимального та мінімального розміру орендної плати за землю (п.288.5 ст.288 ПК України). За цим виключенням, інші питання щодо розміру орендної плати регулюються виключно договором оренди.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України від 06.10.1998 року № 161-XIV Про оренду землі (далі Закон № 161-XIV), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 161-XIV, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 161-XIV, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно ст. 13 Закону № 161-XIV, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону № 161-XIV визначені істотні умови договору оренди, серед яких є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем з ГУ Держгеокадастру у Полтавській області укладено договори оренди землі від 09.09.2015 року та 10.09.2015 року, на умовах яких позивач набув право строкового платного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 5321681200:00:003:0415 та 5321681200:00:002:0420 відповідно для ведення фермерського господарства.

Статтею 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

При цьому, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Суд зазначає, що доказів змін зобов`язання за договорами оренди землі, укладеними між ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та позивачем в частині розміру орендної плати, чи інших жодних доказів або пояснень, які б спростовували суми зобов`язання за цими договорами, з огляду на їх невідповідність 7% нормативної грошової оцінки орендованої позивачем земельної ділянки, визначеної станом на 2018 рік, 2019 рік, матеріали справи не містять, а сторонами до суду не було надано.

На вимогу суду відповідачем був наданий розрахунок сум орендної плати з урахуванням п.п. 288.5.1 та п.п. 288.5.2 п.288.5 ст. 288 ПК України, відповідно до якого річна сума платежу по земельній ділянці з кадастровим номером 5321681200:00:003:0415 площею 133,9202 станом на 2018 рік та станом на 2019 рік мала становити не менше ніж 203491,74 грн; по земельній ділянці з кадастровим номером 5321681200:00:002:0420 площею 181,0701 станом на 2018 рік та станом на 2019 рік мала становити не менше ніж 275136,017 грн.

Як свідчать матеріали справи, суми, визначені в договорах оренди від 09.09.2015 року та 10.09.2015 року, відповідають вимогам п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288, а саме: по земельній ділянці з кадастровим номером 5321681200:00:003:0415 площею 133,9202 га орендна плата становить 267594,52 грн; по земельній ділянці з кадастровим номером 5321681200:00:002:0420 площею 181,0701 га - 361807,75 грн.

Таким чином, позивачем дотримані вимоги п.п. 288.5.1 та п.п. 288.5.2 п.288.5 ст. 288 ПК України.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 протягом 2018-2019 років, на виконання умов пунктів 9, 11 договорів оренди землі від 09.09.2015 року та від 10.09.2015 року відповідно здійснював сплату орендної плати, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с.19-24) та не заперечується відповідачем.

З огляду на викладене, у відповідача були відсутні підстави виносити податкові повідомлення-рішення від 18 травня 2021 року № 1-2408-1612, № 2-2408-1612, № 3-2408-1612, № 4-2408-1612.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем, на якого ч. 2 ст. 77 КАС України покладений обов`язок доказування правомірності свого рішення, не довів суду правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від від 18 травня 2021 року № 1-2408-1612, № 2-2408-1612, № 3-2408-1612, № 4-2408-1612.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, документально підтверджені понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 11350,00 грн. підлягають стягненню на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2021 року № 1-2408-1612.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2021 року № 2-2408-1612.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2021 року № 3-2408-1612.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 травня 2021 року № 4-2408-1612.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 11350 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13 грудня 2021 року

Головуючий суддя А.О. Чеснокова