Рішення

від 13.12.2021 по справі 325/1031/21

ПРИАЗОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 325/1031/21 провадження № 2/325/328/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Діденко Є.В.,

за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Клепчев , про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати,

в с т а н о в и в:

31.08.2021 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить: 1) розірвати договір оренди земельної ділянки від 23.10.2019 р., укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Клепчев ; 2) стягнути з ТОВ Клепчев на його користь суму несплаченої орендної плати 40 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Воскресенської сільської ради, площею 5,34 га кадастровий номер 2324582200:02:001:0055. Вказана земельна ділянка була передана в оренду ТОВ Клепчев на підставі договору оренди від 23.10.2019 р. Відповідно до умов договору оренди, ТОВ Клепчев зобов`язалось вносити орендну плату в розмірі 20 000,00 грн. на рік за кожну земельну ділянку, у строк до 01 грудня кожного року. Однак, в порушення умов договору орендна плата не виплачується з 2019 року, тобто за 2019 та 2020 роки орендна плата не сплачена. Загальна сума заборгованості по орендній платі за земельну ділянку складає 40 000,00 грн. Позивач вказує, що несплата орендної плати є істотним порушенням умов договору з боку орендаря, і тому просить розірвати договори оренди та стягнути заборгованість з орендної плати.

Ухвалою судді від 06.09.2021 р. позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, серед яких, зокрема зазначено про необхідність повідомлення суду обставин державної реєстрації договору оренди і зазначення доказів, якими це підтверджується.

Ухвалою від 29.09.2021 р. позивачу продовжено строк для усунення недоліків, серед яких повторно вказано позивачу на необхідність зазначення у позові обставин державної реєстрації договору оренди і зазначення доказів, якими це підтверджується.

18.10.2021 року позивачем надані відомості з Державного реєстру речових прав щодо земельної ділянки, та докази на підтвердження повноважень представника.

Ухвалою від 20.10.2021 року відкрито спрощене позовне провадження, справа призначена до розгляду на 18.11.2021 року.

Судове засідання 18.11.2021 року відкладено на 13.12.2021 року через відсутність даних про сповіщення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

В судове засідання 13.12.2021 року позивач не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся телефонограмою, разом із позовом подав заяву про розгляд справи без його участі на підставі наявних матеріалів.

Відповідач в судове засідання 13.12.2021 року уповноваженого представника не направив, відзив не подав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На підставі статей 191, 223 ЦПК України, суд розглядає справу без участі сторін.

Вислухавши доводи учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Воскресенської сільської ради, площею 5,34 га кадастровий номер 2324582200:02:001:0055, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину від 22.05.2014 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно з актом приймання-передачі, 21.10.2019 року ФГ Південь повернуло ОСОБА_1 вказану земельну ділянку, у зв`язку із припинення договору оренди.

23.10.2019 року між ОСОБА_1 і ТОВ Клепчев був підписаний договір про оренду земельної ділянки, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надав в оренду ТОВ Клепчев земельну ділянку для сільськогосподарських потреб, кадастровий номер 2324582200:02:001:0055 площею 5,34 га.

Строк оренди складає 7 років (п. 6 Договору).

Пунктами 8-10 Договору визначений розмір орендної плати у грошовій формі - 20 000,00 грн. на рік, який підлягає індексації і сплачується до 01 грудня кожного року.

Згідно з пунктом 19 Договору оренди, земельна ділянка вважається переданою з моменту державної реєстрації Договору.

Пунктом 40 Договору оренди передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.06.2021 року № 263571854, земельна ділянка з кадастровим номером 2324582200:02:001:0055 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 ; 25.06.2021 року зареєстровано договір оренди вказаної земельної ділянки від 25.06.2021 року з Фермерським господарством Прокопенко О.М. .

Такі ж відомості містяться у Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 275443503 від 17.09.2021 р.

08.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ Клепчев із заявою про виплату орендної плати 20 000,00 грн., яка мала бути сплачена до 01.12.2020 р.

Також, позивач надав суду претензію до ТОВ Клепчев , яка не містить дати, підпису та відомостей про направлення відповідачу.

Відповідно до встановлених правовідносин, суд керується такими нормами права.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

На підставі ст. 6 Закону України Про оренду землі , право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 17 Закону України Про оренду землі визначено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 19 Закону України Про оренду землі , право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Відповідно до статей 21, 22 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди . Орендна плата справляється у грошовій формі.

На підставі ст. 24 Закону України Про оренду землі , орендодавець має право вимагати від орендаря , зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про оренду землі , орендар земельної ділянки зобов`язаний , зокрема, приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Згідно зі ст. 27 Закону України Про оренду землі , орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Статтею 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державній реєстрації прав підлягають , зокрема право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Аналіз наведених положень законодавства у співставленні з положеннями наданого позивачем договору свідчать, що укладення договору оренди, а також виникнення прав та обов`язків сторін договору пов`язується не тільки з підписанням сторонами договору оренди, але і з його державною реєстрацією.

У даній справі позивачем не надано доказів державної реєстрації у встановленому законом порядку договору оренди землі від 23.10.2019 року.

Навпаки, позивачем надані відомості з Державного реєстру речових прав, з яких слідує, що вказана земельна ділянка знаходиться в оренді у іншої юридичної особи - фермерське господарство Прокопенко О.М. .

Водночас, відомості про державну реєстрацію договору оренди від 23.10.2019 року з ТОВ Клепчев стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 2324582200:02:001:0055 - відсутні.

Ухвали суду від 06.09.2021 року та 29.09.2021 року, якими суд звертав увагу позивача на необхідність зазначення доказів державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, позивачем не виконані.

Таким чином, суд не може дійти висновку про виникнення прав і обов`язків сторін на підставі договору оренди від 23.10.2019 року.

Суд приймає до уваги, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 322/1178/17 зроблено висновок, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про розірвання договору оренди за відсутності його державної реєстрації у разі, якщо є об`єктивні обставини, що вказують на наявність значної міри позбавлення того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору оренди земельної ділянки. Проте, такий висновок стосувався невиконання орендарем обов`язку щодо державної реєстрації договору оренди, а у даній справі позов подано з інших підстав, і за вказаною земельною ділянкою вже зареєстровано інший договір оренди з іншою особою.

Крім того, відповідно до положень п. 18 Договору оренди та ст. 19 Закону України Про оренду землі , земельна ділянка вважається переданою з моменту державної реєстрації договору. З урахуванням відсутності доказів про державну реєстрацію договору оренди від 23.10.2019 року, а також ненаданням будь-яких інших доказів, які би підтверджували передання відповідачу ТОВ Клепчев вказаної земельної ділянки, суд приходить до висновку про не доведення факту передання відповідачу земельної ділянки і її використання, що також унеможливлює задоволення позову.

За таких умов, суд вважає, що позивачем не доведені обставини справи і підстави позову, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Повний текст рішення суду складено 13.12.2021 року.

Суддя Є.В. Діденко