Рішення

від 08.12.2021 по справі 740/6110/21

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/6110/21

Провадження № 2/740/1571/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2021 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Шевченко І. М.,

за участю секретаря судового засідання Зінич А. С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом,

установив :

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила визнати за нею право власності на земельну частку (пай), площею 3,2 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Сальненської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0323604, зареєстрованого в книзі сертифікатів 16 травня 1997 року за № 363 по КСП ім. Леніна, та визнати в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7423388100:03:001:0577, площею 2,7594 га, надану для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Сальненської сільської ради.

На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що ОСОБА_2 доводився їй рідним батьком, що підтверджується рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16.07.2019 року.

ОСОБА_2 був сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і онуком ОСОБА_5 та ОСОБА_6

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_6 за свого життя проживала чоловіком ОСОБА_5 та онуком ОСОБА_2 - батьком позивачки. Після її смерті відкрилася спадщина, до якої входила, зокрема, земельна ділянка (пай) площею 3,2 умовних кадастрових гектарів на території Сальненської сільської ради.

Спадкоємцем ОСОБА_6 був її чоловік ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив свої спадкові права. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до якої входить, зокрема, земельна ділянка площею 2,7594 га, надана для ведення особистого селянського господарства. Після смерті ОСОБА_5 його спадкоємцем став ОСОБА_2 , який фактично прийняв спадщину після діда, оскільки проживав на час смерті з ним, але не оформив свої спадкові права.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємицею стала позивачка, на той час неповнолітня, від спадщини не відмовлялася.

Позивачка звернулася до суду для визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом після батька, який прийняв спадщину, але не оформив її після своїх діда та баби.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 04 листопада 2021 року відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11-00 год. 08 грудня 2021 року.

У підготовче судове засідання сторони не з`явилися.

До суду надійшла заява позивачки про розгляд справи без її участі, підтримання позовних вимог та задоволення позову в повному обсязі.

Від представника відповідача - селищного голови Анатолія Стрільця надійшло до суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача та визнання позову у повному обсязі.

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно із ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки в підготовчому засіданні відповідач визнав позов у повному обсязі, і таке визнання позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та ухвалення рішення в підготовчому засіданні.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 липня 2019 року (а. с. 8).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане виконкомом Сальненської сільської ради.

ОСОБА_6 за свого життя проживала з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 16 червня 2021 року № 171/3102-24 Сальненського старостинського округу Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області.

Згідно з витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Разом з цим відповідно до довідки Сальненського старостинського округу Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області від 16 червня 2021 року № 172/3102-24, з ОСОБА_5 на час його смерті проживав внук ОСОБА_2 .

Відповідно до відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно з відповіддю начальника міськрайонного управління у Ніжинському районі та м. Ніжині головного управління держгеокадастру у Чернігівській області Т. Арвахі, на підставі розпорядження Ніжинської районної державної адміністрації від 31.05.1996 року № 167, ОСОБА_6 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 0323604, зареєстрований у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку від 16.05.1997 року за № 363 по КСП ім. Леніна на території Сальненської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, площею 3,2 умовних кадастрових га; ОСОБА_5 отримав державний акт серії ЧН № 143736, зареєстрований в книзі реєстрації 06.06.2003 року за № 345, який посвідчує його право власності на земельну ділянку (пай), надану для ведення особистого селянського господарства площею 2,76 га, кадастровий номер 7423388100:03:001:0577, проте дублікати зазначених сертифікатів видати неможливо через відсутність відповідних бланків.

Постановою державного нотаріуса Другої чернігівської державної нотаріальної контори від 21.08.2020 року № 868/02-31 Репех С. О. відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нею не було надано документів, що підтверджують право власності на зазначені земельні ділянки.

Статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, для оформлення права на спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до вимог ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

У разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Разом з цим у п. 23 постанови від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відмова в оформленні права власності на земельну ділянку свідчить про наявність правових підстав для визнання цього права в судовому порядку.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положеннями ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази кожного окремо та в сукупності, суд вважає за можливе ухвалити в підготовчому засіданні рішення про задоволення позову, у зв`язку з визнанням позову відповідачем, з урахуванням того, що таке визнання позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

При цьому зі справи не вбачається, що набуття позивачем права власності на зазначені земельні ділянки порушує права та законні інтереси інших осіб.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76 - 81, 200, 206, 247, 263 - 265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив :

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Лосинівської селищної ради Ніжинського району Чернігівської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку площею 3,2 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться на території Сальненської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, у порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_2 ) право власності на земельну ділянку площею 2,7594 га, надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7423388100:03:001:0577, що знаходиться на території Сальненської сільської ради, у порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складене і підписане 14 грудня 2021 року.

Суддя І. М. Шевченко