Ухвала

від 08.12.2021 по справі 759/26477/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/9308/21

ун. № 759/26477/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2021 року м. Київ

Слідча суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

представника власника майна ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах володільця майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2021 за № 12021110000000402,

ВСТАНОВИЛА:

До Святошинського районного суду міста Києва 22.11.2021 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах володільця майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06.08.2021 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2021 за № 12021110000000402, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888001:01:005:0004, загальна площа 0,9984 га, та 3220888000:06:001:0288, загальна площа 0,1833 га, що належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Дане клопотання адвокат обґрунтовує тим, що арешт на земельні ділянки, які належать ОСОБА_4 накладено не обґрунтовано. Також що на даній стадії досудового розслідування не доведено, що є необхідність у забезпеченні кримінального провадження, а саме накладенні арешту на земельні ділянки. Крім того, земельна ділянка не є речовим доказом у розумінні положень КПК України. В якості речових доказів можуть розглядатись лише документи, на підставі яких відбувалась зміна її характеристик чи власника. Земельна ділянка не може виступати знаряддям вчинення злочину, вона не зберегла на собі його сліди та не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку із тим, що перехід речових прав на земельні ділянки приватної власності відбувається на підставі відповідних цивільно-правових угод. Враховуючи відсутність державної реєстрації відступлення на користь ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» прав за іпотечним договорами, предметом іпотеки, за яких можливо були земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888001:01:005:0004, загальна площа 0,9984 га, та 3220888000:06:001:0288, загальна площа 0,1833 га, що належить ОСОБА_4 відсутні достатні підстави чи підозри вважати, що вказані земельні ділянки є доказом кримінального правопорушення чи підлягають спеціальній конфіскації або конфіскації на користь ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА».

У судовому засіданні адвокат клопотання підтримав та просив задовольнити. Також зазначив, що прохальна частина клопотання міститись технічну помилку, відтак, просив скасувати арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06.08.2021 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2021 за № 12021110000000402, а саме в частині накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888001:01:005:0004, загальна площа 0,9984 га, та 3220888000:06:001:0288, загальна площа 0,1833 га, що належить ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (справа № 759/17870/21, пр. № 1-кс/759/6489/21).

У судове засідання представник Київської обласної прокуратури та слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Київській області, будучи належно повідомленими про дату, час і місце розгляду скарги, не з`явилися, жодних клопотань на адресу суду не надходило.

Вислухавши думку адвоката, який вважав за можливе розглянути клопотання за відсутності прокурора та слідчого, слідча суддя вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності вказаних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Вислухавши доводи адвоката, дослідивши скаргу та долучені до неї додатки, слідча суддя дійшла такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Положеннями ч.1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 ПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч. 2 ст.170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У судовому засіданні встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2021 за № 12021110000000402, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06.08.2021 накладено арешт, зокрема, на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888001:01:005:0004, загальна площа 0,9984 га, та 3220888000:06:001:0288, загальна площа 0,1833 га, що належать ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно будь-яких органів (місцевого самоврядування, виконавчих комітетів, місцевих державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України), державним виконавцям та приватним виконавцям, Державному підприємству «СЕТАМ» (код ЄДРПОУ 39958500), а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження, здійснювати будь-які дії щодо відчуження, продажу та реєстраційні дії щодо відчуження будь-яким способом (в т.ч. шляхом продажу, дарування, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, припинення запису про іпотеку або припинення будь-якого іншого обтяження, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження стосовно нерухомого майна, скасування записів, поновлення записів, відкриття розділів, продажу з аукціонів, відкритих торгів, здійснювати звернення стягнення на майно, тощо) щодо об`єктів нерухомого майна.

Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, що арешт на вказане майно накладався з метою збереження речових доказів, а саме унеможливлення відчуження майна, а також з метою встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод, та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.

Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту, слідчий суддя обґрунтовано врахував наявність правових підстав, передбачених ч. 1-3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на таке майно.

Крім того, матеріали провадження, на підставі яких вирішувалося питання про накладення арешту свідчать, що на тому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим, прокурор у судове засідання не прибув, додаткових доказів чи документів на спростування доводів клопотання адвоката не надав, також не надав і доказів на підтвердження обставин, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що на даній стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що є необхідність у накладенні арешту на земельні ділянки, спеціальної конфіскації або конфіскації на користь ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА».

При цьому, слід зазначити, що прокурор, слідчий зобов`язані довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання.

Слідча суддя звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Разом з тим, такі додаткові доводи щодо необхідності продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, прокурором, слідчим у судовому засіданні не наведено.

Також у відповідності з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСі проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Отже, жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання адвоката та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, до суду надано не було, у зв`язку із чим слідча суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, дійшла до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.

Аналіз наявних у розпорядженні слідчої судді матеріалів свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту такого майна.

Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту, зокрема, на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888001:01:005:0004, загальна площа 0,9984 га, та 3220888000:06:001:0288, загальна площа 0,1833 га, що належать ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами, доданими до клопотання, та адвокатом в судовому засіданні. Крім того, слідчій судді не наведено додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Таким чином, слідча суддя дійшла до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння ОСОБА_4 майном на підставі зазначених обставин, оскільки адвокатом володільця майна доведено, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Враховуючи наведене, слідча суддя вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06.08.2021, оскільки не вбачає потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах володільця майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-174, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах володільця майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2021 за № 12021110000000402 (справа № 759/17870/21, пр. № 1-кс/759/6489/21), - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2021 за № 12021110000000402 (справа №759/17870/21, пр. № 1-кс/759/6489/21), а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220888001:01:005:0004, загальна площа 0,9984 га, та 3220888000:06:001:0288, загальна площа 0,1833 га, що належать ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Скасувати заборону розпоряджатися, відчужувати будь-яким чином вказані земельні ділянкі юридичним та фізичним особам, а також будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти з ним дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя ОСОБА_1