Ухвала

від 11.12.2021 по справі 324/2100/21

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 324/2100/21

Провадження № 1-кс/323/625/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2021 р. м. Оріхів

Слідчий суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Мінаєв М.М., при секретарі Тахтаул А.Л., за участю слідчого Петренко С.О., прокурора Худзія Є.А., захисника Войтенко А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021082320000383 від 09.12.2021 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чапаєвка Пологівського району Запорізької області, громадянина України, освіти середньої спеціальної, офіційно не працевлаштованого, такого, що проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу з особою, яка має інвалідність 2-ї групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1)26.10.1987 Пологівським районним судом за ч. 1 ст. 101 КК України (в редакції 1960р.), позбавлення волі до 3 років з випробувальним терміном на строк 2 роки;

2) 20.08.1993 Пологівським районним судом за ч. 2 ст. 142 КК України (1960р.), позбавлення волі до 5 років, звільнений 28.02.1998 по відбуттю строку покарання;

3) 17.12.1998 Пологівським районним судом за ч. 2 ст. 206, ч. 2 ст. 141 КК України (1960р.) до 4 років позбавлення волі. Звільнився 15.07.2002 по відбуттю строку покарання;

4) 03.12.2007 Пологівським районним судом за ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 122 КК України, позбавлення волі до 3 років з випробувальним терміном на строк 2 роки;

5) 28.07.2010 Пологівським районним судом за ч. 2 ст. 122 КК України, позбавлення волі до 1 року з випробувальним терміном на строк 1 рік;

6) 12.06.2013 Пологівським районним судом за ч. 1 ст. 125 КК України, до 100 годин громадських робіт;

7) 22.01.2015 Пологівським районним судом за ч. 1 ст. 289 КК України, до 3 років з випробувальним терміном на строк 1 роки;

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11.12.2021 року до Оріхівського районного суду Запорізької області за підсудністю, визначеною ухвалою Запорізького апеляційного суду від 10.12.2021 року, надійшло клопотання слідчого СВ Пологівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області Петренко С.О. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082320000383 від 09.12.2021 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, строком на два місяці.

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 09.12.2021 приблизно о 09 годині 22 хвилини, знаходячись у не встановленому слідством місці, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючись хуліганськими мотивами, діючи з прямим умислом, спрямованим на завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, об`єктом якого стала будівля, яка забезпечує діяльність органу державної влади, а саме Пологівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, розташована за адресою: Запорізька область, місто Пологи, вулиця Героя України ОСОБА_3 , будинок № 4, використовуючи наявний при ньому мобільний телефон марки FLY Ezzy 7 , в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора ПрАТ ВФ Україна з абонентським номером НОМЕР_1 , здійснив дзвінок на телефон спецлінії 102 Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУ НП в Запорізькій області, достовірно знаючи, що інформація, яку він збирається повідомити є неправдивою та розуміючи, що таке повідомлення створить обстановку загального страху і невпевненості у населення, порушить громадську безпеку та нормальну роботу правоохоронних органів міста Пологи та Пологівського району, повідомив оператору спецлінії 102 про те, що має намір підірвати , тобто готується знищити шляхом вибуху будівлю, яка забезпечує діяльність органу державної влади, а саме Пологівського районного відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Пологи, вул. Героя України ОСОБА_3 , будинок № 4 та яка належить на праві державної власності Державі України в особі Національної поліції України та перебуває на праві оперативного управління в Головному управлінні Національної поліції в Запорізькій області

Отже, на думку слідчого, наявні достатні підстави для підозри ОСОБА_1 у завідомо неправдивому повідомленні про підготовку вибуху, що загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими насідками, об`єктом якого стала будівля, що забезпечує діяльність органу державної влади, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.

Також слідчий у клопотання посилався на те, що в ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, оскільки встановлено обставини, які свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 не одружений, не має роботи, джерело його доходу не відоме, не має стійких соціальних зв`язків. Тому можна зробити висновок, що за місцем проведення досудового розслідування його нічого не затримує, і він, знаючи про це, зможе сховатися від суду і слідства, тим самим завадить встановленню істини по даному кримінальному провадженню.

Також встановлено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів та раніше вчиняв подібні, але малозначні дії, за що був притягнений до адміністративної відповідальності. Це свідчить про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, продовжить свою злочинну діяльність і тим самим вчинить ряд нових умисних тяжких злочинів.

За ствердженням слідчого, сама наявність судимостей підозрюваного ОСОБА_1 є його характеристикою, яка свідчить про його невиправність. Зазначені обставини свідчать про велику соціальну небезпеку ОСОБА_1 для громадян та суспільства в цілому, про необхідність його повної ізоляції, щоб захистити громадян, суспільство, державу від злочинних посягань, припинити злочинну діяльність, а так само припинення можливості сховатися від суду і слідства, перешкодити виконанню процесуальних рішень і є підставою вважати про те, що адекватним запобіжним заходом для ОСОБА_1 буде тримання під вартою.

Крім цього, на думку слідчого, застосувати щодо ОСОБА_1 більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, а саме особисте зобов`язання не можливо, так як він не зможе виконувати покладені на нього обов`язки у зв`язку з великою кількістю притягнень його до кримінальної відповідальності, особисту поруку також не можливо застосувати з зв`язку з відсутністю осіб, яких слідство вважає такими, що заслуговують довіру, і які б могли поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, і зобов`язатися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, домашній арешт також не можливо застосувати, так як даний злочин ОСОБА_1 вчинив шляхом телефонного дзвінка і перебуваючи вдома, він зможе продовжити свою злочинну діяльність. Заставу також не можливо застосувати, так як ОСОБА_1 ніде не працює, не має постійного джерела доходів та не має майна і грошових коштів, які можливо внести в якості застави.

В судовому засіданні слідчий Тихонок А.О. та прокурор Худзій Є.А. підтримали клопотання, пославшись на факти та норми права, викладені у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував. Пояснив, що він не переховувався і не збирається переховуватись від органів досудового розслідування та суду, до затримання, будучи обвинуваченим по декільком іншим кримінальним провадженням, завжди з`являвся за викликом працівників поліції та суду, жодних перешкод досудовому розслідуванню не чинив, має соціальні зв`язки, оскільки проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , яка має інвалідність 2-ї групи, внаслідок якої потребує постійного стороннього догляду, яку він ї здійснює. Власне, дзвінок на лінію 102, факт якого ОСОБА_1 не заперечував, був викликаний тим, що вранці 09.12.2021 року він намагався викликати для ОСОБА_4 швидку допомогу, яка відмовилась прибувати без наряду поліції. Тоді ОСОБА_1 декілька разів дзвонив за номером 102 та намагався викликати поліцію, щоб забезпечити приїзд швидкої допомоги, оскільки побоювався за життя ОСОБА_4 . В останній раз ОСОБА_5 подзвонив на лінії 102 та дійсно, перебуваючи у сильному душевному хвилюванні та відчаї через неспроможність забезпечити ОСОБА_4 медичною допомогою, висловив погрозу підірвати Пологівський відділ поліції. Однак цим самим він не мав наміру порушити нормальну роботу відділу поліції і не збирався реалізовувати цю погрозу, а лише хотів привернути увагу до своєї проблеми. Вибачається за свої дії. Крім того, ОСОБА_1 повідомив, що у нього склалися відносини з окремими працівниками Пологівського відділу поліції, які час від часу стають конфліктними.

Захисник Войтенко А.В. проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи повідомлену ОСОБА_1 підозру необґрунтованою, оскільки дзвінок ОСОБА_1 не був сприйнятий як реальне повідомлення про вибув, роботу відділу поліції порушена не була, рятувальні служби викликані не були. Крім того, раніше ОСОБА_1 був притягнутий за аналогічні дії до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП, і не є зрозумілим, чому в цей раз його вирішили притягти до кримінальної відповідальності. Також захисник посилався на те, що стан здоров`я ОСОБА_1 який хворіє на невиліковну форму туберкульозу, є несумісним з перебуванням в умовах попереднього ув`язнення. Крім того, у разі взяття його під варту його співмешанка ОСОБА_4 , яка не має ноги і не може себе обслуговувати, залишиться без догляду, що може становити небезпеку для її життя та здоров`я. Відтак, захисник вважав за можливе обмежитись запобіжним заходом, не пов`язаним з ізоляцією від суспільства.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення клопотання, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

У своїх рішеннях, зокрема, Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства , Нечипорук та Йонкало проти України , Європейський суд з прав людини наголошує, що обґрунтована підозра передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Обґрунтована підозра існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна розумно вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність обґрунтованої підозри , якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент вчинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі Волох проти України ).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування обґрунтована підозра не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи

Уявлення про обґрунтовану підозру має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, як випливає з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 дійсно підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого у ч. 2 ст. 259 КК України, за обставин, викладених у клопотанні.

09.12.2021 року ОСОБА_1 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

На підтвердження цієї підозри стороною обвинувачення надані такі докази:

-показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

-протокол огляду речей згідно було оглянуто DVD-R-диск із записом архіватора мовленнєвої інформації щодо розмови ОСОБА_1 із оператором спецлінії 102 про наміри підірвати будівлю Пологівського РВП ГУ НП в Запорізькій області;

-протокол огляду речей згідно з яким було оглянуто вилучений у ОСОБА_1 під час особистого обшуку мобільний телефон марки FLY Ezzy 7 , в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора ПрАТ ВФ Україна з абонентським номером НОМЕР_1 та виявлено вихідний дзвінок на номер 102 09.12.2021 о 09.22 годині, тривалістю 1 хв 01 сек.

-протокол затримання ОСОБА_1 згідно з яким під час особистого обшуку у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки FLY Ezzy 7 , в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора ПрАТ ВФ Україна з абонентським номером НОМЕР_1 .

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що факт вчинення зазначеного у повідомленні про підозру діяння підтверджується, тобто підозра є не є явно необґрунтованою і може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що на теперішній час існують такі заявлені органом досудового розслідування судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик вчинення нових кримінальних правопорушень.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж будуть створювати загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Клішин проти України наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, та додані до нього клопотання, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні не довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе зробити спробу переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Так, з матеріалів клопотання випливає, що ОСОБА_1 є обвинуваченим у декількох кримінальних провадженнях, які перебувають на розгляді в суді. Доказів ухилення його від участі у цих кримінальних провадженнях, як і доказів ймовірного його ухилення в межах даного кримінального провадження, сторона обвинувачення не надала.

Водночас матеріалами клопотання та його власними поясненнями підтверджується, що ОСОБА_1 схильний до здійснення необґрунтованих або безпідставних дзвінків на телефонний номер 102, за що, зокрема, вже притягувався до адміністративної відповідальності. Відтак, існує ризик того, що він продовжить таку діяльність, яке також може набути ознак кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження того, що лише тримання ОСОБА_1 під вартою усуне вказаний ризик.

На переконання слідчого судді, характер вчиненого ОСОБА_1 та надані учасниками провадження відомості про його особу та обставини життя вказують на те, що взяття його під варту надмірним запобіжним заходом, який не буде відповідати вказаному вище ризику. Обмеження особи у свободі пересування та вільному виборі місця проживання лише через вірогідність здійснення ними необґрунтованих дзвінків до поліції, які реальної загрози не несуть і не здатні порушити нормальну роботу органів поліції та прокуратури, не буде відповідати вимогам ст. ст. 177, 178 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

За таких обставин, слідчий суддя вважає за достатнє застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язку, зокрема, утримуватися від здійснення телефонних дзвінків на спеціальну телефонну лінію 102 з метою здійснення завідомо неправдивих повідомлень про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції Петренко С.О., погоджене прокурором Пологівської окружної прокуратури Запорізької області Худзієм Є.А., про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково .

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання строком на шістдесят днів, починаючи з 11.12.2021 року і по 08.02.2022 року включно, встановивши такі обов`язки:

1)прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду у місце та час, зазначені у відповідному виклику;

2)не відлучатися за межі Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від здійснення телефонних дзвінків на спеціальну телефонну лінію 102 з метою здійснення завідомо неправдивих повідомлень про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, що в разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід (особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою) та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звільнити з-під варти підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно в залі суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошений о 08 год. 30 хв. 14.12.2021 року.

Слідчий суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області М.М. Мінаєв