Справа №345/4277/21
Провадження № 2/345/1242/2021
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.12.2021 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Кардаш О.І., при секретарі судового засідання Боднар Н.Ю. розглянувши у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
ВСТАНОВИВ :
Представник позивача - адвокат Івасишин З.З. звернулася до суду з вищевказаним позовом, який мотивує наступним. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , як позичальник уклав з ОСОБА_1 договір позики від 16.11.2015 на 60 000 доларів США, що по перерахунку на гривні по курсу НБУ станом на 17.09.2021 становить 1 600 200 гривень. На підтвердження укладення договору позики та отримання грошей у присутності свідків відповідачем власноручно написана та видана позивачу розписка, а кошти відповідач зобов`язався повернути до 16.12.2015. 15.10.2018 ОСОБА_2 повернув ОСОБА_1 частину позики в розмірі 1 000 доларів США, що по перерахунку на гривні по курсу НБУ становило 27 230 грн., а також 17.06.2021 повернув ще частину боргу в сумі 13 000 грн. На даний час повного повернення заборгованості не відбулося, а спілкування з позивачем відповідач уникає.
Відповідно до розрахунку заборгованості від 17.09.2021, сума заборгованості за договорами позики від 16.11.2021 становить 1 833 328 грн., що включає в себе борг та 3% річних.
Тому ОСОБА_1 вважає за необхідне звернутись за захистом свого порушеного права до суду і просить винести рішення яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики, що складає 1 559 970 грн., 3% річних, що складає 273 358 грн, судовий збір та витрати на правову допомогу.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 01.10.2021 провадження у даній справі відкрито, а розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. При цьому, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_2 своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористався.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , як позичальник уклав з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 договір позики від 16.11.2015 на 60 000 доларів США, що по перерахунку на гривні по курсу НБУ станом на 17.09.2021 становить 1 600 200 гривень (а.с.30, 13).
На зазначеній вище розписці міститься підпис відповідача, а також вказано його прізвище та ініціали.
Суд вважає виникнення боргового зобов`язання за договором позики встановленим належним доказом, а саме оригіналом розписки.
На даний час повного повернення заборгованості не відбулося, а заборгованість станом на 17.09.2021 становить 1 833 328 грн., що включає в себе борг та 3% річних (а.с. 6).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
На підтвердження укладення договору позики та його умов, згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому виконавцем визначеної грошової суми, або визначеної кількості речей.
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина першастаття 1049 ЦК України).
За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника.
Розписка є документом, який боржник видає кредитору, підтверджуючи як укладення договору позики, так і його умови, а також, засвідчуючи отримання певної грошової суми.
У разі пред`явлення позову про стягнення боргу за позикою кредитор повинен підтвердити своє право вимагати від боржника виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей1046,1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умови.
Наявність оригіналу боргової розписки від 16.11.2015 у ОСОБА_1 , яку він надав суду, свідчить про невиконане зобов`язання відповідачем ОСОБА_2 , та підтверджує факт укладення договору позики, а також наявність боргу.
Доказів про погашення відповідачем ОСОБА_2 суми заборгованості суду не подано.
Відповідно достатті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що між сторонами існують договірні правовідносини з позики, позичальником не виконано зобов`язання перед позикодавцем, кошти, отримані у позику не повернуті, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Щодо вирішення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних від простроченої суми, слід зазначити наступне.
За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач здійснив розрахунок 3% річних, який відповідачем не спростований, та який суд визнає обґрунтованим.
Так як, ОСОБА_2 не спростовано розрахунку заборгованості поданого представником відповідача, з врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України також підлягають до задоволення.
29.10.2021 представником позивача була подана до суду заява про забезпечення позову, яка ухвалою від 01.11.2021 задоволена.
Згідно з ч.ч. 1, 7, 8 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
З огляду на те, що суд дійшов до висновку про необхідність ухвалення рішення щодо задоволення позову, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує у відповідності до до ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_4 суму боргу за договором позики, що складає 1 559 970 грн., а також 3% річних, що складає 273 358 грн., а загалом 1 833 328 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 11 350 грн. та витрати за надання правової допомоги у розмірі 5 000 грн.
Заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача , поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ:
Суд | Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2021 |
Оприлюднено | 15.12.2021 |
Номер документу | 101868569 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Кардаш О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні