Постанова

від 08.12.2021 по справі 911/118/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2021 р. Справа№ 911/118/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Кравчука Г.А.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Прогрес

на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2021

у справі № 911/118/21 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Студениківської сільської ради,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Прогрес

про стягнення 1 913 916,36 грн

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Бориспільської місцевої прокуратури Київської області (далі також - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Студениківської сільської ради (далі також - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Прогрес (далі - ТОВ Компанія Прогрес , відповідач) про стягнення 1 913 916,36 грн збитків у вигляді упущеної вигоди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, замовляючи реконструкцію виробничого комплексу під газонаповнювальну станцію по вул. Шевченка, 1-В, с. Петропавлівське, не звертався до органу місцевого самоврядування - Студениківської сільської ради за укладенням договору про пайову участь; всупереч Закону України Про регулювання містобудівної діяльності щодо обов`язку сплати пайової участі добровільно кошти пайової участі не сплатив, не звертався до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва з документами, які підтверджують вартість будівництва об`єкта; відповідач вимогу про сплату пайової участі проігнорував, кошти в розмірі 1 913 915,36 грн, що складає 4 % від кошторисної вартості будівництва, до місцевого бюджету позивача не сплатив.

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.06.2021 у справі №911/118/21 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ТОВ Компанія Прогрес на користь Студениківської сільської ради 1 913 916,36 грн збитків, а також на користь Київської обласної прокуратури - 28 708,75 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відповідач як замовник будівництва об`єкта, не звернувся до Студениківської сільської ради із заявою про виконання розрахунку розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва з документами, які підтверджують вартість будівництва об`єкта, здійснивши тим самим ухилення від укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію; внаслідок невиконання відповідачем обов`язку щодо пайової участі у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Студениківської сільської ради, остання була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту кошти у сумі 1913 916,36 грн.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням, ТОВ Компанія Прогрес звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, апелянт послався на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

В обґрунтування скарги відповідач зазначав, що суд проігнорував недотримання прокурором положень абз. 2 та 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру щодо порядку повідомлення повноважного органу про намір звернутись до суду від його імені для захисту інтересів держави; лист-повідомлення надіслано прокурором позивачеві 30.12.2020, а сам позов датовано 31.12.2020, який зареєстровано судом 11.01.2021 після новорічних свят, а відтак, у даному випадку прокурором було формально виконано вимоги закону, що не можна визнати належним виконанням вказаної норми; судом не враховано, що захищати інтереси держави насамперед повинні компетентні органи, а не прокурор, який, здійснюючи захист державних інтересів, має виконувати субсидіарну роль і не повинен вважатись альтернативним суб`єктом звернення до суду та замінювати собою компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

При цьому, скаржник наголошував на відсутності в нього обов`язку щодо сплати пайової участі у реконструкції виробничого комплексу з огляду на те, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні №132-ІХ від 20.09.2019, з 01.01.2020 втратила чинність стаття 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , якою було передбачено відповідний обов`язок; з 01.01.2020 у замовників відсутній обов`язок перерахувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, як і відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Бориспільська окружна прокуратура та позивач скористалися правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, прокурор вказував на те, що відповідачем вибірково використовуються норми Закону України №132-ІХ від 20.09.2019 та довільно трактуються на їхню користь відомості в частині скасування ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , однак ігноруються норми щодо необхідності перерахування коштів замовниками в 2020 році; у листі від 02.06.2020 №456 та в претензії від 08.12.2020 №919 Студениківська сільська рада посилається саме на обов`язок замовника будівництва упродовж 2020 року сплатити 4% вартості від кошторисної вартості будівництва, а не укласти договір про пайову участь; неправомірна бездіяльність ТОВ Компанія Прогрес щодо обов`язку взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Студениківська сільська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів (упущена вигода), що перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача, а сукупність наведених елементів є підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди; викладені у постановах Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №904/4442/19 та від 13.01.2021 у справі №922/267/20 правові висновки, на які посилається відповідач, не можуть бути враховані та використані для вирішення спору у даній справі, оскільки предмет розгляду у вказаних справах пов`язаних із визнанням укладеними договорів про пайову участь на підставі ст. 179 ГК України, а не зі стягненням збитків на підставі п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №132-ІХ від 20.09.2019.

Водночас, прокурор звертав увагу на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.03.2021 в справі №909/1402/19, стосовно того, що з аналізу частин 2 та 3 п. 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України №132-ІХ від 20.09.2019 вбачається, що замовники будівництва у 2020 році не звільняються від пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, проте її розміри та порядок сплати було змінено, зокрема, у порівнянні з приписами ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , при цьому, для сплати пайової участі у 2020 році укладення відповідного договору не є обов`язковим.

Крім того, прокурор наголошував, що необхідність звернення з даним позовом до суду викликана потребою захистити інтереси держави, оскільки протиправні дії ТОВ Компанія Прогрес зумовлюють ненадходження коштів пайової участі до бюджету Студениківської сільської ради на створення та розвиток інфраструктури населеного пункту, чим порушуються економічні інтереси держави та конкретної територіальної громади; Студениківська сільська рада не здійснювала самостійного захисту вказаних інтересів громади, зокрема, шляхом звернення з позовом до суду, у тому числі, після неодноразових направлень на її адресу прокурором листів упродовж квітня-грудня 2020 року про необхідність вжиття заходів щодо стягнення з ТОВ Компанія Прогрес до місцевого бюджету коштів пайової участі.

У свою чергу, позивач, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, також вказував на те, що доводи апелянта не ґрунтуються на нормах законодавства України та не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції; замовники будівництва у 2020 році не звільняються від пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та для сплати пайової участі у 2020 році укладення відповідного договору не є обов`язковим; в порушення вимог містобудівного законодавства щодо обов`язку сплати пайової участі ТОВ Компанія Прогрес добровільно кошти пайової участі не сплатило, обов`язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва з документами, які підтверджують вартість будівництва об`єкта, не виконало.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Компанія Прогрес на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2021 у справі № 911/118/21, розгляд апеляційної скарги призначено на 27.10.2021

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/5769/21 від 09.11.2021 у зв`язку з перебуванням судді Агрикової О.В., яка входить до складу колегії суддів на лікарняному з 26.10.2021, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/118/21.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2021 апеляційну скаргу у справі №911/118/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Кравчука Г.А., Чорногуза М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 апеляційну скаргу ТОВ Компанія Прогрес на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2021 у справі № 911/118/21 прийнято до провадження вищевказаним складом суду, розгляд апеляційної скарги призначено на 08.12.2021.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/6255/21 від 07.12.2021 у зв`язку з перебуванням судді Чорногуза М.Г., який входить до складу колегії суддів на лікарняному з 07.12.2021, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/118/21.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2021 апеляційну скаргу у справі №911/118/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Кравчука Г.А., Агрикової О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2021 апеляційну скаргу ТОВ Компанія Прогрес на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2021 у справі № 911/118/21, призначену на 08.12.2021, прийнято до провадження вищевказаним складом суду.

08.12.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, обґрунтована неможливістю забезпечити явку свого представника у судове засідання, посилаючись на зайнятість останнього у розгляді іншої справи, призначеної на вказану дату у Згурівському районному суді Київської області, а також неможливістю забезпечити явку іншого представника у судове засідання, за відсутності юриста у штаті товариства.

У судове засідання відповідач явку свого уповноваженого представника не забезпечив, про день, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

За приписами ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Крім того, враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 -IV (3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Колегія суддів враховує, що апеляційне провадження у даній справі було відкрито 27.09.2021, а відтак, в силу приписів ч. 1 ст. 273 ГПК України, строк розгляду апеляційної скарги відповідача закінчився 27.11.2021.

Крім того, у разі необхідності подати додаткові пояснення та доповнення до апеляційної скарги відповідач не був позбавлений можливості вчинити відповідні процесуальні дії шляхом направлення до суду відповідних письмових пояснень та клопотань.

Поставивши на обговорення заяву відповідача про відкладення розгляду справи, заслухавши думку представника позивача та прокурора, з огляду на встановлені строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду та враховуючи, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення спору у даній справі без заслуховування його пояснень, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила відмовити у задоволенні даної заяви та здійснити розгляд скарги за відсутності представника відповідача, явка якого у судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Представник позивача та прокурор вимоги апеляційної скарги не визнали, доводи, на яких вона ґрунтується вважають безпідставними, а судове рішення законним, у зв`язку з чим просили залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу відповідача - без задоволення.

08.12.2021 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, ТОВ Компанія Прогрес на підставі договору купівлі-продажу від 11.03.2013 придбало виробничий комплекс, що знаходиться за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Переяславське, вул. Шевченка, 1-В, розташований на земельній ділянці площею 5,59 га з кадастровим номером 3223385000:02:007:0014.

У травні 2017 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (далі - ДАБІ) видано замовнику будівництва - ТОВ Компанія Прогрес дозвіл № ІУ115171432014 на виконання будівельних робіт, найменування об`єкта: Реконструкція виробничого комплексу під газонаповнювальну станцію по вул. Шевченка, 1-В в с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області .

10.01.2020 ДАБІ видано замовнику будівництва - ТОВ Компанія Прогрес сертифікат № ІУ163200101563 на об`єкт будівництва - реконструкція виробничого комплексу під газонаповнювальну станцію по вул. Шевченка, 1-В в с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області, що підтверджується роздруківкою витягу з сайту ДАБІ (https://dabi.gov.ua) та інформацією, що міститься на вказаному сайті.

Відповідно до інформаційної довідки № 237114872 від 15.12.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, газонаповнювальна станція загальною площею 517,8 кв.м (об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 19291332110) за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Переяславське, вул. Шевченка, 1-В, буд 1-В належить на праві приватної власності ТОВ Компанія Прогрес на підставі договору купівлі-продажу №174 від 11.03.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. та сертифікату ДАБІ № ІУ163200101563 від 10.01.2020, виданого ДАБІ (щодо завершення реконструкції вказаного об`єкта будівництва).

Разом з тим, як зазначає прокурор, ТОВ Компанія Прогрес як замовник об`єкта будівництва Реконструкція виробничого комплексу під газонаповнювальну станцію по вул. Шевченка, 1-В, с. Петропавлівське станом на 01.01.2020 до органу місцевого самоврядування - Студениківської сільської ради не звернулося та договір про пайову участь не уклало.

Листом №456 від 02.06.2020 позивач повідомив відповідача про необхідність взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів (с. Переяславське) Студениківської сільської ради та сплатити (перерахувати) до її бюджету кошти на пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів у розмірі, що складає 4 % від кошторисної вартості будівництва.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Компанія Прогрес добровільно кошти пайової участі до місцевого бюджету не сплатило, обов`язок щодо звернення до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва з документами, які підтверджують вартість будівництва об`єкта, не виконало.

Посилаючись на те, що така неправомірна бездіяльність ТОВ Компанія Прогрес щодо його обов`язку взяти участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населеного пункту є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Студениківська сільська рада була позбавлена права отримувати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів (упущена вигода), що перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача, а сукупність наведених елементів відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, прокурор звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати з безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об`єктів інтелектуальної власності та інших дій суб`єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Статтею 2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Відповідно до ст.ст. 4, 9 Закону України Про архітектурну діяльність будівництвом є у тому числі нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єктів будівництва.

Реконструкція охоплюється законодавчим визначенням забудови, а особа, що її здійснює - є замовником.

Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 908/312/16 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №922/3627/18.

Як було зазначено вище, дозвіл № ІУ115171432014 на виконання будівельних робіт отримано відповідачем у травні 2017 року.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній до 01.01.2020, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній до 01.01.2020, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Частиною 1 цієї статті Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній до 01.01.2020, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Зі змісту статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній до 01.01.2020, вбачається, що у наведених у цьому законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, є обов`язковим на підставі закону.

Строк, визначений ч. 9 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній до 01.01.2020, для укладення договору пайової участі - протягом 15 днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, встановлено саме для добровільного виконання стороною такого обов`язку, і закінчення цього строку не припиняє цього обов`язку замовника та не звільняє замовника від обов`язку укласти договір. Адже невиконання особою положень законодавства не повинно призводити до настання бажаного для неї внаслідок такого невиконання результату у вигляді звільнення від платежу та надавати майнові переваги порівняно із законослухняною особою.

Рішенням Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 100-У-УІІ від 30.03.2018 затверджено Положення про порядок встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Студениківської сільської ради згідно з додатком 1; затверджено типову форму договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Студениківської сільської ради згідно з додатком 2.

Вказане Положення розроблене відповідно до ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Закону України Про інвестиційну діяльність , встановлює критерії визначення розміру та порядок сплати пайового внеску фізичними та юридичними особами та поширюється на всіх забудовників, незалежно від їх форми власності (за винятком випадків, зазначених у п. 1.4 цього Положення), які здійснюють в адміністративних межах Студениківської сільської ради будівництво (реконструкцію) об`єкта будь-якого призначення (пп. 1.1, пп. 1.2, пп.1.3 вказаного Положення).

Згідно з п. 3.1 Положення пайова участь у розвитку інфраструктури населених пунктів Студениківської сільської ради здійснюється на підставі договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Студениківської сільської ради, що укладається між замовником та Студениківською сільською радою в особі сільського голови.

Відповідно до п. 3.2 Положення забудовник звертається до виконавчого комітету сільської ради зі зверненням про виконання розрахунку розміру пайової участі та встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Студениківської сільської ради для подальшого укладення договору про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Студениківської сільської ради.

Згідно з п. 3.4 Положення договір укладається за зверненням (заявою) замовника про його укладення (у зверненні щодо укладення договору про пайову участь вказується інформація про банківські реквізити - розрахунковий рахунок, банк, МФО), з дотриманням вимоги, встановленої п. 3.6 даного Положення, до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Пунктом 3.5 Положення встановлено, що до заяви замовником додаються: виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копії установчих документів (копія паспорту фізичної особи та ідентифікаційного коду - для громадян); зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва (реконструкції) об`єкта містобудування, визначений згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами та затверджений замовником.

Таким чином, у відповідача виник обов`язок звернутися до Студениківської сільської ради із заявою про виконання розрахунку розміру пайової участі та встановлення розміру пайової участі для подальшого укладення договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області.

Однак, ТОВ Компанія Прогрес обов`язок щодо звернення до органу місцевого самоврядування із заявою про встановлення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва з документами, які підтверджують вартість будівництва об`єкта, не виконало.

Договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури між ТОВ Компанія Прогрес та Студениківською сільською радою не укладався.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності в редакції, чинній до 01.01.2020, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 23, 24 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (в редакції, чинній на дату видачі сертифіката - 10.01.2020) сертифікат видається органом державного архітектурно-будівельного контролю за формою, наведеною у додатку 7 до цього Порядку. Для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг заяву про прийняття в експлуатацію об`єкта та видачу сертифіката за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку, до якої додається акт готовності об`єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

02.01.2020 ТОВ Компанія Прогрес звернулось до Державної архітектурно-будівельної інспекції України із заявою про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та видачу сертифіката на об`єкт: Реконструкція виробничого комплексу під газонаповнювальну станцію по вул. Шевченка, 1-В в с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області . Додатком до вказаної заяви було додано Акт від 02.01.2019 готовності об`єкта до експлуатації.

Згідно з п. 5 Акта готовності об`єкта до експлуатації будівельні роботи виконано у строк: початок робіт - травень 2017 року; закінчення робіт - 2019 рік.

Відповідно до п. 10 Акта готовності об`єкта до експлуатації щодо об`єкта Реконструкція виробничого комплексу під газонаповнювальну станцію по вул. Шевченка, 1-В в с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією на будівництво становить 47847,909 тис. грн, у тому числі витрати на будівельні роботи 22900,009 тис. грн., витрати на машини, обладнання та інвентар 15215,635 тис. грн.

Згідно з п. 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів , датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Як було зазначено вище, 10.01.2020 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України замовнику будівництва - ТОВ Компанія Прогрес видано сертифікат № ІУ163200101563 на об`єкт будівництва - реконструкція виробничого комплексу під газонаповнювальну станцію по вул. Шевченка, 1-В в с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області, що підтверджується доданою прокурором до позову роздруківкою витягу з сайту ДАБІ (https://dabi.gov.ua).

Отже, як правильно вказано судом першої інстанції, датою прийняття в експлуатацію вказаного об`єкта є 10.01.2020.

З 01.01.2020 набув чинності пункт 13 розділу І Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні , яким виключено ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом) для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

3) замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Таким чином, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні , який діє з 01.01.2020, також встановлено, що протягом 2020 року обов`язок замовника будівництва звернутись до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Проте, як правильно зауважив суд першої інстанції, відповідач мав звернутись до Студениківської сільської ради ще протягом 2017- 2019 років, але обов`язок щодо звернення до органу місцевого самоврядування із заявою про виконання розрахунку розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва з документами, які підтверджують вартість будівництва об`єкта, в порушення п.п. 3.2, 3.4, 3.5 Положення про порядок встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Студениківської сільської ради (затвердженого рішенням Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області №100-У-УІІ від 30.03.2018), не виконав.

При цьому, відповідно до п.п. 3.2, 4.1 Положення про порядок встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Студениківської сільської ради вказане звернення мало передувати укладенню договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури між ТОВ Компанія Прогрес та Студениківською сільською радою.

Згідно з п. 3.6 Положення підставою для укладення договору є відповідне рішення сесії Студениківської сільської ради, яким для замовника встановлюється розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Студениківської сільської ради.

Відповідно до п. 3.7 Положення апарат сільської ради протягом 10 робочих днів готує проект договору та направляє його замовнику для підписання. Протягом 3 робочих днів замовник повертає підписаний проект договору.

Пунктом 4.1 Положення встановлено, що невід`ємною частиною договору є розрахунок розміру пайової участі. Розрахунок розміру пайової участі виконується виконавчим комітетом сільської ради протягом десяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про встановлення розміру пайової участі та виконання розрахунку пайової участі для подальшого укладення договору у грошовому виразі відсоткового значення від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта на підставі доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта з техніко-економічними показниками.

Відповідно до п. 2.5 Положення розмір пайової участі замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Студениківської сільської ради визначається відповідно до пунктів 2.2. та 2.3 цього положення і становить у разі будівництва (реконструкції): нежитлових будівель та споруд (за винятком тих, що перелічені у п. 1.4 цього Положення) - до 10% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта (пп. 2.5.1 Положення); житлових будинків (за винятком тих, що перелічені у п. 1.4 цього Положення) - до 4% загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта (пп. 2.5.2 Положення).

Листом № 456 від 02.06.2020 Студениківська сільська рада повідомила ТОВ Компанія Прогрес про необхідність взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів (с. Переяславське) Студениківської сільської ради Переявлав-Хмельницького району Київської області та сплатити до бюджету Студениківської сільської ради грошові кошти на пайову участь у розмірі 4% від загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта: Реконструкція виробничого комплексу під газонаповнювальну станцію по вул. Шевченка, 1-В в с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області , згідно розрахунку, що додано до вказаного листа.

Заявою від 23.06.2020 ТОВ Компанія Прогрес повідомило Студениківську сільську раду про відсутність у нього обов`язку щодо сплати пайового внеску відповідно до розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні .

11.12.2020 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №919 від 08.12.2020, якою позивач вимагав сплатити розмір пайової участі у сумі 1913916,36 грн в строк до 20.12.2020 згідно з доданим до даної претензії розрахунком (розміром) пайової участі щодо об`єкта будівництва. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до пп. 4, 5, 6 п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію; кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту; інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

З акта готовності об`єкта до експлуатації вбачається, що кошторисна вартість будівництва Реконструкція виробничого комплексу під газонаповнювальну станцію по вул. Шевченка, 1-В в с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області становить 47847,909 тис. грн, що становить 47847909,00 грн.

Предметом позову у даній справі є вимоги прокурора про стягнення з ТОВ Компанія Прогрес на користь Студениківської сільської ради збитків (упущеної вигоди) у сумі 1913916,36 грн.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, заявлена до стягнення сума збитків не перевищує розміру пайової участі замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Студениківської сільської ради, встановленого п. 2.5 Положення про порядок встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Студениківської сільської ради, та відповідає розміру пайової участі замовника будівництва, встановленому пп. 1 п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні , що складає 4% від кошторисної вартості об`єкта будівництва та становить 1913916,36 грн. (47847909,00 грн. х 4%).

Однак, відповідач, як замовник будівництва об`єкта: Реконструкція виробничого комплексу під газонаповнювальну станцію по вул. Шевченка, 1-В в с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області , пайову участь, розмір якої мав бути встановлений у договорі, який відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні був би чинним до моменту його виконання, до бюджету Студениківської сільської ради не сплатив.

За приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

З огляду на те, що сторони у цій справі не перебувають між собою в договірних відносинах, а позовні вимоги стосуються стягнення позадоговірної шкоди, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Місцевим господарським судом встановлено, що неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов`язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про виконання розрахунку розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва з документами, які підтверджують вартість будівництва об`єкта, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої не був укладений договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та відповідно Студениківська сільська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди.

Вина відповідача полягає у тому, що він як замовник будівництва об`єкта, не звернувся до Студениківської сільської ради із заявою про виконання розрахунку розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва з документами, які підтверджують вартість будівництва об`єкта, і як наслідок ухилився від укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що внаслідок невиконання відповідачем обов`язку щодо пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Студениківської сільської ради, остання була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту кошти в сумі 1913916,36 грн.

При цьому, місцевим господарським судом правомірно відхилені посилання відповідача на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені у постанові 17.03.2021 у справі №916/1740/18, оскільки обставини вказаної справи та даної справи є різними. Зокрема, судами під час розгляду справи № 916/1740/18 встановлено, що п. 1.6 Методики визначення пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, розробленої відповідно до Закону, покладає функцію підготовки проекту договору на виконавчий орган Одеської міськради - Управління капітального будівництва Одеської міської ради, після чого згідно п. 1.7 Методики Комісією визначається розмір пайової участі, затверджується головою Комісії, та згідно пункту 1.8 Методики після оформлення протоколу Комісії УКБ надсилає замовнику проект договору із пропозицією щодо його підписання протягом 10 календарних днів з моменту відправлення.

Однак, у даній справі судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до п.п. 3.2, 3.4 та п. 4.1 Положення про порядок встановлення розміру пайової участі (внеску) фізичних та юридичних осіб у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Студениківської сільської ради (затвердженого рішенням Студениківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області № 100-У-УІІ від 30.03.2018) підготовка проекту договору та виконання розрахунку розміру пайової участі здійснюється Студениківською сільською радою лише після реєстрації звернення замовника про встановлення розміру пайової участі та виконання розрахунку пайової участі для подальшого укладення договору, чого відповідачем, як замовником будівництва, дотримано не було.

Наведеним також спростовуються доводи відповідача щодо відсутності в матеріалах справи доказів надсилання Студениківською сільською радою відповідачеві проекту договору про пайову участь, оскільки надісланню проекту договору передує звернення замовника із заявою про встановлення розміру пайової участі та виконання розрахунку пайової участі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на встановлені обставини справи та вимоги законодавства, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову Керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Студениківської сільської ради до ТОВ Компанія Прогрес про стягнення 1 913 916,36 грн збитків.

При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про те, що позов у даній справі поданий прокурором без дотримання порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру , виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 3,5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 ГПК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін.

Суд апеляційної інстанції зважає на те, що у Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, наголошено, що вкрай важливо забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і щоб загальні завдання щодо захисту інтересів держави вирішувалися через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій було засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

З урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п.3 ч.2 ст.129 Конституції України).

Положення п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначено виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру , відповідно до ч.3 ст.23 якого прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Таким чином, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У кожній окремій справі, суд зобов`язаний з`ясувати, що мається на увазі під виключним випадком для представництва інтересів держави у суді прокурором і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

При цьому, з огляду на приписи ч. 4 ст. 236 ГПК України, суд апеляційної інстанції враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, в якій зазначено, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

В обґрунтування підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Студениківської сільської ради прокурором зазначено, що вказаним органом, який має необхідні повноваження у спірних правовідносинах, самостійно не вчинялися дії, спрямовані на захист інтересів держави, що були порушені внаслідок недотримання норм законодавства під час залучення та сплати пайової участі замовника будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту та недоотримання коштів пайової участі, що зумовлює ненадходження вказаних коштів до бюджету сільської ради на створення та розвиток інфраструктури населеного пункту, чим порушуються економічні інтереси держави та територіальної громади.

Так, підставою для звернення з цим позовом до суду в інтересах держави відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурором визначено саме нездійснення сільською радою, в порушення ст. 145 Конституції України, визначених ст. 18-1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , повноважень щодо звернення до суду на захист інтересів територіальної громади для забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Оцінивши доводи прокурора щодо обґрунтування підстав для представництва інтересів держави у даній справі на предмет відповідності їх вимогам норм чинного законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про їх обґрунтованість, виходячи з наступного.

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6,7,13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільська рада входить до системи місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За змістом ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні доходи місцевого бюджету є власністю територіальної громади сіл, селищ, міст, районів у містах.

Як встановлено судом першої інстанції, листами № 34-03-815вих-20 від 28.04.2020 та № 40-03-1066вих20 від 02.06.2020 Бориспільська місцева прокуратура звернулась до Студениківської сільської ради, в яких просила надати інформацію щодо залучення замовників будівництва, зокрема, ТОВ Компанія Прогрес до пайової участі та укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Листом № 467 від 05.06.2020 Студениківська сільська рада повідомила прокуратуру про те, що протягом 2018-2020 років ТОВ Компанія Прогрес не сплачувало пайову участь у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів об`єднаної територіальної громади сільської ради, зокрема, щодо об`єкта будівництва: Реконструкція виробничого комплексу під газонаповнювальну станцію по вул. Шевченка, 1-В, с. Переяславське (І черга будівництва) .

Листом № 666 від 21.08.2020 позивач повідомив прокуратуру про те, що у відповідь на запит ради щодо сплати пайового внеску ТОВ Компанія Прогрес відмовилось брати (сплачувати) пайову участь, у зв`язку з чим Студениківська сільська рада в цьому листі звернулась до прокуратури з проханням вжити відповідних заходів прокурорського реагування.

Листом № 40/03-2214вих20 від 15.12.2020 Бориспільська місцева прокуратура повідомила Студениківську сільську раду про необхідність самостійного захисту інтересів територіальної громади Студенківської сільської ради шляхом стягнення нарахованих сум пайової участі в судовому порядку в поточному 2020 році.

Листом № 969 від 22.12.2020 позивач повідомив прокуратуру про те, що бюджетом Студениківської сільської територіальної громади не передбачено фінансування судових витрат для подачі відповідного позову у 2020 році та про відсутність можливості залучення адвоката, оскільки відсутні кошти для забезпечення оплати наданої правової допомоги.

Листом № 40/03-2270вих-20 від 30.12.2020 прокурор повідомив позивача про намір звернення до суду в інтересах держави в особі Студенківської сільської ради щодо стягнення з ТОВ Компанія Прогрес збитків у вигляді упущеної вигоди у сумі 1913916,36 грн.

З огляду на викладене, на переконання колегії суддів, прокурором було дотримано всі вимоги процесуального законодавства при зверненні до суду з позовом у даній справі, у тому числі, вимоги ст. 23 Закону України Про прокуратуру , та належним чином обґрунтовано, в чому полягає порушення інтересів держави та конкретної територіальної громади, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення прокурора до суду, а відтак, доводи апелянта в цій частині є безпідставним та необґрунтованими.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2021 у справі №911/118/21 прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржуване рішення має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга ТОВ Компанія Прогрес - без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 129 ГПК України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Прогрес на рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2021 у справі №911/118/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 10.06.2021 у справі №911/118/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 911/118/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.12.2021.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Кравчук

О.В. Агрикова