Ухвала

від 13.12.2021 по справі 910/28311/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"13" грудня 2021 р. Справа№ 910/28311/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2021

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд-Інвест

на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 910/28311/15 (суддя - Мельник В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд-Інвест ,

2. Дочірнього підприємства з 100 % іноземною інвестицією Альт-Інвест

про стягнення 3 094 660, 89 доларів США,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 скаргу ТОВ Трейд-Інвест задоволено. Зобов`язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України закінчити виконавче провадження ВП № 54161641 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 22.03.2016 № 910/28311/15 на підставі пункту 5 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , у зв`язку з визнанням виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Зобов`язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України видалити відомості про ТОВ Трейд-Інвест з Єдиного реєстру боржників. В іншій частині відмовлено.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 30.11.2021 (згідно з відтиском штемпеля відділення поштового зв`язку) звернувся безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2021, а в задоволенні скарги ТОВ Трейд-Інвест відмовити в повному обсязі. Також скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи це отримання копії оскаржуваного акту 18.11.2021. Судовий збір заявник просив покласти на ТОВ Трейд-Інвест .

Крім того скаржником було заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в якому просив відстрочити оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

08.12.2021 до суду апеляційної інстанції від ТОВ Трейд-Інвест надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, в якому сторона зазначила, що скаржником не було надано належних доказів пропуску строку на апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 2, ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір .

Стаття 4 названого Закону встановлює, що за подання апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з апеляційної скарги, заявник оскаржує ухвалу суду першої інстанції. Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 складає 2 270, 00 грн.

Водночас, як видно з апеляційної скарги та доданих до неї документів, жодних доказів сплати судового збору скаржник до суду апеляційної інстанції не надав. Скаржником порушено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Клопотання обґрунтовано тим, що скаржник є бюджетною установою та фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; г) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

За змістом положень ст. 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України Про судовий збір , господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі, й у питанні звільнення від сплати судового збору.

В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення від сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття постанови у справі.

Однак, звертаючись з клопотанням про відстрочення від сплати судового збору, скаржник не надав жодних доказів неможливості сплати судового збору у розмірі, встановленому законом. Посилання на те, що скаржник є бюджетною установою та фінансується за рахунок Державного бюджету не є тією виключною обставиною в розумінні Закону України Про судовий збір , яка надає можливість відстрочити сплату судового збору. А тому такі посилання визнаються необґрунтованими.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що клопотання про відстрочення від сплати судового збору підлягає відхиленню, у зв`язку з необґрунтованістю у розумінні ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір та з урахуванням принципу рівності сторін.

Крім того, у відповідності до вимог ст. 113, 116 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Положеннями ч. 2, 3 ст. 256 ГПК України врегульовано правила поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване ухвала постановлена 29.10.2021. Тобто останнім днем для звернення з апеляційною було 08.11.2021. З апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції 30.11.2021, що підтверджується відтиском штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла скарга.

Звертаючись з цією апеляційною скаргою, скаржник також просив поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження. Так, скаржник зазначив, що отримав копію оскаржуваного рішення 18.11.2021. На підтвердження такої обставини скаржником надано копію - роздруківки картка реєстрації вхідного документа , в якій зазначено вхідний № 137687-22-21 та дату документа - 18.11.2021.

Північний апеляційний господарський суд зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Відповідно до п. 105, 106 Правил для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред`явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись. У разі одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, адресованих до запитання, на абонементну скриньку або за місцем роботи, а також коли адреса, зазначена на поштовому відправленні, поштовому переказі, не відповідає адресі місця реєстрації одержувача, крім даних про документ, що посвідчує особу, зазначається також адреса, за якою фактично проживає одержувач. Під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою Вручити особисто , внутрішнього рекомендованого листа з позначкою Судова повістка одержувач розписується та зазначає прізвище. Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою Судова повістка , адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи. Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що належним доказом, який підтверджує дату отримання копії ухвали суду є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що підлягає поверненню відправнику.

Натомість роздруківка картка реєстрації вхідного документа може лише підтверджувати факт реєстрації вхідної кореспонденції та не може ототожнюватися безпосередньо з отриманням адресатом рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20.

Водночас скаржник звернувся безпосередньо до суду апеляційної інстанції, матеріали справи у суду відсутні, а тому перевірити таку обставину не вбачається за можливе. При цьому будь-яких належних доказів на підтвердження факту отримання кореспонденції 18.11.2021, наприклад конверту, в якому надійшла копія оскаржуваного рішення, копія повідомлення про вручення поштового відправлення, тощо, скаржником суду не надано. А тому наданий стороною доказ на підтвердження факту отримання оскаржуваного судового акту 18.11.2021 не свідчить про таку обставину та не може вважатися допустимим у розумінні ст. 77 ГПК України. Обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, згідно з нормою ст. 74 ГПК України, покладається на сторону, яка посилається на відповідну обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України).

За загальним правилом ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Обов`язок з доведення поважності причини пропуску та надання на підтвердження відповідних обставин належних доказів покладається на сторону, яка клопоче про відповідне поновлення в порядку ст. 73, 76 - 79 ГПК України.

Північний апеляційний господарський суд зазначає, що заявлення клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити такий строк. Відповідне клопотання має бути підтверджено належними доказами. Відсутність належних доказів позбавляє суд можливості поновити такий строк.

Приписами ч. 3 ст. 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, скаржником не надано жодного доказу на підтвердження факту отримання оскаржуваного акту 18.11.2021, а тому саме таке посилання без належних доказів для поновлення строку на апеляційне оскарження визнається судом необґрунтованим, а тому наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 3 ст. 260 ГПК України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на те, що навіть за умови отримання оскаржуваного акту 18.11.2021 останнім днем для подачі апеляційної скарги в межах десятиденного строку припало на 29.11.2021 (28.11.2021 - вихідний день). Водночас апеляційну скаргу подано тільки 30.11.2021, тобто з пропуском десятиденного строку навіть за умови отримання оскаржуваної ухвали 18.11.2021 (що стороні необхідно довести). Скаржнику необхідно врахувати наведені обставини під час усунення недоліків апеляційної скарги.

Крім того, відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Вимоги до надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі встановлено ст. 259 ГПК України, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Водночас докази направлення копій апеляційної скарги на адресу ПАТ ВіЕс Банк , Дочірнього підприємства з 100 % іноземною інвестицією Альт-Інвест до скарги не додані. Скаржником надано докази надсилання скарги тільки ТОВ Трейд-Інвест .

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 262 ГПК України до відкриття апеляційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

Отже, скаржником не надано доказів надсилання іншим учасникам справи копій апеляційної скарги, як того вимагають приписи ст. 258, 259 ГПК України.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику надати докази на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної ухвали (конверт, в якому надійшла копія рішення, повідомлення про вручення поштового відправлення, тощо) та підстави пропуску строку більше десяти днів з дня отримання копії оскаржуваного акту для поновлення строку, сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством розмірі (2 270, 00 грн) та докази надсилання апеляційної скарги ПАТ ВіЕс Банк і Дочірньому підприємству з 100 % іноземною інвестицією Альт-Інвест , про що надати суду докази в десятиденний строк.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260, Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 у справі № 910/28311/15 залишити без руху.

3. Роз`яснити скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду відповідної заяви та доказів.

4. Попередити заявника, що в разі, якщо він не виконає вимоги даної ухвали в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич