Рішення

від 12.11.2021 по справі 908/2243/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/114/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2021 Справа № 908/2243/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2243/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька Торгова Асоціація» (вул. Івасюка, буд. 11, кв. 1, м. Львів, 79017, фактична адреса: вул. Наукова, буд. 2-Б, м. Львів, 79053, ідентифікаційний код 20794083)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл АП» (вул. Перемоги, буд. 63, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 40522810)

про стягнення 429800,00 грн.

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька Торгова Асоціація» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл АП» про стягнення безпідставно отриманих та утримуваних грошових коштів у сумі 429800,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2243/21 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Присвоєно справі номер провадження 24/114/21. Судове засідання для розгляду справи призначено на 15.09.2021.

Судові засідання у справі № 908/2243/21 було перенесено на 06.10.2021, на 25.10.2021, на 15.11.2021, про що судом винесено відповідні ухвали.

Позивачем подані суду заяви про розгляд справи за відсутністю позивача та його представника.

Ухвалою суду від 08ю11.2021 судом, з власної ініціативи виправлено в ухвалі суду від 23.20.2021, у зв`язку з чим судове засідання перенесено з 15.11.2021 на 12.11.2021.

З огляду на те, що представники сторін у судове засідання не з`явилися, судове засідання 12.11.2021 проводилося без фіксування технічними засобами, на підставі ч. 3 ст. 222 ГПК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 03.08.20218 позивач платіжним дорученням № 892 від 03.08.2018 перерахував на банківський рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 429 800,00 грн. Водночас, оскільки за період часу з 03.08.2018 по дату подачі позову відповідач не поставляв та не поставив на адресу позивача будь-яких товарів, робіт (послуг), або навіть їх частину, вважає, що вищевказані грошові кошти отримані відповідачем без достатньої правової підстави, а відтак, за відсутності будь-яких договірних та інших відносин між позивачем та відповідачем, мають бути повернуті шляхом стягнення з відповідача в судовому порядку на підставі ст. 1212 ЦК України.

Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

У судовому засіданні 12.11.2021 справу розглянуто, ухвалено рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

03.08.20218 ТОВ «Галицька Торгова Асоціація» платіжним дорученням № 892 від 03.08.2018 перераховано на рахунок ТОВ «Стіл АП» грошові кошти у розмірі 429800,00 грн.

На підтвердження факту перерахування коштів позивачем надано копію платіжного доручення № 892 від 03.08.2018 на суму 429800,00 грн. із призначенням платежу: частково оплата - 70% за автопідйомник та сис. підземного збору сміття зг. рах. №СФ-19 від 02.08.2018 у т.ч. ПДВ 20% - 71633,33 грн. , а також виписку з банківського рахунку позивача за 03.08.2018.

Позивач зазначає, що за результатами проведеного аудиту діяльності ТОВ «Галицька Торгова Асоціація» за 2018 рік виявлено факт перерахування 03.08.2018 грошових коштів в сумі 429800,00 грн на поточний банківський рахунок відповідача без належної правової підстави, тобто без укладеного договору та інших первинних документів.

З огляду на вищевказаний факт, позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. № 09/04-2021 від 09.04.2021 про повернення помилково перерахованих коштів в сумі 429800,00 грн протягом 7 днів.

Оскільки претензія залишена відповідачем без реагування, позивач 09.06.2021 звернувся до відповідача з повторною претензією за вих. № 09/06-2021, в якій, керуючись нормами та положеннями Цивільного кодексу України, зокрема, положеннями ст. 1212 ЦК України просив відповідача повернути помилково перераховані та утримувані відповідачем без належної правової підстави грошові кошти в сумі 429800,00 грн.

Проте, Повторна претензія також залишена відповідачем без відповіді та задоволення, грошові кошти не повернуто, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом, за яким було відкрито провадження по даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Враховуючи, що між позивачем та відповідачем відсутності будь-яких договірні та інші відносини, позивач звернувся до відповідача з вимогами повернути безпідставно отримані грошові кошти в сумі 429800,00 грн в семиденний строки на підставі ст. 1212 ЦК України.

Згідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач грошові кошти у визначений строк позивачу не повернув.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себеза рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов:

1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи;

2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17).

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Крім того згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні. Однак необхідною умовою для цього є відсутність або відпадіння достатньої правової підстави (висновок викладений у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17).

Отже для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі (аналогічний висновок викладений у Постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2018 у справі № 334/2517/16-ц та від 13.01.2021р. у справі № 539/3403/17).

Подібний висновок також сформульовано у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 910/16334/19.

Приписами ст.ст. 11, 202 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Спірні грошові кошти у сумі 429 800,00 грн. були перераховані позивачем на рахунок відповідача платіжним дорученням № 892 від 03.08.2018 із призначенням платежу: часткова оплата- 70% за автопідйомник та сис. підземного збору сміття зг. рах. №СФ-19 від 02.08.2018 у т.ч. ПДВ 20% -71633,33 грн. .

Водночас, суду не надано доказів того, що між позивачем та відповідачем було укладено будь-які договори, угоди, контракти тощо, або доказів того, що відповідач поставляв позивачу товар, в т.ч. й той, що вказаний у розділі платіжного доручення - призначення платежу .

Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

Позивачем доведено, що відповідач без достатньої правової підстави набув кошти, які зобов`язаний був повернути на вимогу ТОВ «Галицька Торгова Асоціація» впродовж 7 днів на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України

Відповідач не спростував доводів позивача та висновків суду, свою правову позицію у справі не висловив, доказів перерахування грошових коштів не надав.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 429800,00 грн. безпідставно набутих коштів є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у розмірі 6447,00 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл АП» (вул. Перемоги, буд. 63, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 40522810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька Торгова Асоціація» (вул. Івасюка, буд. 11, кв. 1, м. Львів, 79017, фактична адреса: вул. Наукова, буд. 2-Б, м. Львів, 79053, ідентифікаційний код 20794083) - 429800 (чотириста двадцять дев`ять тисяч вісімсот) грн 00 коп. безпідставно отриманих та утримуваних грошових коштів та 6447 (шість тисяч чотириста сорок сім) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14.12.2021.

Суддя Т.А. Азізбекян