Рішення

від 05.12.2021 по справі 916/3034/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3034/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання Пелехатій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Тимошенко О.А. (на підставі довіреності);

від відповідача: Ричков М.Ю. (на підставі ордеру);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Військової частини НОМЕР_1 (57116, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Михайлівка, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 );

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ» (65026, м. Одеса, пл. Катерининська 8, кв. 14, код ЄДРПОУ 39279490);

про стягнення 272 064,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 06.10.2021 позивач Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №3134/21) до відповідача ТОВ «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ», в якій просить суд стягнути з останнього пеню в розмірі 88944,00 грн., штраф у розмірі 183120,00 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено умови договору постачання №50 від 26.05.2020, а саме не виконано обов`язку щодо своєчасної поставки замовленого товару.

11.10.2021 судом отримано від Військової частини НОМЕР_1 заяву про долучення до матеріалів справи доказів належного направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.10.2021 було відкрито провадження у справі №916/3034/21 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03.11.2021 о 14:00.

03.11.2021 до суду надійшов від ТОВ «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ» відзив (вх. ГСОО №29228/21), в якому відповідач зазначив, що ТОВ «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ» не отримувало від Військової частини НОМЕР_1 письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору постачання №50, що відповідає вимогам пункту 4.1 Договору, в якому визначаються обсяги закупівлі партії товару за попереднім погодженням сторін, а тому, на думку відповідача, відсутні юридичні підстави стверджувати, що ТОВ «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ» порушені зобов`язання щодо строків поставки товару в цієї частині.

Також відповідач вказує, що у листах-відповідях позивачу неодноразово було повідомлено, що об`єктивною обставиною, яка вплинула на строки постачання ТОВ «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ» товару за Договором № 50, стало установлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України карантину, що призвело до суттєвого збільшення вартості металу, дані обставини унеможливили виконання зобов`язань з боку відповідача за вказаним договором, у зв`язку з чим відповідач запропонував відповідачу розірвати договір за взаємною згодою сторін, однак така пропозиція була проігнорована позивачем.

У судовому засіданні 03.11.2021, суд ухвалою у протокольній формі оголосив перерву для розгляду справи по суті до 29.11.2021 о 12:00.

12.11.2021 судом отримано від Військової частини НОМЕР_1 відповідь на відзив (вх. ГСОО №30338/21, в якій позивач повідомив, що 12.08.2020 Військова частина НОМЕР_1 направила лист-заявку у письмовій формі №20/1675 відповідачу, якою було встановлено термін поставки до 15.09.2020 та в листах-відповідях відповідач повідомляв, що виконання умов Договору у визначені строки є неможливим у зв`язку з загрозою збройного конфлікту та епідемією, при цьому посилався на п.7.6 Договору, в якому визначено, що Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором, якщо доведуть, що воно сталося не з їх вини чи внаслідок дії непереборної сили (форс-мажорних обставин), які не існували на час підписання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, війна та інші). Доказом виникнення таких обставин є документи, видані уповноваженими на те органами.

При цьому, як зазначає позивач, зазначені відповідачем в повідомленнях обставини існували на момент підписання Договору, а також відповідачем не надано документу, виданого уповноваженими на те органами, що підтверджує виникнення вищезазначених обставин.

Крім цього, позивач вказує, що розірвання Договору за взаємною згодою сторін, що зазначено у надісланій Відповідачем додатковій угоді, було неприйнятним, оскільки невиконання укладеного Договору відповідачем призвело до того, що вже в 2021 році ціна на даний товар значно зросла, тому в межах виділених коштів його закупівля так і не відбулася.

Також, на думку позивача, відповідач у відзиві не наводить обґрунтованих доводів, що він вжив всіх належних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язань за Договором (ст. 614 ЦКУ).

29.11.2021 судом отримано від ТОВ «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ» додаткові пояснення по справі (вх. ГСОО №31904/21), в яких відповідач зазначив, що позивачем не було направлено, а відповідачем в свою чергу не було отримано письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, в якому визначаються обсяги закупівлі товару (в повному обсязі чи партія), а тому відсутні законні підстави стверджувати, що відповідачем порушені зобов`язання щодо строків поставки товару за вказаним договором. Відповідач звертає увагу, що заява вих. № 20/1675 від 12.08.2020 не є належним повідомленням про готовність до виконання умов договору, оскільки не містить обсягів закупівлі товару.

Також, як вказує відповідач, відповідно до повідомлення № 1 від 19.10.2020, Договір постачання № 50 від 26.05.2020 укладеній між позивачем та відповідачем, розірвано в односторонньому порядку зі сторони позивача та як було зазначено вище, граничний строк поставки товару визначено 21.12.2020, тобто, на думку відповідача, те, що позивачем не надсилалось відповідачу письмове повідомлення про готовність до виконання умов договору, в якому визначаються обсяги закупівлі товару (в повному обсязі чи партія), та те, що вказаний договір було розірвано до граничного строку поставки товару з ініціативи позивача, вбачається, що відповідачем взагалі не порушено умови вказаного договору щодо строків поставки товару.

У судовому засіданні 29.11.2021 суд ухвалою у протокольній формі оголосив перерву для розгляду справи по суті до 06.12.2021 о 10:30.

06.12.2021 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, представник відповідача заперечив проти позовних вимог, просив суд відмовити в їх задоволенні.

У судовому засіданні 06.12.2021 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив, що повне рішення буде складено 13.12.2021.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

26.05.2020 між Військовою частиною НОМЕР_1 (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ» (Постачальник) укладено договір постачання №50, відповідно до п.п. 1.1.,1.2. якого, Постачальник зобов`язується у 2020 році поставити та передати у власність Покупцю товар, зазначений у Специфікації (Додаток 1), що є невід`ємною частиною Договору, Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах Договору. Номенклатура, асортимент та кількість товару зазначені у Специфікації та визначаються відповідно до Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - 44210000-5, а саме: Макет будинку триповерховий навчального місця виконання тактичних дій без бойової стрільби.

Згідно п.3.1. Договору, уіна Договору (загальна вартість товару) є твердою та за складовими визначеними у Специфікації становить 2 616 000.00 грн. (два мільйони шістсот шістнадцять тисяч гривень 00 копійок) в т.ч. ПДВ 436 000,00 грн. (чотириста тридцять шість тисяч гривень 00 копійок).

Як передбачено п.п. 4.1., 4.2. Договору, Постачальник здійснює постачання товару протягом 10 днів з дня отримання від Покупця письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, в якому визначаються обсяги закупівлі товару (в повному обсязі чи партія), але не пізніше 21.12.2020 року незалежно від того чи було направлено повідомлення. Перегляд строків постачання товару може здійснюватися у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили такий перегляд у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Покупця, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі.

Пунктами 5.1.1., 5.1.5. Договору встановлено, що Покупець має право: вимагати від Постачальника своєчасного та якісного постачання товару у строки та на умовах, визначених Договором; відмовитися від Договору в односторонньому порядку (розірвати Договір) та вимагати відшкодування збитків, письмово повідомивши про це Постачальника, у разі неналежного виконання зобов`язання Постачальником, істотних порушень Договору з його боку та якщо він своєчасно не розпочав поставку товару або здійснює її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Положеннями п.п. 5.4.1. - 5.4.3. Договору визначено, що Постачальник зобов`язаний: поставити товар, якість якого відповідає вимогам Розділу 2 Договору, у строки та на умовах, встановлених Договором; поставити та передати товар Покупцю в порядку, установленому Договором, з оформленням визначених Договором документів; письмово повідомити Покупця про обставини, які перешкоджають належному виконанню обов`язків за Договором.

Відповідно п.п. 7.2., 7.4. Договору, за порушення строків виконання зобов`язань по Договору Постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості на користь Покупця. Сплата пені та штрафу не звільняє Сторін від виконання зобов`язань за Договором.

Згідно п.п. 7.6. 7.8. Договору, Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором, якщо доведуть, що воно сталося не з їх вини чи внаслідок дії непереборної сили (форс-мажорних обставин), які не існували на час підписання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, війна та інші). Доказом виникнення таких обставин є документи, видані уповноваженими на те органами. Сторона, яка не може виконувати зобов`язання внаслідок дії непереборної сили (форс-мажорних обставин), зобов`язана не пізніше 5 днів з дати настання таких обставин повідомити у письмовій формі іншу Сторону та надати підтверджуючі документи. Якщо дія непереборної сили (форс-мажорних обставин) буде продовжуватись більше, ніж 30 днів, то кожна із Сторін вправі розірвати Договір. В такому разі, жодна із Сторін не має права вимагати від іншої відшкодування збитків.

Як встановлено п.п. 8.1., 8.3. Договору, Договір набуває чинності з дня підписання Сторонами і діє до 31.12.2020 року, крім гарантійних та фінансових зобов`язань, які діють до їх повного виконання. Зміни та доповнення до Договору вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладання додаткових угод, які підписуються Сторонами та є невід`ємними його частинами з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Пунктом 8.4. Договором передбачено, що дострокове розірвання Договору можливе відповідно до п.5.1.5 Договору чи за письмовою згодою Сторін, якщо інше не встановлено Договором або законодавством України. Договір вважається розірваним в односторонньому порядку з дати отримання Постачальником обґрунтованого письмового повідомлення від Покупця.

Положеннями п.8.7. Договору визначено, що невід`ємною частиною Договору є додатки: Додаток 1 Специфікація товару на 1 арк.

Специфікацією товару КПКВ 2101020, яка являється додатком №1 до договору №50 від 26.05.2020, Сторонами погоджено вид товару, а саме ДК 021:2015 - 44210000-5 - Макет будинку триповерховий навчального місця виконання тактичних дій без бойової стрільби кількість 3 шт., ціну за одиницю, яка становить 726666,667 грн. та суму без ПДВ у розмірі 2180000,00 грн. та з ПДВ у розмірі 2616000,00 грн.

12.08.2020 Військовою частиною НОМЕР_1 направлено заявку №20/1675 директору ТОВ «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ» на виконання умов договорів, в тому числі №50 від 26.05.2020 та встановлено строк поставки та встановленню макетів будинків до 15.09.2020.

Вказана заявка викладена наступного змісту: «На виконання умов договору №49 від 26.05.2020 року, №50 від 26.05.2020 року, №51 від 26.05.2020 року, №76 від 15.06.2020 року, №78 від 15.06.2020 року, та в зв`язку з проведенням навчань, просимо Вас закінчити роботи по встановленню макетів будинків до 15.09.2020 року».

17.09.2020 Військова частина НОМЕР_1 надіслала повідомлення №20/1945 ТОВ «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ» щодо порушення строків постачання товару, в якому позивач повідомив відповідача, що станом на 17.09.2020 року замовлений товар не поставлено, клопотання про перегляд строків поставки від Постачальника не надходило та запропоновано вирішити спори шляхом переговорів.

21.09.2020 ТОВ «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ» надало Військовій частині НОМЕР_1 на повідомлення №20/1945 письмову відповідь №11/09, в якій зазначило, що Об`єктивною обставиною, яка вплинула на строки постачання Товариством товарів, зокрема, за Договором № 50, стало установлення відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території Укршни карантину, що призвело до збільшення вартості металу та повідомило, що такі обставини унеможливлюють постачання Товариством Товару за Договором №50.

07.10.2020 Військова частина НОМЕР_1 надіслала ТОВ «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ» претензію №20/2099 щодо порушення строків постачання товару, якою було повідомлено відповідача, що станом на 06.10.2020 замовлений товар не було поставлено та обставини на які посилається Постачальник, що унеможливлюють поставку замовленого товару, також існували на момент підписання Договору та попереджено, що у разі невиконання ТОВ «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ» договірних зобов`язань, Військова частина НОМЕР_1 змушена буде звернутись до суду за захистом своїх прав.

15.10.2020 ТОВ «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ» направило Військовій частині НОМЕР_1 відповідь №10/10 на претензію №20/2099, в якій повторно відповідач повідомив позивача про обставини, які унеможливлюють виконання договірних зобов`язань та зазначив, що ТОВ «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ» не було отримано від Покупця письмового повідомлення про готовність до виконання умов Договору, що відповідає вимогам пункту 4.1 Договору, в якому визначаються обсяги закупівлі партії товару за попереднім погодженням сторін, а тому відсутні юридичні підстави стверджувати, що Постачальником порушені зобов`язання щодо строків поставки Товару в цієї частині. А також даним листом запропоновано Покупцю розірвати Договір №50 за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди.

20.10.2020 Військовою частиною НОМЕР_1 під підпис було надано ТОВ «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ» повідомлення №1 від 19.10.2020 про розірвання договору постачання №50 від 26.05.2020 в односторонньому порядку та пред`явлено вимогу по сплаті штрафних санкцій.

Отже, невиконання відповідачем договірних зобов`язань за договором постачання №50 від 26.05.2020 в частині поставки замовленого товару та несплата штрафу стало підставою для звернення Військової частини НОМЕР_1 до суду про стягнення штрафних санкцій з ТОВ «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ», а саме: пені в розмірі 88944,00 грн. та штрафу у розмірі 183120,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч.1. ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено статтею 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

За ч.1,2 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Як визначено ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частинами 1, 3 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За положеннями ч.2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Як було встановлено судом, положеннями п.4.1 договору постачання №50 передбачено, що Постачальник здійснює постачання товару протягом 10 днів з дня отримання від Покупця письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору, в якому визначаються обсяги закупівлі товару (в повному обсязі чи партія), але не пізніше 21.12.2020 року незалежно від того чи було направлено повідомлення.

Отже, суд зазначає, що сторонами договору було погоджено обов`язкову умову щодо замовлення товару, а саме письмове повідомлення, в якому визначаються обсяги закупівлі товару (в повному обсязі чи партія).

В свою чергу, як вбачається із матеріалів справи, позивачем направлено відповідачу письмову заявку-замовлення на поставку товару, зокрема, за договором постачання №50 та встановлено строк виконання замовлення до 15.09.2020, проте не визначено обсяг закупівлі товару.

Крім цього, позивач скористався свої правом на розірвання договору постачання №50 в односторонньому порядку, яке передбачене цим договором, та 20.10.2020 повідомив відповідача про припинення договірних відносин.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи, що Військовою частиною НОМЕР_1 не дотримано вимог оформлення письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору в частині зазначення обсягу закупівлі товару, суд дійшов висновку, що у ТОВ «ЕКО ЕНЕРДЖІ ІНЖИНІРИНГ» були відсутні правові підстави для виконання такого замовлення в строк, встановлений позивачем, а саме до 15.09.2020, а також, з огляду на те, що позивачем в односторонньому порядку розірвано договірні відносини до настання крайньої дати здійснення поставки, то суд не вбачає порушення відповідачем строків виконання поставки за договором постачання №50, оскільки при розірванні договору зобов`язання сторін припиняються.

Згідно з вимогами частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Отже, з огляду на те, що судом не встановлено порушень договірних зобов`язань щодо поставки товару зі сторони відповідача за договором №50, то заявлені позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій не підлягають задоволенню, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відмову у позові у повному обсязі.

Враховуючи відмову судом у позові, судові витрати відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2.Судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне рішення складено 13 грудня 2021 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська