Рішення

від 07.12.2021 по справі 754/2384/21

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/3331/21

Справа №754/2384/21

РІШЕННЯ

Іменем України

07 грудня 2021 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Таран Н.Г.

секретаря судового засідання Куценко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Мілоан , Товариства з обмеженою відповідальністю Кредит-Капітал , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Мілоан , Товариства з обмеженою відповідальністю Кредит-Капітал , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Мотивуючи свої вимоги позивач вказувала на те, що 09.11.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 11186 про звернення стягнення з позивача на користь відповідача не сплачену у строк за кредитним договором № 9943486 від 10 . 05.2019 р. заборгованість за сумою кредиту у розмірі 16 250,00 грн. Правонаступником всіх прав та обов`язків ТОВ Мілоан за договором відступлення права вимоги № 36-МЛ від 20.08.2019 р. є ТОВ ФК Кредит-Капітал .

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва 26 .0 1.2021 р. відкрито виконавче провадження № 64294845 з виконання виконавчого напису.

Про вчинення виконавчого напису, позивач дізналася у 28.01.2021 р., коли ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження, саме тоді і дізналася про існування кредитного договору, який ніколи не вчиняла.

Вищезазначений кредитний договір позивач ніколи не укладала, не підписувала, згоду на його укладання не давала. У зв`язку з цим 01.02.2021 р. позивач звернулася до правоохоронних органів з заявою про злочин.

Вчинений виконавчий напис позбавив позивача права повідомити про порушення її прав та заперечити проти зробленого стягувачем розрахунку заборгованості. Вказаний розрахунок позивач не отримувала, дані докази знаходяться у відповідачів та у нотаріуса.

Вважає, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису порушено вимоги чинного законодавства щодо нотаріального посвідчення договору, на підставі якого вчиняється виконавчий напис. Крім того, заборгованість по договору не є безспірною і нарахована одноособово без жодного повідомлення позивача, чи узгоджень суми боргу. В порушення норм ст. 88 Закону України Про нотаріат , нотаріусом не визначено день виникнення права вимоги. Тому виконавчий напис не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене позивач просить суд визнати виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 11186 винесений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. таким, що не підлягає виконанню .

Ухвалою суду від 15 . 02.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в той же час представник позивача подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі .

Представник відповідача, треті особи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. На даресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ТОВ Мілоан , в якому позовні вимоги не визнає, вважає їх необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Неявка сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1 ст. 3 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України).

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі Руїз Торіха проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, № 303-A, параграф 29).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи 10 . 05.2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ Мілоан , правонаступником якого є ТОВ ФК Кредит-Капітал , було укладено Договір № 9943486 про надання кредиту.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК Україн кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.1051 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В предметі договору вказаний строк для повернення боргу у повному обсязі за кредитом - до 10 . 05.2019 року Боржник зобов`язаний був погасити усю заборгованість за цим договором, чого ним зроблено не було.

09 . 11.2020 року ТОВ ФК Кредит-Капітал подало приватному виконавцю Київського міського округу Баршацькому І.В. заяву про вчинення виконавчого напису для стягнення заборгованості з позичальника ОСОБА_1 за договором № 9943486 про надання кредиту в розмірі 16 250,00 грн.

26 . 01.2021 р. приватним виконавцем Київського округу Лисенко С.О. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 64294845 .

В матеріалах справи розрахунок заборгованості відсутній.

09 . 11.2020 року на підставі заяви ТОВ ФК Кредит-Капітал приватний нотаріус КМНО Баршацький І.В. вчинив виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК Кредит-Капітал заборгованості за кредитом у розмірі 16 250,00 грн.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України Про нотаріат порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У статті 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до умов Кредитного договору початок перебігу строку наданого кредиту почався з дати підписання Договору - 09 . 11.2019 року строк погашення кредиту встановлений до 10 . 05.2019 року.

З урахуванням вищезазначеного, можна стверджувати, що право вимоги у Стягувача виникло з наступного дня після порушення Боржником вимог Кредитного договору - не внесенням усієї суми заборгованості - і саме з цього строку починається перебіг трирічного строку для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису.

Фактично, Стягувач подав заяву до приватного нотаріуса про вчинення виконавчого напису щодо звернення стягнення суми заборгованості з Боржника лише 09 . 11.2020 року, тобто з порушенням строку для такого звернення .

Відповідно до ст. 89 Закону України Про нотаріат у виконавчому написі повинні зазначатися:

-дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;

-найменування та адреса стягувача;

-найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);

-строк, за який провадиться стягнення;

-суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;

-розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;

-номер, за яким виконавчий напис зареєстровано;

-дата набрання юридичної сили;

-строк пред`явлення виконавчого напису до виконання.

Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

В порушення вимог процесуального закону суду відповідачами виконавчий напис до суду не наданий, що унеможливлює встановити правильність нарахування суми заборгованості, при цьому не зрозуміло, на підставі чого був здійснений саме такий розрахунок заборгованості за Кредитним договором та чи входить в цю суму пеня, штраф та відсотки.

Ймовірно, що в дану суму заборгованості стягувач також включив суму нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за весь період прострочення, адже умовами Кредитного договору, в якому встановлюються тарифи, передбачений механізм нарахування таких відсотків.

Але варто зазначити, що відсотки за кредитом можуть бути нараховані в межах строку кредитування, тобто до кінця терміну погашення заборгованості - 10 . 05.2019 року, а вже з 11 . 05.2019 року - нарахування відсотків повинні бути припинені (п. 54 Постанови ВП ВСУ від 28.03.2018 року у справі №444\9519\12).

Тому, вказаний у виконавчому написі період нарахування відсотків за користування грошовими коштами, розрахований неправильно та не може бути використаний при стягненні з Боржника зазначеної суми заборгованості, яка не відпоідає дійсності.

Для правильного застосування положень ст .ст. 87, 88 закону Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису (Постанова ВСУ у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2018 року у справі №310/9293/15ц; Постанова ВСУ у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 року у справі № 201/11696/16-ц).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України Про нотаріат ). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 .

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18) зроблено висновок, що у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню .

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи з наведеного, нотаріус з огляду на надані йому стягувачем документи не мав належних і достатніх підстав кваліфікувати вимоги стягувача і борг, для стягнення якого банк просив вчинити виконавчий напис, безспірними. Така безспірність не була підтверджена належними документами відповідно до законодавства, натомість надані документи вочевидь вказували на необхідність додаткового з`ясування підстав для нарахування боргу, його розміру та обставин щодо строку виконання основного зобов`язання. Нотаріус, маючи відповідне право, не діяв у передбачений законодавством спосіб для з`ясування відповідних обставин, хоча перед вчиненням виконавчого напису зобов`язаний був перевірити наявність підстав для цього, зокрема, з`ясувати, чи є умови для такої дії. Тож нотаріус не мав належних підстав для вчинення виконавчого напису безвідносно до міркувань, які пов`язуються зі строком, що сплив з моменту виникнення у кредитора права відповідної вимоги.

За встановлених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню .

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 18, 512, 514, 515, 526, 1051 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 12, 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Мілоан , Товариства з обмеженою відповідальністю Кредит-Капітал , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити .

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 0 9 . 11.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, реєстровий № 11186, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кредит-Капітал на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 362,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя: Н.Г. Таран