Рішення

від 29.11.2021 по справі 340/5584/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року м. Кропивницький права № 340/5584/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Згода" (вул. Центральна, 84, смт.Добровеличківка, Кіровоградська область, 27000, код ЄДРПОУ - 23100419 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Ак. Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030, код ЄДРПОУ - 39767636 ) проскасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Згода" звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 25 червня 2021 року №241/0010ПР/03/01/-21.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що бажаючи отримати земельну ділянку зверну 29.06.2021 р. на адресу ТОВ Згода надійшов припис №241/0010ПР/03/01/-21 від 25.06.2021р. про звільнення земельної ділянки в тридцяти денний термін. Припис складений старшим державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Вільшанському, Новоархангельському, Добровеличківському районах Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Гнєдичем Олександром Петровичем. Разом з приписом позивачу були надіслані протокол про адміністративне правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення на виконавчого директора Дружелюбівського відділення ТОВ Згода Тупчієнка С.А., розрахунок розміру шкоди та повідомлення про сплату шкоди. Позивач стверджує, що всупереч вимогам Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" він не повідомлявся про проведення перевірки, не був присутній при її проведенні та не отримував акт перевірки. Позивач вважає вказаний припис незаконними, тому просить суд його скасувати.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем припису. Позивач зазначив, що за результатами перевірки державним інспектором виявлено самовільне зайняття та використання ТОВ "Згода" земельні ділянки на території Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району площею 7,8 га (кадастровий номер відсутній), земельна ділянка площею 2,5 га (кадастровий номер відсутній), земельна ділянка площею 1,8334 га (кадастровий номер 3521781900:02:000:9237), земельна ділянка площею 0,8359 га (кадастровий номер 3521781900:02:000:9308). Ділянки оброблені, засіяні посівами соняшнику, пшениці та кукурудзи, без правовстановлюючих документів. Оскільки земельна ділянка на яку претендує позивач перебуває в комунальній власності, а тому у відповідача відсутні права щодо її розпорядженням.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та вирішено здійснювати її розгляд за наявними у справі матеріалами.

12.11.2021 року відповідачем поданий відзив на по позовну заяву.

Вказану ухвалу надіслано учасникам справи за правилами визначеними Кодексом адміністративного судочинства України та ними отримано, що посвідчується відповідними повідомленнями про вручення судової кореспонденції.

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Згода" з 26.11.1996 року зареєстроване як юридична особа, основним видом його економічної діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 15.04.2021 №241-ДК призначено здійснення державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання Товариством з обмеженою відповідальністю ЗГОДА вимог законодавства у використання та охорони земель.

На підставі цього наказу старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель - начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Вільшанському, Новоархангельському, Довровеличківському районах ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області Гнєдичем О.П. проведено перевірку.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки про проведення планового заходу від 28.05.2021 року №241/0020АП/02/01/-21, та акти обстеження вищезазначених земельних ділянок, якими встановлено, що земельні ділянки на території Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району площею 7,8 га (кадастровий номер відсутній), земельна ділянка площею 2,5 га (кадастровий номер відсутній), земельна ділянка площею 1,8334 га (кадастровий номер 3521781900:02:000:9237), земельна ділянка площею 0,8359 га (кадастровий номер 3521781900:02:000:9308) оброблені, засіяні посівами соняшнику, пшениці та кукурудзи, використовується самовільно без правовстановлюючої документації ТОВ "Згода", що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України.

У зв`язку з виявленим порушенням законодавства старшим державним інспектором відносно виконавчого директор відділення Дружелюбівське ТОВ Згода Тупчієнко С.А. складено протокол про адміністративне правопорушення від 13.07.2021 року №241-0008ПТ/04/01/21 відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП.

Відповідно до змісту протоколу порушника повідомлено, що розгляд справи відбудеться о 09.00 год 23.07.2021. За результатами розгляду адміністративної справи 23.07.2020 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №241/0008По/05/01/-21. Копію постанови направлено поштою.

Крім того, 14.07.2021 року державним інспектором Гнєдичем О.П. складено розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, вчиненого ТОВ "Згода" у розмірі 46352,00 грн.

З метою усунення виявленого порушення старшим державним інспектором Гнєдичем О.П. складено припис від 25 червня 2021 року №241/0010ПР/03/01/-21, адресований директору Дружелюбівське ТОВ Згода Тупчієнко С.А., з вимогою усунути порушення в 30-денний термін та звільнити земельні ділянки.

Не погоджуючись з такою відмовою, що відображена у вказаному наказі, вважаючи його протиправним позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом порушеного на його думку, права.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначає Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" №963-IV від 19.06.2003 р. (далі - Закон №963-IV).

Згідно ст. 6 Закону №963-IV до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

До повноважень Головного Управління Держгеокадастру відноситься, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю (п. 4 Положення).

Законом №963-IV, встановлено право державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель складати акти перевірки чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 5 Закону №963-ІV державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, яким є Держана служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

З аналізу вищенаведених норм, судом вбачається, що в рамках Закону №963-ІV, який є спеціальним врегульовано правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля. У той час, як правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовано Законом №877-V, який є загальним.

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 р. № 877-V (далі - Закон №877-V) визначено, що «державний нагляд (контроль)» - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; «заходи державного нагляду (контролю)» - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Вимогами ч. 4 ст. 5 Закону № 877-V встановлено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю). Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Суд зазначає, що частиною четвертою статті 5 Закону №877-V передбачена виключно письмова форма повідомлення.

Згідно з вимогами ч.5 ст.7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Пунктом 2 ч.1 ст.10 Закону № 877-V визначено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства.

Відповідно до вимог цієї ж статті суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання);

тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;

орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);

органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.4 ч.11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції на момент виникнення правовідносин) плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

Крім того, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом (п.1 ч.1 ст.11 Закону №877-V).

Суд звертає увагу на те, що докази завчасного повідомлення позивача про проведення контрольного заходу у справі відсутні і до суду відповідачем не надані, що за приписами ч.4 ст. 5 Закону № 877-V також надає право суб`єкту господарювання не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Зі змісту наведених норм вбачається, що повідомлення про проведення планового заходу має бути саме отримано (вручено) суб`єкту контролю не менш як за десять днів до початку такого планового заходу. Неодержання повідомлення надає суб`єкту контролю право не допускати до перевірки посадових осіб контролюючого органу. Виходячи зі змісту наведених норм, суд вважає, що саме лише посилання про направлення повідомлення за відсутності доказів його фактичного та своєчасного вручення не свідчить про виконання вимог наведених норм закону.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що відповідачем не дотримано принцип належного повідомлення особи про здійснення планового заходу, оскільки буд яких доказів своєчасного направлення на адресу позивача та його повідомлення відповідачем суду не надано.

При цьому, суд наголошує на тому, що обов`язок доказування цієї обставини несе відповідач. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо суб`єкт господарювання щодо якого здійснюється плановий захід з державного нагляду (контролю) письмово повідомлений про час та місце такого заходу.

Неповідомлення встановленими законом способами ліцензіата про перевірку спричиняє порушення гарантованих законом прав суб`єкта господарювання, що відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" унеможливлює застосування органом контролю будь-яких заходів та призводить до їх незаконності у випадку застосування.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 17.09.2019 року у справі справа №826/7786/18.

Також, відповідачем не надано доказів пред`явлення керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і копію посвідчення (направлення).

Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог чинного законодавства України, а тому виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 2270,00 грн. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 25 червня 2021 року №241/0010ПР/03/01/-21.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" (вул. Центральна, 84, смт.Добровеличківка, Кіровоградська область, 27000, код ЄДРПОУ - 23100419 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук