Ухвала

від 14.12.2021 по справі 560/12435/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/12435/21

УХВАЛА

іменем України

14 грудня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Старосинявської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Старосинявської селищної ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Старосинявської селищної ради "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" №80/2020 від 21.09.2020, яким надано дозвіл ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності з кадастровим номером 6824488000:03:007:0089, орієнтовною площею 2,000 га, що розташована за межами населених пунктів на території Старосинявської селищної ради із зміною виду цільового призначення з "земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам (код КВЦПЗ 16.00)" на "для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03)" з метою подальшої передачі у власність;

- визнати протиправним та скасувати рішення Старосинявської селищної ради №87-5/2021 "Про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" в частині відмови у затверджені проекту землеустрою ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 6824488000:03:007:0089, орієнтовною площею 2,000 га, що розташована за межами населених пунктів на території Старосинявської селищної ради із зміною виду цільового призначення з "земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам (код КВЦПЗ 16.00)" на "для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03)" з метою подальшої передачі у власність.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Старосинявської селищної ради №87-5/2021 відмовлено у затверджені проекту землеустрою ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 6824488000:03:007:0089, орієнтовною площею 2,000 га, що розташована за межами населених пунктів на території Старосинявської селищної ради із зміною виду цільового призначення з підстав того, що земельні ділянки, які бажає отримати позивач, надано в користування іншим громадянам.

Позивач вважає, що таке рішення протиправним, тому звернувся до суду, просить позов задовольнити повністю.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позов, тому, враховуючи приписи частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ухвали від 28.09.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 звернулася із заявою до Старосинявської селищної ради з проханням затвердити проект землеустрою ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 6824488000:03:007:0089, орієнтовною площею 2,000 га, що розташована за межами населених пунктів на території Старосинявської селищної ради із зміною виду цільового призначення

Згідно рішення Старосинявської селищної ради №87-5/2021 від 29.01.2021 відмовлено у затверджені проекту землеустрою ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 6824488000:03:007:0089, орієнтовною площею 2,000 га, що розташована за межами населених пунктів на території Старосинявської селищної ради із зміною виду цільового призначення, з підстав того, що земельні ділянки, які бажає отримати позивач, надано в користування іншим громадянам.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини 1 статті 4 КАС України).

За приписами пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Положеннями частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Відповідно до пункту 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" від 20.05.2013 №8 вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Розгляд справ здійснюється за правилами КАС України лише у разі, якщо за предметом спору та його суб`єктним складом справа належить до юрисдикції адміністративного суду.

Згідно з частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

У зв`язку з наведеним, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від адміністративної є наявність у них спору про права, що виникають, зокрема, із земельних правовідносин (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач претендує на земельну ділянку, кадастровий номер 6824488000:03:007:0089, що знаходиться за межами населених пунктів Старосинявської селищної ради.

В матеріалах справи знаходиться Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на запит судді по справі, від 14.12.2021, згідно якого земельна ділянка площею 2 га кадастровий номер 6824488000:03:007:0089 зареєстрована 08.12.2020 №39606881 за ОСОБА_2 , форма власності - приватна.

Зазначене свідчить про те, що заявлені в позовній заяві вимоги направлено саме на захист цивільного права, а відтак вказує на приватно-правовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Крім цього, суд враховує, що відповідно до частини 5 статті 116 Земельного Кодексу України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Отже, виник спір про цивільне право і подальше оспорювання дій відповідача щодо спірної земельної ділянки не має вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, адже адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність права власності (користування) на земельні ділянки.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 816/2137/18.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У пункті 24 рішення в справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та роз`яснити, що зазначений спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 239 КАС України).

Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011, №3674-VІ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачу необхідно повернути з бюджету судовий збір в сумі 1816,00 грн., сплаченого згідно з квитанцій №78 від 22.09.2021.

Керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Старосинявської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень закрити.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп., сплачений згідно з квитанцій №78 від 22.09.2021.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя В.В. Матущак