Рішення

від 07.12.2021 по справі 640/22887/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року м. Київ №640/22887/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Яковчук М.В., за участі представника позивача - Щербак І.І., представника відповідача - Скрибки І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬТЕРНАТИВА-В до Головного управління Департаменту податкової служби у місті Києві про визнання недійсними і скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬТЕРНАТИВА-В (код ЄДРПОУ 34760641, адреса для листування: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22-А) (далі - позивач, ТОВ АЛЬТЕРНАТИВА-В ) до Головного управління Департаменту податкової служби у місті Києві (як відокремлений структурний підрозділ ДПС України) (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання недійсними і скасування податкових повідомлень-рішень №00532530704, №00532600704 та № 0532580704 від 15.07.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із висновками акта перевірки, вважає їх необґрунтованими та такими, що не базуються на нормах чинного законодавства. Позивач стверджує, що товариством надавались відповіді на всі письмові запити контролюючого органу із необхідними копіями документів. Також зазначено, що висновки перевірки про безтоварність здійснення господарських операцій з ТОВ Елімент компані не відповідають дійсним обставинам і є помилковими.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2020 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Відповідач позов не визнав, подав до суду письмовий відзив, в якому зазначив наступне. У перевіряємий період ТОВ АЛЬТЕРНАТИВА-В мало правовідносини з ТОВ Елімент компані на підставі договорів про надання послуг та договорів підряду. Відповідач наголошує, що в спірних договорах зазначено банківські рахунки, які були відкриті сторонами після підписання таких договорів, що свідчить про їх фальсифікацію.

Також контролюючий орган стверджує, що акти виконаних робіт не дають можливості встановити які саме роботи були виконані ТОВ Елімент компані та розмір понесених витрат при виконанні таких робіт. Відсутні документальні підтвердження щодо пропуску працівників ТОВ Елімент компані на об`єкти для виконання зобов`язань перед позивачем, зокрема не надано інформації із зазначенням ПІБ працівників ТОВ Елімент компані .

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2021 закінчено підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 07.12.2021 представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити, представник відповідача щодо позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 07.12.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ АЛЬТЕРНАТИВА-В , за результатом якої складено акт від 02.06.2021 № 43843/26-15-07-04-03/34760641 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ АЛЬТЕРНАТИВА-В :

- п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст. 198. п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за січень 2019 року в сумі 954 697 гри., що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за січень 2019 року на 3 083 грн.;

- п. 63.3 ст. 63 85 Податкового кодексу України, п. 8.1. 8.2. 8.3. 8.4 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження порядок обліку платників податків і зборів щодо не повідомлення про 1 об`єкт оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючому органу за основним місцем обліку у встановленому порядку.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 15.07.2021 №00532530704, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3083,00 грн.;

від 15.07.2021 №00532600704, яким застосовано штрафні санкції у сумі 1020,00 грн.;

від 15.07.2021 №0532580704, який збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1 193 371,00 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 954 697,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 238 674,00 грн.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу прийнятими за результатами перевірки та вважаючи їх протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до вимог п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Як убачається з п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з вимогами п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як убачається з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Судом всебічно, повно та об`єктивно дослідженні всі фактичні обставини справи і встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ Елімент компані на підставі договорів:

- від 18.09.2018 № 02-12, предметом якого є - ... Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання відповідно до умов цього договору виконати роботи зовнішнім мережам по об`єкту: Будівництво фільтрувальної станції но вул. Центральна 59-Д в смт. Калинівка, Васильківського району, Київської області... .;

- договір від 09.11.2018 №Д-31, предметом якого є - ... Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання відповідно до умов цього договору виконати будівельні роботи по об`єкту: Реконструкція теплопункту з улаштуванням модульної котельні на твердому паливі, розташованого за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Таманова б. 20в... ;

- від 29.09.2018 № 773, предметом якого є - ..Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання відповідно до умов цього договору виконати будівельні роботи по об`єкту: Реконструкції каналізаційних очисних споруд м. Березань 2,5 тис.м3/добу... ;

- від 19.11.2018 №02-74, предметом якого є …. Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання відповідно до умов цього договору виконати монтажні роботи по тепломеханічній системі, електричній системі та КІПіА по об`єкту: Реконструкція котельні №15 м. Лиман... ;

- від 24.09.2018 №02-14, предметом якого є - ... Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання відповідно до умов цього договору виконати роботи по об`єкту: Будівництво напірного водогону Тракторна-Соборна, буріння свердловин в м. Васильків, Васильківського району Київської області... ;

-від 19.09.2018 №314, предметом якого є ...Замовник доречні, а Виконавець приймає на себе зобов`язання відповідно до умов цього договору виконати будівельні роботи по об`єкту: Реконструкція теплопункту з улаштуванням модульної котельні на твердому паливі, розташованого за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Заводська 6а... .

В акті перевірки контролюючий орган акцентує увагу на те, що у вище зазначених договорах, а саме, в пунктах реквізити та підписи сторін у реквізитах ТОВ Елімент компані зазначено: р/р НОМЕР_2, ПАТ КІБ , МФО 322540 згідно з даними інформаційних ресурсів на рівні ДПС України даний рахунок відкрито 13.12.2018 тобто, після дати укладання договорів (від 19.09.2018 № 314, від 24.09.2018 №02-14, від 19.11.2018 №02-74, від 29.09.2018 № 773, від 18.09.2018 №Д-31), то свідчить про внесення завідомо неправдивих даних до первинних документі.

Також у договорах від 18.09.2018 №02-12, від 19.09.2018 №31, від 24.09.2018 №02-14, від 29.09.2018 №773, від 09.11.2018 №Д-31 у реквізитах ТОВ АЛЬТЕРНАТИВА-В зазначено: р/р НОМЕР_1, ГУ Ощадбанку по м. Києву, МФО 322669 згідно з даними інформаційних ресурсів на рівні ДПС України даний рахунок відкрито 12.11.2018 тобто, після дати укладання договорів, що свідчить про внесення завідомо неправдивих даних до первинних документів.

Суд наголошує, що позивачем вказаного факту не спростовано.

Відкриття рахунків у банках здійснюється відповідно до п 1.5 p. І Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах , зареєстрованою Постановою НБУ від 12.11.2013 № 492 (далі - Інструкція). Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.

Відповідно до п. 1.13 p. 1 Банк зобов`язаний у встановленому законодавством України порядку надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття поточного/вкладного (депозитного) рахунку клієнта. Банк має право проводити видаткові операції за рахунком клієнта, який відповідно до законодавства України зобов`язаний сплачувати податки і збори, провадить незалежну професійну діяльність, починаючи з дати отримання банком повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку на облік у контролюючих органах або з дати, визначеної як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою згідно з абз. 2 п. 69.3 ст. 69 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 69.1 та 69.2 ст. 69 ПК України банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків - юридичним особам (резидентам і нерезидентам) незалежно від організаційно-правової форми, відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ) чи інформації з цього реєстру, отриманої банком відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік в контролюючих органах як платника податків.

Банки та інші фінансові установи зобов`язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка. У разі відкриття або закриття рахунка платника податків - банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному цим пунктом, лише в разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка. У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов`язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені цим пунктом.

Отже, банк надає інформацію клієнту про реквізити рахунку тільки після відкриття рахунку в автоматизованій банківській системі на підставі отриманих від клієнта документів для відкриття рахунку та проведення ідентифікації та верифікації клієнта. При цьому, видаткові операції по рахунку клієнта здійснюються тільки після повідомлення Банком контролюючого органу.

Вказане свідчить про те, що спірні договори фактично не могли бути укладеними, оскільки ні ТОВ Елімент компані , ні ТОВ АЛЬТЕРНАТИВА-В не могло знати реквізити своїх розрахункових рахунків, які будуть відкритими після підписання договорів.

Також в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що на виконання умов вищезазначених договорів до перевірки надано акти надання послуг складені ТОВ АЛЬТЕРНАТИВА-В від 08.01.2019 №02-12/1, від 08.01.2019 №д-31/1, від 03.01.2019 №773/1, від 04.01.2019 №02-74/1, 03.01.2019 №14/1, від 09.01.2019 №31/1 в яких зазначено загальну назву робіт без їх конкретизації, що унеможливлює здійснення ідентифікацій переліку виконаних робіт та визначення розміру понесених витрат на їх виконання.

Суд дослідивши зазначені вище документи та встановив, що надані позивачем акти наданих послуг не містять конкретизації виконаних робіт.

Таким чином, судом встановлено, що акти надання послуг, складені ТОВ АЛЬТЕРНАТИВА-В , мають загальний характер та не розкривають змісту та суті наданих послуг та результатів здійснених заходів.

З акту перевірки вбачається, що до перевірки не надано документальних підтверджень щодо пропуску працівників ТОВ ЕЛІМЕНТ КОМПАНІ на об`єкти для виконання зобов`язань перед ТОВ АЛЬТЕРНАТИВА-В та інформації із зазначенням ПІБ працівників ТОВ ЕЛІМЕНТ КОМПАНІ , які виконували роботу за договорами.

Також суд звертає увагу, що ТОВ ЕЛІМЕНТ КОМПАНІ відповідно до договорів від 19.09.2018 № 314, від 24.09.2018 №02-14, від 19.11.2018 №02-74, від 29.09.2018 № 773, від 18.09.2018 №Д-31, надавало позивачу послуги з будівельних робіт, які вчинялися в різних містах, зокрема смт. Калинівка, Київська область; м. Покровськ, Донецька область; м. Лиман, Донецька область; м. Васильків, Київська область.

Однак, матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ ЕЛІМЕНТ КОМПАНІ має необхідну кількість матеріальних і трудових ресурсів. Також відсутні докази того, що контрагент залучав до виконання умов спірних договорів працівників за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Водночас суд звертає увагу, що договори мають такий предмет, який передбачає наявність ліцензій на право виконання будівельних робіт, проте будь-яких дозвільних документів, які мають бути у ТОВ ЕЛІМЕНТ КОМПАНІ для виконання робіт визначених договорами для ТОВ АЛЬТЕРНАТИВА-В , позивачем не надано.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 названого Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Як встановлено приписами Податкового кодексу України, підставами для віднесення до складу сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вище викладене узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 19.05.2020 у справі №813/2488/14, адміністративне провадження №К/9901/19273/18.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд вважає, що відповідач при винесені оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно та своєчасно, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення є таким, що не підлягають скасуванню.

Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відповідність фактичним обставинам та нормам податкового законодавства висновків акту перевірки та, відповідно, оскаржуваних рішень, а відтак підстав для визнання противними та скасування оскаржуваних рішень не має.

Відтак, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬТЕРНАТИВА-В (код ЄДРПОУ 34760641, адреса для листування: 03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 22-А) відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений 13.12.2021.

Суддя Н.Г. Вєкуа