Рішення

від 13.12.2021 по справі 640/32450/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року м. Київ № 640/32450/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю.., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Міністерства оборони України

до Південного офісу Держаудитслужби

про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Міністерства оборони України (далі по тексту - позивач), адреса: 03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6 до Південного офісу Держаудитслужби (далі по тексту - відповідач), адреса: 65012, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі за переговорною процедурою закупівлі UA-2020-07-31-003492-с Нафта і дистиляти (09130000-9) (бензин) лот 1, лот 2 та лот 3, в частині встановлення порушень законодавства та зобов`язань щодо усунення виявлених порушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ним не допущено порушень Закону України Про публічні закупівлі , про які вказує відповідач у своєму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, у зв`язку з чим позивач вважає висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-07-31-003492-с протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача послався на те, що під час здійснення моніторингу закупівлі відповідач виявив порушення з боку позивача, зокрема, що в порушення вимог частини 7 статті 3 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони оголошення про проведення відбору додатково не було оприлюднено позивачем англійською мовою, що є обов`язковим, оскільки очікувана вартість закупівлі перевищує 35 тисяч євро.

На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 31 липня 2020 року Міністерством оборони України була оголошена закупівля, а саме, відкриті торги щодо закупівлі Нафта і дистиляти (09130000-9) (бензин) Petroleum and distillates (09130000-9) (Petrol) , ID: UА-2020-07-31-003492-с. Очікувана вартість закупівлі - 402 475 000,00 грн.

Відповідно до доручення №003100-18/4941-2020 від 16 вересня 2020 року відповідачу Державною аудиторською службою України доручено провести моніторинг процедур закупівлі згідно з переліком, який є додатком до цього доручення та до якого включено у тому числі процедуру закупівлі UА-2020-07-31-003492-с.

За результатами моніторингу зазначеної процедури закупівлі відповідачем складено висновок про результати моніторингу закупівлі від 04 грудня 2020 року, який оприлюднено в електронній системі закупівель 04 грудня 2020 року.

Підставою для проведення моніторингу стали виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель

У пункті 1 констатуючої частини Висновку зазначено, що дата закінчення моніторингу: 04 грудня 2020 року. Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані (додатку); оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності вимог оголошення про проведення відбору вимогам Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони (далі - Закон № 1356) та Закону України Про публічні закупівлі ; розгляду цінової пропозиції учасника; своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення; відповідності умов договору про закупівлю умовам цінової пропозиції переможця. Під час моніторингу проаналізовані: річний план закупівель на 2020 рік Міністерства оборони України (Відділу підготовки та проведення закупівель за напрямком тилового забезпечення управління проведення закупівель Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МОУ) (далі - Замовник); оголошення про проведення відбору учасників для проведення переговорної процедури закупівлі для потреб оборони, затверджене протоколом засідання тендерного комітету від 31.07.2020 № 75/445/1; реєстри отриманих цінових пропозицій за лотами 1, 2 та 3; витяги з протоколів засідання тендерного комітету від 18.08.2020 № 75/445/2, від 26.08.2020 № 75/445/6 та від 01.09.2020 № 75/445/7 за лотами 1, 2 та 3; цінова пропозиція учасника ТОВ ФІРМА ФІДЕЯ (код в ЄДРПОУ 41223117) за лотом 1; цінова пропозиція учасника ТОВ АЛЬЯНС ЕНЕРГО ТРЕЙД (код в ЄДРПОУ 38489035) за лотом 2; цінова пропозиція учасника АТ Укргазвидобування (код в ЄДРПОУ 30019775) за лотом 3; повідомлення про намір укласти договір за лотами 1 та 2, оприлюднені в електронній системі закупівель 26.08.2020; повідомлення про намір укласти договір за лотом 3, оприлюднене в електронній системі закупівель 01.09.2020; договори про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (09130000-9) (бензин), для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 08.09.2020 № 286/1/20/63, від 09.09.2020 № 286/1/20/64 та від 11.09.2020 № 286/1/20/66. За результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено наступне. Згідно з частиною сьомою статті 3 Закону № 1356, оголошення про проведення відбору обов`язково додатково оприлюднюється через автоматизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму для товарів і послуг - 35 000,00 євро. Моніторингом встановлено, що Замовник здійснює закупівлю товару, очікувана вартість якого за офіційним курсом Національного банку України станом на 31.07.2020 перевищує 35 000,00 євро (1 139 145,00 грн). Враховуючи зазначене, Замовник на порушення вимог частини сьомої статті 3 Закону № 1356 не оприлюднив на веб-порталі Уповноваженого органу додатково оголошення про проведення відбору англійською мовою.

Пункт 2 констатуючої частини викладений в такій редакції: За результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог частини сьомої статті 3 Закону № 1356. За результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), відповідності вимог оголошення про проведення відбору вимогам Закону № 1356 та Закону України Про публічні закупівлі , розгляду цінових пропозицій, своєчасності укладання договорів про закупівлю та їх оприлюднення, відповідності умов договорів умовам цінових пропозицій переможця - порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні , Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом недопущення таких порушень у подальшому, і протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи щодо вжиття заходів, направлених на виконання зобов`язань. (пункт 3 констатуючої частини Висновку).

Не погодившись з висновком відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі по тексту - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03 лютого 2016 року (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №43, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Таким чином, Державна аудиторська служба України у відносинах здійснення державного фінансового контролю, є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі по тексту - Закон України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина 2 статті 2 Закон України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі , проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно з частиною 2 статті 5 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до частини 3 статті 5 Закон України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю (частина 4 статті 5 Закон України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ).

Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в частині 2 статті 8 Закону України Про публічні закупівлі від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі по тексту - Закон України від 25 грудня 2015 року №922-VIII), зокрема, у пункті 4 зазначено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

Відповідно до частин 6, 7 статті 8 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Згідно частини 1 статті 10 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.

Відповідно до частини 7 статі 3 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони , який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, оголошення про проведення відбору обов`язково додатково оприлюднюється через авторизовані електронні майданчики на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму: для товарів і послуг - 35 тисяч євро; для робіт - 1500 тисяч євро.

Відповідно до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 166 (далі по тексту - Порядок функціонування системи). Адміністратор електронної системи закупівель - юридична особа, визначена Уповноваженим органом (Мінекономрозвитку) відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 07 квітня 2020 року № 648. визначено інформаційно-телекомунікаційну систему "PROZORRO" (за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua) веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель (далі - веб-портал) та визначено відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Державне підприємство "ПРОЗОРРО".

Більш того, згідно з Порядком функціонування користувач - учасник, постачальник товарів, надавач послуг, виконавець робіт, замовник, орган оскарження, органи, які уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, і Казначейство та його територіальні органи в межах своїх повноважень та інші заінтересовані особи.

Відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб- порталу є ДП "ПРОЗОРРО", щодо технічних питань, у тому числі пов`язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

При цьому, виходячи з положень Порядку функціонування системи, оператор зокрема повинен забезпечувати усім користувачам на безоплатній основі інформаційну підтримку, рівний доступ до інформації про закупівлі, можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення процедури закупівлі та виконання інших вимог, встановлених у Законі та безперебійний обмін інформацією з веб- порталом У повноваженого органу

Водночас, згідно з Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі (далі по тексту - Порядок розміщення інформації), затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 11 червня 2020 року, замовник/ЦЗО/учасник/постачальник для отримання доступу до автоматизованого робочого місця безоплатно проходить реєстрацію на авторизованому електронному майданчику шляхом здійснення одного із способів ідентифікації відповідно до порядку, установленого Кабінетом Міністрів України.

Крім того, пунктом 6 Порядку розміщення інформації встановлено, що у разі технічного збою під час унесення та/або заповнення інформації через автоматизоване робоче місце, що призводить до того, що інформація не розміщується або не оприлюднюється на веб-порталі чи в електронній системі закупівель, замовник/ЦЗО/учасник/постачальник отримує технічну підтримку на авторизованому електронному майданчику, на якому здійснюється внесення та заповнення інформації документів, а орган оскарження та органи державного фінансового контролю - від адміністратора.

Як було зазначено позивачем, інтерфейс електронного майданчику та платформи PROZZORO не передбачає технічної можливості заповнення (зазначення) таких пунктів на англійській мові як: вид предмету закупівлі, адреса поставки, проте має незмінні дані про Замовника в частині його найменування, особи відповідальної та можливості внесення інформації виключно до назви предмета закупівлі. Технічні можливості оприлюднення оголошення на англійській мові обмежено лише кількома рядками. При цьому, жодним нормативно-правовим актом не встановлено яким способом/механізмом замовник оприлюднює оголошення англійською мовою.

Замовником на веб-порталі Уповноваженого органу оприлюднене оголошення англійською мовою.

Суд зазначає, що Законом України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони не було визначено, що вся інформація, яку містить оголошення про проведення відбору повинна оприлюднюватися англійською мовою.

При цьому, позивачем як замовником на веб-порталі Уповноваженого органу оприлюднена вся необхідна інформація щодо оголошення про проведення відбору на англійській мові, як того вимагає електронна система закупівель.

Зокрема, закупівля за процедурою UA-2020-07-31-003492-с опублікована англійською мовою.

Крім того, слід зазначити, що Антимонопольним комітетом України вже розглядалася скарга учасника процедури закупівлі з аналогічною вимогою (не оприлюднення оголошення англійською мовою) за процедурою закупівлі UA-2019- 02-27-000635-а.

За результатами розгляду скарги Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель було прийнято рішення від 20 березня 2019 року № 3231-з/пк-пз про відмову у задоволенні скарги.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем частини 7 статті 3 Закону України Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони .

Більш того, суд зазначає, що зазначивши у висновку про необхідність здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень , відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Суд наголошує, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім. Зобов`язання позивача самостійно визначити, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Крім того, згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19 та від 21 січня 2021 року у справі №480/3179/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Враховуючи вищевикладене, зазначені обставини є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акту індивідуальної дії.

Зважаючи на те, що спірний висновок не містить конкретних приписів, які є обов`язковими до виконання підконтрольного суб`єкту, що порушує вимоги, встановлені ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про протиправність висновку й в частині зобов`язання позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом недопущення таких порушень у подальшому та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Міністерства оборони України - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-07-31-003492-с від 04 грудня 2020 року.

3. Стягнути на користь Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6, код ЄДРПОУ 00034022) за рахунок бюджетних асигнувань Південного офісу Держаудитслужби (65012, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83, код ЄДРПОУ 40477150) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя К.Ю. Гарник