КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря ОСОБА_4 ,
за участю
прокурорів ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2021 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна.
Відповідно до ухвали, слідчий суддя вказав, що прокурором не доведено необхідність арешту майна, не надано доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні, що позбавляє слідчого суддю можливості перевірити факти викладені у клопотанні.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити та накласти арешт на нежилі приміщення загальною площею 11 227,5 м2 у будівлі в літері 10-А за адресою м. Київ, вул. Ділова, 5, які належать ПРАТ «РЕНОМЕ РЕНТ» (ЄДРПОУ 19247460), кінцевим бенефіціаром якого є ОСОБА_7 (попередній бенефіціар ОСОБА_8 ), з забороною відчуження, розпорядження та користування.
Прокурор вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необгрунтованою та невмотивованою, такою, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Посилається на те, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року було обґрунтовано накладено арешт у кримінальному провадженні № 62020100000000583 із забороною відчуження та розпорядження на нежилі приміщення загальною площею 11 227,5 м2 у будівлі в літері 10-А, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Ділова, 5 (реєстраційний номер 281387480000), які належать ПрАТ «РЕНОМЕ РЕНТ». Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ від 30 червня 2021 року вказану ухвалу про накладення арешту залишено без змін.
Однак, 21 вересня 2021 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва було скасовано раніше накладений на згадані нежилі приміщення арешт.
Розглядаючи дане клопотання про арешт майна, слідчий суддя, відмовляючи у його задоволенні, не врахував, що ПрАТ «РЕНОМЕ РЕНТ» неодноразово переоформлювалось, а належне йому майно передавалось в іпотеку, що свідчить про спроби маскування походження незаконних доходів учасниками злочинної організації та намагання заплутати органи досудового розслідування і суд з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також на думку прокурора, слідчим суддею було проігноровано той факт, що учасниками злочинної організації можуть вчинятися дії направлені на знищення речей та предметів, які є предметом вчинення злочинів, містять сліди вчинених злочинів, мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, у тому числі шляхом відчуження корпоративних прав щодо вказаного підприємства і внесення недостовірних відомостей до «Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, прокурор вказує, що такий засіб забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, у даному випадку є співмірним обставинам справи та не є занадто обтяжливим.
В судове засідання представник власника майна не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, при цьому повторно подав клопотання про відкладення судового засідання, яке нічим не обґрунтоване, та не підтверджене жодними документами, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурорів, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову, якою накласти арешт на майно, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020100000000583 від 13 березня 2020 року.
Досудовим розслідуванням установлено, що у 2016 році громадяни України, перебуваючи на її території створили стійке ієрархічне об`єднанням декількох осіб (п`ять і більше), члени якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що нежилі приміщення загальною площею 11 227,5 м2 у будівлі з літерою 10-А за адресою м. Київ, вул. Ділова, 5, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України є предметом кримінального правопорушення передбаченого ст. 209 КК України та одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
12 жовтня 2021 року прокурор відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернулась до слідчого судді Печерського районного суд м. Києва з клопотанням про накладення арешту на нежилі приміщення загальною площею 11 227,5 м2 у будівлі з літерою 10-А за адресою м. Київ, вул. Ділова, 5, які належать ПРАТ «РЕНОМЕ РЕНТ» (ЄДРПОУ 19247460), кінцевим бенефіціаром якого є ОСОБА_7 (попередній бенефіціар ОСОБА_8 ), з забороною відчуження, розпорядження та користування.
Необхідність накладення арешту обґрунтована тим, що вказане майно відповідає критеріям речових доказів у зазначеному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2021 року у задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя послався на те, що прокурором не доведено необхідність арешту майна, оскільки не надано доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні.
З таким висновком колегія суддів погодитись не може.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Також, положенням ч. 2ст. 170 КПК Українивизначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.
Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Твердження слідчого судді в ухвалі про те, що прокурором не доведено необхідність арешту майна та не надано доказів на підтвердження обставин викладених у клопотанні є такими, що не грунтуються на матеріалах справи, оскільки прокурором у клопотанні обґрунтовано мету накладення арешту на майно, та надано постанову заступника начальника відділу Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 від 12 жовтня 2021 року, згідно якої майно, на яке прокурор просила накласти арешт, обгрунтовано визнано речовими доказами у даному кримінальному проваджені (а.с.52-55).
Доводи прокурора щодо необхідності накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів є переконливими.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке прокурор просила накласти арешт , а саме нежилі приміщення загальною площею 11 227,5 м2 у будівлі з літерою 10-А за адресою м. Київ, вул. Ділова, 5, які належать ПРАТ «РЕНОМЕ РЕНТ», кінцевим бенефіціаром якого є ОСОБА_10 , відповідає критеріям ч. 1ст. 170 КПК Українита обґрунтовано визнане речовими доказами, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, висновок слідчого судді про те, що органом досудового розслідування не було доведено необхідність накладення арешту на майно є помилковим, оскільки прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним вст. 170 КПК України, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження як арешт.
Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні прокурорамайно.
Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.132,170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.
Керуючись ст.ст.170,171,307,309,405,407,422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу особливих доручень управління правової допомоги Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно задовольнити.
Накласти арешт нанежилі приміщення загальною площею 11 227,5 м2 у будівлі з літерою 10-А за адресою м. Київ, вул. Ділова, 5, які належать ПРАТ «РЕНОМЕ РЕНТ» (ЄДРПОУ 19247460), кінцевим бенефіціаром якого є ОСОБА_7 (попередній бенефіціар ОСОБА_8 ), із забороною відчуження, розпорядження та користування.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/824/6370/2021
Єдиний унікальний номер 757/54755/21
Категорія: ст.171 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції ОСОБА_11
Доповідач в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2021 |
Оприлюднено | 03.02.2023 |
Номер документу | 101898514 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Ященко Микола Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні