Ухвала

від 06.10.2021 по справі 757/50821/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50821/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ-МЕТ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі 757/30046/21-к від 08.06.2021 року, у рамках кримінального провадження №12019000000000954 від 10.10.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

21.09.2021 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ-МЕТ» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі 757/30046/21-к від 08.06.2021 року, у рамках кримінального провадження №12019000000000954 від 10.10.2019 року.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що жодної підозри у даному кримінальному провадженні не висунуто, в тому числі щодо директора ТОВ «АВ-МЕТ». Крім того, в ході досудового слідства не здобуто жодних доказів того, що ТОВ «АВ-МЕТ» було чи є фіктивно створеним для злочинних потреб на номінальних керівників та засновників, що за юридичною адресою відсутні. Адвокат вказує, що твердження, зазначені в ухвалі слідчого судді не відповідають дійсності, адже товариство є зареєстрованою юридичною особою, яка вчасно сплачує податки до бюджету та виконує всі вимоги законодавства, що встановлюють здійснення підприємницької діяльності. ТОВ «АВ-МЕТ» має орендоване в ПАТ «Дніпровський меблевий комбінат» офісне приміщення, де знаходиться робоча оргтехніка, виконують свої обов`язки працівники та сплачує за його користування.

В даному офісі ведеться діяльність товариства та знаходяться оргтехніка та документи, які підтверджуються факт здійснення господарської діяльності товариством. Також для зберігання товару товариство орендує в АПМТЗ «Комплдект» складські приміщення площею 345 кв.м. та майданчик відкритого зберігання площею 355 кв.м.

Основним напрямком діяльності ТОВ «Ав-мет» є закупівля та реалізація лома чорних металів згідно ДСТУ 4121-2002, що відповідає основному виду діяльності товариства «Оптова торгівля відходами та брухтом». Закупівля брухту здійснюється в різних юридичних осіб. Основними постачальниками товарів для товариства є ПрАТ "Полтавський ГЗК", ТОВ «Аксор індастрі», ПрАТ "Запорізький завод важкого кранобудування", ДП «Ферротранс», ТОВ «Ддап-ракс», що підтверджується відповідними договорами. Реалізацію придбаного товару відбувається різним юридичним особам, основні із яких АТ «Інтерпайп Дніпропетровськ втормет», ТОВ «Керамет-Україна», і ОБ «СП «СВИНЕЦЬ», ТОВ «КОМПАНІЯ «А-МЕТ», ТОВ «ЕЛЕНА». Також товариство отримує транспортні послуги, що укладені з ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 .

Окрім цього, адвокат звертає увагу, що будь-яких запитів від правоохоронних органів щодо надання документів, що стосуються господарської діяльності товариства з іншими контрагентами товариство не отримувало. На допиті, ані керівника ТОВ «АВ-МЬ », ані працівників товариства правоохоронні органи не викликали.

Також, адвокат вказує, що аналізуючи оскаржувану ухвалу слід зазначити, що судом, в порушення вимог, ст 372 КПК України не зазначено жодного конкретного доказу, які б підтверджували незаконне походження грошових коштів, арештованих у ТОВ «АВ- МЕТ» та те, що вони відповідають вимогам ст. 98 КПК України.

Таким чином, на даний час утримання грошових коштів ТОВ «АВ- МЕТ» під арештом порушує і обмежує законні основоположні конституційні права, щодо безперешкодної господарської діяльності підприємства, а також порушує недоторканість права власності.

З врахуванням зазначеного, адвокат просить суд, скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 від 08 червня 2021 року на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ТОВ «АВ-МЕТ» ( код 43938620) в АТ АБ "РАДАБАНК" (код ЄДРПОУ 21322127, МФО 306500 юридична адреса: 49069, м.Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 46) НОМЕР_1 .

Адвокатом в судове засідання було подано заяву про розгляд клопотання без фіксування технічними засобами, вимоги клопотання підтримав.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні № 12019000000000954 від 10.10.2019, за фактом привласнення коштів державного бюджету України в особливо великому розмірі вчинене організованою групою осіб, члени якої попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення злочинів за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та за фактом вчинення фінансових операцій з коштами та іншим майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів отриманих в особливо великих розмірах, вчинене організованою групою осіб, члени якої попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення злочинів за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

Так, в рамках провадження 08.06.2021 ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/30046/21-к було накладено арешт, зокрема і на грошові кошти, які знаходились у АТ «АБ «РАДАБАНК» (код ЄДРПОУ 21322127, МФО 306500, юридична адреса: 49069, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 46): № НОМЕР_1 , які належить ТОВ «АВ-МЕТ» (код ЄДРПОУ 43938620).

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали слідчого судді 08.06.2021 року, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що дане майно має ознаки предмету кримінального правопорушення, а також є засобом вчинення кримінального правопорушення та підпадають під ознаки ст. 98 КПК України.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що на момент розгляду даного клопотання з доводів та наданих доказів адвоката вбачається, що товариство здійснює законну діяльність та відношення до кримінального провадження немає.

Таким чином, на день розгляду скасування арешту представником власника майна, після постановлення ухвали про накладення арешту, зі спливом часу було доведено відсутність підстав у продовженні даного заходу, з наведених вище підстав. Тому подальше втручання у діяльність товариства буде нести наслідки для його господарської діяльності, окрім цього, у органу досудового розслідування було достатньо часу з моменту накладення арешту дослідити, чи мають відношення грошові кошти до кримінального провадження.

Відтак, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки надані пояснення та докази адвокатом спростовують позицію сторони обвинувачення.

Таким чином, версія органу досудового розслідування, що майно, на яке накладено арешт, відповідає ознакам, визначених ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні №12019000000000954, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими новими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя прийшов до висновку, що правова підстава для арешту майна заявника, станом на день розгляду даного клопотання, спростовується, а також враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи станом на день розгляду підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, що накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/30046/21-к від 08.06.2021, в частині грошових коштів, які знаходяться у АТ «АБ «РАДАБАНК» (код ЄДРПОУ 21322127, МФО 306500, юридична адреса: 49069, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 46): № НОМЕР_1 , які належить ТОВ «АВ-МЕТ» (код ЄДРПОУ 43938620).

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1