Постанова

від 15.12.2021 по справі 3-719/09

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 3-719/09

3-в/583/106/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 грудня 2021 року Охтирський міськрайсуд Сумської області в складі:

головуючого - судді Сидоренка Р.В.,

при секретарі Шаміладзе В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка подання начальника Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, у зв`язку із закінченням строку давності його виконання ,

УСТАНОВИВ:

29.11.2021 начальник Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області з поданням, в якому просить звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту на строк 7 діб, накладеного постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.05.2009 року № 3-719/09 за ч. 1 ст. 130 КУпАП , у зв`язку із закінченням строку давності її виконання.

Від Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській областінадійшла заява про розгляд справи без участі їх представника.

Суд проаналізував матеріали справи, дослідивши надані докази, дійшов наступного висновку.

Згідно вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

В ст. 245 КУпАП зазначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як встановлено судом, постановою від 15.05.2009 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням стягнення у виді адміністративного арешту строком на 7 діб .

У термін, визначений законодавством, вказана постанова була звернута до виконання.

За приписами ч. 1, 2 ст. 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України. Орган Національної поліції забезпечує виконання постанови про адміністративний арешт у порядку, встановленому законами України.

Згідно вимог ст. 326 КУпАП (в редакції, що діяла на час винесення постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області ) постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.

Відповідно до ст. 305 КУпАП (в редакції, що діяла на час винесення постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області ) контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

З наведеного вбачається, що постанова про накладення стягнення у виді адміністративного арешту строком була звернута до виконання вчасно. В матеріалах справи відсутні докази ухилення правопорушника від відбуття адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту.

23.11.2018 рішенням Конституційного Суду України № 10-р/2018 у справі № 1-12/2018 (3911/15) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними): положення ч. 1 ст. 294 КУпАП, яким встановлено, що постанови про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 ( Адміністративний арешт ) цього Кодексу, набирають законної сили з моменту їх винесення; положення ст. 326 КУпАП, яке передбачає, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення. Положення ч. 1 ст. 294, ст. 326 КУпАП, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення КСУ цього Рішення, яке є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Отже, чинним КУпАП, до якого постійно вносяться зміни за своєю суттю є законом, який поєднує норми матеріального та процесуального права, охоплює всі сфери суспільно-економічного життя. Стадія виконання постанови про накладення адміністративних стягнень є заключною і зазвичай проходить у два етапи: 1) звернення постанови до виконання і 2) безпосереднє виконання постанови про накладення адміністративних стягнень.

Під зверненням постанови до виконання необхідно розуміти своєчасне (не більш ніж через три місяці з дня її винесення) направлення постанови до органу, який відповідно до законодавства уповноважений її безпосередньо виконувати, в даному випадку до органу НП, і визнається єдиним юридичним фактом, який має значення для встановлення, чи підлягає вона виконанню, незалежно від того, чи розпочато безпосереднє (реальне) виконання цієї постанови, що дотримано судом.

Однак, ст. 303 КУпАП законодавством України не передбачена давність виконання постанови судді про накладене стягнення, яка вже прийнята відповідним органом до виконання. Законодавець залишив поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді арешту.

Фактична безстроковість виконання таких постанов суперечить принципу правової визначеності, що є складовою принципу верховенства права і широко застосовується ЄСПЛ при оцінці порушень державами-членами Конвенції, а необмежений строк виконання своєчасно надісланої постанови суперечить принципу 4 Рекомендації № R (91) 1 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, згідно якого, якщо адміністративний орган влади розпочав адміністративне провадження із застосування санкції, він зобов`язаний діяти залежно від обставин справи з розумною швидкістю.

Відповідно до ст. 302 КУпАП за наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.

Згідно вимог п. 5, 6, 9 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Однак вказана норма не кореспондується зі строками виконання постанов про накладення стягнення у виді адміністративного арешту, а тому у даному конкретному випадку застосована бути не може.

В рішенні Конституційного Суду України від 29.06.2010 у справі № 17-рп/2010 зазначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5 рп/2005 вказано, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.

Також, Конституційний Суд України в рішенні від 11.10.2011 року по справі № 10-рп/2011, аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям правопорушення , а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаного законодавства України, правової позиції ЄСПЛ, який за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, враховуючи принцип правової визначеності, який є невід`ємною, органічною складовою принципу верховенства права та який знайшов своє закріплення у судовій практиці КСУ, ВСУ, ВС і прецедентних рішеннях ЄСПЛ, суд приходить до переконання, що зазначена справа про адміністративне правопорушення щодо накладення стягнення у виді арешту належить до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. З огляду на викладене на цю категорію справ поширюється гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону при розгляді подання про вирішення питання щодо звільнення правопорушника від адміністративного стягнення, а саме застосувати до КУпАП норми КК України, які регламентують подібні відносини.

В ст. 80 КК України зазначено, що особа звільняється відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі засудження до покарання у виді обмеження волі; 3) п`ять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за нетяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п`яти років за тяжкий злочин; 4) десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин; 5) п`ятнадцять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин. Перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.

Таким чином, суд приходь до висновку, що давність виконання постанови судді про накладення стягнення у виді адміністративного арешту по адміністративній справі не може тривати довше, ніж давність виконання обвинувального вироку суду у кримінальному праві, у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі, яким і є арешт, тобто 2 роки.

Враховуючи викладене, суд вважає наявними підстави для задоволення вимог за поданням про звільнення від відбування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту у зв`язку із закінченням строку давності його виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 246, 300, 301, 304 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, у зв`язку із закінченням строку давності його виконання - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту строком на 7 діб, накладеного постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 15.05.2009 року № 3-719/09 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку давності виконання цього судового рішення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайсуд шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко