Постанова

від 25.10.2021 по справі 384/407/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2021 року м. Кропивницький

справа № 384/407/17

провадження № 22-ц/4809/51/21

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Мурашка С. І., за участю секретаря судового засідання Діманової Н. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області (суддя Галицький В. В.) від 26 липня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки з майна, що належить їм на праві спільної частковій власності, посилаючись на те, що він є власником 2/3 частин, а ОСОБА_2 - 1/3 частини земельних ділянок площею 8,4899 га (кадастровий номер 3524382500:02:000:0214) та 9,3586 га (кадастровий номер 3524382500:02:000:0213) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Куцобалківської (Котовської) сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області. Він позбавлений можливості належним чином володіти вказаним майном, оскільки між сторонами існують розбіжності щодо користування земельними ділянками. При цьому в добровільному порядку відповідач відмовляється поділити в натурі спірну нерухомість, хоча таке право йому гарантоване законом.

З огляду на викладене, позивач просив суд:

1)виділити йому в натурі 2/3 частини у земельній ділянці, кадастровий номер 3524382500:02:000:0214, з боку від точки А до точки Б Землі загального користування площею 5,6600 га;

2)виділити йому в натурі 2/3 частини у земельній ділянці, кадастровий номер 3524382500:02:000:0213, з боку від точки А до точки Б Землі загального користування площею 6,2390 га.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 26 липня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено повністю.

Місцевий суду у мотивувальній частині свого рішення вказав, що позивачем не надано доказів того, що земель ділянки, стосовно яких виник спір, належать на праві спільної часткової власності. Крім того, позивачем не доведено, що він попередньо звертався до відповідача по питанню виділення в натурі часток у спільній власності.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав через суд першої інстанції до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 26 липня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги апеляційної скарги позивача мотивована тим, що суд першої інстанції не дотримався порядку розгляду справи та не забезпечив участь позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Він вказує, жоден актом законодавства не зобов`язано співвласника майна попереднього обов`язку звертатися до іншого співвласника(-ів) про виділ своєї частки, а тому суд безпідставно відмовив йому в позові у зв`язку із тим, що він не дотримався досудового вирішення питання. Суд не врахував, що відповідач заперечував проти позову, що вказує на його незгоду на виділення з майна частки, яка належить позивачу.

Крім того, суд не врахував висновок експертизи щодо технічної можливості виділу в натурі належної йому частки із земельних ділянок та варіанти її виділу.

Відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач ОСОБА_2 передбаченим ст. 360 ЦПК України правом на відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Позиції сторін в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції

Позивач ОСОБА_1 підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити та задовольнити його позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 був неодноразово повідомлений судом про час, дату та місце розгляду справи, але в призначений час в суд апеляційної інстанції не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд першої інстанції встановив такі обставини:

Рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2015 року, яке набрало законної сили 16 жовтня 2015 року, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 8,4900 га з кадастровим номером 3524382500:02:000:0214, яка розташована на території Котовської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, а також право власності на 1/3 частину земельної ділянки розміром 9,3600 га з кадастровим номером 3524382500:02:000:0213, яка розташована на території Котовської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, які належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Цим же рішенням суду визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 8,4900 га з кадастровим номером 3524382500:02:000:0214, яка розташована на території Котовської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, а також право власності на 1/3 частину земельної ділянки розміром 9,3600 га з кадастровим номером 3524382500:02:000:0213, яка розташована на території Котовської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, які належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, цим самим рішенням суду визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 8,4900 га з кадастровим номером 3524382500:02:000:0214, яка розташована на території Котовської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, а також право власності на 1/3 частину земельної ділянки розміром 9,3600 га з кадастровим номером 3524382500:02:000:0213, яка розташована на території Котовської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, які належала ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2016 року, яке набрало законної сили 05 листопада 2016 року, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину земельної ділянки розміром 8,4900 га. кадастровий №3524382500:02:000:0214, розташованої на території Котовської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області та на 1/3 частину земельної ділянки розміром 9,3600 га. кадастровий №3524382500:02:000:0213, розташованої на території Котовської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що належали йому на підставі рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2015 року.

Права власності на земельну ділянку площею 8,4900 га з кадастровим номером 3524382500:02:000:0214 та земельну ділянку площею 9,3600 га з кадастровим номером 3524382500:02:000:0213, які розташовані на території Котовської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відповідних частинах 1/3 та 2/3 відповідно.

Таким чином на підставі рішень Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2015 року та від 17 жовтня 2016 року ОСОБА_1 належить 2/3 частки, а ОСОБА_2 - 1/3 частки у праві власності на дві земельні ділянки, а саме: земельну ділянку площею 8,4899 га, якій присвоєно кадастровий номер 3524382500:02:000:0214, та земельну ділянку площею 9,3586 га, якій присвоєно кадастровий номер 3524382500:02:000:0213, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Куцобалківської (Котовської) сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Ця справа в апеляційному порядку переглядається вдруге так, як постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року було скасовано постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 листопада 2018 року, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При цьому суд касаційної інстанції вказав, що всупереч вимогам норм процесуального права, фактично визнавши висновок судової земельно-технічної експертизи неповним через відсутність у доданій до нього схемі географічних координат розміщення спірних земельних ділянок на місцевості, а також - через ненадання експертом відповіді на питання щодо можливості виділення частки в натурі по кожній ділянці окремо, суд апеляційної інстанції не виніс на обговорення сторін ані питання про допит експерта з метою усунення такої неповноти, ані питання про призначення додаткової експертизи. Крім того, зазначивши, що у висновку експертизи запропоновано об`єднати земельні ділянки шляхом їх злиття, що не узгоджувалося судом та сторонами спору, апеляційний суд не звернув уваги на те, що саме суд першої інстанції надав експерту дозвіл провести розподіл спірних ділянок як однієї цілої.

Направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав, що під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін, і ухвалити законне та справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Згідно з ч. 1 ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, ОСОБА_1 просив про захист свого права на частку у майні, що належить йому та відповідачу на праві спільної часткової власності, шляхом виділення йому в натурі його часток із двох земельних ділянок, посилаючись на те, що між ним і відповідачем відсутня згода щодо порядку користування їх спільним майном.

Зі змісту п. 7 ст. 92 Основного закону України вбачається, що правовий режим власності в Україні визначається виключно її Конституцією та законами України.

Так, ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом статей 316, 317, 319 ЦК України права власності полягає у праві особи (власника) володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України . Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з нормами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

На підставі Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2015 року у справі № 384/590/15-ц та від 17 жовтня 2016 року у справі № 384/506/16-ц, які згідно з ч. 4 ст. 81 ЦПК України маю преюдиційне значення у справі, яка переглядається в апеляційному порядку, місцевим судом було встановлено, що позивачу належить 2/3 частки, а відповідачу - 1/3 частки у праві власності на земельні ділянки площею 8,4899 га (кадастровий номер 3524382500:02:000:0214) та 9,3586 га (кадастровий номер 3524382500:02:000:0213) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Куцобалківської (Котовської) сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, які вони успадкували після смерті своїх батьків.

Права позивачів на це майно зареєстровані відповідно до норм Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Отже, право власності сторін по справі на дві земельні ділянки належним чином підтверджується, спір щодо цього між сторонами по справі відсутній.

За змістом цивільного законодавства України право приватної власності на майно може належати одному суб`єкту (індивідуально) або кільком суб`єктам (спільно).

Так, згідно з ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до частин 2 та 4 ст. 355 ЦК України майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦК України).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 ЗК України, який є спеціальним актом законодавства в сфері регулювання земельних відносин відповідно до ст. 3 цього Кодексу, встановлено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами (п. в ч. 1 ст. 87 ЗК України).

З огляду на докази у справі та наведені норми права про спільну власність видається нелогічним та неправильним висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем тієї обставини, що спільне майно сторін по справі належить їм на праві спільної часткової власності. При цьому місцевий суд повністю проігнорував ту обставину, що частки співвласників раніше вже визначені рішеннями судів у інших справах і ці обставини повторному доказуванню не підлягають.

Частинами 1, 2 ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Співвласник має право на виділ у натурі частини із майна, що є у спільній частковій власності У разі виділу співвласником у натурі частки зі спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. (частини 1, 3 ст. 364 ЦК України).

Згідно з частинами 1, 2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації (частини 1 - 3 ст. 88 ЗК України).

Позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що наразі між ним і відповідачем відсутня домовленість про володіння і користування їх спільним майном (земельними ділянками), а тому він бажає виділення в натурі належних йому часток із цього майна.

Отримання співвласником в натурі частини спільного майна, яка відповідає його частці у праві спільної власності на це майно, є правом співвласника, реалізація якого не обумовлена згодою інших співвласників, а тому прагнення позивача до виділення своїх часток зі спільної власності є правомірним.

При цьому законодавство не зобов`язує співвласника вживати заходів досудового врегулювання питання виділення його частки, а тому суд першої інстанції, не пославшись на жодну норму матеріального права або договір, безпідставно відмовив позивачу в позові з мотивів не звернення до відповідача з цього питання до пред`явлення позову.

Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч. 1 ст. 79 ЗК України).

За змістом ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі поділу або об`єднання земельних ділянок.

Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок (ч. 1 ст. 56 Закону України Про землеустрій ).

Відсутність згоди між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , як співвласниками земельних ділянок, про їх поділ унеможливлює розроблення технічної документації та в кінцевому результаті отримання позивачем в натурі тієї частини майна, які відповідає його частці у праві власності на це майно, з припиненням права спільної власності.

Виконання робіт із землеустрою (обстеження, вишукування, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи), як обов`язкова умова поділу чи об`єднання земельних ділянок, потребує спеціальних знань, технічного та технологічного забезпечення.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України Про судову експертизу).

Одним з основних завдань земельно-технічної експертизи є визначення можливості і варіантів розподілу земельних ділянок (п.п. 6.1. п. 6 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 зі змінами).

У зв`язку з цим та відповідно до норм статей 102 - 104 ЦПК України на підставі клопотання ОСОБА_1 суд першої інстанції своєю ухвалою від 05 лютого 2018 року призначив судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставив питання: чи можливо визначити варіант виділу в натурі 2/3 часток у земельній ділянці площею 8,4899 га (кадастровий номер 3524382500:02:000:0214) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; чи можливо визначити варіант виділу в натурі 2/3 часток у земельній ділянці площею 9,3586 га (кадастровий номер 3524382500:02:000:0213) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи від 06 червня 2018 року № 813/814/18-27, складеним експертом Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, зі складу земельних ділянок площею 8,4899 га (кадастровий номер 3524382500:02:000:0214) та площею 9,3586 га (кадастровий номер 3524382500:02:000:0213) можливо виділити в натурі 2/3 частки. При цьому для зручності оформлення документів та обслуговування вказаних ділянок необхідно їх об`єднати та згідно з частками сторін провести розподіл, варіант якого міститься у додатку № 2 до цього висновку. Площа земельної ділянки з часткою 2/3 складає 11,9 га.

Проте цей висновок експертизи є недостатньо обґрунтованим, неповним та викликає сумнів в його правильності.

По-перше, суд поставив перед експертом питання можливості виділення в натурі 2/3 частин щодо кожної зі спірних земельних ділянок, натомість у висновку експерта йдеться про об`єднання двох земельних ділянок, а потім виділення з цього масиву частки у розмірі 2/3, що становитиме 11,9 га. При цьому суд не змінював поставлені перед експертом питання. У листі від 03 квітня 2018 року (т. 1 а. с. 76) Вільшанський районний суд Кіровоградської області зі згоди позивача надав експерту дозвіл на проведення розподілу земельних ділянок без їх огляду, на підставі технічних паспортів, та виходячи з єдності двох суміжних земельних ділянок, як одного цілого. Проте суд першої інстанції не врахував, що інший співвласник майна, ОСОБА_2 , такої згоди не давав, а об`єктом спільної власності сторін по справі є дві окремі земельні ділянки.

По-друге, висновок експерта не містить матеріалів польових геодезичних досліджень, кадастрових планів земельних ділянок, які пропонується утворити, їх геопросторових координат, меж, що не дає можливості суду ухвалити рішення по суті пред`явлених вимог.

У зв`язку із цим ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20 квітня 2021 року за клопотанням позивача призначено повторну судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено два питання:

1.Чи можливо визначити варіант виділу в натурі 2/3 частки земельної ділянки площею 8, 4899 га, в межах Куцобалківської (Котовської) сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3524382500:02:000:0214?

2.Чи можливо визначити варіант виділу в натурі 2/3 частки земельної ділянки площею 9, 3586 га, в межах Куцобалківської (Котовської) сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3524382500:02:000:0213?

Згідно з висновком експерта від 30 вересня 2021 року № СЕ-19/112-21/3483-ЗТ (т. 2 а. с. 235 - 254) за результатами проведених досліджень на розгляд суду запропоновано два технічно можливих варіанти виділу в натурі 2/3 частки земельної ділянки площею 8, 4899 га, в межах Куцобалківської (Котовської) сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3524382500:02:000:0214, та два технічно можливі варіанти виділу в натурі 2/3 частки земельної ділянки площею 9, 3586 га, в межах Куцобалківської (Котовської) сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3524382500:02:000:0213.

Згідно з варіантом № 1 співвласнику з часткою 2/3 пропонується виділити частину земельної ділянки, кадастровий номер 3524382500:02:000:0214, що має площу 5,6599 га та обмежена замкненою лінією 29-32-2-3-29 в додатку 3, з координатами поворотних точок, відповідно до таблиці 2 каталогу координат частини земельної ділянки кадастровий номер 3524382500:02:000:0214, що наведена в дослідницькій частині.

Згідно з варіантом № 2 співвласнику з часткою 2/3 пропонується виділити частину земельної ділянки, кадастровий номер 3524382500:02:000:0214, що має площу 5,6599 га та обмежена замкненою лінією 5-1-32-29-4-5 в додатку 4, з координатами поворотних точок, відповідно до таблиці 2 каталогу координат частини земельної ділянки кадастровий номер 3524382500:02:000:0214, що наведена в дослідницькій частині.

Згідно з варіантом № 1 співвласнику з часткою 2/3 пропонується виділити частину земельної ділянки, кадастровий номер 3524382500:02:000:0213, що має площу 6,2391 га та обмежена замкненою лінією 15-2-3-12-15 в додатку 5, з координатами поворотних точок, відповідно до таблиці 2 каталогу координат частини земельної ділянки кадастровий номер 3524382500:02:000:0213, що наведена в дослідницькій частині.

Згідно з варіантом № 2 співвласнику з часткою 2/3 пропонується виділити частину земельної ділянки, кадастровий номер 3524382500:02:000:0213, що має площу 6,2391 га та обмежена замкненою лінією 4-1-15-12-4 в додатку 5, з координатами поворотних точок, відповідно до таблиці 2 каталогу координат частини земельної ділянки кадастровий номер 3524382500:02:000:0213, що наведена в дослідницькій частині.

Учасники справи не висловили заперечень щодо повноти, ясності, обґрунтованості та правильності висновку експерта від 30 вересня 2021 року № СЕ-19/112-21/3483-ЗТ.

При цьому позивач заявив суду, що з огляду на рівнозначність запропонованих експертом обох варіантів поділу кожної із земельних ділянок, він не наполягає на застосуванні судом будь-якого із них, але хотів би, щоб суд вирішив справу по першому із запропонованих варіанті щодо кожної із ділянок.

Відповідач в судове засідання в суд апеляційної інстанції не з`явися і запропоновані експертом варіанти поділу спільної власності не прокоментував.

Враховуючи усе викладене вище колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції суперечать встановленим ним обставинам, які мають значення для цієї справи, суд неправильно застосував норми матеріального права та ухвалив помилкове рішення.

Позивач, як співвласник майна, що належить йому та відповідачу на праві спільної часткової власності має право на поділ спільного майна внаслідок чоого кожен із співвласників отримує у власність окрему частину земельної ділянки, а фактично нову сформовану земельну ділянку, з припиненням права спільної часткової власності.

З огляду на рівноцінність та рівнозначність запропонованих експертом варіантів, враховуючи думку позивача та відсутність заперечень з боку відповідача, колегія суддів вважає, що поділ земельних ділянок має бути здійснено за першим із варіантів, запропонованих експертом у висновку експерта від 30 вересня 2021 року № СЕ-19/112-21/3483-ЗТ, а саме:

із земельної ділянки площею 8,4899 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий номер 3524382500:02:000:0214, виділити в натурі ОСОБА_1 2/3 частини, тобто земельну ділянку площею 5,6599 га обмежену замкненою лінією 29-32-2-3-29 (додаток 3 висновку експертизи) з координатами поворотних точок згідно з таблицею 2 висновку експерта, а ОСОБА_2 1/3 частину цієї земельної ділянки, що становить ділянку площею 2,8300 га та обмежена замкненою лінією 5-1-32-29-4-5 (додаток 3 висновку експертизи) з координатами поворотних точок згідно з таблицею 3 висновку експерта;

із земельної ділянки площею 9,3586 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий номер 3524382500:02:000:0213, виділити в натурі ОСОБА_1 2/3 частини, тобто земельну ділянку площею 6,2391 га обмежену замкненою лінією 15-2-3-12-15 (додаток 5 висновку експертизи) з координатами поворотних точок згідно з таблицею 11 висновку експерта, а ОСОБА_2 1/3 цієї земельної ділянки, що становить ділянку площею 3,1195 га, обмежену замкненою лінією 4-1-15-12-4 (додаток 5 висновку експертизи) з координатами поворотних точок згідно з таблицею 12 висновку експерта.

Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права на які посилається відповідачка в апеляційній скарзі

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права являється підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України ).

У поданій до суду апеляційній скарзі позивач вказав, що суд першої інстанції порушив його права на участь у судовому засіданні, оскільки 20 червня 2018 року постановив ухвалу про те, що судове засідання 27 липня 2021 року буде проводитися в режимі відеоконференції з Лисянським районним судом Черкаської області, суд не забезпечив наявність відеозв`язку, що фактично позбавило позивача приймати участь у судовому засіданні. Не зважаючи на неможливість забезпечення відеоконференцзв`язку, суд розглянув і вирішив справу без участі сторін.

Оцінюючи такі доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (пункти 1, 3, 6).

До основних принципів цивільного судочинства, зокрема, належать гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність (пункти 3 - 5 ч. 2 ст. 2 ЦПК України ).

Реалізація цих принципів можлива за умови, що учасникам справи фактично забезпечено право на участь у судовому засіданні, за виключенням випадків коли відповідно до закону суд розглядає справу у письмовому провадженні.

За правилами, сформульованими у частинах 1 - 4 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань.

Будь-який учасник справи має право брати участь у судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (п. 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України ).

Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом (ч. 5 ст. 212 ЦПК України у редакції, що діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення місцевого суду).

Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов`язки (ч. 10 ст. 212 ЦПК України ).

Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи (п. 11 ст. 212 ЦПК України ).

З матеріалів справи вбачається, що за клопотанням позивача Вільшанський районний суд м. Кіровограда постановив ухвалу від 20 червня 2020 року про його участь у судовому засіданні о 10:00 26 лип 2021 року в режимі відеоконференції у приміщенні Лисянського районного суду Черкаської області (т. 1, а. с. 98).

Копію цієї ухвали суд надіслав позивачу та суду, якому доручено проведення відео конференції (т. 1 с. 99 - 100, 102 - 104).

В матеріалах справи відсутні докази проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Лисянським районним судом Черкаської області (протокол судового засідання за 26 липня 2021 року та відеозапис судового засідання у справі відсутні, а згідно з довідкою секретаря судового засідання (т. 1 а. с. 110) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку розглядом справи з відсутності осіб, які беруть у ній участь).

Однак, ці обставини не дають підстави вважати, що були порушені права позивача на участь у справі так, як на а. с. 108 т. 1 справи є заява позивача від 26 липня 2018 року у якій він просить суд розглянути справу за його позовом до ОСОБА_2 про виділ його частки із майна, що є у спільній частковій власності без його участі.

Крім того, в матеріалах справи (т. 1 а. с. 105) міститься аналогічного змісту заява представника відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Маючи клопотання від обох сторін по справі про її розгляд за їх відсутності, суд першої інстанції мав право здійснювати розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів. При цьому суд не порушив принципів відкритості, змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

Отже, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що в цій частині доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

У зв`язку з тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає критеріям законності, обґрунтованості та справедливості, відповідно до приписів ст. 376 ЦПК України, таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.

Про судові витрати

Згідно з п.п. в ч. 4 ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Принцип розподілу судового збору закріплений у ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а саме: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються відповідача.

Враховуючи, що апеляційний суд задовольнив вимоги позивача повністю, то його судові витрати, які складаються судового збору та вартості експертизи, покладаються на відповідача.

Матеріалами справи підтверджується, що за подання до суду позову позивач сплатив судовий збір у сумі 640,00 грн (т. 1 а. с. 1), за подання апеляційної скарги - 960,00 грн (т. 1 а. с. 134), а за подання касаційної скарги - 1280,00 грн (т. 1 а. с. 206, 223), всього - 2880,00 грн.

Витрати позивача на проведення експертиз становлять загалом 22042,00 грн (т. 1 а. с. 96, т. 2 а. с. 217, 221).

Будь-які судові витрати відповідача покладаються на нього у зв`язку з задоволенням пред`явлених до нього позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 26 липня 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

В порядку поділу земельної ділянки площею 8,4899 га в межах Куцобалківської (колишня назва - Котовська) сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий номер 3524382500:02:000:0214, виділити в натурі ОСОБА_1 2/3 частини згідно з варіантом № 1 висновку повторної земельно-технічної експертизи від 30 вересня 2021 року № СЕ-19/112-21/3483-ЗТ, а саме: частину земельної ділянки площею 5,6599 га обмежену замкненою лінією 29-32-2-3-29 (додаток 3 висновку експертизи) з координатами поворотних точок згідно з таблицею 2 висновку експерта.

Іншу частину, 1/3 земельної ділянки кадастровий номер 3524382500:02:000:0214 в межах Куцобалківської (колишня назва - Котовська) сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що згідно з варіантом № 1 висновку повторної земельно-технічної експертизи від 30 вересня 2021 року № СЕ-19/112-21/3483-ЗТ становить 2,8300 га та обмежена замкненою лінією 5-1-32-29-4-5 (додаток 3 висновку експертизи) з координатами поворотних точок згідно з таблицею 3 висновку експерта, залишити ОСОБА_2 .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 8,4899 га в межах Куцобалківської (колишня назва - Котовська) сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий номер 3524382500:02:000:0214.

В порядку поділу земельної ділянки площею 9,3586 га в межах Куцобалківської (колишня назва - Котовська) сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий номер 3524382500:02:000:0213 виділити в натурі ОСОБА_1 2/3 частини згідно з варіантом № 1 висновку повторної земельно-технічної експертизи від 30 вересня 2021 року № СЕ-19/112-21/3483-ЗТ, а саме частину земельної ділянки площею 6,2391 га обмежену замкненою лінією 15-2-3-12-15 (додаток 5 висновку експертизи) з координатами поворотних точок згідно з таблицею 11 висновку експерта.

Іншу частину, 1/3 земельної ділянки кадастровий номер 3524382500:02:000:0213 в межах Куцобалківської (колишня назва - Котовська) сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що згідно з варіантом № 1 висновку повторної земельно-технічної експертизи від 30 вересня 2021 року № СЕ-19/112-21/3483-ЗТ становить 3,1195 га та обмежена замкненою лінією 4-1-15-12-4 (додаток 5 висновку експертизи) з координатами поворотних точок згідно з таблицею 12 висновку експерта, залишити ОСОБА_2 .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 9,3586 га в межах Куцобалківської (колишня назва - Котовська) сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, якій присвоєно кадастровий номер 3524382500:02:000:0213.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію понесених позивачем судових витрат: судового збору - 2880,00 грн та витрат на проведення експертизи - 22042,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст цієї постанови складено 15 грудня 2021 року.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. М. Єгорова

С. І. Мурашко