Постанова

від 06.12.2021 по справі 907/824/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2021 р. Справа №907/824/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Зварич О.В.

Секретар судового засідання Матіїшин Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати , б/н від 02.10.2020 (вх. № 01-05/2727/20 від 05.10.2020),

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2020 (суддя Пригара Л.І., повний текст рішення складено 16.10.2020)

у справі № 907/824/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Бізнес-Технологій , м. Київ ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати , с. Нижнє Солотвино, Ужгородський район,

про стягнення 35'560, 34 грн, в тому числі 31'680,00 грн заборгованості за надані послуги, 2'725, 54 грн інфляційних нарахувань та 1'154, 80 грн трьох процентів річних,

За участю представників від:

позивача: Свінцов С.В. - адвокат;

відповідача: Машика В.В. - адвокат;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Центр Бізнес Технологій (далі по тексту - ТзОВ Центр Бізнес Технологій ) звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати (далі по тексту - ТзОВ А.М.В.-Карпати ) про стягнення 35'560, 34 грн, в тому числі 31'680,00 грн заборгованості за надані послуги, 2'725,54 грн інфляційних нарахувань та 1'154,80 грн трьох процентів річних.

Підставою для звернення з позовною заявою до суду слугувало невиконання відповідачем (замовником) умов договору в частині взятих на себе договірних зобов`язань щодо оплати за надані послуги позивачем (виконавцем) з супроводу програмних продуктів № 3/18 від 01.02.2018 року, внаслідок чого в нього виникла та рахується заборгованість, яка склала суму 31'680,00 грн. Крім того, за порушення відповідачем термінів оплати за надані послуги, позивачем нараховано відповідачу 2'725,54 грн інфляційних нарахувань та 1'154, 80 грн трьох процентів річних (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2020 у справі №907/824/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Бізнес Технологій суму 35'225,58 грн, в тому числі 31'680грн заборгованості за надані послуги, 2'390,78 грн. інфляційних нарахувань та 1'154, 80 грн трьох процентів річних, а також суму 2'082,21 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт наданих послуг по спірному договору та взято до уваги акти здачі-прийняття робіт наданих послуг. У відповідача наявна заборгованість на суму 31'680,00 грн за взяті на себе зобов`язання по оплаті послуг супроводу програмного забезпечення, що підтверджується наданою позивачем банківською випискою і розрахунком позовних вимог. Відповідачем жодним чином не підтверджено свої доводи щодо факту виготовлення факсиміле підпису директора Тодосієнко Д.В. та подальше проставлення його на договорі № 3/18 від 01.02.2018 року та актах здачі прийняття робіт не стороною відповідача. У зв`язку з цим дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Не погодившись з вказаним рішенням господарського суду, ТзОВ А.М.В.-Карпати подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, ТзОВ А.М.В.-Карпати зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки покликанням ТзОВ А.М.В.-Карпати та суд не дослідив істотні обставини справи, а саме не досліджено акти здачі-приймання та Договір 3/18 про надання послуг з супроводу програмних продуктів. Зазначає, що підпис поставлений на Договорі про надання послуг та Актах здачі-приймання робіт здійснено за допомогою відтиску факсиміле, застосування якого сторони не узгодили умовами договору, відтак вважає що Договір 3/18 про надання послуг з супроводу програмних продуктів не був укладений, а акти здачі - приймання робіт не були прийняті та підписані відповідачем. Суд першої інстанції прийняв до уваги неналежні та не допустимі докази, і такі не можуть свідчити про наступне схвалення з боку відповідача.

Крім того, апелянтом разом з апеляційною скаргою подано клопотання про витребування оригіналу письмового доказу, в якому останній просить витребувати у позивача ТзОВ Центр Бізнес-Технологій оригінал договору №3/18 від 01.02.2018 про надання послуг з супроводу програмних продуктів. Також від апелянта, разом з апеляційною скаргою надійшло клопотання про призначення почеркознавчої та технічної експертизи документів.

22 січня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю Центр Бізнес-Технологій подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує доводи апелянта, покликаючись на те, що правочин був схвалений юридичною особою, про що свідчать підписані Договір про надання послуг та Акти здачі-приймання робіт. Щодо тверджень апелянта, що зобов`язання в частині оплати за договором не виникли, оскільки Акти здачі-приймання робіт ним не приймались і не підписувались, позивач також заперечує, оскільки про це свідчить і часткова оплата здійснена відповідачем за надані послуги, а відтак рішення суду першої інстанції є законним та прийнятим з повним з`ясуванням обставин справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2020 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді - доповідача) Дубник О.П., суддів Гриців В.М. та Зварич О.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020 відкладено розгляд питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТзОВ А.М.В.-Карпати б/н від 02.10.2020 (вх. № 01-05/2727/20 від 05.10.2020) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2020 у справі № 907/824/19 до надходження до Західного апеляційного господарського суду матеріалів справи №907/824/19.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2020 поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати б/н від 02.10.2020 (вх. № 01-05/2727/20 від 05.10.2020) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2020 у справі № 907/824/19, розгляд справи призначено на 16.12.2020 на 10 год 00 хв. з участю апелянта в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Господарським судом Закарпатської області.

10 грудня 2020 року від представника позивача - адвоката Свінцова С.В. надійшло клопотання (вх.№01-04/7326/20 від 10.12.2020) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020, задоволено клопотання представника позивача - адвоката Свінцова С.В. про участь в судовому засіданні 16.12.2020, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Представник відповідача в судове засідання 16.12.2020, в режимі відеоконференції в Господарський суд Закарпатської області не прибув, натомість 16.12.2020 надіслав на електронну адресу суду клопотання (вх.№01-04/7469/20 від 16.12.2020) про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням на самоізоляції та просить про участь в наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 розгляд справи відкладено на 27.01.2021.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 907/824/19 ( колегією суддів у складі: головуючого судді Дубник О.П., суддів Гриців В.М. та Зварич О.В.) призначено судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення судової експертизи поставлено наступні питання:

1) Чи виконано підпис у графах Замовник Тодосієнко Д.В. , Від Замовника Директор Тодосієнко Дмитро Володимирович , у зазначеному Договорі №3/18 від 01.02.2018 про надання послуг з супроводу програмних продуктів, писальним приладом (кульковою ручкою тощо) чи в інший спосіб з використанням технічних прийомів (факсиміле тощо)?

2) Чи виконано підпис у графах Від замовника Товариство з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати , Керівник Товариство з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати Тодосієнко Д.В. у зазначених Актах здачі - приймання робіт (наданих послуг) писальним приладом (кульковою ручкою тощо) чи в інший спосіб з використанням технічних прийомів (факсиміле тощо)?

Зупинено апеляційне провадження по справі № 907/824/19 на час проведення експертизи до надходження до Західного апеляційного господарського суду висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи № 907/824/19 на адресу суду.

Зупинено апеляційне провадження по справі № 907/824/19 на час проведення експертизи до надходження до Західного апеляційного господарського суду висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи № 907/824/19 на адресу суду.

09 березня 2021 року до суду поступило клопотання судового експерта Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, а саме: оригіналу акту здачі-приймання робіт ( наданих послуг) № 2 від 04.01.2019 та оригіналу акту здачі-приймання робіт ( наданих послуг) № 142 від 31.10.2018.

Розпорядженням керівника апарату суду №271 від 07.04.2021 у зв`язку зі смертю головуючого судді Дубник О.П. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу даної справи.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2021 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Гриців В.М. та Зварич О.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2021 прийнято справу № 907/824/19 до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Кордюк Г.Т., суддів Гриців В.М. та Зварич О.В., поновлено апеляційне провадження у справі №907/824/19, розгляд клопотання судового експерта призначено в судовому засіданні на 23.06.2021 та зобов`язано позивача надати витребувані експертом документи.

22 червня 2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд клопотання судового експерта без участі відповідача.

22 червня 2021 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. Також, представник позивача повідомив супровідним листом, що у зв`язку зі зміною адреси місцезнаходження позивача оригінал Акту № 142 від 31.10.2018 було втрачено. До супровідного листа долучає лише оригінал ату здачі-приймання робіт № 2 від 04.01.2019.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2021 розгляд клопотання судового експерта Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи у справі № 907/824/19 відкладено на 05.07.2021.

На адресу апеляційного суду, 29.06.2021, надійшло клопотання від ТзОВ Центр Бізнес-Технологій , б/н від 25.06.2021 (вх. № 01-04/4739/21 від 29.06.2021) про розгляд справи № 914/905/18 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою програмного забезпечення EasyСon .

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 задоволено клопотання ТзОВ Центр Бізнес-Технологій про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою програмного забезпечення EasyСon .

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 у справі № 907/824/19 клопотання судового експерта Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (вх. 01-04/1795/21 від 09.03.2021) про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи задоволено частково. Направлено Львівському науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи №907/824/19 для проведення експертизи. Провадження у справі № 907/824/19 на час проведення експертизи зупинено.

08 вересня 2021 року до суду від Закарпатського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи № 907/824/19 разом з висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої та технічної експертизи документів від № 625 від 02.09.2021.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 поновлено провадження у справі № 907/824/19. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 25.10.2021

На адресу апеляційного суду 17 вересня 2021 року надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати , б/н від 16.09.2021 року (вх. № 01-04/6468/21 від 17.09.2021 року) про розгляд справи №907/824/19 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою програмного забезпечення EasyСon .

На адресу апеляційного суду 20 вересня 2021 року надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Бізнес-Технологій , б/н від 17.09.2021 (вх. № 01-04/6520/21 від 20.09.2021 року) про розгляд справи № 907/824/19 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою програмного забезпечення EasyСon .

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 задоволено клопотання ТзОВ А.М.В.-Карпати про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою програмного забезпечення EasyСon , а також задоволено клопотання ТзОВ Центр Бізнес Технологій про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою програмного забезпечення EasyСon .

25 жовтня 2021 року судове засідання по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати , б/н від 02.10.2020 (вх. № 01-05/2727/20 від 05.10.2020), на рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2020 у справі №907/824/19 не відбулось у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Кордюк Г.Т.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 22.11.2021. Судове засідання 22.11.2021 провести в режимі відеоконференції. Відеоконференція буде проведена за допомогою програмного забезпечення EasyCon .

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 06.12.2021.

В судовому засіданні 06.12.2021 представники сторін брали участь в режимі відеоконференції. Останні підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, висловили свої міркування з питань, що виникли в процесі розгляду апеляційної скарги.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Центр Бізнес-Технологій (виконавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати (замовником, відповідачем у справі) укладено договір № 3/18 про надання послуг з супроводу програмних продуктів (надалі Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати послуги, виконувати роботи з супроводу на комп`ютерах замовника програмного продукту Супровід програмного забезпечення "1С: Підприємство (далі Продукт). Відповідно до пункту 1.1 договору, предметом даного Договору є здійснення Виконавцем авіаційного обробітку сільськогосподарських земель Замовника (надалі - Обробіток земель), якщо це не суперечить закону та іншим нормативно-правовим актам, повітряним судном, зазначеного в п. 1.2. Договору.

За умовами п. 1.2. Договору, під супроводом у рамках цього договору розуміється:

- консультування замовника по використанню Продукту;

- оперативна підтримка користувачів продукту, яка здійснюється по телефону, факсу, іншим електронним засобам комунікацій або за допомогою прямих контактів в офісі виконавця;

- сповіщення замовника про нові версії Продукту;

- установка оновлень від виробників компонентів Продукту та адаптація їх до специфічних вимог та облікової політики замовника;

- налаштування прав доступу, реєстрація нових користувачів у системі;

- адміністрування інформаційних баз 1С;

- передача пропозицій замовника щодо поліпшення/модифікації Продукту фірмі 1С;

- технічна підтримка та аналіз роботи інтерфейсів взаємодії системи 1С із зовнішніми інформаційними системами;

- усунення помилок Продукту;

- навчання співробітників замовника роботі з Продуктом.

У відповідності до п. 4 Договору виконання робіт завершується підписанням Акту здачі приймання виконаних робіт.

Вартість послуг за договором сторони погодили у п. 6. Договору, за умовами якого сума договору визначається за фактично витрачений співробітниками виконавця час на виконання погоджених із замовником обсягів робіт. Розрахунок вартості послуг за Договором здійснюється за схемою пакету комплексні послуги з супроводу. Пакет комплексні послуги з супроводу виконавця, передбачає щомісячний обсяг послуг/робіт вартістю 4'400,00 грн без урахування ПДВ, 880 грн ПДВ за ставкою 20%. Загальна вартість робіт з ПДВ 20% - 5'280,00 грн. До складу пакету комплексні послуги з супроводу включені послуги з супроводу та технічної підтримки, що надаються 1С спеціалістом, в обсязі не більше 5 годин на місяць. Базові тарифні ставки 1С фахівця 880 грн за годину без урахування ПДВ. Робота в надурочний час оплачується за подвійною ставкою фахівця. Допускається використання ліміту робочого часу консультанта, розробником і навпаки, при умові не перевищення загальної вартості робіт, визначеної в п. 6.2. Договору, над вартістю фактично виконаних робіт/послуг, розрахованої згідно з тарифними ставками фахівця. Термін дії пакету послуг комплексні послуги з супроводу збігається з терміном дії цього договору. Послуги понад ліміт робочого часу, вказаного в п. 6.2.1. Договору, надаються після письмової або електронної заявки, затвердженої відповідальним представником замовника.

Порядок розрахунків визначений у п. 8 Договору та встановлює, що оплата за Договором здійснюється на підставі виставлених виконавцем рахунків протягом п`яти банківських днів за фактом виконання робіт. При наявності простроченої заборгованості за виконані роботи виконавець має право призупинити надання послуг до моменту погашення такої заборгованості замовником. При наявності простроченої більш ніж на 15 робочих днів заборгованості по розрахунках за надані послуги оплата робіт за договором автоматично переводиться в режим попередньої оплати.

Договір набуває чинності з 01.02.2018 року і діє до 31.12.2018 року або до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, залежно від того, який з моментів настане пізніше. Виконавець починає здійснювати роботи з моменту початку дії Договору на вимогу Замовника.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що договір підписаний сторонами, зокрема зі сторони відповідача директором Тодосієнко Д.В. та скріплений печаткою за допомогою факсиміле.

На підтвердження виконання умов Договору позивачем надані оригінали актів здачі-приймання робіт (надання послуг) ( том 1 а.с. 152-159; том 2 а.с. 174).

- № 7 від 30.03.2018 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство за лютий 2018 року на суму 5 280 грн. з ПДВ;

- № 52 від 11.04.2018 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство за березень 2018 року на суму 9 377 грн. 28 коп. з ПДВ;

- № 53 від 30.04.2018 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство за квітень 2018 року на суму 5 280 грн. з ПДВ;

- № 81 від 03.07.2018 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство за травень та червень 2018 року на суму 10 560 грн. з ПДВ;

- № 95 від 10.08.2018 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство за липень 2018 року на суму 5 280 грн. з ПДВ;

- № 111 від 07.09.2018 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство за серпень 2018 року на суму 5 280 грн. з ПДВ;

- № 129 від 08.10.2018 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство за вересень 2018 року на суму 5 280 грн. з ПДВ;

- № 2 від 04.01.2019 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство за грудень 2018 року на суму 5 280 грн. з ПДВ;

- № 8 від 04.01.2019 року про надання послуг із супроводу програмного забезпечення "1С: Підприємство на суму 5 280 грн. з ПДВ.

В матеріалах справи містять рахунки на оплату: № 23 від 08.02.2018 року, № 51 від 30.03.2018 року, № 68 від 30.04.2018 року, № 108 від 03.07.2018 року, № 124 від 10.08.2018 року, № 141 від 07.09.2018 року, № 162 від 08.10.2018 року, № 183 від 26.10.2018 року, № 2 від 04.01.2019 року ( том 1 а.с. 36-44).

Однак надані послуги відповідачем не оплачені в повному розмірі, у зв`язку з чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 31'680,00грн, що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Бізнес-Технологій до суду.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2020 у справі №907/824/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Бізнес-Технологій суму 35'225,58 грн, в тому числі 31'680,00 грн заборгованості за надані послуги, 2'390,78 грн інфляційних нарахувань та 1'154, 80 грн трьох процентів річних, а також суму 2'082,21 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Відповідно до частин 1,2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України ( надалі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ст. 509 ЦК України).

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України ( надалі - ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами на підставі статті 629 ЦК України.

Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі Договору № 3/18 про надання послуг з супроводу програмних продуктів.

Виконання робіт завершується підписанням Акту здачі приймання виконаних робіт ( п. 4 Договору).

Оплата за Договором здійснюється на підставі виставлених виконавцем рахунків протягом п`яти банківських днів за фактом виконання робіт ( п.8.1 Договору).

Договором сторони погодили, що сума договору визначається за фактично витрачений співробітниками виконавця час на виконання погоджених із замовником обсягів робіт. Розрахунок вартості послуг за Договором здійснюється за схемою пакету комплексні послуги з супроводу. Пакет комплексні послуги з супроводу виконавця, передбачає щомісячний обсяг послуг/робіт вартістю 4'400,00 грн без урахування ПДВ, 880,00 грн ПДВ за ставкою 20%. Загальна вартість робіт з ПДВ 20% - 5'280,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити кошти за надані позивачем за послуги.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18 , а тому суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції у цій справі.

Згідно зі статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Саме акт приймання-передачі наданих послуг є тим первинним документом, на підставі якого виникає обов`язок сплати.

Позивач в позовній заяві посилається та долучає копії наступних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та докази надсилання вказаних актів замовнику:

- № 7 від 30.03.2018 року на суму 5'280,00 грн. з ПДВ;

- № 52 від 11.04.2018 року на суму 9'377,28 грн з ПДВ;

- № 53 від 30.04.2018 року на суму 5'280,00 грн з ПДВ;

- № 81 від 03.07.2018 року на суму 10'560,00 грн з ПДВ;

- № 95 від 10.08.2018 року на суму 5'280,00 грн з ПДВ;

- № 111 від 07.09.2018 року на суму 5'280,00 грн з ПДВ;

- № 129 від 08.10.2018 року на суму 5'280,00 грн з ПДВ;

- № 142 від 31.10.2018 року на суму 5'280,00 грн з ПДВ;

- № 2 від 04.01.2019 року на суму 5'280,00 грн з ПДВ;

- № 8 від 04.01.2019 року на суму 5'280,00 грн з ПДВ.

Відповідно до Додатку № 30 до позовної заяви про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг з супроводу програмних продуктів № 3/18 від 01.02.2018 року сума основного боргу Відповідача перед Позивачем становить 31'680,00 грн ( том 1, а.с. 56).

Однак, як з`ясовано апеляційним судом матеріали справи не містять оригіналу акту №142 здачі-приймання робіт від 31.10.2018 року на суму 5'280,00 грн.

Як вбачається з розрахунку позивач обгрунтовує суму заборгованості, яка виникла по наступних актах здачі-приймання робіт № 81, № 95, № 111, № 129, № 142, № 2, № 8.

Позивачем долучено до матеріалів справи оригінали актів здачі-прийняття робіт № 7 від 30.03.2018 року на суму 5'280,00 грн. з ПДВ; № 52 від 11.04.2018 року на суму 9'377,28 грн з ПДВ; № 53 від 30.04.2018 року на суму 5'280,00 грн з ПДВ; № 81 від 03.07.2018 року на суму 10'560,00 грн з ПДВ; № 95 від 10.08.2018 року на суму 5'280,00 грн з ПДВ; № 111 від 07.09.2018 року на суму 5'280,00 грн з ПДВ;№ 129 від 08.10.2018 року на суму 5'280,00 грн з ПДВ;; № 2 від 04.01.2019 року на суму 5'280,00 грн з ПДВ; № 8 від 04.01.2019 року на суму 5'280,00 грн з ПДВ.

Щодо акта № 142 від 31.10.2018 року на суму 5'280,00 грн з ПДВ, на який позивач посилається в позовній заяві, останній зазначає, що такий втрачено.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що оригінал вказаного акту здачі-прийняття робіт № 142 від 31.10.2018 року на суму 5'280,00 грн відсутній, а тому суд визнає докази такими, що не дають можливість встановити обставину, яка б підтверджувала факт виконання робіт по даному акту на суму 5'280,00 грн.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Скаржник і в суді першої, і в суді апеляційної інстанцій заперечував факт підписання договору 3/18 про надання послуг з супроводу програмних продуктів та актів здачі-прийняття робіт просив провести комплексну почеркознавчу та технічну експертизу договору та накладних. Відмовляючи в задоволені клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що в процесі розгляду справи, з огляду на дослідження наданих позивачем оригіналів актів здачі-приймання робіт та, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, у суду не виникло питань, які потребують спеціальних знань, а фактичні обставин справи можуть бути встановлені судом за результатами оцінки наявних у справі доказів. Обставин, які б ставили під сумнів обставини щодо підпису документів, судом першої інстанції не з`ясовано, хоча на цьому наголошував відповідач.

Місцевий суд зазначив, що запропоновані відповідачем на вирішення експертизи питання за своєю суттю зводяться до встановлення способу вчинення підписів: рукописно (кульковою ручкою) чи за допомогою технічних засобів (факсиміле). При цьому, сторона відповідача жодним чином не обґрунтувала та не довела факту виготовлення факсиміле підпису директора Тодосієнко Д.В. та подальше проставлення його на договорі № 3/18 від 01.02.2018 року та актах здачі прийняття робіт не стороною відповідача, а іншою особою.

Відповідач не надав суду доказів, які би свідчили про те, що факсиміле підпису директора Товариства з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати Тодосієнка Д.В. при підписанні договору № 3/18 від 01.02.2018 року та актів здачі прийняття робіт було використане не директором відповідача Тодосієнком Д.В. чи відповідальною особою відповідача, а іншою невідомою особою. Відповідачем не подано суду доказів, з яких би вбачалося вчинення ним дій щодо встановлення осіб, якими могло бути виготовлено факсиміле підпису директора відповідача та в подальшому використано його без відома відповідача, і, як наслідок, притягнення таких осіб до відповідальності.

Умисне проставлення відповідачем на договорі № 3/18 від 01.02.2018 року та актах здачі прийняття робіт факсиміле підпису директора товариства Тодосієнка Д.В., можливість використання якого сторонами договору не погоджувалася, може бути розцінено як недобросовісна дія саме з боку самого відповідача, і не може бути тією обставиною, дослідження якої потребує проведення експертизи.

Водночас суд апеляційної інстанції, враховуючи те, що скаржник обґрунтовує свою позицію непідписанням спірних документів, дійшов висновку, що у даній справі необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, призначив судову технічну експертизу.

Згідно з висновком експерта № 625 від 02.09.2021: 1. Зображення підписів у графах Замовник Тодосієнко Дмитро Володимирович у договорі № 3/18 від 01.02.2018 про надання послуг з супроводу програмних продуктів нанесені за допомогою факсимільного кліше ( факсиміле). 2. Зображення підписів у графах Від замовника Товариство з обмеженою відповідальністю А.М.В. - Карпати , Керівник Товариство з обмеженою відповідальністю А.М.В. - Карпати Тодосієнко Д.В. в актах здачі-прийняття робіт №2 від 04.01.2019, № 7 від 30.03.2018, № 8 від 04.01.2019, № 52 від 11.04.2018, № 53 від 30.04.2018, № 81 від 03.07.2018, № 95 від 10.08.2018, № 111 від 07.09.2018, № 129 від 08.10.2018 нанесені за допомогою факсимільного кліше ( факсиміле).

Додатково зазначив, що питання ухвали відносно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 142 від 31.10.2018 не вирішувалось, оскільки цей документ на дослідження не був наданий.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що умисне проставлення відповідачем на договорі № 3/18 від 01.02.2018 року та актах здачі прийняття робіт факсиміле підпису директора товариства Тодосієнка Д.В., можливість використання якого сторонами договору не погоджувалася, може бути розцінено як недобросовісна дія саме з боку самого відповідача, і не може бути тією обставиною, яка звільнить відповідача від обов`язку оплати надані йому послуги.

Суд не приймає посилання апелянта на те, що договір № 3/18 про надання послуг з супроводу програмних продуктів та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) директором Тодосієнко Д.В не підписувались, а проставлений підпис виготовлений шляхом нанесення відбитків факсиміле, оскільки сама по собі обставина проставлення підпису директором Товариства з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати на договорі та актах здачі-приймання робіт (надання послуг) шляхом використання факсимільного відтворення підпису не свідчить про їх не підписання з боку уповноваженої особи відповідача.

Апеляційний суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, висновок судової експертизи може оцінюватись судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт укладення та підписання договору.

Доводи апелянта про відсутність у нього обов`язку здійснювати оплату за надані послуги, апеляційним судом відхиляються, як необґрунтовані з огляду на наступне.

Відповідач зазначає, що підпис поставлений на Договорі про надання послуг та Акти здачі-приймання робіт здійснено за допомогою відтиску факсиміле, відтак вважає, що Договір 3/18 про надання послуг з супроводу програмних продуктів не був укладений, а акти здачі - приймання робіт не були прийняті та підписані Відповідачем.

Відповідач у відзиві не вказує, що не приймав виконання робіт за спірним договором, а лише вказує, що такі документи містять недоліки (можливу підробку), які викликають сумнів з приводу його достовірності.

Апеляційний суд не приймає доводи апелянта про те, що договір не укладений та вважає їх безпідставними, враховуючи правові висновки Верховного суду, а саме:

- від 10.02.2020 у справі №904/2679/19 за змістом якого недоведення факту протиправного використання своєї печатки, ненадання доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку зі втратою чи викраденням печатки, за умови скріплення договору цієї печатки, свідчить про укладеність договору, оскільки допускається подальше схвалення цього правочину конклюдентними діями.

- від 29.07.2020 у справі №753/10779/16-ц за змістом якого якщо особа, підтверджує підписання цього договору або схвалює даний правочин своїми наступними діями, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання такого договору неукладеним або недійсним. Під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі повна або часткова оплата товарів (робіт, послуг), їх приймання для використання, реалізація інших прав та обов`язків відповідно до укладеного правочину.

- від 13.09.2021 у справі № 908/3408/19 за змістом якого, визнання договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення, а не за наслідками виконання його сторонами, та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують вчинення відповідачем дій, спрямованих на виконання оспорюваного договору та його схвалення, а саме: шляхом підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг), виконаних позивачем та перерахування на рахунок позивача грошових коштів з посиланням на рахунки, що були виставлені відповідачу, а саме рахунок №51 від 30.03.2018, рахунок №68 від 30.04.2018, в яких вказано договір №3/18 від 01.02.2018.

Суд звертає увагу, що призначення платежу у платіжних дорученнях, а саме: порядковий номер та дати рахунку-фактури, види наданих робіт повністю співпадають з даними, зазначеними в актах здачі-приймання робіт (наданих послуг), що вбачається з довідки про рух коштів вих. №004-3/1282 від 20.12.2019 долученою позивачем до позовної заяви ( том 1, а.с. 45).

Колегія суддів вважає за доцільне застосувати доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - non concedit venire cjntra factum proprium ( ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Якщо особа, яка має право на оспорення документа чи юридичного факту, висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом. Спроба особи згодом здійснити право на оспорення суперечитиме попередній поведінці такої особи і має призводити до припинення зазначеного права.

Враховуючи вищевикладене, здійснення часткової оплати з реквізитами призначення платежу з посиланням на спірний договір, стало наслідком здійснення господарських операцій, що підтверджуються актами здачі-прийняття робіт, які відповідачем прийняті без зауважень. Дана обставина, свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати , підписуючи акти здачі-прийняття робіт, здійснюючи часткову оплату за послуги супроводу програмного забезпечення визнавало, що договір та його умови укладені, а відтак здійснення робіт з супроводу програмних продуктів та їх належне прийняття. Таким чином, відповідачем були вчинені дії по визнанню договору укладеним та прийняттю наданих послуг, які полягали в підписанні актів здачі-прийняття робіт.

Також, власною поведінкою Товариство з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати підтвердило прийняття робіт, адже здійснило часткову оплату, що підтверджується наданою позивачем банківською випискою.

Відтак, Товариством у встановленому законом порядку не було доведено тих обставин, на які воно посилалося як на підставу своїх заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Отже, враховуючи наявність укладеного договору № 3/18 про надання послуг з супроводу програмних продуктів, акти здачі-приймання робіт, № 81 від 03.07.2018, № 95 від 10.08.2018, № 111 від 07.09.2018, № 129 від 08.10.2018, № 2 від 04.01.2019, № 8 від 04.01.2019, та той факт, що Відповідачем здійснено часткову оплату виконаних робіт, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені вимоги про стягнення 31'680,00 грн основного боргу підлягають задоволенню частково ( за мінусом суми 5'280,00 грн виконаних послуг по акту №142 від 31.10.2018) на суму 26'400,00 грн.

Окрім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані відповідачу 2'725, 54 грн інфляційних втрат та 1'154, 80 грн трьох процентів річних.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та % річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Здійснивши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (з урахуванням суми боргу 26'400,00 грн), суд апеляційної інстанції зазначає про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 2'288,88 грн інфляційних втрат та 976,00 грн 3% річних.

Згідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення із відповідача 29'664,88 грн, з яких 26'400,00 грн заборгованість за надані послуги, на яку нараховано 2'288,88 грн - інфляційних втрат та 976,00 грн - 3% річних. В іншій частині в позові відмовити, оскільки стягнення інфляційних в сумі 436,66 грн та 3% річних в сумі 178,80 грн, які нараховані на заборгованість на суму 5280,00 грн по акту №142, належить відмовити як безпідставні, оскільки як встановлено судом, оригінал акту № 142 позивачем не подано суду.

З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати задоволити частково, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2020 у справі №907/824/19 змінити, виклавши його резолютивну частини в редакції даної постанови.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції змінено відповідно до ч.4 ст.282 ГПК України підлягають новому розподілу судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.11 ст. 129 ГПК України апеляційним господарським судом здійснено пропорційне взаємозарахування розміру задоволених позовних вимог, внаслідок чого доходить висновку про зобов`язання відповідача сплатити іншій стороні позивачу відшкодування судових витрат у розмірі 1'602,50 грн з огляду на такі розрахунки:

1) 31'680,00 грн + 2'725, 54 грн + 1'154, 80 грн = 35'560, 34 грн (загальна сума позову)

2) 31'680,00 грн + 2'390, 78 грн + 1'154, 80 грн = 35'225, 58 грн (сума задоволених позовних вимог в першій інстанції)

3)1921,00 грн (судовий збір при подані позовної заяви)*35'225,58 грн /35'560,34грн = 1'902,90 грн (розмір судового збору, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача за розгляд справи в першій інстанції)

4) 26'400,00 грн + 2'288, 88 грн + 976,00 грн = 29'664, 88 грн (сума задоволених позовних вимог в апеляційній інстанції)

5) 1'902,90 грн *29'664, 88 грн/35'225, 58 грн = 1'602,50 грн ( сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за наслідками апеляційної скарги)

6)2'881,50 грн (сума судового збору за подання апеляційної скарги) *29'664, 88 грн/35'560, 34 грн = 2'403,78 грн ( пропорційна сума задоволення позовних вимог в суді апеляційної інстанції)

7) 2'881,50 грн - 2'403,78 грн = 477,72 грн (розмір судового збору, який підлягає до стягнення з позивача на користь відповідача за розгляд справи в апеляційній інстанції)

8) 1'602,50 грн - 477,72 грн = 1'124,78 грн (остаточна сума судового збору, як підлягає стягненню з відповідача за наслідками апеляційного провадження).

З урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати , понесені ним судові витрати пов`язані з проведенням експертизи у відповідності до положень п.3. ч. 4 ст. 129 ГПК України покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

Згідно з рахунком за проведення експертизи від 02.03.2021 № 81 вартість експертизи складає 6'006,35 грн.

Відповідно, підлягає стягненню з позивача на користь відповідача 995, 78 грн витрат за проведення експертизи: 35'560,34 ( заявлена сума позовних вимог) відноситься до 29'664,88 грн ( сума яка підлягає задоволенню), як 6'006,35 грн ( витрати за проведення експертизи) до Х. Отже, 5'010,57 грн витрат по проведенню судової експертизи залишаються за відповідачем, а 995, 78 грн підлягає до сплати позивачем на користь відповідача. Отже, сума судових витрат, яку має сплатити відповідач позивачу становить 1124,78грн - 995,78грн = 129 грн.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю А.М.В.- Карпати задоволити частково.

2.Змінити резолютивну частину рішення Господарського суду Закарпатської області від 07.09.2020 та викласти в наступній редакції.

3.Позов задоволити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю А.М.В.-Карпати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр Бізнес-Технологій 26'400,00 грн - боргу, 976,00 грн - 3% річних, 2'288,88 грн - інфляційних втрат та 129 грн - судових витрат.

4.В іншій частині позову вімовити.

5.На виконання постанови Господарському суду Закарпатської області видати накази.

6. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.

7. Порядок та строк оскарження встановлені ст. 288-289 ГПК України.

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Зварич О.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.12.2021.