Ухвала

від 15.12.2021 по справі 905/267/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

У Х В А Л А

15.12.2021р. Справа №905/267/20

за заявою від 02.12.2021р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове", м.Курахове

про відстрочку виконання рішення по справі №905/267/21

за позовом Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт", м.Маріуполь

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове", м.Курахове

про стягнення заборгованості в сумі 5600710,94 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Купченко Р.В.

Представники сторін:

від позивача: Шебаніц Ф.Ф.

від відповідача: Куренний С.В.

В засіданні суду брали участь:

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.04.2021р. по справі №905/267/20 позовні вимоги Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт", м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове", м.Курахове про стягнення заборгованості в сумі 4425100,66 грн., з яких основний борг в сумі 3285366,27 грн., пеня в сумі 684915,57 грн., інфляція в сумі 279167,10 грн., три проценти річних в сумі 175651,72 грн. задоволено повністю.

22.07.2021р. господарським судом Донецької області видано наказ на виконання вищезазначеного рішення.

27.07.2021р. на електронну пошту суду та 28.07.2021р. через канцелярію суду від відповідача надійшла заява від 26.07.2021р. про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ухвалою суду від 28.07.2021р. призначено розгляд заяви на 30.07.2021р. о 10.00 год.

Ухвалою суду від 30.07.2021р. заяву від 26.07.2021р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове", м.Курахове про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу від 22.07.2021р. по справі №905/267/20 задоволено: визнано таким, що не підлягає виконанню повністю, наказ від 22.07.2021р. про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2021р. по справі №905/267/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове" (85612, Донецька обл., Мар`їнский р-н., м. Курахове, Промислова зона, буд. 115, ЄДРПОУ 41491822) на користь Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" (87510, Донецька обл., м.Маріуполь, просп.Адмірала Луніна, буд.99, ЄДРПОУ 01125755, ІВАN НОМЕР_1 ) основного боргу в сумі 3285366,27 грн., пені в сумі 684915,57 грн., інфляції в сумі 279167,10 грн., трьох процентів річних в сумі 175651,72 грн., всього заборгованості в сумі 4425100,66 грн., судового збору в сумі 66376,51 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.11.2021р. по справі №905/267/20 рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2021 року у справі №905/267/20 залишено без змін.

06.12.2021р. господарським судом Донецької області видано наказ на виконання рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2021р. по справі №905/267/20.

06.12.2021р. до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове", м.Курахове надійшла заява про відстрочку виконання рішення по справі №905/267/21.

Згідно з ухвалою від 08.12.2021р. повідомлено сторони про розгляд заяви від 02.12.2021р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове", м.Курахове про відстрочку виконання рішення по справі №905/267/20 в судовому засіданні, яке відбудеться 15.12.2021р. о 09:45 год.

В судове засідання 15.12.2021р. з`явилися представники сторін: відповідач виклав свої обгрунтування поданої заяви, позивач висловив заперечення проти її задоволення; в судовому засіданні оголошено перерву до 16.00 год. 15.12.2021р.

Після закінчення перерви в судове засідання з`явилися представники сторін.

Розглянувши клопотання відповідача, заслухавши доводи сторін, суд виходить з наступного:

Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

У відповідності до ст.129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційним Судом України у п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За змістом ст.18 Закону України Про виконавче провадження , яка кореспондується зі ст.326 Господарського процесуального кодексу України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Водночас, у відповідності до норми спеціального закону, зокрема, ч.1 ст.33 Закону України Про виконавче провадження , за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Згідно ч.1 ст.331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (ч.ч.4, 5 та 7 ст.331 Господарського процесуального кодексу України).

В контексті вищенаведених норм суд вважає за необхідне зауважити, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому, такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Тобто законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

При цьому, положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020р. у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020р. у справі №905/30/16.

Як встановлено, у заяві про відстрочення виконання судового рішення у даній справі відповідач (боржник) посилається на відсутність у нього грошових коштів в повному обсязі для виконання рішення суду в добровільному порядку. Зокрема, як вказує відповідач, наявна у світі пандемія гострої респіраторної хвороби COVID-19 та запроваджені, у тому числі, в Україні відповідні карантинні обмеження, вплинули на спад економіки, спричинили транспортні, організаційно-кадрові та інші обмеження, результатом яких стала, зокрема, нестача металевого брухту, який є основою сировини для виготовлення сталевої заготовки. За твердженням відповідача, відповідна заготовка є майже єдиним товаром, який ним виготовляється і від реалізації якого відповідач отримує прибуток.

При цьому, відповідач посилається на укладання ним контракту на постачання продукції на суму біля 63 млн. грн., за результатами виконання якого й буде здійснюватися погашення заборгованості перед кредиторами. Одночасно, як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, отримана попередня оплата у розмірі 10% від суми контракту має бути спрямована на закупівлю сировини для виготовлення продукції за контрактом. В іншому випадку, як зазначив відповідач, наявна загроза банкрутства підприємства та неможливість виконання рішення суду взагалі.

В підтвердження викладеного відповідач посилається на надані до справи:

- договір на постачання продукції від 25.11.2021р. №2/11/2021 зі специфікацією;

- наказ про затвердження плану розрахунків від 29.11.2021р. №14/г з витягом;

- наказ від 01.12.2021р. №24 Про підготовку підприємства до відновлення виробництва , згідно якого наказано структурним підрозділам підприємства визначити склад комісії для проведення інвентаризації основних фондів та матеріальних цінностей на підприємстві, отримати матеріали та запчастини для відновлення діяльності, видати заявки для придбання матеріалів, що не вистачає;

- видаткові накладні на внутрішнє переміщення матеріалів;

- роздруківки з мережі Інтернет щодо спалаху корона вірусної хвороби та наслідків цього на стан ринку металобрухту.

Проаналізувавши викладені відповідачем обставини та надані документи, заслухавши позицію позивача з цього приводу, суд зазначає, що посилання заявника на складне фінансове становище та відсутність коштів й майна, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочки виконання судового рішення у даній справі.

Наведені заявником обставини, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається заявник, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим.

Така підстава, як неприбутковість діяльності, скрутне фінансове становище, не є виключними, винятковими чи такими, що свідчить про неможливість чи ускладненість виконання рішення на стадії його виконання.

Згідно ч.1 ст.9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 р. у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у ст.6 Конвенції.

Приймаючи до уваги ті обставини, що позивач і відповідач є самостійними суб`єктами господарювання, які несуть однакову економічну (матеріальну) відповідальність за свої дії та одинакові ризики, суд враховує матеріальні інтереси стягувача.

Одночасно, враховуючи ті обставини, що рішення суду у справі набуло законної сили 24.11.2021р. (тобто, відсутнє довготривале невиконання рішення суду), а за умови належного виконання контракту відповідач набуде можливість виконати свої зобов`язання перед кредитором належним чином, з метою уникнення загрози банкрутства підприємства відповідача, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву відповідача та відстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2021р. у справі №905/267/20 до 31.01.2021р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.234, 236, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву від 02.12.2021р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове", м.Курахове про відстрочку виконання рішення суду по справі №905/267/21 задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2021р. у справі №905/267/20 за позовом Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт", м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь-Курахове", м.Курахове про стягнення заборгованості в сумі 4425100,66 грн. до 31.01.2022р.

В задоволенні решти заяви відмовити.

В судовому засіданні 15.12.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.12.2021р.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст.255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г.В. Левшина