Ухвала

від 07.12.2021 по справі 911/2771/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2771/19

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» б/н від 18.11.2021 (вх.№110/21 від 24.11.2021) на бездіяльність державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП№61867320 у справі №911/2771/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» , Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе

до Трипільського комунального підприємства, Київська область, Обухівський район, с. Трипілля

про стягнення заборгованості

секретар судового засідання О.О.Стаднік

представники:

від позивача (стягувача) - Д.Т.Чакань

від відповідача (боржника) - не з`явився

від ДВС - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.02.2020 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до Трипільського комунального підприємства про стягнення 254413,87 грн. задоволено повністю; стягнуто з Трипільського комунального підприємства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» 217132,12 грн. основного боргу, 30434,01 грн. пені, 2900,65 грн. 3% річних, 3947,09 грн. інфляційних втрат та 3816,20 грн. витрат по сплаті судового збору.

На виконання зазначеного рішення господарським судом 30.03.2020 року видано відповідний наказ.

До суду від позивача (стягувача) Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» надійшла скарга б/н від 18.11.2021 (вх.№110/21 від 24.11.2021) на бездіяльність державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП№61867320, відповідно до якої заявник просить суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №61867320 та зобов`язати державного виконавця у виконавчому провадженні ВП №61867320 провести виконавчі дії з виявлення коштів боржника та звернути стягнення на грошові кошти боржника. Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Ухвалою суду від 26.11.2021 року розгляд скарги призначено на 07.12.2021 року.

Відповідач (боржник), належним чином повідомлений про час і місце розгляду скарги, у судове засідання 07.12.2021 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Обухівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), належним чином повідомлений про час і місце розгляду скарги, у судове засіданні 07.12.2021 року представника не направив, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на скаргу та матеріали виконавчого провадження №ВП№61867320 не надав.

Представник позивача (стягувача) у судовому засіданні 07.12.2021 року вимоги поданої скарги підтримав та просив суд її задовольнити.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи, що неявка боржника та державного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 342 ГПК України), господарський суд вважає, що неявка боржника та представника органу ДВС в судове засідання не перешкоджає розгляду скарги за наявними у справі матеріалами.

Відповідності до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження , примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Із моменту звернення у належний спосіб до органів виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження, стягувач має право розраховувати, що компетентний орган здійснить всі можливі заходи для виконання постановленого судового рішення, що набрало законної сили.

Згідно ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

З викладеного вбачається, що учасник виконавчого провадження має право звернутися до господарського суду з відповідною скаргою тільки на дії чи бездіяльність органів виконавчої служби, вчинені ними під час, у зв`язку та щодо примусового виконання останніми відповідних рішень господарських судів.

В обґрунтування поданої скарги, заявник посилається на те, що державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції порушено вимоги Закону України Про виконавче провадження , оскільки, не в повному обсязі виконано заходи щодо пошуку майна та коштів боржника.

З матеріалів скарги вбачається, що позивач (стягував) звернувся до Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою б/н від 14.04.2020 року про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Київської області від 30.03.2020 року №911/2771/19.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження , копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Судом встановлено, що у Автоматизованій системі виконавчого провадження містяться відомості про відкриття 17.04.2020 року Обухівським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчого провадження ВП №61867320 боржник - ТОВ Трипільське комунальне підприємство, стягувач - ТОВ Київська обласна енергопостачальна компанія , однак, сама постанова про відкриття виконавчого провадження відсутня, доказів протилежного органом ДВС не надано. Як зазначено позивачем (стягувачем), в порушенням вказаних норм Обухівським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на адресу стягувача не надіслано постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№61867320, доказів протилежного органом ДВС не надано, а матеріали скарги не містять. Вказане є порушенням ст.ст. 26, 28 Закону України Про виконавче провадження .

Також, як вбачається з поданої скарги, заявник в обґрунтування порушення державним виконавцем вимог ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , щодо перевірки майнового стану боржника, посилається, зокрема, що державним виконавцем:

- не накладено арешт на рахунки боржника під час відкриття виконавчого провадження та не проведено перевірку майнового стану боржника;

- не вчинено дії щодо направлення запитів до Держпраці, адже відповідно до п. 3 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. N8, - реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація, взяття на облік та зняття з нього технологічного транспортного засобу здійснюється територіальними органами Держпраці;

- не вчинено дії щодо направлення запитів до Держпродспоживслужби, адже Постановою КМУ від 28.12.2016 №1051 Про внесення змін до деяких постанов КМУ функції із здійснення реєстрації та обліку сільськогосподарської техніки, здійснення державного нагляду (контролю) в частині експлуатації та технічного стану машин покладено на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;

- не вчинено дії щодо направлення запитів до Сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України, адже відповідно до Положення про територіальний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1646 від 29.12.2015 року, основними функціями територіального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України є, в тому числі, здійснення комплексу заходів, пов`язаних з проведенням державної реєстрації (перереєстрації) та зняття з обліку призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортних засобів усіх типів, а також здійснення в установленому порядку державного обліку зареєстрованих транспортних засобів юридичних та фізичних осіб - власників транспортних засобів і формування Єдиного державного реєстру МВС;

- не вчинено дії щодо направлення запитів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, адже комісія здійснює депозитарну діяльність, тобто діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр), депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до Закону України Про депозитарну систему в Україні мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України;

- не вчинено дії щодо направлення запитів до Державної служби морського та річкового транспорту України, адже відповідно до Положення про Державну службу морського та річкового транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 р. №1095, Морська адміністрація здійснює реєстрацію суден у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, веде журнал їх обліку (крім суден флоту рибної промисловості), розміщує відповідні дані на своєму офіційному веб-сайті, видає відповідно до законодавства свідоцтво про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент), судновий білет, свідоцтва про виключення відповідних суден із зазначених Реєстру та Суднової книги (крім суден флоту рибної промисловості), свідоцтво про мінімальний склад екіпажу судна, інші суднові документи відповідно до законодавства;

- не вчинено дії щодо направлення запитів до Держрибагентства, адже агентство здійснює реєстрацію риболовних суден, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства;

- не вчинено дії щодо направлення запитів до Міністерства аграрної політики та продовольства України, адже міністерство є розпорядником Державного реєстру технічних засобів для агропромислового комплексу України;

- не вчинено дії щодо направлення запитів до Державної авіаційної служби України, адже відповідно до Положення про Державну авіаційну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 №520, Державіаслужба здійснює реєстрацію і виключення з реєстру цивільних повітряних суден та аеродромів України тощо.

Як встановлено судом з Автоматизованої системи виконавчого провадження, 17.04.2020 року державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження з виконання наказу №911/2771/19, який видано 30.03.2020 Господарським судом Київської області щодо стягнення з Трипільського комунального підприємства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» 217132,12 грн. основного боргу, 30434,01 грн. пені, 2900,65 грн. 3% річних, 3947,09 грн. інфляційних втрат та 3816,20 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про виконавче провадження , арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

З матеріалі справи не вбачається, а Автоматизована система виконавчого провадження не містить відомостей стосовно винесення державним виконавцем постанови про арешт майна (коштів) боржника у відповідності до ст. 56 Закону України Про виконавче провадження .

Частиною 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (ч. 5 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження ).

Частиною 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження передбачено обов`язок виконавця щодо проведення перевірки майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Суд зазначає, що періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України Про виконавче провадження , і такі перевірки не мають вчинятись виконавцем одноразово.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.07.2018 року у справі № 915/1294/13.

Згідно ст. 8 Закону України Про виконавче провадження , реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Під час розгляду скарги судом встановлено, що відомості щодо перевірки державним виконавцем майнового стану боржника у автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні, що є порушенням приписів ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, судом встановлено, що матеріали скарги та Автоматизована система виконавчого провадження не містять відомостей про накладення арешту на кошти боржника під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №61867320.

Таким чином, вимога заявника про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні ВП№61867320 щодо не звернення стягнення на кошти боржника, не винесення постанови про арешт коштів боржника під час відкриття виконавчого провадження та не проведення перевірки майнового стану боржника є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно вимог скарги про зобов`язання державного виконавця у виконавчому провадженні ВП№61867320 провести виконавчі дії з виявлення коштів боржника та про зобов`язання державного виконавця у виконавчому провадженні ВП№61867320 звернути стягнення на грошові кошти боржника, суд звертає увагу заявника, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2018 року у справі №17/116/2011.

Таким чином, вимоги заявника, викладені у пунктах 2, 3 прохальної частини скарги, а саме, про зобов`язання державного виконавця у виконавчому провадженні ВП№61867320 провести виконавчі дії з виявлення коштів боржника та про зобов`язання державного виконавця у виконавчому провадженні ВП№61867320 звернути стягнення на грошові кошти боржника не можуть бути задоволені судом, оскільки, суд, відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України наділений повноваженнями лише визнати оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними та зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), водночас, до повноважень суду не відноситься компетенція щодо зобов`язання державного виконавця проводити виконавчі дії з виявлення коштів боржника та звертати стягнення на грошові кошти божника.

Суд зазначає, що невиконання судового рішення протягом тривалого часу порушує основні засади виконавчого провадження - обов`язковості виконання рішень, розумності строків виконавчого провадження. Хоча закон і не містить поняття «розумності строків» , проте зволікання у вчиненні виконавчих дій не свідчить про дотримання зазначеного вище принципу. Крім того, діяльність державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження, це сукупність дій, направлених на кінцевий результат - виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України Про виконавче провадження , рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Статтею 2 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» б/н від 18.11.2021 (вх.№110/21 від 24.11.2021) на бездіяльність державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП№61867320 у справі №911/2771/19, а саме, в частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця у виконавчому провадженні ВП№61867320 щодо не надсилання документів виконавчого провадження стягувачу, не винесення постанови про арешт коштів боржника під час відкриття виконавчого провадження, не проведення перевірки майнового стану боржника та не звернення стягнення на кошти боржника.

В частині вимог щодо зобов`язання державного виконавця у виконавчому провадженні ВП№61867320 провести виконавчі дії з виявлення коштів боржника та зобов`язання державного виконавця у виконавчому провадженні ВП№61867320 звернути стягнення на грошові кошти боржника, суд відмовляє.

Керуючись положеннями Закону України Про виконавче провадження та ст.ст. 234, 339, 340, Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» б/н від 18.11.2021 (вх.№110/21 від 24.11.2021) на бездіяльність державного виконавця Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні ВП№61867320 у справі №911/2771/19 задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні ВП№61867320, що полягає у не надсиланні копій документів виконавчого провадження стягувачу, не винесенні постанови про арешт коштів боржника під час відкриття виконавчого провадження, не проведенні перевірки майнового стану боржника, не зверненні стягнення на кошти боржника з урахуванням норм Закону України Про виконавче провадження .

3. В іншій частині скарги відмовити.

4. Копію ухвали надіслати учасникам провадження та Обухівському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня підписання відповідно до ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 15.12.2021 року.

Суддя Д.Г. Заєць